Суспільство 2018-01-18 16:03 Геннадій Карпюк

Імітатори війни як новий вид вишколів

Україна долучається до еволюції в галузі розвитку технологій імітаційного моделювання збройних конфліктів

Наша держава нарощує співпрацю зі своїми партнерами в темі розбудови сучасної моделі підготовки військ. Це надзвичайно ресурсовитратна річ. Тому до масштабного впровадження високотехнологічних методик і розвитку відповідної інфраструктури Україна приступає тільки зараз — саме тоді, коли національна економіка й допомога міжнародних донорів досягли сприятливого для цього стану.

Вишкіл командної ланки, зокрема для вищих штабів, і далі є актуальним завданням усієї системи фахової підготовки, особливо в сенсі опанування найефективнішими техніками й прийомами оперативного мистецтва, формування стратегічного бачення ситуації. Поява сучасної професійної армії неможлива без інноваційних підходів до фундаментальних речей в оборонному будівництві. Ми бачимо, який потужний фінансово-консультативний ресурс заходить у тему розвитку полігонів і загалом навчальної бази ЗСУ.

2017-й, вочевидь, є проривним роком із погляду кардинального технологічного переоснащення мережі осередків підготовки війська. І напевно, відкриття на терені Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного найпотужнішого в Східній Європі (площею 3,5 тис. м2) Центру імітаційного моделювання є прикладом саме такого поступу. Ця подія доволі знаково відбулася під час українсько-американських КШН Rapid Trident-2017. Саме США допомогли центру обладнанням на суму $22 млн. Його призначення — підготовка підрозділів, штабів, органів управління ЗС України й закордонних партнерів, що сприятиме наближенню до стандартів НАТО.

Уже є перші відгуки щодо згаданого центру від наших партнерів. Так, стратегічний радник від США, генерал Джон Абізейд високо оцінює підготовку українських військових, позитивні зміни в інфраструктурі, технічному забезпеченні та професіоналізмі бійців. Приємними враженнями поділився й міністр національної оборони Канади Харджит Сейджжан, який недавно побував у центрі моделювання бойових дій під Львовом.

Читайте також: Один із найсучасніших у Східній Європі. На Львівщині відкрили Центр імітаційного моделювання бойових дій

Зауважимо: Центр імітаційного моделювання готуватиме штаби рівня батальйон-бригада (механізовані, танкові, частини ВДВ, військові формування інших силових структур). Тутешній вишкіл базується на командно-штабних комп’ютерних навчаннях на основі моделювання бойових дій, яке забезпечують сучасні інформаційні технології. Тут формується осередок упровадження в підготовку військ систем конструктивного, віртуального, інструментального моделювання та військових комп’ютерних ігор. Крім генерування різних тактичних ситуацій тут можна відпрацювати також практичні дії в системі MILES (Multiple Integrated Laser Engagement System), бригадний комплект якої закуплено в межах технічної допомоги від США. Це дає змогу імітувати бій за участю бойової техніки. Зокрема, саме для цього призначені електронні тренажери-симулятори БМП, БТР і танків, здатні відтворювати навіть дорожню тряску, звуки руху чи пострілів.

 Військово-урбаністичні полігони

Користь і сенс застосування таких технологій у підготовці військ очевидні. Лідером у галузі імітації збройних конфліктів є США, де розроблено низку навчальних програмних продуктів. Програма «Янус» дебютувала наприкінці 1970-х. Її застосували в плануванні бойових дій у Панамі, на Середньому Сході, в Сомалі, Боснії. Потім з’явилися Об’єднана конфліктна модель і Об’єднаний тактичний імітатор. 17 років тому побачила світ система JCATS (Joint Conflict and Tactical Simulation) як репетитор і конструктор майбутніх бойових операцій у Косові та низці навчань. Відтоді в США діє інтегрована мережа з 30 тренувальних центрів підготовки операцій у реальних умовах. 10 років тому до системи під єдналася і Австралія через спільний комплексний навчальний центр. Саме відповідні американські практики є основою для розвою й української моделі мережі центрів імітації бойових дій. Моделювання воєнних сценаріїв нині використовують практично всі країни НАТО. Як і агресор, із яким бореться Україна.

Новий тренд в еволюції технології імітування війни — створення спеціальних навчальних міст і програмних продуктів, де театром воєнних дій є міські квартали. Дедалі більше з’являється центрів бойової підготовки, де розігрують варіації мобільних операцій в урбаністичному середовищі. Зокрема, французький Центр імітаційного моделювання для навчання, тренування й експериментів (CSFEE). Нашим військовим варто врахувати й те, що в РФ створено навчальний центр ведення бойових дій у міських умовах (50 будинків на трьох вулицях) на полігоні Прудбой (Волгоградська область). Нещодавно там показово «обкатали» нову тактику, здобуту під час конфлікту в Сирії. Такі центри є в Ізраїлі, США, Литві. Україна має розвивати й цю тематику, вона має принаймні досвід оборони ДАПу, який варто систематизувати й використати в програмних продуктах із підготовки військ. Дехто пропонує облаштувати військово-урбаністичні полігони на терені закинутих заводів чи безнадійних довгобудів на кшталт міста-привида Орбіта на Черкащині. Можливо, так буде дешевше.

Читайте також: Стимулювати розвиток. Як реалізувати економічний потенціал

 Імітаційні центри як одна мережа

«Нині Збройні сили формують систему імітаційного моделювання бойових дій, — зауважує очільник Центру імітаційного моделювання бойових дій НУОУ Віктор Бобильов. — Оборонне відомство має такі центри в ХУПС, Національній академії Сухопутних військ, у нашому закладі, центрі миротворчості та безпеки, створюється такий центр для ССпО в Одесі. Його фахівці недавно відбули в нас початковий курс навчання, а тепер проходять поглиблену підготовку. Із об’єднанням імітаційних центрів у єдину мережу система стане повноформатною. Ідея ця живе ще з 2003 року. Для її втілення доцільно розробити й ухвалити документ — дорожню карту розвитку. Адже є певні особливості утримання таких центрів. Наприклад, оновлення комп’ютерного парку повинно не відставати від появи нових програмних засобів — основи технології імітаційного моделювання бою».

Дуже важливо, що ця технологія дає величезну економію. Не треба використовувати боєприпаси, паливо, годувати солдат, розгортати наметові містечка. Наприклад, щороку у ФРН проводили навчання з передислокацією частин зі США й інших держав НАТО. Для американців вони коштували $50–$60 млн кожне. Коли ж там перейшли на систему імітаційного моделювання, такі витрати зменшилися вдесятеро!

«У військової людини перед тим, як іти у вир повноцінної війни чи виконувати серйозне завдання, повинна скластися так звана ментальна модель майбутніх дій. Технологія імітаційного моделювання якнайкраще підходить для такої роботи, — каже Віктор Бобильов. — Свого часу серед низки спецпрограм, наданих американськими партнерами, ми обрали JCATS, бо вона найточніше генерує реальні бойові дії видів і родів військ, які є в нас. І максимально наближає навчання в електронному полі бою до того, що буває насправді. Використовуємо віртуальні війська з технікою, боєприпасами, харчами, медзасобами. А в базі даних закладено все про солдата: зріст, вага, оснащення, фізичний стан. Тобто, як у «Лего», тут можна набирати з різних елементів будь-які штатні структури. Конструктивний тренажер розраховано на підготовку органів військового управління — командирів і їхніх штабів — до рівня армійського корпусу. Також він незамінний у розподілених навчаннях на кшталт Saber Guardian. JCATS видає величезну кількість інформації — 43 звіти про дії ваших військ: втрати, розхід боєприпасів, палива, хід ведення розвідки тощо. Ці дані оновлюються в динаміці, що дає змогу об’єктивно оцінити, наприклад, ефективність наказу штабу на ведення бойових дій, а також способи й методи управління боєм.

Читайте також: Якою буде зброя майбутнього?

Система хороша тим, що створює ментальну модель різних варіацій дій у конкретному місці, які командир відпрацьовує в безпечній атмосфері, а не під свист куль і снарядів. Зрозуміло, життя вимагатиме імпровізації. Однак пройшовши напружений тренінг на спеціальних програмних комплексах, офіцеру буде простіше знайти оптимальні рішення в динамічно змінній оперативно-тактичній ситуації. Принаймні, виконуючи свої перші завдання, чи в незнайомій місцині він не почуватиметься безпорадним. Американці перед тим, як відправити бригаду воювати в Афганістан чи Ірак, організовували їй контрольний курс навчання на засобах імітаційного моделювання. Якщо командир і його штаб діставали оцінку не нижче ніж «добре», то підрозділ їхав на полігон. І тільки після злагодження вирушав виконувати бойові завдання.

Віктор Бобильов бачить перспективу в розвитку мобільної складової моделювання бойових дій. Такі групи з належним устаткуванням можуть проводити навчання в районі постійної дислокації бригад. Це допоможе підняти базовий вишкіл, мозкову моторику, сприятиме економії ресурсів.

 

Новини RedTram

Loading...