Світ 2017-11-30 14:12 Лапаєв Юрій

Саміт Східного партнерства: Холодний душ з "вишенькою на торті"

Чим став для України та решти країн-учасниць п’ятий саміт Східного партнерства в Брюсселі

24 листопада в Брюсселі відбувся черговий саміт у ме­жах програми Східного партнерства (СП). Уперше така зустріч представників ЄС і країн-учасниць відбулася в Брюсселі, що, на думку організаторів, мало б символізувати важливе значення програми. Утім, якщо відкинути символіку та дипломатичну риторику, результати саміту важко назвати сенсаційними. Хоча в кожної із шести країн на це були власні причини. Єдиною темою, яка більш-менш привертала увагу, стала присутність лідерів країн на саміті. Так, буквально напередодні саміту відмовився приїжджати в Брюссель президент Білорусі Аляксандр Лукашенка (див. Тиждень, № 47/2017), якого вперше туди запросили. Не приїхав і відомий своєю проросійською позицією президент Молдови Ігор Додон. Натомість зустріч відвідала прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей, країну якої вже важко зарахувати до Євросоюзу.

Що ж отримали за результатами саміту країни — учасниці програми СП? Помірні досягнення в Азербайджану. Поки що не йдеться про політичні угоди, робота в цьому напрямі розпочалася лише в лютому 2017 року, відповідно будь-які рішення можливі не раніше ніж на наступному саміті 2019-го. А співпраця зосереджена здебільшого у сфері торгівлі та енергетики. За словами президента країни Ільхама Алієва, який представляв Азербайджан у Брюсселі, більше ніж 50% усієї торгівлі припадає саме на країни ЄС. Крім того, він наголосив на важливості реалізації проекту Південного газового коридору вартістю більше ніж $40 млрд, який має з’єднати країну з Європою. Важливе значення для ЄС має й повноцінне функціонування залізничної дороги Баку — Тбілісі — Карс, офіційно відкритої 30 жовтня 2017 року після низки відтермінувань.

Читайте також: В очікуванні змін – чи зробить ЄС крок на зустріч Східному партнерству

На виконанні конкретних проектів зосередилася й молдовська влада. До саміту поточна ситуація в країні спричинила хвилю критики з боку європейських політиків. Колись цю країну називали прикладом у реалізації реформ і виконанні умов ЄС. Утім, розворот у бік Росії не пройшов непомітним. На цьому саміті ЄС не включив нічого нового для Молдови до підсумкової декларації. Як і раніше, надання макрофінансової допомоги буде жорстко залежати від ходу реформування. Так, напередодні саміту, у жовтні, країну позбавили €28 млн допомоги. Причина — реформа юстиції, невиконана Молдовою з 2014-го. Крім цього напряму офіційний Кишинів має впоратися ще з реформуванням свого виборчого законодавства. А поки що, за словами присутнього на саміті прем’єра республіки Павла Філіпа, єдине, на що може розраховувати ця сусідка України, — плани щодо зниження вартості роумінгу та ймовірне завершення будівництва газопроводу Унгени — Кишинів у 2018 році, яке здійснюється за підтримки ЄС. Цей газопровід стане другим етапом проекту «Взаємне підключення газотранспортної системи Румунії та газотранспортної системи Республіки Молдова» і дасть змогу молдовським споживачам купувати газ у Європі.

Практично беззмістовною стала зустріч для Білорусі. Під час саміту був присутній лише міністр закордонних справ Уладзімір Макей, який своїм позитивним ставленням до преси, напевно, намагався згладити відсутність президента. За його словами, Білорусь має диверсифікувати зовнішні економічні зв’язки, щоб не залежати від одного джерела або напряму. І хоча керівник білоруського зовнішньополітичного відомства назвав саміт одним із найуспішніших, наразі можливість цієї країни стати незалежною від того самого джерела, від РФ, є дуже сумнівною. Так само туманні й перспективи білоруських товарів на європейському ринку.

Київ має зосередитися виключно на повному виконанні всіх ухвалених договорів. У разі успіхів у реформуванні стабільна та прозора Україна стане бажанішим сусідом у європейській родині

«Потрібно значно збільшити та розширити види продукції, що експортується», — наголосив Макей. Утім, зробити це буде проблематично. Цьому заважає занадто низька конкурентна спроможність білоруських товарів. Своєю чергою, європейські політики усунули будь-яку дискримінацію з боку ЄС. «Йдеться виключно про безпеку наших споживачів» — так прокоментував це представник зовнішньополітичної служби ЄС. Мова лише про проходження відповідної стандартизації білоруської продукції задля відповідності вимогам Євросоюзу. Попри наявні перешкоди, ЄС поки що не відмовляється від співпраці з Білоруссю. «Є багато речей, які нам не подобаються, але ми бачимо й розвиток», — прокоментували в Брюсселі. Як приклад поступок із боку Європи було наведено скасування обмежень на ввезення білоруського текстилю. Зі свого боку, Білорусь зацікавлена в співпраці в транспортній сфері, у програмах регіонального розвитку та розраховує на отримання фінансування від ЄС на реалізацію програм у межах СП. У політичному розумінні відносини між ЄС і Білоруссю важко назвати простими. Поки що зближенню певним чином заважає брак чіткого розуміння Брюсселем європрагнень Мінська, тому процес просувається повільно й обережно. Хоча Білорусь намагається показати, що поділяє європейські цінності, сподіватися на значний розвиток відносин із Європою поки що не варто. Найімовірніше, цьому чинитиме знач­ний опір Російська Федерація, як свого часу це робилося щодо Вірменії. Хоча під час саміту різні політики не раз підкреслювали, що програма СП не спрямована ані проти Росії, ані проти інших країн. 
Доволі скромними можна назвати й здобутки Грузії. Але причини абсолютно відрізняються від Білорусі. Річ у тім, що Грузія серед країн, які показали найкращі успіхи в справі реформування. Фактично Євросоюз уже не має чого запропонувати, крім подальшої реалізації всіх підписаних та узгоджених положень. Саме тому незадовго до початку саміту Європарламент підтримав модель «Східне партнерство Плюс» для трьох лідерів — України, Грузії та Молдови. Основна мета такої програми — поглиблення інтеграційних процесів, що відповідає прагненням цих країн, принаймні офіційним.

Читайте також: У Європарламенті виступили за створення "Східного партнерства +"

«Ми пропонуємо дуже конкретні кроки, щоб гарантувати, що наша політика Східного партнерства буде успішною», — зазначила одна із співдоповідачів резолюції, депутат Європарламенту Лайма Андрікієне від Європейської народної партії. За її словами, формат «Східне партнерство Плюс» передбачає створення трастового фонду, нового плану інвестицій і механізму фінансової допомоги для імплементації Угоди про асоціацію. За цю резолюцію проголосувало 519 євродепутатів.

Одним із найбільш довгоочікуваних та водночас складних рішень стало підписання Всебічної та розширеної угоди про партнерство між Європейським Союзом та Вір­менією. Їй передувало щонайменше чотири роки очікування з часів Вільнюського саміту. Як і у випадку Білорусі, політичний тиск Росії завадив європрагненням Вірменії, змусивши приєднатися до Митного союзу у 2014 році. А пізніше, у 2015-му, Вірменія вступила до Євразійського економічного союзу, що фактично унеможливило угоду про асоціацію. Адже членство в ЄЕС є взаємовиключним для європейської зони вільної торгівлі. Саме тому для Вір­менії був сформульований «полегшений» варіант Угоди: із нього виключили всі пункти щодо зони вільної торгівлі, щоб не конфліктувати із зобов’язаннями країни в межах іншого інтеграційного об’єднання.

Як зазначалося під час саміту, згодом планується розпочати обговорення введення безвізового режиму для вірменських громадян. І хоча підписана в Брюсселі Угода жодним чином не зачіпає інтереси Москви, реакція Кремля була доволі показовою. Напередодні саміту в ефірі телеканалу Міноборони РФ «Звезда» з’явився пропагандистський сюжет, у якому зверталася увага на ймовірних негативних наслідках європрагнень вірменської сторони. Як негативний приклад, звичайно, наводилася Україна. Крім того, йшлося про вигадану неповагу до воїнів Другої світової війни та робилися упереджені висновки про нацистську ідеологію правлячої партії Вірменії. Така ідея в авторів сюжету з’явилася після «аналізу» емблеми Республіканської партії Вірменії. За такою логікою, для повноти картини варто чекати заяв про зв’язок іншої вірменської партії «Спадщина» з українським полком Нацгвардії «Азов», бо вони також мають схожі елементи в графічному оформленні.

Негативне забарвлення мало й обговорення європейського майбутнього Вірменії на деяких російських ток-шоу, що, власне, не завадило президентові країни Сержу Сарґсяну поставити свій підпис під угодою в Брюсселі.
Для України саміт залишив подвійне відчуття. З одного боку, наша країна визнана одним із провідних учасників програми й уже отримала всі необхідні угоди. Тож тепер Київ має зосередитися виключно на повному виконанні всіх ухвалених договорів. Остаточна імплементація Угоди про асоціацію навіть за умови максимально ефективного її запровадження може тривати близько п’яти років. За словами президента Порошенка, у межах уже згаданого формату «Східне партнерство Плюс» ми можемо дістати доступ до єдиного цифрового та енергетичного ринку, Митного союзу ЄС. Втім, у фінальному тексті рішення саміту про це немає згадки. Як немає згадки й про інше важливе для України питання — про миротворців. Хоча, як заявив Порошенко, йому вдалося «об’єднати ЄС навколо української миротворчої місії на Донбасі». Прес-служба президента повідомила, що це питання він обговорював і під час двосторонніх зустрічей із європейськими лідерами, зокрема Анґелою Меркель. Річ у тім, що ЄС жодним чином не відповідає за цей напрям, він вирішуватиметься в РБ ООН. Крім того, СП не є безпековим альянсом на кшталт НАТО, це виключно економічна програма. 

Читайте також: Едвард Лукас: Східне партнерство слід перезавантажити за допомогою нового політичного меседжа

З другого боку, у декларації не вказано чітких перспектив щодо членства в ЄС, чого дуже прагнула українська делегація, йдеться виключно про визнання наших європейських прагнень. Причина цього не лише в Україні, хоча нам справді необхідно ще зробити чимало змін. Одна з причин у самому Євросоюзі. Він сфокусований на власних проблемах, яких і без України вистачає, і це можна зрозуміти. Численні теракти й мігрантська криза аж ніяк не сприяють тому, щоб мешканці Європи жадали приєднати до себе країну, у якій майже чотири роки триває війна, а більшість новин про корупційні скандали. 

Втім, українська сторона, як і інші країни — учасниці СП, може розраховувати на реалізацію важливих енергетичних проектів, як-от приєднання до Європейського енергетичного союзу. Важливими визнані питання безпеки енергопостачання та диверсифікація джерел енергії.

Крім того, очікується укладання договору про спільний авіаційний простір, більше відомого як «Про відкрите небо». Україну запрошують гармонізувати цифрові ринки з Європою. Позитивною має стати й підтримка малого та середнього бізнесу в нашій країні через полегшення кредитування. А надання Україні макрофінансової допомоги на 2018–2019-й, яка має надійти вже з початку наступного року, Порошенко взагалі назвав «вишенькою на торті». Час покаже, чи не зіпсує цю «вишеньку» умова Євросоюзу про надання фінансової підтримки лише за успішного виконання реформ. У разі успішного їхнього впровадження стабільна та прозора Україна стане бажанішим сусідом у європейській родині. 

схожі публiкацii

Новини RedTram

Loading...