ut.net.ua 2010-06-25 00:00 Мінська Марія

Фондом і мечем

Уряд Миколи Азарова латає бюджетний дефіцит як традиційними, так і нетрадиційними засобами

Адміністрація президента поширила дані, за якими держскарбниця не добрала 7,7% доходів станом на 1 червня 2010-го. А джерела в Держказначействі свідчать, що ситуація набагато гірша – середньомісячне невиконання дохідної частини бюджету становить 14–15%. Хай там як, а державі дедалі складніше збирати податки, й реальний дефіцит бюджету може суттєво перевищити задекларовані 5,33% ВВП. Напевно, розуміння ситуації в керівництва уряду є – саме тому в держбюджет закладені механізми фінансування дефіциту за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій (залучених понад план), саме тому влада під гаслами «непопулярних реформ» вдається до адміністративних методів легалізації ВВП й посилення фіскального тиску (докладніше – в минулому числі Тижня і в цьому тут). Немає впевненості, що цього року буде виконаний план надходжень від приватизації (див. тут). Під питанням виявився й випуск єврооблігацій, запланований на кінець червня. Плани уряду зіпсувало істотне зниження попиту на ризикові інструменти, до яких інвестори відносять і боргові папери країн, що розвиваються. До того ж вартість грошей на міжнародних ринках зросла: до загострення проблем у Греції середньозважена ставка єврооблігацій сягала 6–7%, зараз – 8–9%. Отже, якщо МВФ не дасть Україні кредити, фінансування бюджетного дефіциту виявиться проблемою.

Поки що уряду вдається балансувати. У фарватері вимог МВФ податкова адміністрація вже визнала державний борг із ПДВ (невідшкодованого підприємствам) обсягом 19,5 млрд грн (станом на 1 травня 2010-го) – на 3,5 млрд грн менше ніж очікувалося. При цьому свої зобов’язання держава оформила цінними (але не дуже запитаними бізнесом) паперами – на початку липня Мінфін емітує ПДВ-облігації терміном обігу 5 років і доходністю 5,5% річних у гривні (це при тому, що офіційний прогноз інфляції на цей рік – 13,1%). Держава планує відшкодовувати ПДВ шляхом проведення виплат у розмірі 10% номінальної вартості облігацій раз на півроку. ДПАУ вже відрапортувало, що 809 платників (25% тих, яким було підтверджено право на відшкодування) подали заявки на отримання ПДВ-облігацій на загальну суму 5,2 млрд грн. Проте в даному випадку цікавість до цінних паперів, скоріше за все, обумовлена планами уряду дозволити обраним підприємствам розраховуватися за спожитий газ із НАК «Нафтогаз України» ПДВ-облігаціями. Для решти компаній емісія ПДВ-облігацій означає легальне вилучення обігових коштів.

За неповні півроку обсяг звичайних облігацій внутрішньої держпозики зріс майже на 20 млрд грн. Ця сума опинилася на рахунках НБУ, тому є всі підстави констатувати, що в січні–червні уряд (за сприяння Нацбанку) латав бюджет традиційним способом – прихованою емісією гривні. Нетиповим механізмом покриття дефіциту можна вважати отримання в середині червня кредиту від російського банку ВТБ у розмірі $2 млрд. Нібито кредитний договір передбачає можливість пролонгації до двох років (рішення приймають раз на 6 місяців), а отже, офіційне пояснення, мовляв, відповідні кошти можуть бути спрямовані на добудову енергоблоків українських АЕС, не витримують жодної критики.

Проте головну роль у наповненні держбюджету відіграють податківці. Наприкінці червня на вулицях столиці поруч зі співробітниками ДАІ з’явилися податкові міліціонери – вони перевіряють у таксистів ліцензії. Під час прийняття декларацій інспектори дедалі частіше пропонують занести її через два–три дні (посилаючись на завантаженість), а потім на підставі неподання звітності ініціюють позапланові перевірки. Відмови приймати декларації, в яких указані збитки або незначні прибутки, вже стали звичайною практикою. Так само як і нав’язливі пропозиції сплатити податки авансом. Країна виконує нашвидкуруч зверстаний держбюджет… Фондом і мечем!