Економіка 2017-09-27 14:40 Олексієнко Олесь

Бюджетні пріоритети-2018

Скільки й куди наступного року планується витрати державних коштів

Урядовий  проект на наступний рік передбачає значне випередження зростання як середніх та мінімальних доходів українців, так і надходжень і видатків Державного бюджету порівняно із ростом валового внутрішнього продукту. Зокрема відповідно до проекту Державного бюджету на наступний рік за базовим сценарієм ВВП має зрости на 3% і з урахуванням зростання цін сягнути 3,2 трлн грн. Тим часом середньомісячна заробітна плата має перевищити 8,6 тис грн та збільшиться на 10,9% у реальному обсязі попри інфляцію у 7%. Видатки державного бюджету мають зрости на 18,5% порівняно із передбаченими на 2017 рік з урахуванням внесених протягом року змін.

Через міністерства та відомства наступного року має пройти величезна сума коштів. Так сукупні видатки зведеного (державного та місцевих разом взятих) бюджету мають перевищити 1,2 трлн грн. Причому, як свідчить досвід попередніх років, в процесі доопрацювання головного кошторису ця сума зазвичай суттєво зростає.

Тож разом із власними видатками Пенсійного (208,3 млрд грн) та інших державних соціальних фондів (ще 33,3 млрд грн) фонду може йтися про перерозподіли державою до 1,5 трлн грн –$50 млрд навіть за прогнозованим урядом на наступний рік значно вищим, аніж зараз курсом іноземної валюти. Тож Тиждень вирішив з’ясувати куди вони підуть та як змінюються пріоритети державного фінансування порівняно із попереднім роком (див. «Бюджетні лабіринти», №36/2017).

Найбільшими статтями витрат зведеного бюджету як і раніше залишаються соціальний захист та соціальне забезпечення (294,5 млрд грн), освіта (209,3 млрд грн) та охорона здоров’я (113,9 млрд грн). Наступного року ці статті поглинуть більше половини зведеного бюджету країни. Водночас проект бюджету на 2018 рік свідчить про спроби подолати логіку проїдання та більше уваги приділити зміцненню національної безпеки та фінансуванню інфраструктури.

Чиатйте також: Ідеальний бюджет

Щоправда, як побачимо далі, в останньому випадку йдеться переважно про освоєння кредитних ліній європейських та міжнародних фінансових інститутів. Тим часом обслуговування (виплата відсотків та часткове погашення) державного боргу попри досягнуту кілька років тому реструктуризацію зовнішніх боргів все одно залишається однією із найбільших статей витрат: 2018-го на розрахунки з кредиторами доведеться віддати більше 130 млрд грн – значно більше, аніж на охорону здоров’я чи оборону.

Серед лідерів зростання видатків із державного бюджету на 2018 рік судова система (наприклад витрати на Верховний суд збільшаться майже на 60%, а на Державну судову адміністрацію – на 57%), місцеві державні адміністрації (+45%), а також апарат Верховної Ради та секретаріат Кабміну (на 42% в кожному випадку).

Дещо повільніше мають зрости видатки на ГПУ (на 36%) та забезпечення роботи президента (на 29%). Водночас до явно негативних проявів проекту бюджету на наступний рік можна віднести зниження реальних видатків (з урахуванням інфляції) на програми енергоефективності (скорочення видатків порівняно із 2017-им із 440 до 400 млн грн) та підтримку національного кінематографа (видатки збільшені лише із 501,5 до 502,5 млн грн).

«Безпека понад усе»

Видатки на силові структури в бюджеті наступного року мають зрости вкрай нерівномірно. Найбільший приріст спостерігається по лінії розвідувальних структур. Зокрема для Служби зовнішньої розвідки та Головного управління розвідки Міноборони передбачається виділити майже 4 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн у 2017-ому. Тоді як на СБУ, для порівняння, лише із 6,7 до 7,65 млрд грн або на 18% (тобто навіть менше, аніж становитиме зростання видатків держбюджету на усі статті витрат – див. «Реальні пріоритети»). Серед фаворитів і Нацполіція, яка має отримати майже на 46% більше, аніж цього року. Натомість фінансування Нацгвардії, скажімо, буде збільшено лише на 8% - фактично на рівні офіційно прогнозованої інфляції і більш як удвічі менше від темпу зростання бюджетних витрат загалом.

Сукупні видатки для Міністерства оборони передбачено на 15 млрд грн більші, аніж у 2017 році – 83,3 млрд грн, причому по спеціальному фонду (надходження по якому часто зриваються) із них планується виділити лише 1,6 млрд грн, а решту по зальному фонду. При цьому майже дві третини усього збільшення фінансування (майже 10 млрд грн із 15) відбудеться по статті «розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання». Тут видатки пропонується збільшити до 16,35 млрд грн проти 6,5 млрд грн запланованих на ці цілі у 2017-ому. А по традиційно ризикованому спецфонду має надійти менше 3% відповідних коштів.

Збільшити планують і фінансування будівництва та придбання житла для військових (до 857,6 млн грн), ще 400 млн передбачається виділити на відповідні цілі для військових та прикордонників (хоч тут обсяги фінансування залишаються на рівні запланованих на 2017-ий рік).

Чиатйте також: Фінансові лабіринти. Хто наповнює держбюджет і куди витрачаються кошти з нього

Інша річ, що під питанням залишається чи будуть по факту виділені ці кошти в повному обсязі, адже, як уже відзначав Тиждень, у 2017 році і по статті оновлення озброєння, і особливо по статтях, пов’язаних із забезпеченням військових житлом, спостерігалося значне відставання від графіків і використання лише частини передбачених для цього ресурсів.

Вочевидь в межах логіки зміцнення нацбезпеки, однак уже в інформаційній площині, слід розглядати і дуже різке (майже вдвічі) збільшення видатків на Мінінформполітики. Хоч діяльність відомства у попередній час викликала чимало питань щодо справжньої мети і особливо ефективності його роботи. Наступного року із 522,1 млн грн передбачених для міністерства основну частину (458,2 млн грн) має бути витрачено на «виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробку та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансування системи державного іномовлення України».

У держбюджеті на наступний рік передбачено понад 2 млрд грн для Державного космічного агентства. Це має дозволити наступного року підготувати наземну інфраструктуру та персонал до управління космічними апаратами «Січ-2-1» та «Мікросат-М», здійснити моніторинг території України з використанням космічних засобів та виконувати завдання національної безпеки та оборони у взаємодії з підрозділами Міноборони.

Попри значні обсяги фінансування нових антикорупційних органів, видатки на них зростатимуть повільніше, аніж Державного бюджету загалом. Зокрема найбільше знову отримає Національне антикорупційне бюро (НАБУ) – 857,1 млн грн (на 10,8% більше порівняно з 2017-им). Для порівняння, ця сума співставна із фінансування уряду чи Верховної Ради і перевищує видатки на утримання адміністрації президента.

Тісно пов’язана із НАБУ Спеціалізована антикорупційна прокуратура отримає з бюджету ще 116,1 млн. Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів –  253,2 млн грн. НАЗК – 169, 8 млн грн (не рахуючи коштів для фіксування партій, яке проходить по його статті). На Державне бюро розслідувань, створення якого вкотре переноситься, видатки в бюджеті наступного року передбачені в обсязі 651,6 млн грн.

Видатки на місцях

Різко збільшуються цільові програми фінансування проектів на місцях та видатки на місцеві адміністрації. Зокрема державний фонд регіонального розвитку отримує на 131% більше коштів, аніж 2017-го (8,1 млрд грн замість 3,5 млрд). На 27% збільшаться витрати із державного бюджету на підтримку формування інфраструктури об’єднаних громад (із 1,5 до 1,9 млрд грн). Видатки на утримання місцевих державних адміністрацій передбачені в обсязі 9,5 млрд грн, що на 45% більше, аніж очікується цього року. Левова частка з них витрачається на заробітну платню (7,3 млрд грн) та комунальні послуги (0,34 млрд грн). На придбання комп’ютерів та проведення аварійних капремонтів на усі місцеві держадміністрації буде виділено 50 млн грн.

До місцевих бюджетів у 2018 році з різних джерел має надійти понад пів трильйона гривень (520,7 млрд). При цьому зберігається їх висока залежність від державних дотацій та інших трансфертів (на загальну суму майже 279 млрд грн), а власні доходи (250,4 млрд грн) становитимуть менше половини суми, якою розпоряджатиметься місцева влада.

Причому частина з них піде на так звану реверсну дотацію (8,66 млрд грн). Адже базова дотація місцевим бюджетам депресивних територій надається за рахунок реверсної дотації із більш успішних за зборами податків без залучення додаткових коштів з державного бюджету. Лише створені у 2017 році об’єднані територіальні громади, які не відповідають перспективним планам формування територій громад (а наразі – це уже 25 громад), не зможуть претендувати на базову дотацію, хоч при цьому і не платять іншим у разі більш високих доходів.

Базову дотацію наступного року отримуватимуть бюджети міст обласного значення, районні та бюджети об’єднаних територіальних громад, у яких надходження податку на доходи фізичних осіб на 1 жителя нижче 1,36 тис грн, обласні бюджети, у яких находження на 1 жителя з податку на доходи фізичних осіб – нижче 339 грн, а податку на прибуток підприємств – нижче 69 грн. У 2018 році таких за урядовим прогнозом в країні налічуватиметься абсолютна більшість: 18 обласних бюджетів, 53 міст обласного значення, 361 районних та 308 бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Читайте також: Економічна співпраця з Росією: безперспективний орієнтир

Натомість ділитися з іншими доведеться місцевим бюджетам, у яких надходження на 1 жителя становлять для міст обласного значення, районів та об’єднаних громад  – понад 1,66 тис грн, а для обласних бюджетів понад 414 грн на особу податку  на доходи фізичних осіб та 84,5 грн податку на прибуток  підприємств. У 2018 році реверсну дотацію до державного бюджету мають перераховувати крім 6 обласних бюджетів, 66 бюджетів міст обласного значення, 47 районних бюджетів та 50 бюджетів об’єднаних громад.

Попри перерозподіл коштів між більш і менш платоспроможними місцевими бюджетами, основним джерело коштів для місцевих громад все ж є субвенції із державного бюджету. У 2018 році вони мають скласти понад 237 млрд грн – майже стільки ж, скільки місцеві бюджети отримають у вигляді власних надходжень.

Половина має бути спрямована на здійснення державних програм соціального захисту населення. Йдеться насамперед про виплату різноманітних допомог сім'ям з дітьми (57,9 млрд грн) та надання житлових субсидій (55,1 млрд грн). З метою збільшення відповідальності та підзвітності в системі пільг, забезпечення максимальної адресності, прозорості та наближення надання відповідної соціальної послуги тим, хто її потребує, передбачається з 2018 року передача видатків на надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг до місцевих бюджетів;

Друга половина субвенцій місцевим бюджетам спрямована приблизно порівну на освіту (61,3 млрд грн) та медицину (51,4 млрд грн). Як і у 2017 році, у наступному році кошти освітньої субвенції спрямовуватимуться виключно на оплату праці. Водночас медична субвенція місцевим бюджетам враховуватиме 2018 року лише видатки на надання вторинної, третинної та екстреної медичної допомоги населенню. Натомість не буде, як раніше, включати видатки на надання первинної медичної допомоги, яка з ініціативи МОЗ в рамках реформи виокремлена в окрему бюджетну програму, що передбачає значне фінансування (13,3 млрд грн).

Інфраструктурні проекти

Значні видатки держбюджету на розвиток здійснюються виключно або переважно за рахунок кредитних коштів, залучених державою від міжнародних чи європейських кредитних установ.

Наприклад саме за такою схемою планується наступного року виділити 718 млн грн на програму «Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації» в рамках реалізації укладеної ще в грудні 2014 року угоди з Європейським інвестиційним банком.

Ще 72 млн гривень планується витратити на програму «Підтримка малих та середніх підприємств» у рамках освоєння кредитної лінії на 10 млн євро від Кредитної установи для відбудови (KfW) ФРН. Проект передбачає надання комерційним банком коштів для подальшого фінансування заходів із поповнення основних фондів та обігових коштів малих та середніх підприємств України.

163 млн грн має бути витрачено і в рамках програми «Основний кредит для аграрної галузі» за рахунок кредиту Європейського інвестиційного банку. За кошти ЄБРР та ЄІБ держбюджет продовжить виділяти субвенції (у 2018 році – 1,14 млрд грн) і на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпро.

1,05 млрд грн 2018 року буде виділено з держбюджету на формування муніципальної та соціальної інфраструктури на Сході України в рамках освоєння кредиту Європейського інвестиційного банку на 200 млн євро. Ще 250 млн буде виділено на модернізацію ЖКГ за рахунок кредитної лінії на 400 млн євро від ЄІБ.

За рахунок іншої його кредитної лінії на 200 млн євро 2018 року планується також виділити 125 млн грн на розвиток міського пасажирського транспорту в містах України. А за рахунок кредитної лінії на 60 млн євро від німецької Кредитної установи для відбудови (KfW) передбачається профінансувати у 2018 році із держбюджету на 250 млн грн інфраструктурних проектів для східної частини України".

На будівництво, ремонт та утримання автошляхів наступного року планується витратити 44 млрд грн. Водночас за рахунок загального фонду Держбюджету, видатки якого здійснюються більш ритмічно, планують будувати всього кілька автошляхів: «Львів – Тернопіль – Умань»; «Біла Церква – Одеса – Миколаїв-Херсон» та Київ-Харків-Довжанський». Сукупно на названі три шляхи наступного року планується пустити 6 млрд грн.

Читайте також: Економічне зростання всупереч апокаліптичним прогнозам

Водночас пропонується створення Державного дорожнього фонду за рахунок коштів якого фінансуватимуться розвиток мережі та утримання автомобільних доріг державного значення (13,5 млрд грн) та передбачається субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автошляхів місцевого значення, вулиць і доріг у населених пунктах (11,4 млрд грн).

2,5 млрд грн у 2018 році буде виділено в рамках освоєння кредитів ЄБРР та ЄІБ (по 450 млн євро кожен) на покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до Києва.

В рамках реалізації проекту за кредитні кошти  МБРР Укравтодору пропонується виділити із бюджету 1,1 млрд грн на реконструкцію автошляхів Полтава-Харків, Миколаїв-Херсон, Кіровоград-Миколаїв. А також 1,6 млрд грн на «приведення до європейського рівня стану ділянки траси Київ-Харків від Лубен до Полтава – однієї з найважливіших магістральних доріг України, що співпадає з транспортним коридором Європа-Азія.

Наступного року також за рахунок кредитної лінії на 150 млн євро від Європейського інвестиційного банку розпочнеться фінансування модернізації української залізниці, а саме будівництво другого електрифікованого ходу на південь (в порти Чорного моря).

Інфраструктурні проекти, фінансування яких відбувається головним чином за рахунок позик іноземних структур наразі є чи не основним інструментом уряду щодо збільшення інвестицій в стимулювання економічного зростання в країні.

Що стосується інших галузей, то суттєве збільшення фінансування передбачається лише для окремих категорій сільськогосподарських виробників, однак переважно за рахунок перерозподілу коштів, які раніше витрачалися на підтримку агросектору загалом.

Наприклад в рази збільшити 2018 року планується цільову фінансову підтримку тваринництва (до 2,3 млрд грн). Вона буде спрямована на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм; закупівлі племінного поголів’я та здешевлення відсотків по кредитах на будівництво, реконструкцію тваринницьких комплексів та доїльних залів.

1 млрд грн наступного року мають отримати також фермерських господарства. А ще 945 млн передбачається витратити на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва передбачається виділити ще 945 млн грн. Водночас інші державні програми підтримки АПК різко скорочені.

Як бачимо нерівномірне зростання видатків державного бюджету, які запропонував уряд на наступний рік, відображає реальні пріоритети державної політики. Після десятиліть недофінансування різке розширення видатків на оборону та безпеку справді безальтернативне. Водночас розширення фінансування програм розвитку (головним чином транспортної інфраструктури) відбувається вкрай повільно і на ці цілі витрачається усе ще надзвичайно мала частка державним ресурсів аби про стимулювати економічне зростання до потрібних країні показників. Понад це левова частка такого фінансування здійснюється в рамках освоєння іноземних кредитних ліній, які до того ж освоюються вкрай повільно. 

Новини RedTram

Loading...