ut.net.ua 2009-08-14 00:00 Губенко Дмитро

Помилка президента

Дмітрій Мєдвєдєв буде активним учасником президентських перегонів в Україні

 

Дипломатична криза у відносинах Росії та України 11 липня переросла в дипломатичну війну. Російський президент Дмітрій Мєдвєдєв у своєму відео­зверненні до українського колеги фактично заявив, що не направить до Києва нового посла, допоки в Україні не з’явиться проросійське керівництво. В дипломатичній практиці такий жест фактично дорівнює відкликанню посла з недружньої держави, що, своєю чергою, означає надзвичайну кризу в міждержавних взаєминах та може бути першим кроком до розриву дипломатичних відносин і навіть війни.
 
Послання російського президента містило цілу низку звинувачень на адресу українського керівництва та особисто Віктора Ющенка, якому Мєдвєдєв закинув і «антиросійську позицію України у зв’язку з варварським нападом режиму Саакашвілі на Південну Осетію», і «курс на вступ до НАТО», і «розрив економічних зв’язків», і «перегляд спільної історії», і «втручання у справи православної церкви». Підсумовувала цей перелік згадка про вимогу відкликати з України двох російських дипломатів.
 
Насправді все значно простіше. В Україні у розпалі президентська кампанія, в яку Москва просто не може не втрутитися. Ключовим реченням у зверненні російського президента було останнє: «У Росії сподіваються, що нове політичне керівництво України буде готове вибудувати між нашими країнами такі відносини, які будуть на ділі відповідати істинним сподіванням наших народів». Інакше кажучи, російська влада дуже сподівається, що новий президент України буде проросійським, і, схоже, готова цьому посприяти. Тож Росія братиме активну участь у передвиборчих перегонах.
 
Реакція української влади на дипломатичну атаку з боку Росії була неадекватною. Ані Міністерство закордонних справ, ані президент так і не спромоглися того ж дня дати відповідь на безпрецедентно агресивну заяву Мєдвєдєва. На Банковій перейнялися хіба що її енергетичною складовою. Принаймні представник президента з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський побачив у ній лише сигнал до можливого використання Росією «газового важеля» під час президентської виборчої кампанії в Україні.
А от позицію найбільших політичних сил країни цілком можна назвати капітулянтською. Зокрема, лідер Партії регіонів Віктор Янукович фактично погодився з усіма закидами російського президента.
 
Звісно, дружні відносини з Росією важливі для України. Але ці відносини повинні бути рівноправними, й цієї думки дотримується більшість українців. Гостра реакція української інтернет-спільноти на послання Мєдвєдєва свідчить, що подібний тиск на Україну може принести тільки протилежний результат – зростання рейтингу ненависного Кремлю президента Ющенка та посилення антиросійських настроїв в Україні.
 
Поки що ж дипломатична атака Кремля яскраво продемонструвала той неприємний факт, що зовнішня політика України паралізована й за її національну безпеку ніхто не відповідає. Міністрів закордонних справ та оборони у країни просто немає, є лише в.о. Президент у відпустці. Прем'єр-міністр вважає, що ці питання не належать до її компетенції. Про Раду національної безпеки та оборони взагалі не чути. А якщо завтра війна?
 
Буквально напередодні до Державної Думи було внесено проект поправок до закону «Про оборону», який спростить для російської армії початок воєнних операцій за межами Росії. Зокрема, приводом для початку воєнних дій може бути й «відбиття нападу на Збройні Сили Російської Федерації або інші війська, дислоковані за межами території Російської Федерації», і «захист громадян Російської Федерації за кордоном» (наприклад, у Севастополі). Причому в екстрених випадках президент зможе починати війну, не чекаючи схвалення свого наказу Радою Федерації.