Суспільство 2017-11-09 09:08 Ганна Чабарай

Прецедент Колмогорова

Справа прикордонника, засудженого за застосування зброї під час виконання обов’язків

Вищий спеціалізований суд України 6 листопада зробив безпрецедентну річ: скасував вирок прикордонникові Сергію Колмогорову, засудженому за те, що у 2014 році в прифронтовому Маріуполі разом із колегами по службі відкрив вогонь по автівці, яка не зупинилася на вимогу військових. Жінка в машині загинула, Колмогоров — єдиний з-поміж усіх, хто стріляв, — отримав 13 років в’язниці.

Ввечері 9 вересня 2014 року в Маріуполі, вже три місяці звільненому від бойовиків, на вулиці Гірській прикордонники помітили авто, яке блимало фарами в бік моря. Після цього воно рушило в напрямку блокпоста, на вимогу зупинитися не реагувало, тому командир прикордонної застави наказав його зупинити. Дев’ятеро прикордонників відкрили вогонь. Пасажирка померла від отриманих ран, водій, її чоловік, не постраждав. Приморський суд Маріуполя в листопаді 2016-го постановив, що саме Колмогоров винен у її смерті. Його засудили за звинуваченням в умисному вбивстві та перевищенні службових повноважень, донецька апеляція залишила вирок без змін.

Проте резонансу справа набула тільки тепер, коли засуджений разом із адвокатами прийшов шукати справедливості в суді третьої інстанції. Тут з’ясувалося, що в прикордонників і прокуратури різне бачення діяльності військових поблизу лінії розмежування. Генпрокурор Юрій Луценко активно залишав коментарі в соцмережах стосовно того, що під Маріуполем не було ніякого блокпоста прикордонників, що вони не робили попереджувальних пострілів угору й що наказу стріляти не звучало. Натомість ДПСУ наполягає, що і блокпост стояв, і постріли в повітря лунали, і наказ зупинити підозріле авто «не передбачав подвійного тлумачення».

Читайте також: Справа прикордонника Колмогорова. Звинувачення можуть перекваліфікувати за іншою статтею

Цілком логічно, що в колег Колмогорова, чиїм прямим обов’язком є застосування зброї для захисту країни, виникатиме питання, виконувати його чи ні, якщо засудити можуть в обох випадках.

Екс-керівник тактичного угруповання «Кордон» Олег Медведчук, у підпорядкуванні якого тоді перебував Колмогоров, заявив, що в діях його підлеглого не було ознак порушення. «Чомусь під час судового засідання виникла незрозуміла позиція обвинувачення, коли було сказано, що Колмогоров не виконував бойового наказу, бо антитерористична операція на тій території не проводилася. Я з цим цілковито не погоджуюся. Є відповідний бойовий наказ, даний штабом АТО, який чітко визначає межі антитерористичної операції… Стверджувати, що Колмогоров діяв, як у мирний час, неприпустимо», — сказав Медведчук у Вищому спецсуді 6 листопада.

Натомість обвинувачення наполягало, що вирок законний. Прокурор військової прокуратури Дмитро Лавріненко заявив, що прикордонник перевищив повноваження, відкривши вогонь на ураження. Також, зважаючи на логіку військових прокурорів, Маріуполь не вважався прифронтовим містом, а Колмогоров не діяв у бойовій обстановці. Захист доводив протилежне.

У КОЛЕГ КОЛМОГОРОВА, ЧИЇМ ПРЯМИМ ОБОВ'ЯЗКОМ Є ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ КРАЇНИ, ВИНИКАТИМЕ ПИТАННЯ, ВИКОНУВАТИ ЙОГО ЧИ НІ, ЯКЩО ЗАСУДИТИ МОЖУТЬ В ОБОХ ВИПАДКАХ

«Колмогоров був засуджений як будь-яка особа, яка взяла зброю й вирішила постріляти. Але ця ситуація сталася в країні, де триває війна. Немає значення, де виконував обов’язки старший солдат Колмогоров. До нього мають застосовуватися ті самі правила, що діють у воєнний час. Чи міг він ослухатися наказу командира? Мабуть, ні», — зазначав адвокат Андрій Стельмащук. 

Власне, суд дослухався до захисників, скасував вирок і відправив справу на повторний розгляд. Колмогорова відразу звільнили, але це не означає, що він виправданий, тому що все починається спочатку. До справи тепер буде прикута  якнайпильніша увага, і недарма. Адже вона стосується не лише Колмогорова. Він отримав 13 років за те, що виконав наказ. Якби не виконав, отримав би до восьми за порушення статуту. У цьому можна переконатися на свіжому прикладі інциденту на  військовому аеродромі «Шкільний» в Одесі. Мін­оборони заявило про рейдерське захоплення забудовником території військової частини, і ніхто цьому не протидіяв. Військова прокуратура вручила підозри виконувачу обов’язків військової частини та вартовому. Першому — за бездіяльність в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (7–10 років позбавлення волі), другому — за порушення статутних правил вартової служби (3–8 років). Адвокат Оксана Муравська не виключає: таке могло б світити й Колмогорову, якби з’ясувалося, що в авто проривалися диверсанти, а він не спробував їх зупинити. 

Представники міжфракційного об’єднання «ЄвроОпти­місти», які були присутні на засіданні, наголосили, що справа Колмогорова стосується всіх, хто причетний до АТО. «Вирок Колмогорову може стати поганим прикладом для всіх наших військових, які виконуватимуть або не виконуватимуть наказ під час бойових дій», — зазначили депутати у спільній заяві. Нардеп від «Самопомочі» Тарас Пастух, посилаючись на слова самого Колмогорова, розповів, що у в’язницях Донецької та Луганської областей може перебувати понад 150 військових, обвинувачених у таких самих злочинах. 

Читайте також: У Маріупольському райсуді заявили, що прикордонник Колмогоров чинив тиск на свідка

«Певно, є люди, які свідомо порушували закон, і вони повинні бути покарані. Але багато таких, як Сергій… І треба доводити не те щоб їхню невинність, а той факт, що вони чинили відповідно до закону та ситуації», — розповів Пастух в ефірі одного з телеканалів.  Фактично ці військовослужбовці діяли за законами воєнного часу, в Україні ж проводиться антитерористична операція. «Позиція військової прокуратури, яку спостерігала вся країна: вони жодного разу не згадали, що ці хлопці виконували свій конституційний обов’язок. Вони не зі своєї волі туди поїхали й не за власним бажанням відкривали вогонь, а виконували наказ», — зазначив Пастух.

Оксана Муравська наголошує, що, навіть попри відсутність в Україні воєнного стану, Колмогоров не порушував законодавства. «У всьому цивілізованому світі є конвенції й порядок ведення війни, але діють вони лише у випадку запровадження воєнного стану. Тоді як у нас «неоголошена війна» — термін, якого не існує в правовому полі. У нас АТО. Відповідно до закону про боротьбу з тероризмом Колмогоров діяв виключно в межах законодавства, бойових статутів і бойового наказу», — каже Муравська.

Не обійшов увагою резонансну справу й президент Петро Порошенко. «Як верховний головнокомандувач вболівав і вболіваю за долю Сергія Колмогорова. Добре, що суд ухвалив рішення про перегляд його справи з урахуванням усіх її складних обставин… Іноді й сама Вітчизна має брати під захист своїх захисників», — написано на його сторінці у Facebook. 

Утім, «Вітчизна взяла під захист» свого захисника тільки тоді, коли його справа набула розголосу. Відкритим залишається питання про те, як цю проблему вирішувати системно. Зазначимо, ще в березні президент висловився за відновлення спеціальних військових судів, які були ліквідовані у 2010 році. Поштовхом для таких заяв став вирок генералу Вікторові Назарову, якого засудили до семи років за недбалість у справі про збитий бойовиками Іл-76 в Луганському аеропорту. Справи Колмогорова й Назарова кардинально різні, проте Порошенко так само співчував генералові й наголошував, що «оцінювати дії командирів у бойовій обстановці повинні військові судді, а не цивільні». У серпні в Міноборони повідомили, що вже розробили відповідний законопроект, який передбачає створення близько 12–14 гарнізонних судів, Військового апеляційного суду і Військової палати. В оборонному відомстві апелювали до того, що військові суди ефективно діють у більш ніж 40 країнах світу, зокрема в 12 європейських. Але тексту законопроекту досі ніхто не побачив, його доля невідома.

Читайте також: Справу прикордонника Колмогорова передадуть на розгляд до Маріуполя

Проте звучать і думки, що військові суди в українських реаліях мало чим відрізнятимуться від цивільних. «Військові суди закритіші для суспільства, ніж звичайні. Закриття засідання в справі Колмогорова спровокувало ухвалення неправосудного рішення. Є побоювання, що навіть військові суди створюватимуться за українською «традицією» підзвітності у відповідній вертикалі й виноситимуть рішення, цікаві комусь нагорі», — зазначив нардеп Пастух. Натомість він пропонує легалізувати діяльність військових у зоні конфлікту на законодавчому рівні, щоб їх не судили як цивільних. За словами Пастуха, президентський законопроект про деокупацію Донбасу, у якому прописане залучення ЗСУ в мирний час, не дає відповідей на всі запитання. «Зараз законопроект пройшов перше читання, ми напрацювали свої поправки, але я припускаю, що їх не буде проголосовано», — каже народний депутат. Також, за його словами, президент має видати указ про застосування Збройних сил і ретроспективно узаконити діяльність кожного військовослужбовця. Таку саму думку раніше висловлював секретар РНБО Олександр Турчинов. «Президент разом із підписанням цього закону (про деокупацію Донбасу. — Ред.) повинен підписати указ про застосування Збройних сил для захисту України й для звільнення окупованих територій», — заявив він у жовтні. При цьому Турчинов заперечував, що три роки до того ЗСУ на Донбасі застосовувалися незаконно, адже, за його словами, захист держави відбувається в межах АТО, яка регламентується законом про боротьбу з тероризмом. Попри це, є справа Колмогорова й багатьох інших військових, яких за ці законні дії судять.

Прецедент Колмогорова став показовим для України, привернув увагу до проблеми, яка давно існує й потребує вирішення. Йдеться не лише про долю окремих бійців, а про мотивацію цілого війська, яке стоїть на захисті країни. 

 

Новини RedTram

Loading...