Суспільство 2017-12-26 11:18 Козлюк Станіслав

Умовне покарання

Обвинувачений у «хуліганських діях» щодо убитого журналіста видання «Вєсті» В’ячеслава Веремія Юрій Крисін отримав вирок суду за свої дії. Чотири роки умовно.

Вночі 19 лютого група тітушок напала на таксі, в якому зі своїм колегою додому їхав В’ячеслав Веремій. Причиною для цього стало нібито те, що загиблий знімав дії «спортсменів» на мобільний телефон. Автомобіль почали трощити, пасажирів витягали назовні. Таксисту, як і колезі Веремія, вдалося відірватися від нападників. Загиблому пощастило менше – його поранили з вогнепальної зброї й побили битами. За підозрою в цьому злочині, трохи більше ніж за місяць, затримають Юрія Крисіна. Однак Шевченківському райсуду знадобиться понад три роки, аби ухвалити вирок, в якому Крисіна визнають винним і призначать доволі м’яке покарання – 4 роки позбавлення волі умовно із випробувальним терміном у два роки.

Мітинг на Різдво

Вдень 25 грудня на Майдані Незалежності зібралося близько 200 активістів, обурених рішенням Шевченківського райсуду. Акція не планувалася заздалегідь, анонси про неї з’явилися ввечері напередодні. Люди зібралися на площі без плакатів та звукопідсилювальної апаратури. Точного плану дій також не було. Організатори наголошують – оскільки збиралися спонтанно, то й «перфомансів» не планували. А мітинг, за їх словами, був превентивним.

«Ми справді дещо спонтанно збиралися, тому є нюанси з організацією. Але нам важливо було вийти на вулицю й показати, що є люди, яким не байдуже це судове рішення. І що таких людей може бути багато. І що ці люди можуть прийти на засідання в апеляційному суді, де розглядатимуть оскарження вироку Шевченківського райсуду. Бо, можливо, саме зараз з Апеляцією можуть домовлятися щодо майбутнього рішення. Так, були заклики йти під Адміністрацію президента. Однак ми виступили проти. Бо якщо б ми туди прийшли – це можна було б трактувати як вимогу впливу влади на суд. Ми проти цього», – говорить адвокат потерпілих Євгенія Закревська.

Обурення присутнім додавав не лише факт м’якого вироку, але й особа самого фігуранта кримінального провадження. Оскільки Крисін має доволі цікаву біографію, а у певний колах відомий як організатор тітушок. Сам він з Горлівки, однак у двотисячних перебрався поближче до Києва. Тут нібито був помічений у рейдерстві і не тільки. Зокрема, особу, схожу на нього, бачили з групою тітушок під час спроб захоплення Лук’янівського ринку, а згодом – під час захоплення однієї з київських автостоянок. Після втечі Януковича Крисін опиняється в СІЗО через підозри в убивстві Веремія – саме такий запобіжний захід йому обирають після початку розслідування, яким займався прокурор Генпрокуратури Євген Красножон. Справу кваліфікували за ст. 115 Кримінального кодексу – умисне вбивство. Однак згодом це провадження закриють через те, що Крисін, за версією слідства, не причетний до вбивства журналіста, бо він «з «колегами» наніс битками декілька ударів (кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження – Ред.), припинив хуліганські дії і залишив місце злочину».

За кілька років цю мотивацію слідчого на своїй сторінці у Facebook цитуватиме адвокат родичів Веремія – Євгенія Закревська. Приблизно одночасно із зміною кваліфікації злочину Крисіну змінять і запобіжний захід – з СІЗО на домашній арешт, а згодом – на особисте зобов’язання. Змінити свою думку суддю Олега Лінника не змусить навіть той факт, що під час судового слідства обвинувачений скоїть щонайменше один злочин (незаконне поводження з боєприпасами, отримав умовний строк покарання) та буде підозрюватися в іншому (напад на автозаправку). До всього, сам судовий процес відбувався у закритому режимі нібито через погрози Крисіну.

Читайте також: Вільний тітушка

«Суддя Лінник мав ще після першого злочину змінити йому запобіжний захід, так вимагає законодавство. Адже він обирається не лише для обмеження, але у якості превентивного заходу, аби уникнути інших злочинів, які може скоїти обвинувачений», – говорять адвокати родини Веремія під час мітингу.

Вийшли на вулицю й народні депутати. Під стелою Ігор Луценко, Борислав Береза, Мустафа Найєм, Сергій Лещенко. Один з організаторів, Масі Найєм, дає журналістам коментарі.

«Так, є питання до суду, зокрема щодо такого м’якого й несправедливого вироку. Є питання й до прокуратури. Влітку 2014-го справу щодо Крисіна за ст. 115 (умисне убивство) двічі закрив прокурор Красножон з формулюванням про нанесення Крисіним та його однодумцями легких тілесних ушкоджень. Це при тому, що на той час прокуратура мала відеозаписи, які доводили узгодженість дій нападників», – говорить Масі журналістам.

Згодом він пропонує протестувальникам сходити до Адміністрації президента. Приблизно в цей же час до мітингу намагається долучитися й колишній головред «Вєстєй» Ігор Гужва, однак його проганяють «праві» активісти. Кажуть – Веремій загинув як майданівець, а Гужва був проти Майдану. На цьому конфлікти й вичерпуються. Присутні слухають розповіді про перебіг судового розгляду та персоналії. Зокрема – і щодо особи судді Лінника.

«В часи майдану ця судова система працювала проти нас. Люди в мантіях мали б нас захищати, а вони… нас кидали за ґрати, забирали права, забороняли мирні зібрання. За це передбачено від 5 до 8 років позбавлення волі – завідомо неправосудне рішення. А суддя Лінник один із суддів, які в часи Майдану виносили рішення щодо автомайданівців за поїздку до Межигір’я. Хоч жодних доказів вини людини не було, а документи було сфальшовано. Однак Лінник ухвалював такі рішення. Після Майдану на нього подав скаргу міністр юстиції Павло Петренко. Однак Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка розглядала скаргу в грудні 2015-го, вирішила, що строки давності для скарги спливли, хоча й констатували порушення. Так Лінник уник відповідальності», – говорить член Громадської ради доброчесності, активіст Роман Маселко.

Читайте також: Злочини проти Майдану. Нардепи загальмували розслідування

Мітинг завершується згодом. На Банкову, до Адміністрації президента, не йдуть, щоб не отримати обвинувачень у «вимозі тиску на суд». На сходах під стелою з’являється чоловік й починає читати вірші Шевченка. Люди потиху розходяться.

Апеляційні сподівання

Попри не надто обнадійливий вирок в суді першої інстанції і адвокати родини Веремія, і слідчі Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури (які зайшли у справу восени 2016-го), подаватимуть апеляцію. Кажуть, суддя, виносячи вирок, прямо проігнорував закон, який зобов’язує його оцінювати не лише сам факт злочину, але й роль особи в ньому. Та й саму особу.

«Вирок просто обурює, він не відповідає закону. При призначенні покарання суд має враховувати тяжкість злочину, роль особи у його вчиненні та особу засудженого. Ми маємо тяжкий злочин, вчинений за попередньою змовою групи осіб. А Крисін був і виконавцем, і організатором. Ці обставини підтверджують його особливу роль в злочині, за який він засуджений. Також не врахована особа засудженого. Після обрання запобіжного заходу Крисін вчинив злочин, за який його засудив суд. Також його намагаються притягнути до кримінальної відповідальності за іншим епізодом – тяжким, насильницьким груповим злочином. Ці обставини давали суду підстави призначити покарання близьке до максимального, передбаченого за цей злочин – до 7 років позбавлення волі. Прокуратура ж просила 6», – говорить представник держобвинувачення, прокурор ДСР Олексій Донський.

Він додає – прокуратура врахувала, що під час слідства Крисін надавав певні свідчення. Але разом із тим спонукав своїх «колег» до приховування обставин злочину.

Читайте також: Привид дракона

«Ми врахували, що під час слідства Крисін давав певні свічення, які дозволили викрити певних осіб. Але його співробітництво і каяття не було щирим. Під час розслідування ми встановили, що він спонукав інших учасників до приховування обставин злочину. Також в судовому засіданні ми отримали прямі показання, що він давав вказівки охоронцям перевозити зброю і боєприпаси. І ми не знаємо ані її долю, ані де вона використовувалася. Йде мова про снайперську гвинтівку з прицілом і глушником, пістолет, набої.  І те як суддя виніс такий вирок, не врахувавши таких обставин… Це не відповідає закону, на нашу думку», – додає Донський.

«Так, ми плануємо подавати апеляцію. На це маємо 30 днів. Головне, щоб за цей час Крисіна ніхто не чіпав, аби йому знову не приставили державну охорону. Можна припустити, що Апеляційний суд призначить засідання на першу половину лютого, аби розглянути наші скарги. Так, є шанси на те, що провадження повернуть на новий розгляд, однак наскільки вони високі – важко прогнозувати», – говорить Закревська.

Активісти, які збиралися в центрі Києва у вихідний, сходяться на думці – головне, аби інтерес в суспільства до історії з Юрієм Крисіним не вщух, оскільки це може зробити шанси родини Веремія на прийнятне рішення в Апеляційному суді доволі примарними. Якщо ж люди в мантіях вважатимуть рішення свого колеги Лінника законним – це може стати тривожним дзвіночком для інших, не надто медійних справ Майдану. А згодом – і перетворитися у негативну тенденцію. 

Новини RedTram

Loading...