Світ 2018-03-02 17:48 Володимир Заблоцький

Хто в Чорному морі господар?

Як анексія Криму вплинула на безпекову ситуацію у Чорноморському регіоні

Російська агресія проти України навесні 2014 року призвела не лише до анексії та тимчасової окупації Криму, який агресор перетворює на потужну військову базу. Наслідком реваншистської політики Кремля став перегляд безпекових питань усіма країнами Чорноморського регіону: як членами НАТО (Туреччина, Румунія та Болгарія), так і країнами-партнерами (Україна та Грузія).

 

З огляду на залежність країн регіону від морських комунікацій та цілком реальні погрози особисто господаря Кремля, наприклад, взяти на приціл російських ракет об’єкти НАТО в Румунії, на території якої розташовані елементи ПРО США, розпочався цілком логічний процес модернізації власного військового та військово-морського потенціалу.

 

Росія в межах протистояння із Заходом, передусім США, ставить власні цілі, загрожуючи решті країн регіону та намагаючись, і не без успіху, розколоти їх і мати справу з кожною окремо. Інтереси Кремля виходять за межі регіону. Це участь у сирійській війні та експансія на Близькому Сході для усунення потенційних конкурентів на ринку вуглеводневої сировини, захоплення нових родовищ на території Сирії та Іраку.

 

Читайте також: Кораблі ВМС України в Криму: брати чи не брати?

 

З огляду на це, а також на критичну залежність економіки РФ від експорту вуглеводнів не випадкове й ситуативне зближення РФ із Туреччиною, а також участь обох країн у війні на сирійській території. Втім, військові флоти згаданих вище двох країн активно поповнюються новими кораблями й претендують на першість у регіоні.

 

Туреччина

 

Попри відому антиамериканську риторику президента Реджепа Ердогана, гостру полеміку Анкари з Берліном та навіть закупівлі російської зброї, Туреччина залишається активним членом НАТО, її ВМС є постійним учасником усіх військово-морських навчань Альянсу на Чорному морі.

 

Країна має на сьогодні найпотужніші та найсучасніші на Чорному морі військово-морські сили, що налічують 14 підводних човнів, 16 фрегатів, 10 корветів, 27 ракетних катерів, 14 тральщиків, 3 великих танкодесантних кораблі й кілька десятків рятувальних та допоміжних суден і катерів.

 

Турецький фрегат F247 Kemalreis

 

Більша частина кораблів і суден (передусім 50% фрегатів, 50% корветів, 90% підводних човнів і 80% ракетних катерів) є сучасними, вони побудовані в Туреччині переважно за німецькими ліцензіями. Кораблі мають новітнє ракетне озброєння різного призначення, новітні системи розвідки, РЕБ тощо й підготовлені за західними стандартами. Чисельність особового складу ВМС — 55 тис. військовослужбовців.

 

Читайте також: Українська безпека: морський вимір

 

Завдяки розвиненій промисловій базі Туреччина активно розвиває власні ВМС і залучає іноземні кампанії до створення нових видів озброєння та військової техніки (балістичні й крилаті ракети, лазерна зброя, безпілотники, засоби прихованого зв’язку, РЕБ, кораблі, літаки, вертольоти, бронетехніка тощо).

 

8 лютого 2018 року на заводі компанії Sedef Gemi İnşaatı A.Ş у передмісті Стамбула в присутності Ердогана було закладено авіаносець Anadolu. Проект розробила іспанська компанія Navantia як гібрид десантно-вертолітного корабля-дока й авіаносця. Його наявність надасть ВМС Туреччини якісно нових можливостей.

 

Турецькі підводні човни в морі

 

Призначення авіаносця — транспортування та висадка на необладнане узбережжя військ і важкої техніки, зокрема за допомогою вертольотів, а також надання вогневої підтримки та забезпечення ППО десанту силами авіації. На кораблі мають базуватися літаки короткого старту та вертикальної посадки F-35B Lightning II. Триває активне будівництво бойових кораблів інших класів.

 

У 2017 році закладено перший із чотирьох легких фрегатів (Istanbul), який має бути переданий ВМС у 2021-му. До 2020-го очікується передача ВМС двох корветів типу Heybeliada. Триває розробка проекту нового фрегата ППО типу TF-2000, яких має бути від чотирьох до шести одиниць. Будуються нові підводні човни, які базуються на передових німецьких розробках типу 214. Зокрема, у Туреччині вже ведеться робота над шістьма човнами типу 214TN, що мають увійти до складу ВМС до 2021–2026 років.

 

Країна також працює над двома великими танкодесантними кораблями типу Bayraktar, що повинні ввійти до складу флоту 2018-го. Крім того, у роботі плавуча база підводних човнів та два рятувальних судна, а в межах програми DIMDEG готується будівництво нового танкера-заправника для ВМС водотоннажністю 22 тис. т. Насамкінець планується побудувати 10 нових ракетних катерів.

 

Діяльність ВМС Туреччини охоплює не лише акваторію Чорного моря, а й Східне Середземномор’я, спираючись при цьому на добре розвинену промисловість, що базується на військово-технічній співпраці з провідними країнами Заходу, а також на систему логістики та військово-морських баз.

 

Росія

 

Морально та фізично застарілий Чорноморський флот РФ значно поступається турецькому. З огляду на плани експансії РФ з 2014 року посилює ЧФ, потенціал якого недостатній для виконання поточних завдань. Тож Москва змушена залучати для перекидання військ до Криму напередодні агресії проти України, а також до Сирії кораблі зі складу Балтійського, Північного та навіть Тихоокеанського (!) флотів.

 

Читайте також: Будемо з флотом-будемо сильні!

Сьогодні до складу ЧФ входять: 1 ракетний крейсер («Москва»), 1 великий протичовновий корабель («Керч», після пожежі не в строю), 6 фрегатів (із них 3 нових), 8 підводних човнів (6 нових), 4 малих ракетних кораблі (корвети), 5 ракетних катерів, 6 малих протичовнових кораблів (корветів), 7 великих десантних кораблів (усі застарілі), 6 морських, 2 базових та 2 рейдових тральщиків та до 100 допоміжних суден. Чисельність особового складу — 25 тис. військовослужбовців.

 

Після анексії Криму розпочався процес якісного й кількісного посилення ЧФ, оскільки агресор вважав себе вільним від попередньої необхідності узгоджувати юридичні складники з Україною. Зокрема, ЧФ отримав понад 20 нових бойових надводних кораблів, катерів та підводних човнів. А загалом до 2020 року ЧФ має отримати 50 нових кораблів та суден забезпечення.

 

Крім того, до складу ЧФ тимчасово зараховані захоплені під час анексії Криму кораблі ВМС України, зокрема 1 великий десантний корабель, 1 корабель управління, 1 ракетний корвет, 3 протичовнові корвети, 2 морських тральщики, 1 підводний човен, 1 рятувальне судно та кілька катерів і допоміжних суден. Наприкінці березня 2014 року на захоплених кораблях було піднято російські прапори, але реально ЧФ їх поки що не використовує.

 

Захоплені кораблі ВМСУ в Севастополі

 

Головне поповнення ЧФ — 3 нових фрегати типу «Адмірал Григорович» та 6 нових підводних човнів проекту 636.3, озброєних крилатими ракетами «Калібр» дальністю дії до 2 тис. км. Вони на постійній основі відбувають бойову службу в східній частині Середземного моря й у 2016–2017 роках завдали кілька ракетних ударів по цілях на сирійській території.

 

Новий фрегат ЧФ Адмирал Ессен

 

Також до складу ЧФ увійшло кілька протидиверсійних катерів типу «Раптор» та десантних катерів типу «Серна», наявність яких теоретично полегшує дії спецназу як на Азовському, так і на Чорному морях.

 

Подальша ескалація ситуації в регіоні Чорного моря та в Сирії надалі підштовхуватиме Росію до посилення ЧФ, навіть через послаблення інших напрямків. Відповідно це залишатиметься фактором небезпеки для України й об’єктивно вимагатиме посилення потенціалу ВМСУ.

 

Водночас не варто перебільшувати реальні можливості ЧФ, адже навіть нові фрегати й підводні човни мають доволі обмежені можливості й не становлять жодної реальної загрози кораблям НАТО. Використання наявних сил ЧФ, щоб забезпечити дії сирійського угруповання ЗС РФ, навіть залучаючи кораблі з інших флотів РФ, вимагає значних зусиль та напруження, а застаріла техніка постійно вимагає ремонтів тощо.

 

Читайте також: Чи спроможна Україна будувати сучасні бойові кораблі?

 

Переважна більшість корабельного складу ЧФ морально та фізично застаріла й не становить жодної військової цінності (1 ВПК, 3 фрегати, 2 ПЧ тощо), адже за понад 25 років після розпаду СРСР він не отримав жодного нового корабля. До того ж будувати нові кораблі морської та океанської зони російській промисловості дедалі складніше через економічну кризу, дію санкцій та технологічну відсталість.

 

Втім, наразі ЧФ має достатньо сил і засобів. Зокрема, завдяки розміщеним в анексованому Криму новим ракетним системам та авіації ЧФ повністю контролює зараз більшість акваторії Чорного моря. У разі повномасштабної війни він теоретично може загрожувати висадкою десантів на українське узбережжя. Але для цього потрібна одна важлива передумова — вивести російські війська з території Сирії, адже залучення всіх нечисленних великих десантних кораблів чотирьох флотів ВМФ РФ до регулярних військових перевезень на сирійському напрямку («сирійський експрес») повністю виключає можливість використовувати їх для виконання будь-яких інших завдань.

 

Румунія

 

ВМС Румунії наразі займають третє місце в регіоні й беруть активну участь у навчаннях Альянсу на Чорному морі, а також надають кораблі для патрулювання в Середземному морі (переважно фрегати). Основні зусилля в частині технічної модернізації ЗС Румунії у 2018 році будуть зосереджені саме на військово-морських силах.

 

Довжина берегової лінії Румунії становить лише 244 км, проте країна має численні ВМС, що нараховують 16 бойових кораблів: 1 есмінець, 2 фрегати (британської побудови), 4 корвети, 3 ракетні корвети, 3 торпедні катери, 1 корабель забезпечення, 5 тральщиків, 20 бойових катерів та 16 допоміжних суден. До складу ВМС також входить Дунайська бригада річкових кораблів (20 одиниць). Ще 60 кораблів і катерів у резерві. Загальна чисельність особового складу — 7 тис. військовослужбовців.

Румунський корвет Контр-адмирал Э.Себастьян

 

Одним зі слабких місць ВМС Румунії є технічна відсталість, відсутність ударної ракетної зброї тощо. Навіть придбані у Великій Британії два фрегати отримано без ракетного озброєння. З огляду на ускладнення обстановки в регіоні після російської анексії Криму військово-політичне керівництво Румунії ініціювало низку заходів, зокрема в межах НАТО щодо підвищення військово-морського потенціалу.

 

Наприклад, у 2018 році планується замовити 4 багатоцільових корвети і, ймовірно, 3 підводних човни, що забезпечить виконання покладених на ВМС Румунії завдань щодо гарантування безпеки в акваторії Чорного моря. Про це 2 лютого офіційно повідомив у Констанці міністр оборони Румунії Міхай-Віорел Фіфор.

 

Румунський фрегат REGELE-FERDINAND

 

Вважається, що виконавцем замовлення буде голландська промислова суднобудівельна група Damen із проектом SIGMA (Ship Integrated Geometrical Modularity Approach), яка вже володіє в місті Галац діючим суднобудівним заводом. На придбання чотирьох корветів, що мають бути побудовані до 2024 року, передбачено виділити близько €1,6 млрд. Поряд із цим планується також модернізувати обидва фрегати британського будівництва та придбати в США протягом 2018 року 54 нові ударні ракетні комплекси берегового базування.

 

Також завершено розробку тактико-технічних вимог до нових підводних човнів. Невдовзі програму будівництва цих кораблів має бути представлено Вищій раді національної оборони й парламенту Румунії для розгляду та затвердження. За неофіційними даними, вивчається можливість озброїти майбутні румунські підводні човни за аналогією з польськими планами (програма «Orka») на Балтиці, стратегічні крилаті ракети великої дальності дії як засіб неядерного стримання РФ. Активні перемовини зі США в частині придбання ракетного озброєння різного призначення можуть свідчити про високу ймовірність такого розвитку подій.

 

Читайте також: Український флот і кримське питання у 1917–1918 роках

 

Амбітність румунських планів свідчить про наміри вийти на рівень виробників найсучасніших і складних видів військово-морських озброєнь у регіоні. До того ж Румунія єдина з лише п’яти країн НАТО, що виділяють на оборонні витрати понад 2% ВВП.

 

Болгарія

 

До складу ВМС Республіки Болгарія входять 4 фрегати (1 радянського типу Коni і 3 бельгійської побудови типу Wielingen), 1 ракетний і 2 протичовнових корвети, 5 протимінних тральщиків, 17 допоміжних суден та катерів. Довжина берегової лінії становить 354 км. Чисельність особового складу — 3610 військовослужбовців.

 

У 2012 році в Болгарії ухвалено національну кораблебудівну програму, що передбачає поступове оновлення корабельного складу завдяки будівництву майже 50 нових кораблів та допоміжних суден. Наразі прийнято рішення щодо першого етапу модернізації, тобто будівництва двох–чотирьох ракетних корветів і модернізації трьох застарілих фрегатів бельгійського будівництва. Останні мають отримати палубні вертольоти AS 565MB Panther та ударні ракетні комплекси ММ40 Exocet Вlock 3.

 

Болгарський корвет Бодри у морі (навчання Sea Breeze-98)

 

У 2017 році повідомлялося про плани будівництва для потреб ВМС Болгарії двох нових корветів модульного проекту К-90, який розробила болгарська фірма MTG Dolphin («Дельфин», Варна) з технічною допомогою України. На придбання двох корветів Болгарії передбачено фінансування 820 млн левів (€410 млн). Кошти мають виділятися поетапно в період з 2016 по 2022 роки. Проте питання будівництва корветів несподівано було відкладено через звинувачення уряду з боку опозиції в лобіюванні лише одного підприємства.

 

Після реалізації програми ВМС Болгарії матимуть щонайменше шість кораблів основних класів у складі сил постійної готовності зі збільшеними бойовими можливостями ПЧО, ПВО тощо. З них щонайменше два фрегати можуть бути задіяні в рамках коаліційних сил НАТО за межами Чорного моря на регулярній основі.

 

Наступним кроком модернізації ВМС Болгарії буде будівництво нових протимінних тральщиків та допоміжних суден. Чисельність вертольотів буде доведено до шести одиниць. Фінансування оборонних витрат передбачається в рамках Інвестиційного плану на 2011–2020 роки.

 

Україна

 

З огляду на зазначене Україні, яка має найбільшу довжину берегової лінії в Чорному та Азовському морях, що становить 2782 км, для забезпечення критично важливих власних інтересів на морі слід пришвидшити відновлення власних ВМС. І не лише у зв’язку з перспективами протистояння агресії РФ. Адже в 1997 році за чисельністю кораблів основних класів ВМС України утримували третє місце в регіоні. Зараз унаслідок російської агресії та багаторічної бездіяльності власних урядів, що фінансували ВМС за залишковим принципом, ігноруючи питання будівництва нових кораблів на заміну застарілим, Україна на передостанньому, п’ятому місці (на шостому — Грузія, яка офіційно взагалі не має ВМС).

 

Зараз Україна практично не має ВМС, через брак ударного потенціалу наявні кораблі не становлять значної бойової вартості. Це фрегат «Гетьман Сагайдачний», застарілий навчальний корвет «Вінниця» (не в строю), середній десантний корабель «Юрій Олефіренко», ракетний катер «Прилуки» (без ракет), рейдовий тральщик «Генічеськ», два десантних катери, корабель управління, рятувальне судно, судно розмагнічування, шість малих броньованих артилерійських катерів та кілька інших, зокрема навчальних і допоміжних, одиниць.

 

Корвет ВМСУ  Вінниця

 

Перспективи поповнення корабельного складу такі. На заводі «Кузня на Рибальському» будують два десантно-штурмові катери типу «Кентавр», також планується будівництво ракетних катерів типу «Лань», для яких розробляють нову крилату ракету «Нептун».

 

Читайте також: Операція «Флот для України»

 

Планується модернізувати фрегат «Гетьман Сагайдачний» та відновити будівництво в Миколаєві корветів проекту 58250. У грудні 2017 року КМУ ухвалив рішення про виділення 31 млрд грн на цю програму, але термін виконання перенесено на 2028 рік. Насамкінець, США планують передати Україні два патрульні кораблі типу Island, що були в користуванні.

 

Фрегат Гетьман Сагайдачний

 

Отже, не можна говорити про наявність чіткого бачення майбутнього та шляхів розвитку ВМСУ загалом. Своєю чергою, брак цілеспрямованості в цьому питанні на рівні держави є наслідком відсутності нової редакції Морської доктрини України, що має визначати напрями розвитку морського та військово-морського потенціалу країни. Адже цей важливий документ уже другий рік на розгляді в уряді!

 

Грузія

 

Одним із наслідків російсько-грузинської війни 2008 року стала втрата 11 бойових кораблів і катерів ВМС Грузії, знищених російськими військами прямо в гавані порту Поті. Після цього країна офіційно розформувала ВМС, передавши залишки корабельного складу до берегової охорони МВС. Наразі корабельний склад останньої нараховує 7 прикордонних кораблів, 2 малих десантних кораблі, 2 десантних та 16 патрульних катерів.

 

Катер грузинської Берегової охорони Іверія

 

Останнім поповненням стало отримання у 2016 році від США в рамках військової допомоги двох патрульних кораблів типу Island.

 

НАТО

НАТО добре розуміє критичну важливість Чорного моря для країн — членів Альянсу. У 2016 році Румунія виступила з ініціативою створити на Чорному морі на тристоронній основі (Туреччина — Румунія — Болгарія) постійну флотилію НАТО, проте через позицію Болгарії, що виступила проти, Брюссель поки що відклав це питання. Тому Альянс уважно стежить за подіями в Чорноморському регіоні й останнім часом значно збільшив свої зусилля.

 

З огляду на певні обмеження Конвенції Монтре щодо перебування в Чорному морі кораблів нечорноморських держав Альянс проводить гнучку політику постійної присутності в регіоні. Там постійно перебуває один сучасний ракетний есмінець або фрегат ВМС США, Великої Британії чи Франції, які змінюють одне одного.

 

Наразі в акваторії Чорного моря перебувають одночасно два ракетні есмінці ВМС США: USS Carney та USS Ross, що приписані до ВМБ «Рота» в Іспанії і становлять постійний компонент системи ПРО США в Європі. У Чорному морі ці кораблі також вирішують низку інших важливих завдань, зокрема із забезпечення свободи мореплавства, беруть участь у спільних військово-морських навчаннях із ВМС країн регіону тощо.

 

Зі свого боку, ВМС України й далі підтримують операцію НАТО Sea Guardian, обмінюючись інформацією стосовно судноплавства в Чорному морі. У перспективі ВМСУ можуть долучитися до операцій ЄС і НАТО в Середземному морі.

Новини RedTram

Loading...