Суспільство 2018-03-23 12:22 Гончарова Єлизавета

Назвати ворога та «апгрейдити» АТО

Чого чекають від нового закону на Донбасі

До вечора 16 березня, коли стало відомо про призначення президентом голови Об’єднаних сил, що запустило процес втілення в життя суперечливого та довгоочікуваного закону, жодного реального впливу навіть на інформаційний простір регіону не відчувалося. За великою кількістю різноманітних нововведень більшість мешканців Донбасу вже просто не встигають стежити. Але якихось суттєвих алгоритмів для деокупації та реінтеграції окупованих територій не прописано, тому для жителів Донецька чи Луганська закон навряд чи став сенсацією.

 

Тож зараз, на початковому етапі, істотних змін не відбувається. По-перше, деякі пункти просто дістали законне підтвердження, тому що де-факто існували, як-от справжня війна, яку зашифрували під назвою «АТО». Наприклад, військові давно встановили правила перевірки та поводження з майном, особливо в прилеглій до місця безпосереднього ведення бойових дій зоні, що інколи призводило до конфліктів і навіть покарань, бо не мало юридичного підґрунтя. По-друге, сам закон досить рамковий, тобто має декларативний характер, і щоб вплив відчула бодай якась частина мешканців регіону, потрібно багато підзаконних актів і постанов, на які дається місяць, але в реальності це розтягується на роки.
Однак найважливіше те, що ми отримали офіційний документ, до якого можна апелювати в дискусіях із тими, хто досі впевнений, що в нас точиться громадянська війна й разом із танками та гарматами шахтарі на Донбасі отримали дивний тамбовський акцент.

 

Читайте також: Війна як порядок денний

 

На жаль, таких можна зустріти в різних частинах нашої країни: тези про боротьбу незламного народу Донбасу з київською хунтою нічим не кращі за впевненість, що всі мешканці Донеччини, Луганщини чи Криму взяли в руки зброю і тільки вони вбивають українських воїнів. Бо в таких позиціях немає місця для головної причини війни — воєнної агресії Росії, яка окупувала частину української території. Тепер нарешті можна перестати вимішувати кашу в головах людей, використовуючи замість провокативних «ополченці», «сепаратисти», «терористи» чи «бойовики» зрозумілу та чітку назву «російські окупанти». Думаю, частину мешканців Донбасу це дуже роздратує, бо зараз зручно використовувати безособові речення, щоб уникати відповідей на запитання про вину та наслідки. Але частина буде задоволена, бо не бачить можливості рухатися вперед, не усвідомивши та не оприлюднивши правди про цю війну. Це саме стосується офіційної позиції щодо запровадження в обіг російського рубля, змін у законодавстві чи системі освіти, які до останнього моменту Україна ані проаналізувала, ані засудила.

 

гуманітарні та волонтерські організацій з осторогою сприйняли зміни правил роботи в «зонах безпеки». По-перше, зараз узагалі незрозуміло, як визначатимуть ті зони. А по-друге, чи не стане обов’язковим спеціальний дозвіл від військових перепоною для роботи правозахисників


Очікування стосовно нового закону пов’язані передусім зі скасуванням деяких нормативів і правил, прописаних на час дії АТО, разом із самим цим формулюванням з огляду на той негативний ефект, який спостерігався на практиці. «Насамперед сподіваємося, що зникне норма про звільнення від орендної плати за землю підприємств, які містяться поблизу лінії фронту, — зізнається заступник голови ВЦА Торецька Сергій Винник. — Через цей пункт, який нашвидкуруч проголосували в інтересах власників, місцеві бюджети таких населених пунктів, як наш, майже порожні. Ми втрачаємо 20 млн за рік, а це гроші, за які мало б жити місто».

 

Як саме відбуватиметься переформатування багатьох рішень, які мали стосунок до АТО, поки що не дуже зрозуміло. Антитерористична операція була запроваджена Указом президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Згідно із законом закінчується вона набранням сили указом про завершення АТО або воєнних дій на території України. Напевно, перед тим як її закінчити, все ж таки будуть узгоджені ключові фактори: «Ще раз наголошуємо, що до скасування АТО необхідно врегулювати всі ті гарантії, які були передбачені на час її проведення на території Донецької та Луганської областей», — кажуть юристи громадського об’єднання «Донбас SOS». Правозахисники, які працюють на Донеччині, теж мають свої сподівання. Очікують, наприклад, спрощення отримання українських свідоцтв про народження та смерть мешканцями окупованої території. Але поки що жодних змін немає: як і раніше, щоб отримати ці документи, треба чекати на вирок суду.

 

Читайте також: «Русская весна». Чотири роки потому

 

Переселенці, які виїхали на вільну територію, дуже сподіваються на вирішення питання із зазначенням реєстрації місця проживання в документах при зміні чи отриманні нового паспорта, бо зараз цього не роблять ані в ЦНАПах, ані в міграційній службі. «Моя дитина отримала паспорт у 14 років у Бахмуті, тому що на початку війни ми виїхали з Горлівки й не поверталися туди, бо не впевнені, що будемо в безпеці через свої переконання. Але графа «реєстрація» в документі порожня, хоча ми з чоловіком надали свої паспорти, де була вказана горлівська адреса. Нам запропонували привезти домову книгу або довідку з Горлівки, що зробити фізично неможливо, тому дитина зараз за документами безхатько», — розповідає про проблеми переселенка Світлана. У новому законі передбачено, що відомості, як і у випадку з мешканцями Криму, для отримання реєстрації можна буде взяти в реєстрі виборців. Але, на жаль, незрозуміло, що робити з дитиною, яка паспорт отримує, але ще не є виборцем за віком. Юристи «Донбас SOS» вважають, що в підзаконних актах обов’язково треба прописати єдиний алгоритм і визначити окремий орган, який займатиметься цим питанням.

 

Читайте також: Хто воює проти нас на Донбасі


Дуже показовим у новому законі є твердження, що «відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права». Це має кардинально змінити й риторику мешканців прифронтових населених пунктів, які намагаються знайти, хто і як відшкодовуватиме їм збитки, що були завдані війною. До цього моменту юристи сором’язливо відводили очі, радили подавати позови на Україну. Тепер вони будуть змушені усвідомити, хоча б через матеріальну зацікавленість, хто винен у тому, що сталось. Але гуманітарні та волонтерські організацій з осторогою сприйняли зміни правил роботи в «зонах безпеки». По-перше, зараз узагалі незрозуміло, як визначатимуть ті зони. А по-друге, чи не стане обов’язковим спеціальний дозвіл від військових перепоною для роботи, зокрема, правозахисників, що захищають права цивільного населення, які в деяких випадках порушують самі військові? Але поки що навіть у прес-службі АТО не знають, які зміни будуть запроваджені, тому працюють за сьогоднішніми правилами.

 

Читайте також: Добровольці про себе. Пряма мова

 

Цікава дискусія розгорнулася через внесення поправки до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які теж прописані в законі про реінтеграцію та деокупацію. Депутат Світлана Заліщук запропонувала надавати статус учасників війни не тільки волонтерам, а й лікарям, які працюють біля лінії фронту. Зокрема, у випадку поранення чи іншої шкоди під час виконання службових обов’язків. Поки що офіційно медичні установи Донеччини не дають інформації про запровадження цієї практики. Ставлення мешканців Донеччини до самої ідеї розділилося навпіл. Одні обурюються, що лікарі, багато з яких підтримує ідеї «русского мира», матимуть пільги як захисники Батьківщини. Інші вважають, що це хоч якось заохотить їх їздити в населені пункти, де є небезпека обстрілів. І розповідають, як ті майже щодня ризикують своїм життям, щоб допомогти людям. Але ця дискусія є тільки верхівкою айсберга проблем, що пов’язані зі статусом учасників бойових дій, який, на думку багатьох мешканців Донеччини, треба давати лише тим, хто захищав країну зі зброєю в руках, а для інших (лікарі, вчителі, пожежники, мешканці населених пунктів, що містяться на лінії фронту) запровадити окремі статуси, які обіцяють допомогу держави. Чи доречно це робити зараз, коли війна ще не закінчилася? То вже окрема дискусія.

Новини RedTram

Loading...