Політика 2018-03-30 12:31 Козлюк Станіслав

«Інфраструктурний прорив» Олексія Савченка

Чому до очільника Миколаївської ОДА виникає дедалі більше запитань

У жовтні 2016 року Миколаївська ОДА через відкритий конкурс отримала нового голову: депутата від БПП Олексія Савченка. Місцеві сподівалися на позитивні зрушення в області, однак ці надії виявилися передчасними. Сам Савченко став відомий широкому загалу одразу після призначення. Свою роль у цьому відіграв конкурс на посаду голови ОДА. Нагадаємо, у презентації власної конкурсної програми Савченко наробив багато граматичних помилок: на кількох сторінках презентації можна було помітити десятки неправильно написаних слів. Згодом він знову увірвався в інформаційний простір завдяки «своєрідному» зовнішньому стилю, який чомусь дуже подібний до стилю президента Чечні Рамзана Кадирова. Пізніше увагу громадськості привертали недоречні висловлювання очільника області, як-от про дитячі селфі в шкільному душі. Але найбільший резонанс та обурення викликало самогубство директора аеропорту Миколаєва Владислава Волошина. Активна громадськість вбачає у цій трагедії провину Савченка, адже, за словами місцевих активістів і працівників аеропорту, керівник області тиснув на колишнього військового, вимагаючи підписати незаконні документи. Після смерті Волошина частина суспільства виступила з вимогами відсторонити Савченка від посади бодай на час розслідування. Сам очільник ОДА виступив «проти спекуляцій» на смерті й залишати посаду, вочевидь, не планує.

 

Відкритий конкурс?


До початку конкурсу на посаду голови обладміністрації про Олексія Савченка на Миколаївщині майже нічого не знали. Адже він не місцевий, родом із Чернігівщини. З того, що було відомо широкому загалу, — Савченко встиг побути директором футбольного клубу «Десна», став фігурантом скандалів навколо нібито договірних матчів першої футбольної ліги, також був першим віце-президентом Київміськбуду. Пізніше очолював Укрспирт (щоправда, лише впродовж двох місяців). Був головою наглядової ради ПАТ «Конверсбанк», а згодом головою правління «Авант-Банку» (нині збанкрутілого). З 2014 року народний депутат України, член фракції Блоку Пет­ра Порошенка.

 

Читайте також: Самогубство Волошина. Миколаївська облрада відклала питання відсторонення Савченка


Але повернімося до конкурсу на посаду голови ОДА. Попередній очільник Миколаївщини Вадим Меріков звільнився нібито через те, що не зміг подолати корупцію в області. Раніше в його заступника Миколи Романчука під будинком знайшли цілу мережу підземних тунелів із сейфами, золотими злитками, коштовностями та валютною готівкою. Самого Романчука затримали на хабарі в розмірі $90 тис. Восени 2016 року відбувся конкурс на голову Миколаївської обласної державної адміністрації. Першість здобув Олексій Савченко. 6 жовтня його офіційно призначили на посаду. Проте щодо результатів конкурсу виникло кілька питань. По-перше, якість презентаційної роботи Савченка, у якій велика кількість граматичних та пунктуаційних помилок. Проте це, здається, зовсім не збентежило членів конкурсної комісії, попри те що знання української мови є обов’язковим для чиновника. По-друге, надприродна швидкість, з якою нинішній очільник області виконував тестові завдання. Вони складалися із 40 запитань, кожне з яких мало чотири варіанти відповіді. Із цим обсягом робіт Олексій Савченко впорався за 6 хвилин, правильно відповівши на 34 запитання із 40. У той час як його найближчий конкурент Артем Ващиленко витратив на це 32 хвилини. Але й це, як і у випадку з презентацією, комісію не насторожило.

Перші місяці Савченка на Миколаївщині сприймали доволі спокійно. Місцеві кажуть: було сподівання, що він таки зможе навести лад в області й розібратися бодай із частиною її проблем. Як виявилося згодом, чиновник був більше орієнтований на створення картинки й перерізання стрічок


«Безперечно, сама ідея проведення конкурсу хороша. Але, зважаючи на результат, виникає запитання: а для чого його потрібно організовувати? Серед членів комісії був Ігор Коліушко (засновник і голова правління Центру політико-правових реформ. — Ред.). Він запитував у нас, місцевих (активістів. — Ред.), хто є хто з кандидатів, кого ми знаємо. З місцевих представників на конкурсі були Артем Ващиленко і ще кілька людей. Я про них усе написав. Ну й про Савченка розповів, що він був визнаний громадянською мережею «ОПОРА» найгіршим народним депутатом. І коли після конкурсу дивився результати, то бачив, що Коліушко був проти Савченка. Тож роблю висновок, що це була просто показуха. Але нас переконують у тому, що нібито відбір був законним», — розповідає Тижню Дмитро Баштовий, громадський консультант ГО «ОПОРА» в Миколаївській області.

 

Інфраструктурні звитяги


Перші місяці Савченка на Миколаївщині сприймали доволі спокійно. Місцеві кажуть: було сподівання, що він таки зможе навести лад в області й розібратися бодай із частиною її проблем. До всього новий голова ОДА роздавав доволі непогані обіцянки: тут і тотальний ремонт доріг, і завершення проектів попередників. Як виявилося згодом, чиновник був більше орієнтований на створення картинки й перерізання стрічок.


«Так, за Савченка, наприклад, з’явилася гаряча лінія, на яку можна повідомляти про випадки корупції. Я бачив на сайті ОДА інформацію про те, скільки дзвінків і з якого району Миколаївщини зробили. Не більше. Мені не траплялися відкриті звіти про результати цих телефонних скарг. Аналогічна історія була з робочою групою, у яку збирали колишніх голів ОДА. Спочатку було багато шуму, але згодом він затих. Інформації про діяльність цієї групи, знову ж таки у відкритому доступі, я не бачив», — каже Баштовий.

 

Фотогалерея: Активісти у Миколаєві вимагали відсторонення очільника ОДА


Один із горезвісних проектів, який завершував Савченко, — фехтувальний зал у Миколаєві. Ініціативу почали реалізовувати до Революції гідності представники Партії регіонів. Ішлося про ціле спортивне містечко в місцевому парку Перемоги. Фактично вдалося майже завершити стадіон і звести коробку фехтувального залу. На цьому гроші закінчилися: Майдан, анексія Криму, війна. До всього замовники лишилися винні гроші підрядчику Григорієві Стерпулу та його компанії «Житлопромбуд-8». Після призначення на посаду Савченко зацікавився фехтувальним залом. Як переконують поінформовані джерела в Миколаєві, новий голова ОДА пообіцяв Стерпулу розрахуватися з боргами, але вимагав, аби роботи у фехтувальному залі завершили впродовж двох місяців. Хоча будівельна компанія наполягала на довших термінах — півроку. Проте переміг Савченко. Фехтувальну залу відкрили. І одразу почалися труднощі.


«Регулярно виникають проблеми. То десь дах почне протікати, то фехтувальні доріжки відриваються від підлоги, то пожежна сигналізація не працює, то десь плитка відпадає. І ремонтом тепер займаються журналісти: приїдуть, покажуть проблему — компанія Стерпула береться за ремонт», — розповідає журналіст, юрист Незалежної медіа-профспілки України Тетяна Локацька.


І додає: Савченко роздавав багато обіцянок щодо ремонту автомобільних доріг, зокрема щодо двох Н11 і Т1508, але й із цим виникли проблеми. Одній із компаній, яка виграла тендер, антимонопольний комітет на три роки заборонив брати участь у тендерах. А на ремонті обох згаданих доріг перевірки нібито виявили збитків на 34 млн грн. Але різкої реакції на порушення від ОДА не було. У результаті на трасі Н11 мають зробити ще дві частини дороги, а на Т1508 чекають чергові тендери, оскільки перед зимою ремонт не завершили й лишили під снігом перший шар асфальтового покриття. Місцеві мешканці кажуть: після того як розтанув сніг, дорогу підмиває з обох боків, а на самому покритті з’явилися ями. Місцеві журналісти підрахували: ремонт 45 км (тобто майже половина довжини) дороги Т1508 коштує майже 0,5 млрд грн.

 

Читайте також: Під Адміністрацією президента активісти вимагали звільнити главу Миколаївської ОДА


«Чому стільки грошей? Савченко заявляв, що в нього є зобов’язання перед інвесторами зробити дорогу. На цьому напрямку в області цукровий і томатний заводи, елеватори. Але виникає наступне питання: навіть якщо цю дорогу доремонтують, як її захистити від вантажівок? Хто контро­люватиме перевантаження авто? Ніхто. Зараз по тій дорозі їде багато вантажівок, а коли повезуть товар у порти, почнеться збір врожаю, їх стане ще більше. Дорогу просто знищать», — переконує Локацька.


І додає: великі підрядчики, попри старання обласної влади, не йдуть на тендери, оскільки немає фінансування. І водночас в області є шляхи, через які не могли сформувати госпітальні округи. Причина банальна: швидка не може проїхати.
«Улітку 2017-го в нас обговорювали медичну реформу. І з’ясувалося, що не може сформуватися госпітальний округ. Тому що в дорозі, яка з’єднує села, проросли дерева (!). Здається, це дорога Т1509. І швидка не те що за 60 хвилин, а в принципі туди не зможе приїхати. Всі погодилися, що таку проблему треба вирішувати. Але проголосували за виділення грошей на Т1508. Бо про це просив голова ОДА Савченко», — каже Локацька.
Журналіст Андрій Лохматов зазначає: у планах Савченка також було відкрити шаховий клуб. Активно на публіку за це нібито виступав його заступник Олександр Кушнір. На ремонт мали намір виділити близько 8 млн грн. Підготували розпорядження, у якому 2017-го збиралися виділити гроші на ремонт майже 20 об’єктів. Серед них і згаданий клуб. Кошти облрада виділила. Проектну документацію розробили. Але вона застрягла в Києві на експертизі. А під кінець року ті гроші перекинули на ремонт термінала в аеропорту Миколаєва.

 

Скандальне летовище


Аеропорт Миколаєва почали лагодити навесні 2017-го. Для цього в комунальне підприємство набрали команду, найняли спеціалістів. Разом із тим, зауважують місцеві активісти, влада області стала добровільно-примусово збирати гроші на ремонт, зокрема й із селищних рад. Однак, за їхніми словами, особливого протесту це не викликало, оскільки відновлення аеропорту вважали благом. До середини літа 2017-го працівники завершили ремонт злітно-посадкової смуги, на черзі був термінал. Але тут виникли труднощі. Місцеві журналісти кажуть: фактично роботи почали в серпні, але тендерів під них ніхто не оголошував.

 

Читайте також: Семеро друзів Труханова. Що саме інкримінують меру Одеси


«Ми відкриваємо систему ProZorro, але не знаходимо там відповідних тендерів. Хоча роботи в терміналі вже ведуться. І одного дня керівник робочої групи з відновлення аеропорту, народний депутат Давид Макар’ян каже журналістам: «Ми почали ремонтувати термінал, підрядчик «Житлопромбуд-8» обіцяє завершити роботи за три місяці». Але тендер для цих робіт оголосили аж наприкінці листопада, коли першу чергу будівництва майже завершили. У грудні я приїхав знімати сюжет. На об’єкті працюють люди в жилетках «Житлопромбуду-8», стоїть автобус «Житлопромбуд-8», але всі заперечують, що вони з «Житлопромбуду-8». А генеральний директор цієї компанії взагалі не визнає, що вони ремонтують термінал аеропорту», — розповідає Андрій Лохматов.


Власне, тендер на роботи в терміналі аеропорту переносили до кінця грудня. У цей час затримали тодішнього директора летовища Михайла Галайка. Він нібито пропонував Савченкові хабар у розмірі 2,5 млн грн, аби той продовжив йому трудовий контракт. Щоправда, у місцевих активістів таке формулювання викликає багато запитань, оскільки заробітна плата директора не така вже й висока, а перевірки робіт на злітно-посадковій смузі начебто не виявили розтрат, які можна було б пропонувати комусь як хабар. Та й колектив аеропорту каже: Галайко вже сидів на валізах і хотів звільнитися, оскільки робота була дуже нервова.


Наприкінці року новим директором аеропорту став Владислав Волошин, військовий льотчик, Герой України. Місцеві журналісти з посиланням на працівників летовища переконують: люди Савченка тиснули на Волошина, аби той провів тендер під «Житлопромбуд-8», оскільки компанія працювала на об’єкті незаконно і її треба було легалізувати. Конкурс відбувся в січні. Але його виграла столична компанія «ЄІС» зі статутним капіталом 5 тис грн. Місце реєстрації — приватний будинок у селі Тарасівка під Києвом. Свого часу фігурувала в провадженні Служби безпеки України за фіктивну підприємницьку діяльність. Однак Волошин нібито під тиском облдержадміністрації Миколаєва підписує договір зі згаданою компанією. У цей момент підключаються Національне антикорупційне бюро та Держаудит. Вони кажуть: тендер незаконний, договір підписувати не можна. Адже не можна проводити тендер на вже виконану роботу, бо ж виходить, що ЄІС має ремонтувати частково відремонтований об’єкт. Але цього разу вже з проектом робіт і технічним наглядом. Далі Савченко пише Волошину листа, у якому вимагає розірвати договір із київською компанією. І заявляє про це публічно.


«Як ми розуміємо, Волошин після розірвання угоди мав провести експертизу виконаних робіт, щоб потім вивести їх із проекту ремонту й оголосити новий тендер. Але не можна проводити експертизи незамовлених робіт, бо за документами аеропорт жодного ремонту термінала не замовляв. Зрозуміло, що у Волошина це зробити не вийшло», — пояснює Лохматов.


І додає: заступник Волошина та голова профкому переконують, що останнім часом загиблого директора аеропорту змушували підписати акти виконаних у терміналі робіт. Без жодних договорів, із самими актами на суму нібито 43 млн грн.
Волошин скоює самогубство у власній квартирі 18 березня, у той час коли там перебуває його сім’я. Савченко тривалий час мовчить. Згодом пояснює в соцмережах, що начебто мав проблеми зі здоров’ям, лікувався, але дізнався про смерть Волошина й перервав лікування. У поліції області заявили: за фактом смерті Волошина вже допитали Савченка та його заступника Валентина Гайдаржи. І вони, очікувано, заперечують будь-який тиск на загиблого. Загалом версій смерті було кілька: необережне поводження зі зброєю, професійна діяльність і доведення до самогубства, самогубство через проблеми по службі/у сім’ї, самогубство у стані душевного хвилювання. Нещасний випадок у поліції відкинули. Як, здається, і професійну діяльність. Зважаючи на брифінг очільника Нацполіції області Юрія Мороза, слідство більше схильне до версії про стан душевного хвилювання. Мовляв, мав психологічні проблеми після війни, відмовлявся від кваліфікованої допомоги. Як доказ цього Мороз розповів, що покінчити з життям Волошин нібито планував ще у 2016-му, однак тоді його відмовили. І водночас сказав: директор летовища в останній місяць був у піднесеному настрої, мав плани вивчитися на пілота цивільної авіації, нібито була домовленість із Савченком про отримання квартири після того, як аеропорт пройде ліцензування.


«Спочатку в самогубстві намагалися звинуватити журналістів. Мовляв, до трагедії призвели розслідування труднощів в аеропорту. Потім намагалися просувати меседж про те, що Влад вчинив самогубство через посттравматичний синдром, намагалися приплести сім’ю. Але не вийшло. Савченко, який мав знати про психологічні проблеми, який публічно і з помпою презентував Волошина, виходить і каже, що не винен», — розповідає Тетяна Локацька.
Місцеві активісти не надто вірять слідству. Журналісти, зокрема Дмитро Гнап, з’ясували, що Мороз був віце-президентом із безпеки «Авант-Банку», який очолював Олексій Савченко. Тож нині громадськість вимагає як мінімум відсторонення останнього з посади на час об’єктивного розслідування. А як максимум висловлення йому недовіри обласною радою. І щоб слідством зайнялися силовики не з Миколаєва. Утім, здається, ці вимоги найближчим часом лишатимуться непочутими, а пан Савченко і далі буде на посаді.

Новини RedTram

Loading...