Суспільство 2017-07-20 16:09 Олег Фея

Навіщо вам читати про науку

Як діалог між ученими та суспільством може порятувати від сучасного невігластва

У четвертому класі я їздив на екскурсію до Полтави. До нашої групи підійшло кілька чоловіків із вертушками й амулета­­ми — продавали. Покрутили свої вертушки далеко від нас, а потім біля кожного зі школярів і вчителів. Вдалині вони не крутилися, а біля нас оскаженіли. Ми аж зойкнули. «У вас погане біополе, — зробили висновок. — Вам потрібні амулети». Чоловік надягнув амулет на шию одного з учнів — і вертушка раптом зупинилася. «От бачите, — мовив він, — амулет захищає!». Ми зойкнули ще раз. Був кінець 1990-х, пік віри в екстрасенсів та паранормальне, і майже всі учні та деякі вчителі купили ті амулети — захищати ауру. 
Але цю ситуацію можна було повернути й інакше, на користь критичного світогляду школярів. Якби хтось із вчителів попросив цю вертушку і просто показав, що її легко крутити й що це не залежить від біополя. Якби сказав, що навколо людини й справді є поле, але теплове інфрачервоне, видиме в тепловізорі, яке є в будь-якого нагрітого предмета. І нічого спільного з «аурою» воно не має. Та ніхто цього не зробив. Той амулет за 2 грн (скажені гроші для чотирикласника на той час) і досі в мене. 

Читайте також: Країна без науки і її майбутнє
Цікавитися наукою варто не лише задля того, щоб не купувати «чарівний» мотлох у шахраїв. Нещодавно в Італії помер семирічний хлопчик, якого мати лікувала від отиту гомеопатією: інфекція спричинила енцефаліт. І таких випадків дуже багато. Також нерідко батьки несуть хворих дітей до священиків замолювати хворобу, і це закінчується трагічно.
У бідних країнах великою проблемою є брак вітаміну А, через що сліпне понад 250 тис. дітей щороку. Проблему міг би вирішити золотий рис — генетично модифікований рис із більшим вмістом бета-каротину, який наш організм перетворює на вітамін А. Його достатньо лише 75 г на день, щоб цілком задовольнити потреби організму в цьому вітаміні. Та в багатьох країнах жителі вороже поставилися до рослини. У 2013 році чотири сотні «активістів» розтоптали експериментальні посіви рису на Філіппінах, де проблема з вітаміном А особливо гостра. То були не фермери, а переважно містяни, неолуддити. Усе це через страх до генетично модифікованих організмів. 

Можна впевнено сказати, що страх іде від невігластва. У 2015-му Університет Оклахоми опублікував дані опитування: 82% американців виступили за маркування продуктів із ГМО. При цьому 80% також за те, щоб маркувати продукти з ДНК! Тоді як ДНК є у всіх продуктах рослинного й тваринного походження. Із нашого повсякденного раціону хіба що вода та сіль її не мають. 
Коли в ХІХ столітті винайшли щеплення, карикатуристи домальовували коров’ячі роги щепленим людям, і це відповідало тогочасним страхам. Зараз щеплення в більшості країн обов’язкове для дітей, завдяки чому вдалося подолати безліч страшних хвороб, а вірус віспи взагалі існує лише у вигляді двох зразків у лабораторіях. Проте й сьогодні можна зустріти людей, що поділяють страхи XIX століття. Вони відмовляються від вакцин, думаючи, що це або від диявола, або призведе до інших хвороб. Популярний міф про аутизм як наслідок щеплення, який постав із неправильного експерименту британського науковця Ендрю Вейкфілда, спричинив у Великій Британії масову відмову від вакцинації, що призвело до епідемії кору. Якщо самі дорослі не роблять щеплення, то це їхній вибір. Але ж вони не роблять його й своїм дітям, а це значно підвищує ризик захворювання чи навіть епідемії. Взимку через масове поширення кору в Румунії загинуло 14 дітей — усіх їх можна було врятувати вчасним щепленням. Здавалося б, треба бути бовдуром, аби не вакцинувати від кору хоча б після цього. На жаль, і в Україні таких знайшлося чимало. Кілька тижнів тому в Одесі дві дитини померли внаслідок хвороби, а занедужало вже близько 300. У низці країн намагаються боротися з такими людьми адміністративними заходами. Приміром, в Австралії, відмовившись від щеплення дитини, сім’я втрачає чимало соціальних пільг. Антивакцинатори небезпечні для суспільства, а передовсім для своєї малечі.

 Читайте також: Роль науки у сучасній Індії
А яка паніка здійнялася 2008 року під час першого запуску Великого адронного колайдера! Деякі сайти навіть встановили зворотний відлік часу до кінця світу. Адже від зіткнення двох високоенергетичних частинок може утворитися чорна діра й засмоктати в себе Землю! Насправді, звичайно, ніяка діра там не утворюється. І саме побудові колайдера ми завдячуємо існуванням інтернету: його було створено для ефективного спілкування численних науковців CERN.
За часів Ісаака Ньютона один вчений міг охопити майже всі царини науки й зробити в них важливі відкриття. Зараз фізика, хімія, біологія, математика такі складні, що науковець може бути професіоналом лише в невеличкій сфері. Що складніша наука, то важче про неї популярно розповідати, то більше викривлень і помилок допускають і відповідно заплутанішими стають думки та уявлення простої людини про наукову картину світу загалом. Діяльність науковців дедалі більше нагадує магію, незрозумілу для багатьох. І в цьому полягає велика проблема.
У принципі, на невігластво людей у фізиці, біології, хімії, психології, історії можна було б начхати. У що вірити — то особиста справа. Проте в демократичних суспільствах кожна людина незалежно від вірувань та освіти має рівний з іншими голос. І за великої кількості забобонних невігласів розвиток науки може значно загальмуватися. У Швейцарії на референдумі ухвалили закон про розвиток гомео­патії, яка апріорі не може нічого лікувати, адже не має у своєму складі молекул діючої речовини. Проголосували ті самі неосвічені в медицині люди. Зате тепер гомеопатією лікуватимуть коштом платників податків незалежно від їхнього ставлення до такого методу альтернативної медицини. Навряд чи це той європейський досвід, який треба запозичувати Україні. Я певен, якби паніка з колайдером виникла раніше, ті самі швейцарці відмовилися б фінансувати його побудову або домоглися б перенесення пришвидшувача в іншу країну. 
У Росії законодавчо заборонене вирощування генетично модифікованих рослин і тварин: політики знають настрої людей і вміло їх експлуатують. Екс-міністри аграрної політики України Олексій Павленко й Тарас Кутовий теж не підтримують ідеї розвитку та продажу генетично модифікованих продуктів в Україні. Причому Кутовий в одному з інтерв’ю заявив: «У науковому сенсі до кінця незрозумілий вплив ГМО на людей». Генетична модифікація — це просто метод, такий самий, як і селекція, тільки значно дешевший та ефективніший, а також більш передбачуваний. Через негативне ставлення багатьох людей до ГМО виникла парадоксальна ситуація: ГМ-продукти перевіряються ретельніше, ніж створені за допомогою селекції. Тому дивно чути від міністра такі слова.

Читайте також: Леонід Залзіняк про сучасну науку
Математик Марина В’язовська на моє запитання, чи не дратують її численні ЗМІ, які хочуть взяти інтерв’ю, відповіла: «Не дратують, адже пояснювати людям, на що витрачаються їхні податки, — частина моєї роботи». Дуже правильна позиція. Науковці мають розповідати суспільству, чим вони займаються хоча б із таких міркувань. І щоб їхню роботу розуміли інші люди, не боялися її, не вважали науковців чаклунами й не закидали яйцями портрети нобелівських лауреатів, як нещодавно робили в Росії противники «хімії» в їжі. Для науковця розповідати про його дослідження — громадянський обов’язок. 
Для інших людей громадянський обо­в’я­зок — не бути невігласами й мати тверезе уявлення про світ навколо, не давати забивати собі голову псевдонауковою маячнею. Люди з тверезими, раціональними та реалістичними уявленнями про світ побудують сильну, розвинену державу. Люди, чия голова забита маячнею, середньовічними страхами, ті, хто через це ведеться на мову популістів, побудують у найкращому разі чергову країну третього світу. У найгіршому — аналог Камбоджі часів червоних кхмерів, де людей бодай із якоюсь освітою просто забивали на смерть. 

 

Новини RedTram

Loading...