Світ 2017-07-20 13:40 Корбут Анна

Скандал в США: Усе, чого торкається Росія...

Як розгортається скандал навколо зустрічі Дональда Трампа-молодшого з росіянами

Торік 2 червня Дональд Трамп-молодший отримав від колишнього британського журналіста Роба Ґолдстоуна листа з пропозицією зустрітися з російською юристкою. Вона мала поділитися компроматом на Гілларі Клінтон. Таким чином Росія хотіла посприяти перемозі Трампа-старшого на виборах. Про це йшлося в листуванні, яке нещодавно оприлюднив у Twitter син президента, випередивши The New York Times, яка збиралася зробити те саме.

Трамп-старший на той час уже встиг відзначитися риторикою, сповненою симпатій до Владіміра Путіна, надій на нове порозуміння з Росією, а також амбівалентною позицією стосовно України. У березні 2016 року до його кампанії приєднався Пол Манафорт — американський лобіст, відомий роботою на Віктора Януковича, а ще на уряди Кенії, Нігерії, на засновника партії «Національний союз за повну незалежність Анголи», що виросла зі збройного повстанського руху. Вже в липні штаб Трампа на чолі з Манафортом зробить так, щоб до політичної програми республіканців не включили фрази про надання Україні зброї для оборони всупереч яструбиній позиції багатьох представників партії.

9 червня згадана зустріч Трампа-молодшого з росіянами відбулася. Більш ніж через рік, коли журналісти The New York Times розкопають інформацію про неї, він скаже, що юристка замість компромату верзла якісь нісенітниці про всиновлення російських дітей американцями.

Читайте також: The Economist про скандал навколо Трампа-молодшого

За кілька днів до тієї зустрічі його батько пообіцяв виголосити невдовзі промову, в якій розповість усе, що відбувається навколо Клінтонів: «Гадаю, для вас це буде дуже інформативно і дуже, дуже цікаво», — анонсував він. Зрештою в обіцяній промові нічого такого не виявилося. Але за кілька днів, 15 червня, хакер Guccifer 2.0 злив у мережу документи Національного комітету Демократичної партії з аналітикою про опонента та інформацією про донорів її кампанії. 22 липня WikiLeaks оприлюднила близько 20 тис. листів від топових представників Національного комітету демократів: його сервери зазнали хакерських атак улітку 2015-го й навесні 2016-го. Приватна компанія CrowdStrike, яку демократи найняли для розслідування другої атаки, виявили в ній російський слід. Ідеться про дві групи російських хакерів: Cozy Bear і Fancy Bear. Першу пов’язують зі спецслужбами РФ. «Росіє, якщо ти чуєш, сподіваюся, ти зможеш знайти 30 тис. листів, які зникли», — сказав трохи пізніше Трамп в одному зі своїх виступів.

Усе це дедалі більше зміщувало фокус уваги американських ЗМІ на російські сліди в діловому та політичному житті американського президента. Реакція його команди цьому тільки сприяла: штаб Трампа, а згодом Білий дім у відповідь регулярно звинувачував провідні медіа в брехливості та непрофесійності, бо вони, мовляв, говорять виключно про російський аспект, а не про політичні та економічні ініціативи кандидата. І не помічають фінансових справ Клінтонів із росіянами. Хоча це маніпуляція. У 2014-му почали розкручувати скандал навколо листування Гілларі Клінтон на посаді держсекретаря з приватного сервера. Ті листи вона мала надати комісії, що розслідувала правомірність реакції американського уряду на напад на Посольство США в Бенгазі 2012 року. Порушення було в тому, що як держсекретар вона не мала права листуватися на такі теми з приватного сервера. Крім того, Клінтон видалила звідти понад 30 тис. листів, які, за її словами, стосувалися особистих справ. За це вчепилися і опоненти, і медіа: якийсь час американські ЗМІ тоді говорили фактично лише про Клінтон, її недбалість і видалені листи.

Нещодавно в Центрі ім. Джоан Шоренстайн у Гарварді (спеціалізується на дослідженні впливу медіа на політику) оприлюднили звіт про те, як ЗМІ висвітлювали вибори 2016 року. Автор проаналізував їх висвітлення на основних телеканалах і в газетах на кшталт The New York Times і The Wall Street Journal. Як виявилося, і про Клінтон, і про Трампа медіа говорили переважно негативно. Протягом власне президентської кампанії дещо в гіршому світлі подавалася інформація про Трампа. Але якщо брати всю передвиборчу кампанію включно зі змаганням за номінацію, то тут більше негативу дісталося Клінтон. Трампу ЗМІ приділили в середньому на 15% більше уваги. Автор дослідження Томас Петтерсон розкритикував журналістів за те, що вони хапалися за будь-що сказане ним, бо з того легко можна було зробити гучну історію, і таким чином робили його помітнішим на тлі кандидатки від демократів.

Читайте також: «I love it» - Дональд Трамп-молодший про російський компромат на Клінтон

Сьогодні увага ЗМІ закономірно цілковито змістилася на Трампа. А його реакція на неї змінилася мало. «Той факт, що представники найближчого оточення президента були готові прийняти таку допомогу від іноземного противника, у найкращому разі викликає глибоке занепокоєння», — писали члени Комітету з правосуддя Палати представників США в листі генпрокуророві Джеффу Сешнзу. Трамп-молодший визнав, що йому, мабуть, «варто було діяти інакше». Утім, сам президент і його команда від подібних закидів відмахуються: так вчинив би будь-хто в політиці, кажуть вони. А скандал намагаються затьмарити розмовами про втручання у вибори України: історію з оприлюдненням «чорної бухгалтерії» Партії регіонів та виплат Полу Манафорту згадали спочатку на прес-конференції в Білому домі, а згодом підхопили журналісти лояльного до Трампа каналу Fox. Кандидат на посаду очільника ФБР Крістофер Рей пообіцяв, що розслідуватиме закиди про втручання України в президентські вибори.

Утім, мейнстримні ЗМІ це не переконує. Вони коротко відреагували на український фактор, написавши, що нічого спільного з російським втручанням та історія не має. І продовжили публікувати нові деталі скандалів навколо Трампів та росіян: про юристку, яка просила зустрічі з Трампом-молодшим; її зв’язки з бізнесом російських посадовців; лобіювання скасування санкцій, передбачених «законом Маґнітского».

Як усе це трактує закон? Зараз американські правники говорять про кілька варіантів. Один — змова, тобто домовленість або співпраця учасників з метою вчинення незаконної дії. Сам факт зустрічі Трампа-молодшого з росіянами й викладене ним листування не підтверджують того, що вони домовлялися вчинити щось незаконне. Інший, популярніший варіант — порушення правил фінансування передвиборчої кампанії. Чинне законодавство США забороняє іноземцям вкладати (або жертвувати) кошти чи «будь-що інше цінне» в діяльність, пов’язану з американськими виборами, а американцям — звертатися за подібним до іноземців. Правники сперечаються з приводу того, чи може інформація трактуватися як «внесок», «пожертва» або «будь-що інше цінне» на користь кампанії Трампа.

Будь-яке з цих звинувачень могли б підкріпити свідчення про те, що росіяни якимось чином координували свої дії (хакерські атаки проти демократів або поширення негативної інформації про Клінтон) зі штабом Трапма. Проте наразі таких фактів немає. Також немає доказів, що про зустріч і плани свого сина знав сам президента США. Тим часом розслідування російського втручання в американські вибори й зв’язків росіян із командою Трампа триває. І практично щодня в пресі з’являються нові подробиці.

Сьогодні ж більшість коментаторів погоджуються: важливий уже сам факт, що син кандидата в президенти висловив готовність прийняти обіцяний іноземцями компромат на учасницю президентської кампанії. А президент на етапі перегонів публічно закликав росіян знайти й оприлюднити зниклі електронні листи Клінтон.

Читайте також: Як приймали Трампа у Варшаві

Ще один аспект навколоросійських скандалів стосується Джареда Кушнера, зятя і старшого радника президента. Він (як і Манафорт) теж був на зустрічі з Вєсєльніцкою, але, за словами, Трампа-молодшого, пішов за 10 хв після початку. Проблема в тому, що Кушнер «забув» написати про неї, а ще про зустріч із тодішнім послом Росії в США Сєрґєєм Кісляком у формі на перевірку благонадійності, яку повинні заповнювати всі держслужбовці. За даними Yahoo News, згодом він подавав кілька поправок до форми: у першій не згадував про жодні зустрічі, потім вказав понад 100 іноземних імен, зокрема й Кісляка. А про зустріч із Вєсєльніцкою згадав аж у третій поправці до форми, поданій до початку липня. Його адвокат пояснив, що в команді Кушнера просто поспішили натиснути кнопку «надіслати». Однак утаємничені в процес люди пишуть, що надіслати таку форму надто швидко практично неможливо, бо для цього потрібно виконати 28 дій.

12 липня демократи-конгресмени Бред Шерман та Ал Ґрін внесли на розгляд Палати представників акт про імпічмент президента. Вони звинувачують Трампа в блокуванні розслідування стосовно ролі Росії в торішніх президентських виборах. Утім, такий крок не підтримала навіть більшість їхніх однопартійців, які вважають, що це тільки мобілізує ядерний електорат нинішнього президента.

Загалом процедура імпічменту передбачає голосування в Палаті представників за те, щоб дозволити Сенату розглянути звинувачення проти президента, на підставі яких пропонується зняття його з посади. У разі ухвалення Палатою представників позитивного рішення Сенат починає розгляд. Якщо він визнає президента винним, той позбавляється посади й тоді вже до справи може братися прокурор, якщо має достатню доказову базу для кримінального провадження. За всю історію CША процедуру імпічменту застосовували до двох президентів: Ендрю Джонсона в 1868-му та Білла Клінтона в 1998–1999-му. Вона могла чекати й на Річарда Ніксона, але він пішов із посади після Вотерґейтського скандалу.

Тим часом команда досвідчених прокурорів та агентів під керівництвом колишнього очільника ФБР Роберта Мюллера і далі розслідує закиди про співпрацю штабу Трампа з росіянами під час передвиборчої кампанії.

 

Як американські виборці реагують на президента

За даними Інституту Ґеллапа, що спеціалізується на дослідженні громадської думки, станом на 14 липня рейтинг схвалення Дональда Трампа становив 38%, а несхвалення — 57%. Ще на кінець січня 2017 року відсотки розподілялися практично порівну. Нове опитування від ABC News і Washington Post засвідчило, що в Трампа найнижчий рейтинг схвалення за перше півріччя на посаді порівняно з будь-яким іншим президентом за останні 70 років. Тут позитивно відгукнулися про Трампа 36% опитаних (це на шість пунктів менше за показник на 100 днів його президентства), 58% негативно. В обох його попередників схвалення за півроку президентства було на рівні близько 60%.

Факт зустрічі Трампа-молодшого з росіянами задля отримання компромату на Клінтон негативно оцінили 63% респондентів. 60% вважають, що Росія намагалася впливати на торішні президентські вибори в США.

 

Новини RedTram

Loading...