Культура 2017-08-23 20:17 Кухар Олена

«Як вам не соромно»: Документа 14 у центрі двох скандалів

У Касселі скасовують перформанс про біженців через тиск міжнародної єврейської спільноти; заразом місцеві праворадикали жорстко критикують ще один мистецький об’єкт, присвячений міграційній кризі.

«Деформоване мистецтво»

Медійні закони витягли цього тижня на перші шпальти зазвичай локальну й дуже затишну історію: місцева влада Касселя, де раз на 10 років проходить широковідома виставка сучасного мистецтва, ближче до завершення Документи зазвичай вирішує, чи не придбати для міста котрийсь із її публічних об’єктів. Днями міська рада зібралася на одне із засідань, щоб обговорити перспективи опцій, які могли б із тимчасових об’єктів перетворитися на перманентні. Під час цього член міської ради від правої популістської партії «Альтернатива для Німеччини» Томас Матернер назвав одну з них (обеліск, присвячений біженцям. — Ред.) прикладом «деформованого мистецтва». Словосполучення відразу викликало в німецьких журналістів асоціацію з терміном «дегенеративне мистецтво», широко використовуваним нацистською пропагандою.

Обеліск американсько-нігерійського художника Олу Оґібе має назву Das Fremdlinge und Flüchtlinge Monument — «Пам’ятник мандрівникам і біженцям». Він був і є одним із найяскравіших і точно найпомітніших об’єктів виставки: 16-метровий монумент у рамках Документи встановлений на центральній площі Касселя, Кенігсплац, або Королівській площі. Обеліск видно з будь-якого її куточка. На кожній із чотирьох сторін монумента можна прочитати біблійний текст «мандрівником Я був, і Мене прийняли ви» (від Матвія, 25:35) однією з чотирьох мов (німецькою, англійською, арабською й турецькою).

 Джерело фото — HNA.de

Партія, представником якої є Матернер, виникла у 2013 році як спілка євро-критиків і, зокрема, була визначально націлена проти міграції до Європи іноземців. На думку Матернера, яку цитує місцева газета, робота Оґібе є прикладом «деформованого мистецтва, що вносить ідеологічний розбрат». Він також заявив, що в разі якщо місто вирішить залишити обеліск на площі, представники партії проводитимуть біля нього демонстрації «щоразу, коли якийсь біженець чи мігрант організує десь терористичний акт».

Художній директор 14-ї Документи Адам Шимчик відреагував на слова політика бурхливо. У своїй заяві він зазначив, що «не бачить, яким саме чином цитату з Нового Заповіту можна прочитати як таку, що розділяє чи є контроверсійною. Вона ж просто людяна».

Читайте також: Опора для дипломатії

Дитиною Оґібе пережив страхіття громадянської війни в Нігерії (1967–1970): тоді за 2,5 роки загинуло понад 2 млн людей. Цей травматичний досвід, як сказано в довідці на офіційному сайті Документи, художник використав для створення обеліска: тут, за задумом автора, йдеться про універсальні принципи милосердя до тих, хто постраждав від воєнних дій.

Ще наприкінці червня Оґібе став лауреатом престижної кассельської премії Arnold Bode Prize, яка супроводжується грошовою винагородою на суму €10 тис. (вручатимуть її в листопаді). Вважається, що в «Пам’ятника мандрівникам і біженцям» є всі шанси залишитися на площі міста, остаточне рішення міська рада має прийняти 5 вересня.

Королівська площа в Касселі дуже часто стає місцем для різноманітних політичних мітингів, зокрема, у 2015-му тут пройшла масштабна акція протесту проти поганих умов життя в таборах біженців. А 17 років тому саме тут, на цій площі, вже демонтували один із мистецьких об’єктів Документи через 8 років після встановлення. Мова про інсталяцію «Сходи в нікуди» німецького автора Ґустава Ланґе, учасника Документи 1992 року. Ланґе, як і Оґібе, створив доволі масштабний об’єкт: за задумом автора, дерев’яні сходи, 11-метрові заввишки та 32-метрові завширшки, із трамвайною зупинкою, телефоном і туалетом мали б стати популярним місцем для зустрічей. Але місцеві жителі почали скаржитися на «Сходи», дехто навіть погрожував цю інсталяцію спалити (за словами власників невеличких магазинів і кафе, об’єкт приваблював наркоманів і псував краєвид). За рішенням тодішнього мера Касселя, у 2000 році «Сходи в нікуди» було демонтовано.

 

«Сходи в нікуди» Ґустава Ланґе до демонтажу

Табу на порівняння

Ще один скандал, пов’язаний і з Документою, і з темою біженців, набув трохи більшого масштабу й розголосу, ніж попередній, коментарі щодо нього давали навіть у Єрусалимі.

Днями на офіційному сайті Документи з’явився допис, у якому куратор суспільних програм виставки Поль Пресьядо (Paul Preciado) заявив про скасування перформансу художника Франко Берарді у зв’язку з «агресивними та інтенсивними» скаргами, які посипалися на кураторів за останній тиждень.

Берарді — італійський письменник, що сповідує ліві погляди, а у своїх роботах найчастіше звертається до ролі медіа й технологій у сучасному постіндустріальному світі. Перформанс за його участю передбачав, зокрема, читання вірша «Аушвіц на пляжі», у якому автор порівнює стан біженців у Європі зі станом в’язнів нацистського концтабору.

Читайте також: Приватизація студії Довженка: правда, міфи, перспективи

Виступ, запланований на 24 серпня, заздалегідь спричинив хвилю обурення у представників єврейської спільноти. Так, Шарлотта Кноблох, екс-президентка Центральної єврейської ради в Німеччині, а сьогодні представниця від Меморіалу жертвам Голокосту у Всесвітньому єврейському конгресі, назвала перформанс «гротеском» і заявила: «описувати дискусію щодо біженців у контексті систематичного винищення євреїв неправомірно. […] Голокост — це унікальний і безпрецедентний злочин. Будь-яке порівняння з ним […] заборонене» (цитата наведена за виданням artnet News).

Таких самих поглядів дотримується, наприклад, Ефраїм Зурофф, голова єрусалимського офісу Центру Сімона Візенталя: «Порівнювати всі інші трагедії з Аушвіцем — це дуже погана тенденція. […] Хоч би як ми співчували біженцям, вони не в такому самому становищі, як євреї, що їх наказували вбивати в концтаборах, і порівняння такі неможливі».

Куратори відреагували на ситуацію та змінили формат події. Назва заходу (замість «Перформанс «Аушвіц на пляжі») тепер звучить так: «Як нам не соромно: читання й обговорення» (Shame on Us: A Reading and Discussion). Перша частина назви, за словами пана Пресьядо, апелює до закидів, які найчастіше можна було прочитати в критичних повідомленнях на адресу Документи у зв’язку з інцидентом. Під час дискусії буде прочитано контроверсійний вірш Берарді, крім цього, відбудеться широке обговорення питання європейської міграційної політики.

У своєму зверненні Поль Пресьядо говорить від імені Документи: «Ми поважаємо тих, кого міг образити заголовок вірша Берарді. Ми не бажаємо завдавати їм додаткового болю. Водночас ми не хочемо ані просто проковтнути звинувачення, ані забути про критичне мислення й полишити дискусію на цю тему». 

Новини RedTram

Loading...