Економіка 2018-07-14 11:12 Тобіас Кайзер

Die Welt: Роботизація руйнує ядро суспільства

Попри низький рівень безробіття, зарплати майже не зростають. А якщо зростають, то передовсім у тих, хто отримує найбільше. Очевидно, автоматизація сповільнює підвищення в секторі низьких заробітних плат. В інших сферах роботи також поглиблюють розрив між бідними та багатими

Коли бракує працівників, зарплати зростають, так у теорії. Проте за останні роки вони піднялися ненабагато. Тепер в економістів є пояснення цього: очевидно, досі роботи й комп’ютери тримають оплату праці в індустріальних країнах на низькому рівні.


Фактично заробітна плата в Німеччині не встигає за розвитком економіки та ринку праці: ніколи раніше в історії ФРН не було так багато працюючих людей, безробіття на найнижчому від часів об’єднання рівні, бізнес відчайдушно шукає персонал. Для найманих працівників це ніби райські часи. Єдине, що на їхніх гаманцях цей розвиток позначається мало.


«Попри зростання зайнятості, динаміка заробітної плати в Німеччині протягом останніх років була вкрай помірною», — кажуть експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (OECР), форуму переважно заможних індустріальних країн.


Хоча погодинна оплата працівників із низьким заробітком і збільшилася у зв’язку зі зростанням мінімальної заробітної плати, Бундесбанк усе ж таки сподівається, що останні зміни окладів, наприклад, на державній службі забезпечать підвищення рівня оплати в постраждалих секторах. Водночас інфляція повзе вгору, а отже, реальні доходи працівників будуть нижчими.

 

Читайте також: Die Welt: Де чекати найшвидшого зростання зарплати


«Нинішній низький рівень заробітної плати відоб­ражає довгострокову тенденцію в Німеччині, згідно з якою постійне падіння рівня безробіття протягом останнього десятиліття не привело до відповідного збільшення заробітної плати», — йдеться у висновку дослідників. Цей діагноз також стосується більшості інших індустріальних країн: у всіх країнах ОЕСР зростання зарплат відстає від економічного розвитку.

 

Особливо страждають малозабезпечені


Звичайно, такий стан справ формує в суспільстві вибуховий потенціал, оскільки зарплати за останні роки зросли нерівномірно. «Нинішня безпрецедентна фаза повільного підвищення зарплати зачіпає передовсім працівників, які частіше стикаються зі складними умовами праці або безробіттям», — мовиться в актуальному огляді OECР ситуації на ринку праці.


Натомість реальні заробітки працівників із найвищими зарплатами, які становлять 1% і перебувають на вершині зар­платної піраміди, за останнє десятиліття зросли вище від середнього. Це довгостроковий тренд, який, як видно, за минулі роки посилився.

 

Читайте також: Сценарії майбутньої кризи


Наслідком є дедалі більше обурення тих, хто перебуває в підвішеному стані, попереджає ОЕСР. «Це розбурхує невдоволеність багатьох людей, які запитують себе: а що це за такий підйом? Попри те що робочих місць знову достатньо, лише незначна кількість щасливчиків на вершині зарплатної піраміди отримує більшу заробітну плату та кращі умови праці», — йдеться в згаданому документі.

 

Прірва зростає і між підприємствами


Здається парадоксальним: компанії відчайдушно шукають працівників, дедалі більше робочих місць лишається вакантними, але зарплати зростають досить повільно. «Як таке можливо?» — запитують себе працівники по обидва боки Атлантики. Економісти мають багато відповідей на це запитання, але жодна з них не є цілком задовільною. До цього спричинилася, наприклад, чимала кількість нових робочих місць у секторі з низьким рівнем оплати або значна частина працівників, які добровільно чи вимушено мають неповну зайнятість.

економіки розпадаються на порівняно невелику групу дуже просунутих компаній, які роблять ставку на найсучасніші технології, — і решту. Технологічні лідери максимально використовують комп’ютеризацію, підвищують продуктивність і відбирають в інших підприємств значні частки ринку


Однак вирішальну роль, мабуть, відіграє стрімкий технічний прогрес. Саме він відповідальний за те, що економіки розпадаються на порівняно невелику групу дуже просунутих компаній, які роблять ставку на найсучасніші технології, — і решту. Технологічні лідери максимально використовують комп’ютеризацію, підвищують продуктивність і завдяки високій конкурентоспроможності відбирають в інших підприємств значні частки ринку.


Проте цим небагатьом лідерам протистоїть велика кількість підприємств, які переймають та запроваджують нові технології повільніше і з 2001 року збільшили свою продуктивність мінімально. «Очевидно, що наявні інновації проникають не у всі компанії» — такий діагноз головного економіста банківської групи Citi Катеріне Манн.


Уперше цей розвиток задокументували в Сполучених Штатах економічні радники тодішнього президента Барака Обами. Вони застерігали стосовно аж настільки розділеної економіки, коли зростання продуктивності концентрується на кількох компаніях на вершині піраміди. Оскільки більшість підприємств надто нерішуче запроваджують нові технології, прірва між лідерами та рештою фірм зростає.

 

Прогрес дає користь багатим


Такий розвиток стримує зарплати насамперед тому, що працівники технологічно розвинених компаній становлять лише невелику частку всіх працівників. Важливіше те, що ці фірми-«суперзірки» дають роботу значно меншій кількості людей, аніж звичайні підприємства.


Наприклад, Alphabet, материнська компанія Google, із лише 85 тис. працівників торік мала оборот $110 млрд. Для порівняння: автовиробник BMW, який також можна вважати елітою поміж компаній, 2017-го мав схожий оборот, щоправда, з близько 130 тис. працівників.

 

Читайте також: Ринок праці: зміна тренду


Таким чином, більша частина прибутку від зростання продуктивності залишається компаніям та їхнім власникам. Щодо цього нещодавно застерігав і Міжнародний валютний фонд. Частка економічного зростання, яка дістається найманим працівникам, тривалий час зменшується, про це було сказано ще в торішньому звіті. Технологічний прогрес діє мов гігантська машина перерозподілу — від працівників до бізнесу та заможних людей.


Німеччина має велику потребу в надолуженні


Помірне зростання зарплат спричиняє ще один фактор: з дедалі більшою технологізацією змінюються й вимоги до персоналу. Провідні компанії відчайдушно шукають висококваліфікованих працівників із потужними когнітивними здібностями, які можуть вирішувати складні проблеми, є творчими, мають соціальний інтелект, тобто вміють взаємодіяти з іншими, вести переговори та переконувати.


«Цих навичок бракує в багатьох країнах, і зарплати підвищують передовсім тим, у кого вони є», — пишуть дослідники. «Працівники не можуть задовольнити дедалі більший попит на ці навички». Згідно з іншим дослідженням ОЕСР кожен четвертий дорослий в індустріальних країнах має рудиментарне знан­ня комп’ютера, що є головним бар’єром для роботи на тих позиціях, де в минулі роки зростали зарплати. Результатом є дуже різна динаміка заробітної плати не лише в окремих економіках, а й у межах однієї фірми. Значно зростає зарплата у висококваліфікованих працівників, і водночас збільшується кількість низькооплачуваних робочих місць.


Це стосується і Німеччини. «Німеччина повин­на більше інвестувати у кваліфікацію працівників, щоб і на майбутнє забезпечити відповідність їхніх навичок вимогам високотехнологічних галузей», — мовиться в нещодавньому звіті ОЕСР. Так, німецьким працівникам бракує не лише інтелектуальних здіб­ностей, що піддаються вимірюванню, а й дедалі важливіших соціальних навичок. Наприклад, кожен четвертий дорослий у країні погано читає, з письма і лічби результат навіть нижчий за середній в індустріальних країнах.

Новини RedTram

Loading...