Економіка 2011-02-24 15:34 Воронич Олексій

Ставлять на гречку

Адміністративний тиск і збільшення податкового навантаження на бізнес підігрівають інфляцію
«Покращення життя вже сьогодні» відбулось у галузі статистики: за підсумками 2010-го інфляція вперше за сім років не перетнула позначки 10% і становила 9,1%. «Картину олією» зіпсувало лише зростання цін у магазинах і на ринках, яке на деякі продукти харчування в рази перевищувало офіційні показники. Дійшло до того, що прем’єр-міністр Микола Азаров публічно зажадав отримувати лише достовірну інформацію від Держкомстату та Держцінінспекції під персональну відповідальність їхніх керівників. А аграрний міністр Микола Присяжнюк заявив, що «для Кабміну, для споживача найголовніше і найважливіше – отримувати правдиву статистику». Спеціально для міністрів повідомляємо: питання не в офіційних даних. З жовтня 2010-го (коли ціни на молокопродукти, яйця, картоплю стрімко пішли вгору) українці одержують «правдиву статистику» з достовірних джерел: магазинних полиць та ринкових яток. Звідти, зокрема, відомо, що в 2010-му споживчий кошик подорожчав щонайменше на 30–35%. А на регіональному рівні інспекціям із контролю за цінами, як свідчать керівники деяких із них, протягом минулого року регулярно надходили вказівки з центру, скажімо м’яко, коригувати моніторингові дані, щоб не псувати офіційної статистики.  
  
Цінове перемир’я 
 
Винних у цьогорічному подорожчанні продуктів харчування вже визначено. «Від Держінспекції з питань цінової політики, Державної податкової адміністрації, Державної служби захисту прав споживачів вимагаю використати всі надані законом повноваження, щоб об’єктивно розібратися в ситуації та вжити необхідних заходів, аби захистити людей від недобросовісних торгівців», – заявив нещодавно Микола Азаров. При цьому він посилався на дані, за якими на заводах ціна гречки не перевищує 4 грн/кг, а в магазині становить усі 15 грн/кг. «Чому? Хтось хоче нажитися на ажіотажному попиті», – зробив висновок Микола Янович. Натомість, за словами виробників цієї крупи (яка стала інфляційним хітом сезону, подорожчавши в січні – лютому 2011-го в роздробі з 4,65 грн до 16–25 грн/кг), мінімально можлива закупівельна ціна на гречку, врожай якої згорів під час літньої спеки, в Україні становить 7–8 грн/кг, середня оптова – 12 грн/кг. А бажання нажитися зумовлене посиленням фіскального тиску у зв’язку з уведенням у дію Податкового кодексу.  
 
11 лютого в МінАПК відзвітували про успіхи в боротьбі з інфляцією: чиновникам вдалося підписати Меморандум порозуміння з учасниками ринку, згідно з яким протягом першого півріччя 2011-го закупівельні ціни на гречку (у виробників) не мають перевищувати 8 тис. грн/т, а оптово-відпускні (для підприємств роздрібної торгівлі) – 12,6 грн/кг. Якщо така домовленість працюватиме, ціна на гречку для споживачів не перевищуватиме 14 грн/кг. 
Старший аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко переконана, що «гречаний пакт» може бути дієвим, тільки якщо за його дотриманням стежитимуть контролюючі органи. До речі, прем’єр уже наказав притягнути до дисциплінарної відповідальності заступників голів низки облдержадміністрацій за… подорожчання цієї крупи. Однак потрібно розуміти, що встановлення цінових лімітів і державний контроль самі по собі штовхають ціни вгору. Зокрема, керівник компанії – виробника гречки, який побажав залишитися інкогніто, повідомив, що йому просто нецікаво відвантажувати крупу торгівцям по 13 грн/кг. І цей випадок радше типовий. Так, у компанії «Терра» (виготовляє гречані пластівці) Тижню підтвердили, що не можуть знайти крупи для подальшої переробки.  
 
З цієї ситуації уряд знайшов вельми несподіваний вихід: імпортувати гречку з Китаю. Якщо це буде зроблено, то крупа на внутрішньому ринку справді на деякий час подешевшає, але вирощувати її в Україні цього року буде економічно невигідно. Відповідно в перспективі країну очікує не лише газова, а й гречана залежність. 
 
Регуляторна складова
 
Нагадаємо, що драйвером зростання цін на продукти харчування торік в Україні стало надстрімке подорожчання зернових на світовому ринку. Причому держава продемонструвала цілковиту неспроможність забезпечити адекватне регулювання їх експорту. Почалося все з неофіційних палиць у колеса експортерів на митниці – блокування завантажених зерном кораблів у портах. Пізніше офіційне запровадження експортних квот не дало рівної можливості займатися підприємництвом усім зацікавленим учасникам ринку – ці квоти розподілили за непрозорими схемами, внаслідок чого поза грою опинилися навіть провідні компанії рівня Cargill та Louis Dreyfus. У 2011-му експортувати зерно з України взагалі зможуть лише «правильні» фірми (див. стор. 26). Ці заходи, напевно, були б виправданими, якби стримували інфляцію на внутрішньому ринку, але цього наразі не спостерігається. Для непов’язаних із владою аграріїв монополізація експорту означатиме лише втрату прибутків, неможливість платити за кредитами та дефіцит обігових коштів на посівну. Підсумком відсутності виваженої політики в АПК може бути остаточний занепад аграрної галузі. 
 
Неспроможність провадити адекватну та виважену економічну політику держава компенсує закручуванням гайок, зокрема, за допомогою органів ДПА. Проте зараз цей адміністративний важіль ціноутворення дає лише зворотний ефект. «Податківці не просто стежать за рівнем цін, а й примушують бізнес до авансових платежів із податку на прибуток, відмовляються приймати декларації зі збитками і – головне – затримують відшкодування ПДВ. У таких умовах єдина можливість вижити – закладати у відпускні ціни всі можливі витрати», – вважає Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру. А деякі аналітики поміж інфляційних чинників називають необхідність закладати в ціну продукції «корупційні витрати», які істотно зросли внаслідок розширення повноважень податківців. За словами Анатолія Матвієнка, члена парламентського Комітету з питань агрополітики та земельних відносин, зараз саме АПК є лідером за обсягами хабарів у собівартості виробництва – 30%. Підігріває ціни й очікуване подорожчання пального. 
 
«Наша держава, яка повинна виконувати регуляторну функцію, хоче керувати всім і вся», – каже Анатолій Матвієнко. Ефект цієї політики прогнозувати нескладно: конкуренція в АПК згортатиметься, непов’язаний із владою бізнес поступово зникатиме, адже недоцільно працювати в умовах невизначеності, неможливості спрогнозувати наступний крок уряду на тлі зростання корупції. Тим часом Кабмін і далі наводить дані офіційної статистики: у 2011-му, виявляється, збільшили посівні площі під гречку.
 

Новини RedTram

Loading...