Політика 2016-09-30 14:19 Голуб Андрій

Позачергова сесія ВР: важка хода судової реформи

«Суддівське» засідання Верховної Ради перетворилося на політичне шоу, від якого постраждали передусім ініціатори.

27 вересня президент Петро Порошенко повідомив про скликання позачергового засідання Верховної Ради не пізніше четверга, 29 вересня. Новину позитивно сприйняли у середовищі громадських активістів, які опікуються станом справ у судовій системі. Відсьогодні, 30 вересня, в Україні набувають чинності зміни до Конституції, згідно з якими Верховна Рада втрачає право звільняти суддів. Водночас на розгляді у парламенті залишалося 33 подання Вищої Ради юстиції про звільнення суддів за порушення присяги. Серед них чимало й тих, які виносили протизаконні рішення щодо активістів під час Майдану. Якщо б Рада не ухвалила рішення у визначений термін, вказані судді мали б право й надалі провадити судочинство аж до розгляду їхнього питання у новому органі – Вищій раді правосуддя.

Рішення президента скидалося на  вдале і доречне Для суспільства звільнення низки одіозних служителів Феміди мало стати сигналом про те, що оголошені зміни у судовій системі не стануть формальними. Окрім того, ініціатором зібрання депутатів став сам Порошенко, тож саме йому мали дістатися всі рейтингові плюси від очікуваного рішення. Як показали подальші події, жодними плюсами для будь-кого з влади починання не завершилося. Натомість лишився такий осад, крізь який важко дістатися відповіді на головне запитання: "Навіщо це все відбулося?"

Вже у день повідомлення про скликання позачергового засідання стало зрозуміло, що гладко все не пройде. За інформацією Тижня, у команді спікера Андрія Парубія рішення Порошенка одразу сприйняли не інакше, як провокацію. Причин для цього низка: по-перше, зібрати необхідну для голосування кількість депутатів буває важко навіть у пленарний день, годі й казати про непленарний тиждень. По-друге, якби у залі не вистачило голосів для рішення, то все обурення від цього увібрав би у себе саме парламент на чолі з Парубієм.

Читайте також: Перший засів. Ким представлений Майдан у парламенті

Окрім того, виникли питання й щодо процедури. Регламент Верховної Ради чітко передбачає, що в разі звільнення судді на підставі порушення ним присяги, його присутність у парламенті є обов'язковою, а повідомлення про відповідне засідання має з'явитися не пізніше, ніж за три доби. Натомість від вечора 27 вересня до ранку 29-го минуло тільки півтори, а це вже є підставою для можливого оскарження голосувань у судах, аж до Європейського суду з прав людини.

Адвокат Роман Маселко у коментарі Тижню заявив, що не варто сприймати це як головну загрозу.

"Судді, звичайно, зможуть оскаржити своє звільнення, але справа в тому, що їм  повідомляли. Питання в тому, що таке три дні. Їм повідомили у вівторок, щонайменше два дні вони мали. Вони (судді – Ред.) оскаржать, але не факт, що їхні скарги задовольнять. Подивіться на судові рішення. Дуже рідко витримується процедура повідомлення сторін. Плюс Верховна Рада не є органом, який розглядає справи по суті. У суддів була можливість захиститися у ВРЮ, бо це повноважний орган, який розбирав порушення по крупинках. Рада, як і президент, у цьому сенсі має церемоніальне значення. Сьогодні Рада опинилася в такій ситуації, що як не зроби – все буде погано, але вона сама в цьому вина", - зазначив він. За словами Маселка, підстави для оскарження дійсно є, але Верховна Рада сама себе загнала в ситуацію, коли вона або порушує триденний термін, або створює ситуацію, коли зникне така підстава звільнення, як порушення присяги.

"Рада сама винна, бо подання на звільнення по 6-10 місяців лежали у парламенті. Чому цього не зробили раніше – невідомо. На жаль, ми в таких умовах, що Раду довелося скликати з порушенням. Хоча навіть президент міг би в понеділок ініціювати, ми б тоді три дні витримали. Всі кажуть, що це зроблено навмисне, але я вважаю, що тут великий фактор халатності", - додав він.

Подальші події у Раді також засвідчили: питання про термін оголошення засідання – найменше, за що слід переживати прихильникам звільнення суддів.

Вранці 29 вересня голова Комітету з питань правової політики та правосуддя нардеп від БПП та колишній представник Порошенка у Раді Руслан Князевич швидко біг від стійки реєстрації до сесійної зали. На годиннику була майже десята і Парубій готувався відкрити засідання. Залишалося достеменно невідомим, скільки ж подань про звільнення суддів збираються розглянути депутати. У порядку денному зазначили тільки: "10:00 - Про звільнення суддів". Без жодних подробиць. Ухилився від відповіді і Князевич: "Це ж взагалі не ми готували". "А що скажете про невідповідність з регламентом? У соцмережах пишуть..." – "Я соцмереж не читаю", - відповів голова комітету, вже забігаючи до зали засідань.

Читайте також: Нова виборча параноя

У той же час, заступник Князевича по комітету та представник "Народного фронту" Леонід Ємець залюбки спілкувався з пресою. "Це остання можливість звільнити цих, вибачте, подонків, які невинних людей абсолютно свідомо відправляли у каземати", - сказав Ємець. Також він зазначив, що на законність рішення Ради не вплине оскарження у судах рішень Вищої ради юстиції. "Судова система пручається очищенню. Кожен із цих суддів оскаржив подання ВРЮ у Вищому адмінсуді, і вони навіть виграли позови. Однак ці рішення не набули законної сили, оскільки зараз їх переглядає Верховний суд. Тому жодних обмежень для їхнього звільнення сьогодні немає" – зазначив Ємець.

На початку засідання стало зрозумілим, що Князевич, хоча й не читає соцмереж, все ж обізнаний з проблемою Регламенту. Він згадав про це у своїй промові напередодні голосувань. Окрім того, він зауважив на тому, що не всі судді, стосовно яких пропонують ухвалити рішення, брали участь у судах над майданівцями. "Щодо деяких суддів рішення ухвалювала ВРЮ часів Януковича і це була боротьба з неугодними, а сьогодні ми наздоганяємо цих суддів і б'ємо їм у спину". Також голова комітету визнав, що серед членів немає єдності стосовно запропонованих рішень.

Що ж до головних героїв дійства, то очікувано дива не сталося і судді проігнорували засідання Ради. Єдине виключення – суддя апеляційного суду Автономної Республіки Крим Олександр Пироженко. Він вирішив прийти і очевидно не прогадав. Під час виступу Пироженко наголосив на тому, що не зрадив Україну під час анексії Криму. Пироженко був одним із чотирьох поданих на розгляд Ради складом ВРЮ часів Януковича. Рада вже вдруге розглядала його питання. Зрештою, для звільнення усіх чотирьох не вистачило голосів.

Парубій вирішив не зупинятися на суперечливих питаннях та одразу перейти до рішень, щодо яких нібито мав бути консенсус. Але вже перше голосування стосовно судді, яка засуджувала майданівців, показало, що швидко депутати не розійдуться. За планом нардепи мали розглядати окремо постанови по кожнову судді, але спікер вирішив змінити тактику і запропонував обговорити всі питання, а вже потім перейти до голосувань. За цей час він розраховував знайти голоси для рішень.

Після обговорення голосування просувалися зі змінним успіхом. Деякі питання спікеру довелося ставити на розгляд неодноразово. Зрештою, Рада змогла звільнити 21 суддю, серед яких четверо представників вищих суддів.

Читайте також: Коаліція: внутрішньовидова боротьба

Кульмінація настала, коли на розгляді залишилося ще восьмеро служителів Феміди. Усі вони виявилися представниками виключно столичних установ – четверо (Світлана Коваль, Ольга Єфімова, Олександр Бець та Людмила Бартащук) з Апеляційного суду Києва, двоє (Андрій Макуха та Алла Демидовська) з Солом'янського районного суду (до якого потрапляють справи підслідні НАБУ), а також Віталій Марцинкевич з Дніпровського і Сергій Пойда з Дарницького райсудів.

Інформаційне табло Ради щоразу показувало цифри 219, 220, 222, 219... Для ухвалення рішень не вистачало кількох голосів. Рекордсменами по голосуваннях стали судді Апеляційного суду Людмила Бартащук та Світлана Коваль – їхні питання виносили на розгляд 29 разів. Стало очевидним, що парламент увійшов у клінч. Однак Парубій вирішив піти на принцип. "Не буде ніякої перерви! Ми сидітимемо тут, поки не проголосуємо всі питання!" – ледь не зривався на крик спікер. І ва-банк Парубія виявився вдалим.

Система Рада щоразу показувала, що з близько 90 присутніх у залі членів фракці БПП голосують тільки близько 80. Також почали називати і конкретні прізвища: Березенко, Грановський, Кононенко... Цей момент і визначив підсумок дня. Незабаром взяв слово "відсутній" Сергій Березенко: "Я дійсно протягом півгодини не був присутнім, але я, як і фракція БПП, голосуємо за всі рішення, а решті фракцій пропоную дивитися за своїми депутатами". За кілька хвилин табло показало цифру 228. Після цього зривів не сталося і депутати ухвалили решту постанов.

Суддів Майдану вдалося звільнити, однак залишається питання чи остаточно. До дня голосування правники сперечалися щодо одного пункту порушення регламенту, натомість тепер важко навіть порахувати скільки порушень сталося під час голосувань. Окрім того, багато з депутатів мабуть уперше в житті після голосувань почали чистосердечно зізнаватися у кнопкодавстві. Мовляв, заради такого рішення не соромно. Цих зізнань звільненим суддям може цілком вистачити для скасування рішень у судах. Звісно, на це підуть роки, але про відновлення справедливості казати зарано.  

Новини RedTram

Loading...