Суспільство 2017-10-16 17:16 Голуб Андрій

Гроші, спецзасоби та організація штурму Майдану: деталі справи полійцейських чинів

Тиждень.ua спробував розібратись у деталях підозри Сергію Поготову, Анатолію Серединському та Ігорю Бабичу. Незалежно від того, чим завершиться справа двох нинішніх поліцейських та їхнього колишнього начальника, матеріали дозволяють відтворити хронологію подій, які призвели до так званої АТО в центрі Києва, більш відомої як силовий розгін Майдану 18-19 лютого.

Судова тяганина з обранням запобіжного заходу трьом новим підозрюваним у справах Майдану зайняла майже тиждень. Процес поступово отримав багато атрибутів політичного – затягування розгляду з незрозумілих причин, коментарі з боку відомих діячів та посадовців, сутички активістів під будівлею Печерського райсуду. Одним із тих, хто регулярно відвідував судові засідання став заступник голови Нацполіції та керівник патрульної поліції Олександр Фацевич. У перший же день він повідомив, що готовий взяти на поруки двох із трьох фігурантів – Ігоря Бабича та Анатолія Серединського. Згодом Фацевич дотримався обіцянки і подав відповідні документи. Однак суд ухвалив інше рішення – усіх трьох підозрюваних відпустили під нічний домашній арешт.

Фацевич неодноразово пояснював свій вчинок тим, що ознайомився з деталями виголошеної підозри, і вважає її надуманою. За його словами, прокуратура женеться за виконанням формальних показників. «Ці працівники мені дуже потрібні, вони спеціалісти і вони не порушували закон. Я читав клопотання. Вибачте мене, якщо я керівник і я бачив би, що вони до чогось причетні, я б тут не стояв зараз», - емоційно висловив журналістам заступник голови Нацполіції. На захист поліцейських став і голова МВС Арсен Аваков. Зокрема, він також наголошує, що підозри прокуратури «надумані» та «розсиплються у суді».

Клопотання про обрання запобіжних заходів Поготову, Серединському та Бабичу доволі об’ємні. Власне, окрім Фацевича та Авакова з ними мав змогу познайомитися будь-хто присутній у суді під час розгляду справ. Кожне з трьох клопотань оголошували майже повністю. Наприклад, текст по Бабичу прокурори читали півтори години. Ці документи – не просто виклад можливих злочинів трьох конкретних осіб. Фактично у них відтворено і деталізовано загальний хід подій, які, за версією слідства, передували та супроводжували розгін Майдану 18 та вночі на 19 лютого 2014 року.

Читайте також: Справа "Беркуту". В суді з'явилося нове відео розстрілів

Саме в день початку штурму - 18 лютого 2014 року, близько опівдня - до Центральної бази ресурсного забезпечення (ЦБРЗ) МВС під’їжджає мікроавтобус Ford Transit. ЦБРЗ розташована майже на околиці Києва, далеко від центру, де вже скоро стануться трагічні події. Однак саме цей візит прямо пов'язаний із ними. До машини зі складу заносять ящики зеленого кольору. Їх багато, тому вантажне відділення мікроавтобуса вже скоро заповнене від підлоги до даху. За словами водія, який потім дасть свідчення, на деяких ящиках є маркування – «Пламя М». Заповнений автомобіль вирушає до Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. Тут розташована база силовиків, яких стягнули для протидії активістам Майдану. Автомобіль розвантажують. Деякі ящики відкривають, там коробки світлого та зеленого кольору із запалами. Це - спецзасоби, наприклад, світло-шумові та подразнюючої дії гранати, які використають проти мітингувальників під час витіснення і так званої АТО вже найближчої ночі. Важливо, що ці спецзасоби – не українського виробництва, потужніші за вітчизняні аналоги та не пройшли сертифікації в Україні. Для розуміння, як вони опинилися у Києві та ще й на офіційній базі зберігання МВС, треба поглянути ще на кілька місяців раніше.

З версії прокуратури слідує, що після посилення протестів через розгін Майдану 30 листопада 2013 року, тодішня влада почала працювати над новим планом їхнього придушення. Вже у січні тодішній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко вирішує посилити силовиків новими та потужнішими спецзасобами. Про що він домовляється з МВС Росії. Цікаві обставини цієї угоди. Річ у тому, що закупівлі як такої не відбулося, однак МВС офіційно сплатило понад 1 млн грн за розмитнення товарів. Забирати нові спецзасоби до Росії відрядили завгоспа МВС Павла Зінова (на той час керівника Департаменту матеріального збезпечення – Ред.).

Для перевезення використовують літак Ан-12 цивільної авіакомпанії «Україна-аероальянс». Як свідчить сайт авіакомпанії, вона «виконує чартерні вантажні авіаперевезення по всьому світу, а також працює за контрактами з урядовими та громадськими організаціями з перевезення гуманітарних вантажів, тісно співпрацює з ООН та НАТО з доставки термінових вантажів, у тому числі військового та подвійного призначення, має допуск до перевезення небезпечних вантажів».

Літак, яким до України ймовірно завезли спецзасоби для розгону Майдану

Ан-12 із бортовим номером UR-CAН та Зіновим на борту виконує два рейси 21 і 24 січня 2014 року за маршрутом аеропорт «Чкаловскій» (Московська область, РФ) – «Жуляни» та «Чкаловскій» - «Гостомель» відповідно. За інформацією прокуратури, цими двома рейсами до України завезли близько 13 тисяч одиниць російських спецзасобів, зокрема:

  • виріб «Факел-С» - 1500 штук;
  • виріб «Заря-2» - 1040 штук;
  • виріб «Пламя-М» - 940 штук;
  • ручні димові гранати білого диму РДГ-2 та РДГ-2б – 6540 штук;
  • ручні подразнюючі гранати РГР – 495 штук
  • ручні подразнюючі гранати підвищеної потужності та безпеки – 495 штук;
  • ручні гранати подразнюючої та світлошумової дії «Дрофа» - 600 штук;
  • ручні аерозольні гранати «Дрейф-2» - 1000 штук;
  • 40-мм постріл акустичної та світлозвукової дії - 216 штук.

Вже 22 січня виходить урядова постанова, яка вносить частину з указаних спецзасобів до офіційного переліку таких, які можна використовувати під час заходів з охорони громадського порядку, а 24 січня з’являються рапорти про їх придбання та виділення для потреб міліції громадської безпеки (зокрема й підрозділів «Беркут»).

У цей момент відбулося пряме порушення закону. Справа у тому, що перед прийняттям на озброєння будь-яких травматичних засобів, які правоохоронці можуть застосувати проти громадян, необхідно провести спеціальні експертизи. Передусім ідеться про експертизу Міністерства охорони здоров’я, яке є відповідальним за це органом центральної влади. Жодної такої перевірки проведено не було.

У новинах тоді повідомили про збільшення «арсеналу законної відповіді мітингувальникам»

Саме тоді свою роль у справі відіграв перший із трьох нових підозрюваних – Сергій Поготов. Під час Майдану Поготов - заступник начальника департаменту громадської безпеки МВС. Зараз він працює керівником групи охоронної діяльності НАК «Нафтогаз». Поготов ставить підпис на двох незаконнних рапортах від 24 січня 2014 року про придбання та видачу російських спецзасобів. Тоді він зробив це замість свого безпосереднього начальника Олексія Крикуна, хоча на документі й стоїть прізвище останнього.

За версією слідства, більшість російських спецзасобів пролежали на складі ЦБРЗ аж до 18 лютого, щоправда за свідченнями працівників бази, деякі найменування вони не приймали на облік, тож існує велика вірогідність, що їх використовували на Майдані і раніше.

Читайте також: Сергій Горбатюк: «Перевірка російського сліду триває. Питання в тому, наскільки він вплинув на розвиток подій під час Майдану»

Приблизно у той самий час силовикам у центрі Києва видають також набої зі свинцевою картеччю. Правоохоронці, що діяли проти мітингувальників у столиці мали на озброєнні помпові рушниці «Форт 500А» та «Форт-500М1». Зазвичай такі рушниці заряджали травматичними патронами із резиновим наповнювачем. За умов дотримання правил – це набої несмертельної дії. Набої ж зі свинцевим наповнювачем – несуть значно більшу небезпеку та зі значно більшою вірогідністю ведуть до смерті. За версією слідства, наказ про видачу таких набоїв віддав особисто начальник міліції громадської безпеки ГУМВС у Києві Петро Федчук 16 або 17 лютого. Організацію видачі на місці здійснив Сергій Кусюк – заступник командира київського полку «Беркут». Обидва згодом втекли до Росії (людину, схожу на Кусюка, нещодавно помітили на фотографіях у формі російського ОМОНа під час одного з мітингів у Москві).

«Резинові і свинцеві кулі скидали в один ящик. «Беркутівців» викликали і казали брати з ящика скільки треба набоїв. Ні про яку видачу під розпис не йшлося», - розповідає Тиждень.ua про цей епізод джерело у слідчих органах.

Нині одним із виправдань рядових працівників «Беркуту» є те, що вони не могли відрізнити кулі зі свинцевим та резиновим наповненням. Річ у тому, що обидва набої зовні не відрязняються. Інше питання без відповіді, чи складно було працівнику загону спецпризначення відрізнити патрони за вагою. Скоріше за все, використовували «Терен-12к» - єдиний сертифікований в Україні набій 12-го калібру з картеччю. Справа у тому, що на сайті виробника можна знайти тільки версію набою з еластичним наповнювачем. Тож свинцевий варіант робили або кустарно (шляхом заміни картечі у патроні вручну), або ж ідеться про якесь таємне «спецзамовлення».

18 лютого приблизно об 11 ранку розпочинається витіснення мітингувальників із прилеглих до Маріїнського парку та урядових будівель вулиць. Фактично, це перша, підготовча фаза до «антитерористичної операції», яка розгорнеться ввечері. Якщо підсумувати, то саме вранці цього дня силовики починають масово застосовувати проти мітингувальників несертифіковані російські спецзасоби посиленої дії та невідомого походження свинцеві патрони.

Основні події в цей час розгортаються на Майдані Незалежності, вулицях Інститутській, Михайла Грушевського, Шовковичній, Садовій та Маріїнському парку. Силовики діють двома групами – одна рухається вулицею Інститутською у напрямку Кловського узвозу, друга група, паралельно першій, вулицею Грушевського повз Маріїнський парк. Також у цей час зафіксовано масове залучення груп «тітушків».

З боку мітингувальників різко зростає кількість поранених. Щонайменше двоє осіб зазнали тяжких травм, 13 - середньої тяжкості, 39 – легких. На думку слідства, левова частина цих травм була завдана саме незаконними спецзасобами з РФ. З того, що пролунало на суді, деякі люди залишилися без кистей рук та з важкими травмами очей.

Приблизно з 16:00 до 18:00 у кабінеті начальника ГУ МВС у місті Києві Валерія Мазана на вулиці Володимирській, 15 відбувається оперативна нарада керівників різних силових органів. Саме під час цієї зустрічі ухвалено рішення провести антитерористичну операцію з метою повної зачистки Майдану Незалежності і прилеглих вулиць. Штаб АТО формально розташовують саме у кабінеті Мазана. Близько 19:00 силовики починають реалізацію плану.

Саме в цей момент в історії з’являються двоє інших підозрюваних – Анатолій Серединський та Ігор Бабич. Серединський станом на 2014 рік займає посаду з довгою назвою «начальник відділу організації служби управління організації служби, роботи конвойних підрозділів спеціальних установ та судової міліції Департаменту громадської безпеки Міністерства внутрішніх справ». Бабич працював у тому ж департаменті на посаді з не менш довгою назвою «головний інспектор відділу організації служби управління організації служби, роботи конвойних підрозділів, спеціальних установ і судової міліції». Нині обидва служать у Національній поліції. Бабич - голова Департаменту превентивної діяльності, Серединський – його заступник. Обидва пов’язані з постаттю іншого підозрюваного у причетності до розгону Майдану генерала Володимира Гриняка. Під час Майдану Гриняк очолює управління громадської безпеки МВС і є керівником обох нинішніх поліцейських.

Читайте також: ГПУ виявила, що в Міноборони могли знищили журнал секретних розмов, записаних під час Майдану

Слідство припускає, що в ніч розгону Майдану з 18 на 19 лютого дії підрозділів «Беркуту» координував вже згаданий Федчук, а внутрішніх військ - генерал Станіслав Шуляк. Третьою діючою стороною була СБУ і підрозділ ЦСО «А». Саме Федчук можливо залучив до організації зі свого боку Гриняка, а той, в свою чергу, Бабича і Серединського. Серединський нібито координував дії силовиків у телефонному режимі, а Бабич, перебуваючи разом із Гриняком, безпосередньо на вулиці Інститутській.

Обидва поліцейські відкидають усі звинувачення. За їхніми словами, підозру їм оголосили лише тому, що вони відмовилися давати свідчення на Гриняка. У матеріалах клопотання дійсно небагато доказів, що конкретно робили Бабич і Серединський, однак за логікою їх і не повинно бути до початку розгляду справи по суті. Після того, як 29 вересня розгляд клопотання про обрання поліцейським запобіжного заходу не відбувся, керівник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк оприлюднив додаткові матеріали, які свідчать, що Бабич і Серединський 18 та 19 лютого 2014 року десятки разів зв’язувалися телефоном із керівниками окремих регіональних підрозділів «Беркуту». Так само вони неодноразово дзвонили як один одному, так і генералу Гриняку, який офіційно займав посаду керівника так званого «Зведеного загону МВС», утвореного 5 грудня 2013 року після початку Майдану. Власне, «зведений загін» - і є формою організації різних регіональних підрозділів «Беркуту», стягнутих до Києва. Згодом у суді Серединський скаже, що дійсно зв’язувався з керівниками «Беркуту», однак виключно з метою уточнення кількості травмованих і хворих працівників та кількості необхідних їм ліків, а координація дій «Беркуту» не входила до його посадових обов’язків.

Слідчі у клопотанні наполягають, що до посадових обов’язків Серединського у 2014 році входили службова підготовка, дисципліна та дотримання законності особовим складом, удосконалення та підвищення ефективності та виявлення недоліків у роботі підрозділів патрульної служби та «Беркуту». Цікаво, що в службовій характеристиці Серединського, наданій суду за підписом Олександра Фацевича вказано, що після 2014 року він саме координував роботу силовиків під час великих масових заходів (зокрема, входив до «Штабу координації…» під час конкурсу Євробачення у Києві). Тобто у заслугу Серединському Фацевич ставить ту роботу, виконання якої під час Майдану перший прямо заперечує.

Інфографіка Адвокатської дорадчої групи

У матеріалах підозри саме по Серединському є ще один епізод, який відбувся у грудні 2013 року. На думку слідства, окрім безпосередньо насильницьких дій проти мітингувальників із використанням «тітушків» та новим силовим розгоном, план тодішньої влади містив ще й «заохочувальну» частину. Для матеріального стимулювання «беркутівців» виділяють не менше 30 млн грн. Хто конкретно надав ці кошти невідомо. На думку слідства, Серединський разом із Гриняком безпосередньо проводили розподіл грошей для потреб «Беркуту». Це нібито відбувалося у приміщенні МВС на вулиці Богомольця і виглядало так: спочатку гроші розкладали у поліетиленові пакети із зазначенням назви одного із 27 регіональних підрозділів «Беркуту». Суми виділяли з розрахунку 700-800 тис. грн на великий підрозділ «Беркуту», де працювали близько 100 працівників у кожному. На менші підрозділи виділили 150-200 тис. грн (детальніше у інфографіці). Ці кошти у кабінеті Гриняка отримували керівники або заступники керівників регіональних підрозділів. Потім вже вони ділили гроші між особовим складом із розрахунку 5 тис. грн на офіцера і 3 тис. грн на рядового.

Інфографіка Адвокатської дорадчої групи

Оприлюднені прокуратурою приклади переговорів Серединського і Бабича з керівниками «Беркуту» 18 і 19 лютого 2014 року

Загалом у період з 18 лютого 11:00 до 19 лютого 06:00, за даними слідчих, внаслідок протиправного та надмірного застосування фізичної сили, спецзасобів, спецтехніки та прихованого застосування вогнепальної зброї загинуло 13 осіб, тяжких тілесних ушкоджень зазнали 40, середньої тяжкості – 72 особи, легких – 165 осіб. Хоча усі троє підозрюваних нині перебувають під нічним домашнім арештом, Бабич і Серединський продовжують виконувати посадові обов’язки у Національній поліції. За словами їхнього нинішнього керівника Фацевича, він не готовий відсторонити посадовців навіть на час судового розгляду, оскільки йому нікого ставити їм на заміну. Щоправда, Серединського таки довелося перевести в інший департамент, адже йому заборонено спілкуватися з Бабичем умовами домашнього арешту.

 

Новини RedTram

Loading...