Економіка 2018-05-08 12:15 Шавалюк Любомир

Будівництво доріг як національний проект

Реформа дорожнього господарства починає давати плоди

Якби вас попросили збудувати успішну країну, з чого ви почали б? Хтось волів би першим ділом об’єднати всіх громадян навколо спільної мети, бо такому народу море буде по коліна, а будь-яке завдання виявиться під силу. Інші намагалися б змінити ментальність громадян, адже успішні люди — успішна країна. Комусь ближче передусім побудувати ефективну систему суспільних відносин, яка максимально розкривала б потенціал кожної людини, перетворюючи сукупність індивідуальних досягнень на успіх цілої країни. Хтось спробував би реалізувати конкурентні переваги землі, розвиваючи на цьому фундаменті потужні галузі світового масштабу…

 

Кожна така думка не позбавлена сенсу. Але жодну з них неможливо реалізувати в чистому вигляді. Досвід України це підтверджує. У 2014-му, після Революції гідності, перед українцями постало завдання побудувати успішну країну. Щоб його виконати, було розпочато реформи в доброму десятку напрямів. Відтоді минуло чотири роки, і зараз можна стверджувати, що результати багатьох перетворень далекі від бажаних. На успішність претендують тільки ті реформи, для проведення яких вдалося зібрати всі необхідні фактори: прогресивних людей, об’єднаних спільною метою та готових змінювати й змінюватися, ефективну систему взаємодії, благодатну для перетворення галузь та чимало інших факторів. Успішних випадків небагато, але всі вони доводять: за наявності необхідних складових навіть найдепресивнішу галузь можна перетворити на передову.

 

Точка відліку

 

До таких галузей належить автодорожнє господарство. З огляду на те, з чого все починалося, у це важко повірити. На момент Революції гідності галузь була в жалюгідному стані. У 2013-му через Укравтодор пройшло 15,5 млрд грн бюджетних коштів, із них 40% спрямовано на обслуговування та погашення боргів, набраних перед Євро-2012, а на решту збудовано й відремонтовано 626 км доріг (див. «Кілометр за кілометром»). Через чотири роки, у 2017-му, через Укравтодор пройшло трохи більше — 20,2 млрд грн, на борги витрачено лише четвертину, зате збудовано й відремонтовано понад 2100 км автошляхів. Видатки на саме дорожнє будівництво зросли на 78%, а довжина відремонтованих і нових доріг збільшилася майже у 3,5 раза! Це при тому, що курс долара, до якого прив’язана вартість суттєвої частини матеріалів і техніки, необхідних для будівництва, підскочив утричі! Співвідношення цифр показує, наскільки корумпованою була галузь і наскільки вона змінилася відтоді.

 

 

Автодорожнє господарство було таким корумпованим, що про розкрадання під час будівництва автошляхів не говорив тільки лінивий. Крали безбожно, не ховаючись, на всіх рівнях: досить було поглянути на царські особняки директорів якихось дрібних райавтодорів — і все ставало зрозумілим.  

 

Читайте також: Затримка рейсу. Транзитний потенціал і співпраця з ЄС

 

Аналітики прогнозували, що з таким станом справ на вирішення всіх проблем галузі підуть десятиліття. Вони були переконані, що на цей час про якісні дороги в Україні можна забути. І з ними було важко не погодитися. Іншої думки була лише жменька людей, об’єднаних баченням і готовою концепцією реформування галузі, готових діяти за сприятливих обставин. Коли сталася Революція гідності, у них з’явився шанс проявитися й реалізувати свої ідеї. Як результат — ситуація в дорожньому будівництві на сьогодні кардинально інша, а галузь упевнено перетворюється з аутсайдера на лідера.

 

Якісні зміни

 

Можливо, це й добре, що у 2014–2016 роках Україна пережила глибоку економічну кризу. У бюджеті практично не було грошей на дороги. З’явилася можливість безболісно запровадити нові принципи функціонування галузі, запобіжники проти корупції, відшліфувати на малих обсягах фінансування нову систему, підготувати базис для якісного стрибка. За словами виконувача обов’язків голови Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодору) Славоміра Новака, уже понад рік усі закупівлі здійснюються виключно в системі ProZorro. Завдяки цьому маємо не тільки неймовірну економію коштів, яку, якщо порівняти результати роботи за 2013 і 2017 роки, видно неозброєним оком, а й якісні зміни: на ринок виходять іноземні компанії, у галузі з’являється конкуренція, це забезпечує нову якість роботи й українських автодорожників. Професія дорожника повертає собі престиж.

 

Вдалося створити нову систему підтримки якості виконаних робіт. За словами Новака, тепер за всіма контрактами на середній ремонт гарантія не менш як п’ять років, на капітальний — не менш як десять. Якщо експертиза встановить, що ремонт виконано неякісно, підрядчик, відповідно до нових договорів, муситиме ліквідувати всі дефекти власним коштом. Це дає підстави керівникові Укравтодору не сумніватися в якості доріг, відремонтованих торік.

 

Якісні зміни в галузі вплинули на поведінку автодорожників. Можливо, трохи зарано, але в них з’явилася впевненість у завтрашньому дні, тож вони стали мобілізувати ресурси. На кінець 2017-го працівники галузі на місцях стверджували, що мають ресурси для того, аби наростити масштаб будівельних і ремонтних дорожніх робіт у кілька разів. Питання лише в обсягах та ритмічності фінансування.

 

 

Фінансова головоломка

 

А от із фінансуванням донедавна складалося не все так просто. Минулий рік був перехідним. За даними Держказначейства, 2017-го на дорожню інфраструктуру спрямували 15,2 млрд грн державних грошей. Спочатку планували витратити на понад 10 млрд грн більше, але гроші від митного експерименту (частина перевищення фактичних надходжень до бюджету від митниць над плановими), що були основним джерелом фінансування ремонту доріг у післяреволюційні роки, стали надходити в значно менших обсягах. Як наслідок — за даними Мінінфраструктури, на середину грудня 2017-го річні плани з ремонту та будівництва автошляхів було виконано на 68%. Дорожники на місцях в один голос почали заявляти, що бракує фінансування, а за таких умов збільшувати масштаб робіт недоцільно. Проблема потребувала радикального вирішення.

 

Читайте також: Дороги до єдності

 

І воно не забарилося. На початку 2018-го запрацював дорожній фонд. Це бюджетний фонд, що акумулює надходження до скарбниці, пов’язані з автомобільною галуззю, і спрямовує їх суто на будівництво та ремонт автошляхів, а також підвищення безпеки руху. Фонд наповнюватиметься поступово. Нинішнього року до нього спрямують 50% надходжень від акцизів із пального і транспортних засобів, вироблених в Україні чи імпортованих із-за кордону, від ввізного мита на нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них. 2019-го ця частка зросте до 75%, а 2020-го — до 100% зазначених бюджетних надходжень. Також у перспективі фонд наповнюватимуть кошти іноземних донорів і плата за проїзд, за передачу доріг в оренду чи концесію. Уряд прогнозує, що завдяки таким джерелам державне фінансування дорожнього будівництва та ремонту зросте до майже 70 млрд грн у 2020-му (див. «Фундамент для розвитку»). Та вже навіть на поточний рік заплановано чимале фінансування: через фонд пройде близько 47 млрд грн, із яких 33 млрд грн — бюджетні гроші, ще 14 млрд грн — кошти міжнародних донорів. Такі суми дають автодорожникам підстави впевнено дивитися в майбутнє й планувати на багато років уперед. А це зараз дуже потрібно, бо роботи вистачить для всіх.

 

Слід зауважити, що Кабмін розробив спеціальний порядок розподілу коштів дорожнього фонду. 60% усієї суми спрямують на автошляхи державного значення (їх близько 47 тис. км), 35% — на дороги місцевого значення, відповідальність за ремонт яких делеговано місцевим радам (цього року йдеться про 11 млрд грн). П’яту частину фінансування місцевих доріг витрачатимуть на утримання вулиць і доріг комунальної власності в межах населених пунктів (250 тис. км), решту — на автошляхи локального значення поза населеними пунктами (123 тис. км). Такий розподіл коштів робить акцент на дорогах державного значення, що дасть змогу в недалекій перспективі покрити Україну якісним автомобільним сполученням.

 

Надії та перспективи

 

Початок роботи дорожнього фонду автодорожникам дає упевненість та можливість планувати, а всій країні — можливість замахнутися на значно більше. Передусім уже на поточний рік у планах практично подвоїти обсяг відремонтованих та новозбудованих доріг, довівши його до 4 тис. км на рік. Поступове нарощення фінансування створює передумови для того, щоб не зупинятися на цій позначці, а в найближчій перспективі довести щорічний темп дорожнього будівництва до 10 тис. км, тобто протягом найближчого десятиліття відремонтувати добру половину українських автошляхів. Укравтодор уже зараз ставить перед собою амбітну мету: за п’ять років з’єднати якісними автомобільними дорогами всі обласні центри. Її реалізація помітно змінить країну на краще раз і назавжди.

 

Читайте також: На будівництво доріг виділять 300 млрд грн - Гройсман

 

Уже зараз кількість переходить у якість. Торік було презентовано проект GO Highway, у межах якого планується сполучити високоякісною автомагістраллю українські порти Чорного моря та польські порти Балтійського моря. Це фактично передбачає не ремонт, а масштабне будівництво нових автодоріг. Такого в Україні ще не було, але вже 2019-го ми можемо побачити перші результати. Проект дасть змогу суттєво підвищити привабливість України як транзитної країни й цілком укладається в концепцію «нового Шовкового шляху», транспортного коридору Китай — Європа в обхід Росії.

 

Але це ще не все. Зараз у ЄС активно обговорюють так званий Європейський план для України (аналог плану Маршалла), відповідно до якого наша країна щороку отримуватиме до €5 млрд на проекти розвитку. Ключове вузьке місце, на яке вказують європейці, — низька спроможність України ефективно освоювати кошти. У цьому є рація, адже, за даними Мінінфраструктури, торік ми вибрали тільки 38% коштів, які нам пропонували міжнародні фінансові організації на будівництво доріг. А за іншими напрямами показники ще гірші. Можна не сумніватися, що коли ми доведемо спроможність будувати якісні дороги з мінімумом корупційної складової й поставлять на потік отримання західного фінансування, то незабаром отримаємо додаткові фінансові ресурси на дорожнє будівництво. Європейці зацікавлені в цьому як на рівні бізнесу, так і на рівні політиків. Останніми роками спостерігається стійка тенденція до включення України до європейських виробничих ланцюжків. На нашій території запускають заводи, що випускають комплектуючі, наприклад, до німецьких автомобілів, що потребуватиме якісного сполучення з промисловими центрами Європи. Європейці це розуміють, тож, імовірно, на різних рівнях підтримуватимуть і лобіюватимуть будівництво автодоріг в Україні. Поки що йдеться тільки про Західну Україну, але тенденція зберігатиметься і з часом пошириться на решту країни. Підтримка ЄС, передусім фінансова, дасть змогу збільшити масштаби будівництва автошляхів у рази.

 

Наслідки для країни

 

Хоча сьогодні ситуація в дорожньому господарстві радикально відрізняється від тієї, що була до 2014 року, поки що важко чітко зрозуміти всі наслідки для країни масштабного будівництва автошляхів. Їх може бути ціла низка.

 

По-перше, якісні дороги — це реалізований транспортний і транзитний потенціал, що сам по собі забезпечить величезні економічні дивіденди. Адже спочатку для будівництва доріг мобілізуються величезні ресурси, створюються сотні тисяч чи навіть мільйони робочих місць (не тільки для автодорожньої, а й для суміжних галузей, як-от виробництва щебеню, піску, асфальту, техніки, палива). А потім, коли дорога оживає, біля неї знаходять роботу ще сотні тисяч чи навіть мільйони (заклади харчування, проживання, автозаправки тощо). Країна з якісними дорогами може перебирати на себе значні транзитні й туристичні потоки з країн-сусідів і заробляти на цьому величезні гроші.

 

Читайте також: Кабмін схвалив концепцію розвитку доріг до 2022

 

По-друге, якісні дороги роблять людей ближчими. Вони зменшують відстані між найвіддаленішими куточками країни та соціальними групами. Багато хто з нас натрапляв на статистику, згідно з якою переважна частина мешканців Донбасу ніколи не виїздила за його межі, що врешті-решт призвело до замкнутості регіону, наслідки якої пожинаємо досі. З хорошими дорогами подорожі стануть доступнішими, а спілкування, обмін думками, ідеями, життєвим досвідом між українцями з різних куточків країни стане частішим і більш плідним. Що, як не спілкування, потрібно для формування української нації?

 

По-третє, масштабне дорожнє будівництво згуртує людей. З дорогами мають справу всі без винятку. Те, у якому вони були стані, турбувало кожного. Якщо шляхи ставатимуть кращими, це створюватиме приводи для позитивних розмов, репортажів медіа, зростання віри в державу й довіри до неї. Та й сам широко трансльований процес будівництва привертатиме увагу мільйонів і викликатиме в них захват. Це може стати об’єднавчим фактором народу.

 

По-четверте, розбудова мережі якісних автошляхів може стати першим вдалим національним проектом. Щоб Україна стала успішною, кожному з нас треба вчитися бути успішним, а для того вкрай необхідні якісні приклади, камертони, на які налаштовувалися б мільйони. Поки що таких прикладів нам бракує. Над їх створенням треба працювати всім разом. Будівництво доріг — хороший варіант.

 

Читайте також: Реформи, дороги та високі зарплати. Що обіцяють у Кабміні на 2018 рік - інфографіка

 

Нарешті, якісні дороги — це фактор цивілізаційної ідентичності. Нам нав’язують міф про братерство між українським і російським народами. Ми, звісно, віднікуємося, але за великим рахунком чим ми кращі, принаймні були донедавна? Чи в нас не було такої самої прогнилої держави? Чи ми не мали тих самих двох найбільших проблем: дороги й дурні? Побудова хороших автошляхів — це неймовірний шанс довести, передусім самим собі, що ми інші, що ми не гнилі. Там, «за поребриком», дороги ніколи не будуть хорошими, бо немає ні достатньої густоти населення, яка виправдовувала б їх доцільність, ні глибини економіки (розвиненого малого та середнього бізнесу, середнього класу, які найбільше потребують автошляхів), зате процвітає корупція, одним із найбільших центрів та опор якої в кожній країні є дорожнє господарство. Побудувавши якісні автошляхи, ми покажемо, що все це нас не стосується, що ми інші. А тоді й необхідність воювати відпаде, бо принципово не буде що ділити.

 

Як сказав Славомір Новак, у Польщі політики вигравали вибори на будівництві доріг. Мабуть, таке можливо й в Україні. Це має мотивувати політиків підтримувати процеси, що почалися. Звісно, ніхто не застрахований від перемоги на чергових виборах популістів, які захочуть залізти в кишеню автодорожникам та й усім нам, щоб збагатитися в давно відомий, перевірений спосіб. Але це буде не так уже й легко зробити, бо галузь поступово набирає обертів і перетворюється з аутсайдера на лідера.

Новини RedTram

Loading...