Суспільство 2017-10-19 08:51 Козлюк Станіслав

Черговий «третій Майдан»

Початок тижня в Києві видався доволі активним. І річ тут навіть не в роботі над медичною реформою, яку Верховна Рада й далі розглядає зі змінним успіхом.

Темою номер один стала акція протесту з вимогою політичних реформ, яку політики-антикорупціонери й екс-очільник Одеської обладміністрації Міхеїл Саакашвілі анонсували місяць тому. Тож 17 жовтня під стінами ВР було пожвавлення: підходи до будівлі на Грушевського, 5 перекрили залізними парканами й металошукачами, під самим парламентом чергувало кілька сотень поліцейських і нац­гвардійців, на площі Конституції збиралися протестувальники. До посилених заходів безпеки вдалися не просто так. Перша причина — трагічний досвід, коли 31 серпня 2015-го під ВРУ вибухнула граната. Тоді, нагадаємо, загинуло четверо бійців Національної гвардії. 

Тож усіх охочих прийти на великий політичний мітинг перевіряли правоохоронці. 

Друга причина — активні протести під час ухвалення законів про спеціальний статус і реінтеграцію Донбасу. Як відомо, два тижні тому проти цих законопроектів активно виступали представники правих: тоді під Раду прийшло кілька сотень представників «Національного корпусу», ВО «Свобода» та активістів із шевронами «Донбасу». Після продовження спеціального статусу тимчасово окупованих територій лідери «Нац­корпусу» натякали: якщо влада не почула їх у мирний спосіб, вони діятимуть інакше. Пробою пера (у теорії) для них мала стати Покрова, на святкування якої в Києві зібралося приблизно 10 тис. людей. Однак до жодних радикальних дій вони не вдавалися. А представники Нацполіції не під диктофон пояснювали, мовляв, змог­ли домовитися. І третя причина — Міхеїл Саакашвілі. Останній гучно проривався в Україну через кордон у вересні. Власне, тоді ж він і оголосив про свою участь у майбутньому політреформаторському мітингу, заради підготовки до якого влаштував великий тур регіонами України, аби мобілізувати людей для походу на Київ.

Чиатйте також :День протесту. Як під Радою за політичні зміни стояли

У протестувальників було три вимоги: скасувати депутатську недоторканність, ухвалити закон про антикорупційний суд та внести зміни до виборчого законодавства (зокрема, скасувати мажоритарку й запровадити відкриті списки партій). Відповідні закони, до речі, депутати передавали Верховній Раді. Лідери протестувальників очікувано наголошували на проектах законів власного авторства. Проект № 6773 про скасування недоторканності Рада отримала в липні цього року, проект № 6011 про антикорупційні суди в парламенті з’явився у лютому 2017-го, а проект № 1068-2 щодо змін у виборчому законодавстві лежить там від грудня ­2014-го. Окрім того, є й президентські законодавчі ініціативи. Зокрема, щодо недоторканності та антикорупційного суду. Проект документа про депутатський імунітет глава держави вніс до Ради в день протесту. Він передбачає скасування недоторканності від ­2020 року. Як пояснюють у депутатських колах, така дата не випадкова, адже якщо недоторканність скасують для нинішнього складу парламенту, то голосів за будь-які законопроекти більше не буде. А от із документами про суди виникли певні проблеми: і законопроект гаранта, і законопроект депутатів розкритикувала Венеціанська комісія. І обидва рекомендувала відкликати. Єдине — пропозиції нардепів були визнані кращими, тож на їхній базі можна спробувати виписати новий закон, який згодом має шанси опинитися у Верховній Раді.

Схоже, організатори акції до кінця не впевнені в тому, як саме слід діяти. Розглядалося щонайменше два сценарії. Перший — силовий прорив до парламенту на чолі із Саакашвілі. Другий, реалістичніший — наметовий табір і сяке-таке блокування парламенту. Власне, обрали саме цей варіант

О 10:00 розпочався мітинг. Складалося непереборне враження, що на нього мобілізували, як у класика, і мертвих, і живих, і ненароджених. Від кількості партійної символіки мерехтіло в очах. У певний момент навіть здавалося, що прапорів на вудках значно більше, ніж самих людей. За різними оцінками, у піковий момент на протесті було 4–5 тис. осіб. Із лідерів окрім уже заявленого Саакашвілі зі сцени виголошували промови й відверті політичні аутсайдери, які так чи інакше планують повернутися у велику політику. Скажімо, колишній представник «Нашої України» Микола Катеринчук, який уже дві каденції поза парламентом. Він привів людей із символікою Європейської партії, що активно засвітилася наприкінці 2013-го під час старту Євромайдану. Були тут і представники «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка, у якого також є нереалізовані політичні амбіції, зокрема й щодо президентства. Виходив до протестувальників колишній голова СБУ Валентин Наливайченко, що не так давно оголосив про створення власного політичного проекту — партії «Справедливість» — і теж має плани на майбутні вибори. Не оминули мітинг і «Батьківщина» та «Самопоміч», які активно використовували свою партійну символіку під час протесту. «Свобода» брала участь, але її представників було не так вже й багато. Сюрреалізму в протест додавали прапори «Радикальних правих сил» — одіозного і, подейкують, пов’язаного з Росією руху, який 2016-го намагався закликати «третій Майдан» у центрі Києва. 

Читайте також: Краще пізно, ніж ніколи. На кого робити ставку Порошенкові

Крім політиків прийшли мітингувати чорнобильці й люди з прапорами вкладників банку «Михайлівський». Доповнювали дійство стяги одіозного Геннадія Балашова й банери із зображенням Олексія Дурнєва, який чи то жартома, чи ні агітував проти мед­реформи. Силове крило протестувальникам забезпечив Семен Семенченко зі своїм «батальйоном Донбас», який узимку цього року також закликав «третій Майдан» під приводом блокади торгівлі з «ДНР» і «ЛНР». «Національний корпус», своєю чергою, від участі в акції самоусунувся. Не під камери представники руху заявляли, що розчаровані Саакашвілі. Мовляв, вони забезпечили апаратуру, охорону, однак той спільно з іншими політсилами, попри активну агітаційну кампанію, спромігся привести трохи більше ніж 2 тис. людей. «За нього ми нічого не робитимемо», — прямо казали члени «Нацкорпусу» в особистому спілкуванні. Попіаритися намагалися й одіозні представники протестних рухів часів Революції гідності. Так, вночі нібито до резиденції Порошенка в Козині їздив Сергій Коба з власним Автомайданом. Від останнього свого часу відхрестився очолюваний Олексієм Гриценком рух Автомайдан.
Схоже, організатори акції до кінця не впевнені в тому, як саме слід діяти. Розглядалося щонайменше два сценарії. Перший — силовий прорив до парламенту на чолі із Саакашвілі.

Читайте також: Як Петру Порошенку програти вибори

Однак, здається, ані ресурсу, ані способів втілення плану в життя в організаторів не було. Другий, реалістичніший — наметовий табір і сяке-таке блокування парламенту до виконання вимог. Власне, обрали саме цей варіант. Наприкінці дня із сутичками на площу Конституції принесли кількадесят наметів. Зі сцени оголосили: перемога лише проміжна, а парламент треба дотискати. Втім, окрім уже озвучених вимог лунали заклики до імпічменту Порошенка й скидання «влади бариг». Протестувальники радо обговорювали черговий «третій Майдан». Скидається на те, що парламент готовий піти на поступки, хоча вже традиційно половинчасті. Тож можна очікувати, що в четвер по завершенні роботи з медреформою депутати візьмуться за недоторканність та виборчу систему. Загалом це скидається радше на більш-менш цивілізований діалог влади та вулиці, ніж на «народне повстання», до якого закликали Саакашвілі та інші «палкі революціонери» з-поміж організаторів акції. 

Новини RedTram

Loading...