Суспільство 2018-01-11 11:43 Козлюк Станіслав

Судова реформа і справи Майдану

Як другий етап судової реформи може вплинути на перебіг резонансних процесів

«Сьогодні другий етап (судової реформи. — Ред.), який має на меті дві абсолютно чіткі позиції: ми повинні наблизити суди й правосуддя до людей. У нас не може бути більше районів без судів і судів без суддів», — сказав президент Петро Порошенко, підписуючи низку указів, які дають старт другому етапу судової реформи в Україні.

Згідно з ухваленеми документами на українську судову систему очікують відчутні перестановки. Стосуються вони передусім форми. Так, заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов повідомив, що укази передбачають реорганізацію системи правосуддя: ліквідацію низки районних судів і створення замість них окружних. Подібні зміни торкнуться й апеляційних інстанцій. Під ліквідацію потрапляють і суди у великих містах, зокрема в Києві. За словами Філатова, це відбувається, зокрема, задля організаційної та фінансової оптимізації.

Приблизно за тиждень до підписання президентом згаданих вище указів активна громадськість розкритикувала ініціативи глави держави. Чи не найбільша претензія — відсутність у документах перехідних положень, які регулювали б долю уже наявних судових розглядів. Оскільки, як наголошують юристи, посилаючись на загальні правила, за умови ліквідації вже наявних судів справи, які ними розглядаються, мають перерозподіляти наново. Наприклад, якщо певний суддя слухає якусь справу в залі судових засідань упродовж трьох років, то після ліквідації суду розгляд зупиняється. Провадження потрапляє до автоматизованої системи розподілу, яка визначає нового суддю, що має взятися за судові слухання із самого початку, бо так вимагає процедура. І це стосується не лише рядових справ, а й пов’язаних зі злочинами, скоєними під час Революції гідності. Зок­рема, під загрозою опинився суд щодо розстрілів на Інститутській, у якому понад два роки майже щотижня відбуваються судові засідання. Своє обурення, серед інших, висловили адвокати родин Небесної сотні, які входять до Адвокатської дорадчої групи.

Ліквідація районних судів призведе до необхідності розгляду справ спочатку. Оскільки в нових судах заново набиратимуться судді, а всі справи потраплятимуть на автоматичний розподіл

«Хочемо звернути увагу президента, що ліквідація районних судів призведе до необхідності розгляду справ… спочатку. Оскільки в нових судах заново набиратимуться судді, а всі справи потраплятимуть на автоматичний розподіл для визначення нового складу суду. Зважаючи на кількість справ у провадженні районних судів міста Києва, це призведе до колапсу роботи майбутніх судів. А також неминуче порушить право сторін (великої кількості осіб) на справедливий суд у розумні строки, передбачене ст. 7 Закону України «Про судо­устрій і статус суддів», — ішлося в заяві Адвокатської дорадчої групи, опублікованій 21 грудня 2017 року.

«Сьогодні в судах довгий час активно розглядається «по суті» понад 10 проваджень у справах Майдану. Частину з них розглядають уже майже три роки. Це, наприклад, справи щодо розстрілів на вулиці Інститутській, розгону протестувальників 30 листопада, злочинів під час мирної ходи 18 лютого тощо. Допитано сотні потерпілих, хтось на цей момент уже помер, досліджено терабайти відеодоказів, інших матеріалів справ. Увесь цей дво-, трирічний обсяг роботи за умови ліквідації судів буде втрачено, і частину вже неможливо буде відновити. Повторна участь потерпілих у допитах — це додаткова травматизація їх спогадами, витрати часу й грошей на проїзд, які держава їм не компенсує. Відтермінування майбутніх вироків, які ми очікуємо в найближчі два роки... через безглузду необхідність розгляду таких справ спочатку обурить як потерпілих, так і суспільство взагалі. Уже обурює», — заявили адвокати.

Читайте також: Антикорупційний суд. Питання смаку

Ситуацію могла б роз’яснити Вища рада правосуддя, до якої з проектами згаданих вище указів звертався президент, однак, здається, вона жодних проблем у цих документах не побачила. А за результатами своїх засідань ухвалила: «Вважати за можливе ліквідацію місцевих загальних судів та утворення окружних судів, запропонованих у проектах указів Президента України».

«Ухвалення цих указів — очікувана несподіванка. Відповідно до судової реформи 31 грудня 2017-го завершувалися повноваження президента щодо ліквідації та створення судів. Усі розуміли, що до цього терміну президент захоче їх реалізувати. Однак це серйозний крок, ідеться про переформатування всіх судів! Головна мета, передбачена в законі, — оптимізація структури судової системи. Однак, щоб забезпечити оптимальний варіант, треба було її обговорити з громадськістю, експертами, суддями врешті-решт. Але такого обговорення не було», — каже член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.

«Справді, є великий запит на судову реформу. Але якщо подивитися на ключові проблеми, то явно питання не в тому, що є Печерський чи Голосіївський суд, а має бути Печерсько-Голосіївський. Проблема була в суддях, які проводили судочинство, їхньому відчутті безкарності, можливості влади на них впливати, браку відповідальності за цей вплив. Головне очікування від реформи — очищення судової системи від тих, хто себе дискредитував, перспектива потрапляння на посади людей, не пов’язаних із нинішньою порочною структурою, зрештою, підзвітність суспільству. Як ви бачите, за таких проблем сама структура судів не є визначальною», — додає Маселко.

В Адміністрації президента на це відповідають, що створення нових судів запустить конкурс на вакантні посади. Однак, як зазначають адвокати родин Небесної сотні, це не зовсім відповідає дійсності. Оскільки, за чинним законодавством, усі нинішні судді мають право без конкурсу потрапити в новостворені суди. Це відбудеться за умови, якщо служитель Феміди переходитиме між судами одного рівня. Якщо ж він планує перевестися, наприклад, із ліквідованого районного суду до апеляційного, то в такому разі доведеться проходити конкурс. Однак в Адвокатській дорадчій групі прогнозують, що кількість таких людей буде мінімальною.

Читайте також: Надмірна сором’язливість судів

Окрім усього, громадськість заговорила й про ризики від ліквідації для самих суддів. Адже ці укази можуть використати для формування «лояльних судів».

«Тут є певні ризики: підписані президентом документи дають змогу формувати «потрібні» суди, а не­угодних відправляти деінде. Так, ти можеш без конкурсу перейти в суд того самого рівня. Але не обов’язково в той самий територіально. Тебе можуть відправити, наприклад, із Києва до Маріуполя. Питання переведення вирішує Вища рада правосуддя (ВРП) і Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), які себе вже дискредитували під час того-таки конкурсу до Верховного Суду. До всього в мене є інформація, що вже зараз голови діючих судів, передусім апеляційних, починають збирати списки «потрібних» суддів», — говорить Маселко.

Він додає: «Наразі точно невідомо, у якій послідовності ліквідовуватимуть і об’єднуватимуть суди». Навіть більше, за словами Маселка, цього поки що не знають і самі судді. Він також зауважує, що досі точно не прописана процедура формування нових судів, невідомо, чи врахували фізичні можливості тих-таки ВРП і ВККС, які зараз проводять оцінювання понад 2 тис. суддів.

Що ж до справ Майдану та складних судових розглядів, які тривають по кілька років, єдиний вихід із ситуації, що склалася, — закріплення кримінального провадження за суддею. Тобто навіть за умови ліквідації суду й переходу служителя Феміди на нове місце він продовжуватиме слухання з того місця, на якому зупинився. На цій думці сходяться і адвокати родин Небесної сотні, і представники Банкової. Зокрема, Філатов в інтерв’ю «Українській правді» зазначив, що «такий варіант пропрацьовується, буде підготовлено законопроект». Однак тут постає ще одне питання: за таких умов судді, які розглядають складні справи, фактично можуть дістати гарантію працевлаштування на новому місці. Тож казати про очищення судової системи, про що мова не перший рік, не доводиться.

Читайте також: Привид дракона

«Фактично на відкуп Державної судової адміністрації (ДСА) і ВККС віддали питання, завершиться розгляд тієї або іншої справи в суді чи ні. У який момент оголосити про початок роботи нового суду? Сьогодні? Через рік? Тиждень? За день до винесення вироку? Через день? Призначити чи не призначити суддів, які розглядають справу, у новостворений суд? Чи узгоджувати суддям із ДСА і ВККС свої плани щодо розгляду справи? Чи через це обмежувати обсяг досліджуваних доказів? Як можна тоді говорити про незалежність суддів, які розглядають ці справи, якщо факт — буде вирок чи ні — залежить від сторонніх осіб?» — пояснює в коментарі Тижню адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська.

І додає: «Законопроект, який забезпечив би безперервність розгляду справ і незалежність суддів, мав би бути перед ліквідацією районних судів. І знову ж таки я вважаю, що то мала б бути реорганізація. І цей момент мав би бути передбачений у реформі. Тепер це латання дірок. І, як завжди в таких випадках, щось вилізе боком».

Є ще один цікавий у контексті реформи момент. Нині в Україні, зокрема в Києві, є низка проваджень, пов’язаних із Майданом, підготовчі засідання в яких тягнуться два роки. Якщо законодавець автоматично закріпить за суддями їхні провадження, то проблеми із саботажем судових розглядів резонансних справ будуть і в «нових» судах. Якщо ж за суддями закріплюватимуть лише окремі справи, то є шанс, що «проблемні» провадження потраплять на перерозподіл і врешті їх дістануть мотивовані на судовий процес служителі Феміди. Але загорятися оптимізмом поки що рано. Щонайменше треба дочекатися обіцяного Банковою проекту закону, який, сподіватимемося, таки відповість на більшість запитань.

Новини RedTram

Loading...