Економіка 2018-01-26 17:37 Віхров Максим

Давос без «зрад» і «перемог»

Чим закінчився для України Всесвітній економічний форум-2018

Сьогодні, 26-го січня, завершився 48-й Всесвітній економічний форум у Давосі. Цьогоріч дискусії були сфокусовані навколо центральної теми: «Створюючи спільне майбутнє у розділеному світі». У форумі взяли участь 3000 учасників зі 119 країн, переважно з Західної та Східної Європи і Північної Америки. Також Давос відвідав президент США Дональд Трамп, хоча декілька попередніх господарів Білого дому форум ігнорували. Цього року Україна отримала набагато більше можливостей заявити про себе. Окрім традиційного Українського сніданку, у Давосі працював Український Дім, в якому проходила низка панельних дискусій, в тому числі – за участі людиноподібного робота Софії, яка стала однією з головних цікавинок форуму. В загальному підсумку, Україна скористалась можливостями форуму по-максимуму, але переоцінювати здобутки не варто. В останні роки ми користуємось підвищеною увагою VIP-ів «давоського клубу» та відчутною підтримкою Заходу. Але цим ми маємо завдячувати це не власним економічним успіхам, а тим, що опинилась в одному з епіцентрів глобальної геополітичної кризи.

 

Загалом, порядок денний у Давосі був сфокусований навколо питань, пов’язаних з технологічними, економічними, соціальними та політичними трансформаціями, що їх переживає сучасний світ. Світова фінансова криза минула, але майбутнє, про яке говорили на Форумі, сповнене ризиків та протиріч. Економічне зростання спричиняє нерівність, суспільні угоди між державами та їхніми громадянами руйнуються, а стрімкі технологічні зміни тягнуть за собою малопередбачувані наслідки. Нерозв’язаними залишаються гострі екологічні та демографічні проблеми, а міжнародна політика черевата конфліктами, в тому числі – між ядерними країнами. Убезпечити себе катастроф і адаптуватися змін світова спільнота може лише спільними зусиллями – такою була загальна спрямованість дискусій.

 

Читайте також: Президент Польщі звернувся до Путіна із закликом залишити Україну

 

Україна продемонструвала у Давосі готовність поділяти спільний порядок денний. Не зважаючи на те, що нашою ключовою проблемою є війна, порушення територіальної цілості та економічна криза, Український Дім працював під гаслом «Україна: креативність, інновації, можливості». Нова енергетика, криптовалюти та блокчейн-технології, розвиток технохабів, перспективи штучного інтелекту, вплив цифрових технологій на економіку і т.д. – словом, все, що може якнайбільше зацікавити потенційних інвесторів і якнайменше нагадуватиме про війну, гальмування реформи, олігархів та інші малопривабливі риси, з яких складається стереотипний образ України у світі (не в останню чергу – завдяки відповідній «промоції» з боку Москви). Показово і те, що цьогоріч у Давос привезли не лише українських аграріїв, але і «виставили на вітрину» представників нашого IT-сектору. Україна не відстає від трендів і готова робити свій внесок до розбудови спільного європейського майбутнього на умовах взаємовигідного співробітництва – таким був основний меседж, що лунав з Українського Дому.

 

Виступаючи на Українському сніданку, Петро Порошенко посилив цей меседж, розповівши про результати «осені реформ». «Ніхто не очікував, що нам так пощастить і що ми будемо настільки ефективними» - заявив президент. Його виступ був виразно орієнтований на інвесторів і написаний у жанрі, близькому до мотиваційної промови. За словами Порошенка, в Україні вже відбулася пенсійна реформа, реформа охорони здоров'я та освіти. В процесі втілення – реформа системи правосуддя, яка в кінцевому підсумку зможе ефективно захистити інтереси інвесторів. На завершальному етапі – очищення фінансової системи. В планах – реформа приватизації, яка буде проводитись «абсолютно прозоро» за британськими законами. Після запланованої податкової реформи кошти, які вкладаються в економіку України, не будуть оподатковуватись, а «постукати у двері бізнесу» зможе лише Національне бюро фінансових розслідувань.

 

Судячи із заяв українських делегатів, інвестори виявили величезний інтерес. Так, за словами Порошенка, цього року до нього вже звернулися представники 80 «компаній-світових лідерів», які хочуть інвестувати в Україну. Втім, президентський оптимізм дещо суперечить статистиці. Принаймні, за 9 місяців 2017-го, порівняно з аналогічним періодом 2016-го, Держстат зафіксував зменшення капітальних інвестицій у 1,3 рази. Однак, головну фінансову перемогу ми все ж таки здобули. За результатами давоської зустрічі з Петром Порошенко, директор-розпорядник МВФ Крістін Лаґард підтвердила, що Фонд продовжуватиме підтримку України. Як заявили Міністерстві фінансів, черговий транш очікується вже у травні. Втім, розглядати це як високу оцінку українських реформ навряд чи правомірно: не зважаючи на позитивний результат, Лаґард не забула нагадати про необхідність прискорення реформ, створення Антикорупційного суду та зміну керівинцва Нацбанку.  

 

Читайте також: Провокація у вишиванці. У Давосі заборонили росЗМІ перебувати на офіційних заходах за участю Порошенка

 

Але найбільш ґрунтовна критика української економіки міститься у аналітиці, підготованій експертами Форуму. Передусім, йдеться про Індекс інклюзивного розвитку – альтернативну систему оцінювання економіки, котра враховує не лише розмір ВВП, але також десяток інших параметрів. Згідно звіту, який охоплював 74 країни, Україна зайняла 49-те місце, потрапивши у категорію країн зі швидкою негативною динамікою. Найближчі сусіди України у рейтинзі: Танзанія та Йорданія. Висновки щодо динаміки були зроблені на основі аналізу даних за 2012 – 2016 роки, тож частково результати України можна списати на війну, але суті проблем не це міняє. Більш детальне уявлення про проблеми України дає звіт «Готовність до майбутнього виробництва», також укладений для Форуму. Ключове питання звіту: наскільки ті чи інші країни готові увійти до Четвертої індустріальної революції, осердям якої будуть кіберфізичні технології, зростання ролі цифрових технологій, розвиток інтернету речей та інші економіко-технічні інновації.

 

Щоб увійти до такого майбутнього, країни повинні мати не лише розвинену виробничу базу, але і умови для її адаптації до прийдешніх змін. Серед останніх аналітики виокремили 5 основних параметрів: людський капітал, технології та інновації, якість інституцій, участь у глобальній торгівлі та інвестуванні, а також споживацький потенціал. Україну автори звіту віднесли до категорії країн, котрі до майбутнього не готові. Оцінюючи людський потенціал, експерти поставили Україну на 34-те місце серед 100 країн, а за здатністю виготовляти складну продкуцію ми посіли 41-ше місце. На цьому відносні переваги України закінчуються. За якістю інституцій (рівень корупції, дотримання законності, ефективність регуляційних органів і т.д.) ми опинились на 94-му місці, поміж Киргизстаном та Камеруном. За наявністю стійких ресурсів ми на 88-му місці, а за розвитком технологічно-інноваційної сфери – на 74-му. Трохи краща ситуація зі споживацьким потенціалом, а також міжнародною торгівлею та інвестиціями – тут Україна посідає відповідно 58-ме та 59-те місце. В загальному підсумку, Україна посіла 67-ме місце, між Колумбією та Єгиптом.

 

Читайте також: Порошенко й Лагард обговорили співпрацю України з МВФ

 

Цікаво, що у регіональній класифікації звіту Україну віднесено до Євразії (разом з Вірменією, Азербайджаном, Грузією, Казахстаном, Киргизією, Молдовою та Росією), а не до Європи. Однак, коли йшлося про геополітику, наша приналежність до євроатлантичного світу під сумнів не ставилася, а низка учасників Форуму висловили солідарність з Україною у її протистоянні з Росією. Найбільш «україноцентричною» була панельна дискусія «Центральна та Східна Європа: новий порядок денний для континенту?», за участі Петра Порошенка, Далі Грібаускайте та Анджея Дуди. Президент України наголосив на тому, що Росія загрожує не лише Україні, але і всій Європі, намагаючись розділити її фейками, популізмом та економічними прийомами на зразок Північного потоку-2. «Моя пропозиція проста і зрозуміла: у нас повинна бути спільна коаліція, спільна відповідь і спільна програма, щоб протистояти агресії» - заявив Порошенко. Дуда та Грібаускайте також говорили про важливість безпекової співпраці в регіоні, на східному фронтирі Європи, а також про потребу формування єдиної енергетичної програми для ЄС, яка унеможливить розколи.

 

В загальному підсумку, результати Давоського форуму виявились для України передбачуваними. Україна стає все більш інтегрованою частиною євроатлантичного економічного співтовариства, хоча наша позиція залишається низькою – як через слабкість української економіки, так і через реформаторські неуспіхи влади. Тому розповіді наших делегатів у Давосі про величезні успіхи України залишаються переважно меседжами для внутрішньоукраїнського ужитку. Набагато вагомішу роль Україна відіграє там, де йдеться не про виклики майбутнього, а про небезпеки сьогодення.   Безпосередній військовий опір Росії з боку України став однією з ключових опор теперішнього ладу на континенті, який прагнуть зберегти у Давосі. Тимчасом Росія все виразніше сповзає на роль аутсайдера. Судячи з усього, українська влада добре відчуває ситуацію і намагається використати це чинник для зміцнення міжнародного становища України. І схоже, історичні обставини на нашому боці.

 

Новини RedTram

Loading...