Суспільство 2018-06-21 17:29 Ганна Чабарай

Жертви серед цивільних, насильство та проблеми з правосуддям — звіт ООН про Україну

Тиждень детально проаналізував нову доповідь ООН про права людини в Україні

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні констатує, що бойові дії на Донбасі призвели до зростання кількості смертей серед цивільних у квітні 2018 року. Крім того, знижується рівень життя людей поблизу лінії розмежування, у них ускладнений доступ до соціальних послуг. В анексованому Криму РФ і далі застосовує своє законодавство та репресивні методи боротьби з інакомисленням. Також в Україні частішають напади на мирні заходи та окремих осіб, нерідко з боку правих груп, які потім жодним чином не відповідають за це. Такі висновки містяться в новій доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), яка охоплює період із 16 лютого по 15 травня 2018 року. Усі дані місія отримала під час інтерв’ю зі свідками та жертвами порушень прав людини.

 

БОЙОВІ ДІЇ ТА ЦИВІЛЬНЕ НАСЕЛЕННЯ

 

За три місяці УВКПЛ зафіксувало 81 жертву серед цивільного населення (19 загиблих, 62 поранених), половину з них — у квітні. За весь час конфлікту, з 14 квітня 2014-го по 15 травня 2018-го, за даними ООН, загинуло щонайменше 2725 осіб, поранено від 7 тис. до 9 тис. цивільних. Головною причиною жертв серед мирного населення називають обстріли з легкого озброєння та стрілецької зброї, на другому місці артилерія, міномети, зброя вибухової дії. Серед прикладів — поранення десяти цивільних 11 квітня в окупованій Старомихайлівці та Куйбишевському районі Донецька; загибель чотирьох і поранення двох в окупованому Докучаєвську з 22 по 28 квітня; поранення двох цивільних у Троїцькому 2 травня.

 

Через обстріли зазнавала пошкоджень інфраструктура, зокрема Донецька фільтрувальна станція, через що виникали перебої з водопостачанням. У чотирьох випадках цивільних працівників ДФС могли обстрілювати умисно, що в разі доведення може кваліфікуватися як воєнний злочин. «17 квітня автобус, що перевозив приблизно 30 цивільних працівників ДФС на території, що контролюється озброєними групами, було обстріляно, очевидно, зі стрілецької зброї з боку території, яка контролюється урядом. П’ятьох пасажирів було поранено (чотирьох чоловіків та одну жінку), причому одного дуже серйозно», — ідеться у звіті.

 

Міни, міни-пастки та вибухонебезпечні предмети стали причиною 32 жертв серед цивільного населення (13 загиблих і 19 поранених), що становить 39,5% загальної кількості жертв.

 

УВКПЛ зазначає, що 8 травня Збройні Сили України просунули свої позиції в Чигарях, місцевості в селищі Південне Донецької області. Станом на 15 травня безпекова ситуація там була нестабільною з потенційними ризиками для цивільного населення.

 

Читайте також: ООН про права людини в Україні: атмосфера безкарності

 

ВІДШКОДУВАННЯ ДЛЯ МИРНИХ МЕШКАНЦІВ

 

У звіті наголошується, що цивільні особи поряд із лінією розмежування та переселенці досі не мають можливості отримати компенсацію за пошкоджене майно, також у них є проблема з доступом до соціального захисту, медичної допомоги, освіти, що сприяє зниженню рівня життя.

 

Управління зазначило, що 25 квітня Кабмін ухвалив постанову № 306 про порядок встановлення зв’язку між інвалідністю та пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я внаслідок конфлікту. Це дає змогу певним категоріям цивільних осіб, що дістали інвалідність у результаті бойових дій, користуватися пільгами для ветеранів війни. Щодо постанови Кабміну № 268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» УВКПЛ пише: конкретних механізмів відшкодування не визначено, тому цей статус лишається номінальним.

 

За даними ООН, станом на кінець 2017 року внаслідок бойових дій було пошкоджено або зруйновано понад 40 тис. будинків цивільних осіб, не враховуючи будівель, покинутих переселенцями та пошкоджених під час використання у військових цілях. Механізму відшкодування збитків за це майно в Україні не розроблено. Також УВКПЛ зазначає, що немає єдиного підходу до встановлення завданої шкоди. «Для власників майна, які звертаються до суду, процес може виявитися дорогим, довготривалим і неефективним через незабезпечення виконання рішень судів. На 19 квітня 2018 року було подано понад 230 позовів про виплату компенсації за пошкоджене або зруйноване майно. У більшості випадків суди винесли ухвали на користь позивачів, визнаючи право на компенсацію, проте жодне з цих рішень досі не виконано», — йдеться у звіті. Водночас зазначається, що жителі непідконтрольної території можуть перебувати в ще складнішому становищі: зі 175 позовних заяв, поданих до судів у Донецькій і Луганській областях, лише 6 стосуються майна на території, контрольованій озброєними групами (інформація отримана від Норвезької ради у справах біженців). «Це може бути викликано обмеженнями свободи пересування, фінансовими витратами на поїздку на територію, яка контролюється урядом, та відсутністю доступу державних органів до згаданого вище майна», — зазначено у звіті.

 

Читайте також: Право на компенсацію

 

Також наголошується, що ЗСУ з міркувань безпеки не допускають цивільних у деякі населені пункти, як-от Широкине, Піски. І для таких ситуацій потрібен альтернативний механізм документування пошкоджень, кажуть в ООН. Крім того, задокументовані випадки використання приватних будинків у військових цілях без погодження з власниками чи забезпечення їм реституції.

 

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД КОНФЛІКТУ, ДОСТУП ДО ПОСЛУГ

 

На контрольованій урядом території Донбасу 78% домогосподарств повідомили, що мусять витрачати заощадження чи економити на здоров’ї, щоб купити їжу. На окупованій території ситуація схожа, проте ціни тут ще вищі, як і рівень безробіття, а доходи нижчі. Становище переселенців також погіршилося: 54% повідомили, що мають гроші лише на їжу, що на 10% більше, ніж у грудні 2017-го.

 

Також УВКПЛ вітає рішення Верховного Суду від 3 травня у «зразковій справі», яким було визнано неправомірним припинення виплати пенсій переселенцям. Водночас зазначається, що досі не напрацьовано адміністративних рішень, які дозволяли б визнавати в Україні свідоцтва про народження і смерть, видані на окупованих територіях (це передбачає «закон про деокупацію», що набрав чинності 24 лютого). Тому єдиним способом отримати такі свідоцтва особам, що живуть на окупованій території, є спеціальна спрощена судова процедура, яка все одно є складною та тривалою.

 

Обмеження свободи пересування призвело до ізоляції громад: у Травневому та Гладосовому люди позбавлені доступу до громадського транспорту, охорони здоров’я та соціального захисту, у непідконтрольній Саханці немає медзакладів, швидкі не можуть потрапити в окуповані Круту Балку та Мар’ївку, у підконтрольне Водяне. Перетин лінії розмежування є складним через довгі черги, відсутність належних санітарних споруд і медпунктів. Крім того, довге очікування наражає цивільних на небезпеку.

 

ПРАВО НА НЕДОТОРКАННІСТЬ

 

Контрольована урядом територія

 

 

На підконтрольній Україні території УВКПЛ загалом мало безперешкодний доступ до місць тримання під вартою, за винятком деяких осіб у Харкові, справи яких розслідує Служба безпеки, доступ до них затримувався.

 

У місцях позбавлення волі в ОРДіЛО Управлінню відмовили в доступі, тому в нього виникли підозри щодо катувань і жорстокого поводження із затриманими.

 

Читайте також: Механізм запобігання тортурам. Зберегти незалежність

 

УВКПЛ задокументувало 93 випадки незаконного затримання, катування, жорстокого поводження, сексуального насильства й погроз щодо особистої недоторканності по обидва боки лінії розмежування (28 випадки сталися за звітний період, Україна відповідальна за 22, озброєні групи — за 15, ще один інцидент трапився в «сірій зоні»). Водночас Управління занепокоєне відсутністю ефективного розслідування Україною раніше задокументованих випадків.

 

На підконтрольній уряду території УВКПЛ документувало процесуальні порушення під час затримання осіб: три випадки затримання Службою безпеки після обшуків із процесуальними порушеннями (йдеться про масові обшуки 12 березня /News/210724). Згадується про затримання 14 березня членами «С14» Паата Надаріа, підозрюваного в участі в озброєних групах «ЛНР». Його допитали й передали СБУ. А також про затримання 4 травня в Києві громадянина Бразилії Рафаеля Лусваргі, який воював на боці бойовиків на Донбасі. «С14» та «Національний корпус» також передали його СБУ.

 

Окуповані території Донбасу

 

УВКПЛ занепокоєне практикою «превентивного арешту», започаткованою 2 лютого на території ОРЛО, оскільки під час цього арешту затриманим відмовляють у доступі до адвокатів і родичів, що створює ризики катувань та жорстокого поводження.

 

В ОРДО також і далі застосовують практику «адміністративних арештів» без зв’язку із зовнішнім світом: у звітному періоді задокументовано 7 випадків із 11 потерпілими, яких затримали під час спроби перетнути лінію зіткнення.

 

В ООН підкреслюють, що у звітному періоді не були зроблені практичні кроки для переведення на контрольовану територію осіб, ув’язнених до початку конфлікту, попри заклики цих людей та їхніх родичів. Водночас зазначається, що з лютого 2018-го припинилися постійні побиття ув’язнених у Слов’яносербській колонії. За наявною інформацією, близько 150 осіб, які з 2014 року очікують рішення апеляції, утримуються в Луганському СІЗО. Деякі особи, ув’язнені до початку конфлікту, також оскаржили свої вироки до неіснуючого «апеляційного суду ЛНР». Особи, які вже провели під вартою строк, присуджений судами першої інстанції, звільняються під особисте зобов’язання не виїжджати з території «республіки», однак кримінальні справи проти них не закриваються. Вони, як і раніше, обмежені в правах.

 

ПРАВОСУДДЯ

 

У звіті йдеться про 60 порушень права на справедливий судовий розгляд, 15 із них сталися у звітному періоді. Більшість стосувалася незабезпечення доступу до адвоката й вибивання зізнань. Також зазначається, що судові процеси у справах, пов’язаних із конфліктом, часто затягуються й обвинувачені залишаються під вартою два, три чи чотири роки (наприклад, справи, щодо подій в Одесі 2 травня, щодо спроби захоплення Маріупольського управління міліції 9 травня 2014 року).

 

Водночас, ідеться у звіті, така практика не поширюється на членів добровольчих батальйонів і працівників СБУ, яких обвинувачують у злочинах проти цивільних осіб. Наприклад, п’ятьох учасників батальйону «Донбас», підозрювані у викраденні, бандитизмі, пограбуванні, звільнили 30 серпня 2016 року після клопотання народних депутатів. Також під заставу звільнили двох працівників СБУ, обвинувачених у катуванні Олександра Агафонова, яке призвело до смерті.

 

Читайте також: Війна та меми

 

Деякі справи затягуються через недоукомплектованість судів, причиною чого частково є судова реформа. Це має вплив на осіб, обвинувачених у тероризмі, оскільки такі справи розглядає колегія з трьох суддів.

 

Стосовно 232 затриманих, яких Україна 27 грудня 2017 року передала на окуповану територію під час «великого обміну», УВКПЛ зазначає: щодо 100 з них не були офіційно закриті кримінальні провадження, щонайменше 25 призначено умовне покарання, вони мають періодично з’являтися до кримінально-виконавчої служби, проте мінімум у трьох випадках ці особи не можуть виїхати з окупованої території. Крім того, щонайменше 62 особам не повернули документи.

 

УВКПЛ зазначає, що отримало скарги від чотирьох харківських суддів, які перебувають під слідством: після того як троє з них відпустили екс-мера Слов’янська Нелю Штепу під домашній арешт, прокуратура області відкрила проти них провадження щодо отримання хабара та винесення завідомо неправосудного рішення. Станом на 15 травня обвинувачення їм не висунуто. Також харківська прокуратура відкрила провадження за завідомо неправосудне рішення щодо ще одного судді, який звільнив з-під варти Андрія Лесика, депутата Харківської облради й голову Харківської територіальної ради руху «Український вибір», обвинуваченого в сепаратизмі.

 

Суди в справах Майдану

 

Крім того, в Управлінні згадали про справу активіста Євромайдану Івана Бубенчика, якого спочатку заарештували за підозрою у вбивстві двох силовиків та пораненні одного на Майдані 20 лютого 2014 року, але потім обвинувачення у вбивстві зняли й залишили підозру в посяганні на життя правоохоронця (аби вона підпадала під так званий закон про амністію, який Рада ухвалила, щоб не допустити переслідування майданівців. Проте в прокуратурі впевнені, що цей закон застосовувати не можна, оскільки його норми суперечать Кримінальному процесуальному кодексу, який має вищу юридичну силу. Детальніше в матеріалі «Амністія» для Бубенчика»).

 

У звіті також ідеться про те, що ватажка тітушків Юрія Крисіна 29 травня Дарницький суд Києва узяв під варту в справі про викрадення та побиття протестувальників Майдану 21 січня 2014-го. Зазначимо, що 13 червня Апеляційний суд Києва скасував умовне покарання для Крисіна в іншій справі — причетності до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія за статтею про хуліганство — і присудив йому п’ять років в’язниці (детальніше в матеріалі «Без покарання не виправити»).

 

Одеса 2 травня

 

У справі про трагедію в Одесі 2 травня 2014-го УВКПЛ вказує на однобокий характер слідства, яке мало на меті притягти до відповідальності прибічників федералізації. Водночас Управління вітає початок 22 лютого 2018 року судового розгляду щодо екс-начальника Одеського обласного управління внутрішніх справ Петра Луцюка за звинуваченням у зловживанні владою й недбалості під час подій 2 травня. 23 квітня в Апеляційному суді Миколаївської області розпочався процес оскарження виправдувального вироку щодо 19 осіб у справі про масові заворушення.

 

ДОТРИМАННЯ ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД

 

У посяганнях на свободи, згідно зі звітом, брали участь крайні праві групи та правоохоронні органи. УВКПЛ задокументувало 41 випадок нападів на осіб, заходи та мирні зібрання. Уряд відповідальний за 28 із них: у двох випадках напади скоїли державні суб’єкти, у 26 держава не змогла їм запобігти чи притягти винних до відповідальності.

 

У звітному періоді зафіксували 12 випадків порушень свободи поглядів чи медіа з боку поліцейських, правих груп або ж невідомих осіб, у 6 випадках жертвами були журналісти, які розслідували факти корупції. До них належить ситуація під парламентом 3 березня: троє журналістів постраждали, коли поліцейські демонтували табір прихильників Міхеїла Саакашвілі.

 

Крім того, УВКПЛ стурбоване депортацією двох журналісток російських «Первого канала» та «России», а також арештом керівника українського бюро «РИА Новости» Кирила Вишинського за звинуваченням у державній зраді.

 

Читайте також: Зброя. Влада №0

 

Також згадується про відсутність прогресу в розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета, затягування справи про вбивство публіциста Олеся Бузини. УВКПЛ занепокоєне тим, що не розслідується провадження проти сайта «Миротворець», який опублікував особисті дані українських журналістів. Крім того, деяка інформація була перенесена на схожий сайт «Центр Паразит», іноді з відсканованими копіями паспортів.

 

На окупованих територіях Донбасу зафіксовано чотири випадки затримання цивільних через висловлення проукраїнських поглядів чи критику так званої влади.

 

В Україні задокументували 22 випадки дискримінації та насильства до осіб, що належать до меншин чи мають альтернативні погляди. У 21 випадку порушниками були представники правих груп, яких не притягли до відповідальності. Наприклад, 8 березня в трьох містах було здійснено напади на заходи за права жінок. Крім того, було зірвано п’ять публічних заходів на правозахисну тематику. УВКПЛ зазначає, що поліція не гарантувала належної безпеки і не розслідувала ці випадки. Також наголошується на неприпустимості дій правих груп, спрямованих проти ромської спільноти: обшук цих осіб та спалення їхнього поселення.

 

До того ж залишилися чинними розкритиковані вимоги електронного декларування для антикорупційних активістів.

 

Понад 1,5 млн переселенців можуть зіштовхнутися з перешкодами під час обрання президента і парламенту через складну процедуру реєстрації виборців. При цьому вони не можуть брати участі в місцевих виборах, оскільки зареєстровані на окупованій території (детальніше в матеріалі «Побачити невидимих виборців» ). Водночас УВКПЛ вітає рішення Приморського суду Одеси, який відновив право голосу внутрішньо переміщеній особі з Донецька, яка живе в Одесі три з половиною роки. Жінку включать до Державного реєстру виборців, і вона зможе голосувати на місцевих виборах.

 

СИТУАЦІЯ В АНЕКСОВАНОМУ КРИМУ

 

Вибори президента РФ, проведені, зокрема, у Криму 18 березня, порушують резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2014, 2016 та 2017 років, наголошують в УВКПЛ. Зазначається, що вчителів, медпрацівників та працівників «органів влади» змушували взяти в них участь для забезпечення явки, у декого вимагали фотографуватися на дільниці. Двох активістів, які закликали до бойкоту виборів, засудили до адмінарешту.

 

Тут задокументували 24 випадки порушення прав людини, як-от насильницькі зникнення, посягання на право власності, непритягнення до відповідальності. РФ відповідальна за 25 порушень, Україна — за 3. Зокрема, згадується про затримання Росією біля адмінмежі харків’янина Олександра Стешенка. А також про винесення двох судових вироків за дописи в соцмережах із порушенням гарантій справедливого судового розгляду. Крім того, в УВКПЛ зазначають, що українська поліція не допускала громадян РФ до дипломатичних представництв, де вони мали взяти участь у голосуванні.

 

Читайте також: Буденна небезпека в Зайцевому

 

В ООН згадали про українського режисера Олега Сенцова, ув’язненого в РФ, який 14 травня розпочав протестне голодування. Його перевели з Криму в РФ у травні 2014 року, й УВКПЛ нагадує, що це заборонено міжнародним гуманітарним правом.

 

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

УВКПЛ підсумовує, що ситуація з правами людини в Україні лишилася без змін, на Сході зберігається атмосфера фізичної небезпеки й соціально-економічного застою, сторони конфлікту і далі порушували «режим тиші». Крім того, Управління стурбоване нападами на мирні заходи й окремих осіб, а також на ромські поселення. «З наближенням президентської та парламентської виборчих кампаній украй необхідно, щоб державні органи діяли рішуче та публічно засуджували такі діяння, надавали захист із залученням поліції, проводили ефективні розслідування та забезпечували притягнення винних до відповідальності», — ідеться у звіті.

 

Управління українській владі рекомендує розробити механізм відшкодування для цивільних осіб, поранених під час бойових дій, і родичів загиблих, Об’єднаному оперативному штабу ЗСУ — документувати всі випадки використання майна цивільного населення, Міноборони — якнайшвидше створити Групу з питань запобігання жертвам серед цивільного населення, уряду — створити реєстр пошкодженої під час бойових нерухомості дій та механізм компенсації збитків, СБУ — надати доступ до осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом. Усім сторонам, які беруть участь у боях, — припинити використовувати зброю невибіркової дії в районах, де є цивільні, розташовувати військові об’єкти поза межами населених пунктів, уряду РФ — забезпечити доступ моніторингових місій до Криму, дотримувати законодавства, що є чинним на окупованій території, скасувати покарання мешканців Криму за вираження поглядів, припинити практику депортації.

Новини RedTram

Loading...