Світ 2016-10-25 07:43 Ворожбит Ольга

Світ про Україну: сіра зона напівреформи,напіввійна, “африканський кордон” із Польщею та нідерландські вимоги

Без сумніву топ-темою світових ЗМІ минулого тижня, яка знову привернула увагу до України, були переговори Нормандської четвірки у Берліні. Утім, не залишилися без уваги і угода про асоціацію і українські політичні в'язні у Росії.

"Ці дві події (похорони Арсена Павлова (“Мотороли”) та переговори у Берліні — ред.) були ознаками того, що Росія намагається взяти під міцніший контроль безконтрольний Донбас”, - пише британський The Economist про результати переговорів Нормандської четвірки у Берліні. “Попри те, що вона (Росія — ред.) на сьогодні припинила поширювати конфлікт на інші частини України, вона все ще хоче закріпити спеціальний статус Донбасу ”

Як і більшість західних видань, The Economist згадує про проблеми з корупцією в Україні, яка є, на думку, видання не меншим злом а ніж війна на Донбасі.

“У той час, як і Росія та Захід борються за Україну, саме події в середині країни визначатимуть її долю. Два роки по революції на Майдані, Україна застрягла у сірій зоні напівреформ напіввійни”, - пише видання. Крім того, видання також відзначає, що війна, яку президент Порошенко уникає називати війною стала “великим бізнесом по обидва боки кордону”, а “корупція в Україні та Росії настільки поширена, що її можна краще описати як захоплення влади олігархами та групами інтересів”.

Читайте також: Берлінська зустріч Нормандської четвірки: дива не трапилося

Frankfurter Allgemeine Zeitung опублікувало свій огляд про фільм Войцеха Смажовського “Волинь”. Це ще один погляд “ззовні” на цей фільм, оскільки раніше найбільше матеріалів та дискусії з цього приводу було серед польських та українських авторів. Автор матеріалу пише Герхард Гнаук, що фільм оновлює в пам'яті ті трагічні події, які “так болісно об'єднують поляків та українців і до сих пір непримиренно роз'єднують”

Описавши основні сюжетні лінії фільму, автор задається питанням: як на цей фільм відреагує українське суспільство. “Хоча український президент і схилився на колінах перед новим меморіалом жертвам Волинської трагедії влітку, це друге відоме колінопреклоніння у Варшаві більше, аніж жест Віллі Брандта, видається наперед необхідних дебатів у своїй країні та власне “часу”, - підсумовує Гнаук. Смажовський хоче, щоб його фільм був “мостом”, проте “чи хтось на нього таки ступить”, - запитує автор.

Читайте також: Фільм "Волинь": #dziadywojowali?

Кореспондент польського видання Newsweek.pl Міхал Кацевіч написав матеріал про ситуацію на українсько-польському кордоні. “Перетин польського кордону — то для українців колективна травма”, - пише він

“Українці кажуть, що йдучи до Польщі мають проїхати через ... Африку. Скрегочучи зубами і набравшись злості, вони все ж покірно стоять годинами, бо за тим африканським кордоном є робота із кращою зарплатнею і краще життя — одним словом Європа”, - пише журналіст.

Як він відзначає, про прикордонний міст у Дорогуську колись казали, що то “міст плачу”, бо зневірені люди стояли тут цілу ніч, плачучи і злючись. Він поєднує два береги Бугу і крім т того кордони України та Польщі.

Перехід в Дорогуську один із найбільш навантажених серед восьми польсько-українських перетинів кордону. Щоденно кордон там перетинають близько 4000 осіб. Багато хто з них зустрічається із хамством з боку прикордонників. Про це і говорять у коментарі журналістлві українці, що чекають на свою чергу перетнути “міст плачу”

The Wall Street Journal пише, що нові вимоги Нідерландів (а саме те, що угода про асоціацію ЄС з Україною не означає, що це одна зі сходинок до членства) ставлять під сумнів пакт між Україною та ЄС.

Прем'єр Нідерландів Марк Рутте зазначив на зустрічі європейських лідерів у четвер, що сумнівається, що йому вдасться здобути більшість у парламенті для того, щоб отримати політичну більшість на підтримку ратифікації угоди з Україною.

Як пише видання, відмова Нідерландів від ратифікації пакту може підірвати саму угоду, оскільки може змусити ЄС призупинити її тимчасове застосування.

Також, як пише видання, голландська відмова від угоди може спричинити незручний прецедент для ЄС, де інші країни також залишатимуться осторонь деяких незручних торгових та економічних питань.

Читайте також: Не можемо чи не хочемо. Чим можливе в Україні імпортозаміщення

Німецьке видання Handelsblatt пише про ситуацію із українськими політичними в'язнями.

“Мінські угоди насправді все врегулювали. Усі в'язні війни мають бути звільненими. Утім по обидва боки все ще є ув'язнені і їх використовують як пішаків”, - пише видання.

“Попри те, що число ув'язнених суперечливе, зрозуміло одне, що ритм звільнення полонених українців значно сповільнився . З часу підписання Мінських угод у лютому 2015 року звільнено 83 українців, а цього року лише дванадцять. Др цієї угоди було передано значно більше полонених”, - пише Handelsblatt.

Новини RedTram

Loading...