Суспільство 2018-07-20 18:34 Козлюк Станіслав

Від 800 грн до $200 тис. За що платили тітушкам під час Майдану

В ході розслідування справ Майдану вдалося встановити, скільки грошей отримували провладні бандформування

Влада часів Януковича намагалася представляти тітушок «небайдужими громадянами», які виступали проти «безладу Майдану». І хоча журналісти неодноразово доводили, що ці особи отримують гроші за свою «роботу», лідери Антимайдану усіляко намагалися підтримувати імідж «дружинників», які подеколи займалися не лише побиттям, але й викраденням і катуванням майданівців. На численні репортажі журналістів, які доводили проплаченість антимайданівців не зважали. Представники ж влади прямо з тітушками не контактували. Натомість для цього залучали різного роду «бізнесменів», які опікувалися організацією «спортсменів».

 

Не так давно прокурори, які розслідують злочини часів Революції гідності, озвучили нову порцію доказів. З цифрами, прізвищами, іменами й датами. А відбулося це в суді щодо Юрія Крисіна – одного з найвідоміших тітушек сучасності. Попри намагання саботувати судовий процес, прокуратура спромоглася почати читати обвинувальний акт. В якому виявилося багато цікавої інформації.

 

Юрій Крисін і Дарницький райсуд

 

Трошки історії. На початку березня цього року нині вже розформований Департамент спеціальних розслідувань передав до Дарницького районного суду нове кримінальне провадження щодо Юрія Крисіна, причетного до вбивства журналіста видання «Вєсті» В’ячеслава Веремія. Окрім епізоду убивства журналіста, у кримінальному провадженні фігурували: співучасть у викраденні та катуванні людини, застосування невибіркового насильства до мітингувальників а також закидання світлошумовими гранатами барикад на вул. Прорізна у Києві. Підготовчий етап судових засідань затягнувся майже на 5 місяців. Впродовж цього часу адвокати, та й сам Крисін, кілька разів намагалися відвести (читай – замінити) суддю, яка розглядає справу та прокурорів, які представляють державне обвинувачення. До всього і адвокати, і сам Крисін намагалися саботувати роботу суду, не з’являючись на засідання. Не допоміг навіть арешт: підозрюваний просто відмовлявся виходити зі своєї камери. Хоча йому не потрібно було їхати через пів-міста до судової зали: достатньо було дійти до спеціального приміщення, обладнаного для судових відеоконференцій. За цей час, між іншим, Крисін встиг отримати реальний вирок за «хуліганство» щодо Веремія: апеляційний суд Києві переглянув рішення Шевченківського райсуду і призначив 5 років тюрми за «хуліганські дії». Детальніше про це читайте у матеріалі «Без покарання не виправити». Як суд відправив Крисіна до тюрми.

 

Попри вирок, який почав діяти, Юрій Крисін не поїхав до колонії. Він лишився у Лук’янівському СІЗО в Києві. Адже щодо нього продовжує діяти арешт, накладений і неодноразово продовжений Дарницьким райсудом. Прокурори ж от уже впродовж кількох засідань намагаються озвучити в суді обвинувальний акт, написаний на 60-ти сторінках. Проте кожного разу щось заважає: то не прийдуть адвокати Крисіна, то сам підсудний почне зривати засідання. Втім, основна інформація вже була озвучена. Прокурор Олексій Донський озвучив обставини злочинів, скоєних Крисіним і Ко. А також прізвища замовників, суми грошей, отримані за «роботу» і суть цієї роботи. Нині ці факти має перевірити суд.

 

Але вже цілком офіційно можна говорити, що Крисін підозрюється в тому, що здавав в оренду «своїх» тітушок такому собі Олексію Чеботарьову, який координував групи тітушок. 

 

Крисін, Жилін і тітушки

 

За версією слідства, яку озвучили під час судового засідання, організацією тітушок для протидії мирним акціям протесту займалися Олексій Чеботарьов (співвласник футбольного клубу «Десна», пов’язують із колишнім очільником МВС Віталієм Захарченком та тіньовим ринком спирту – Ред.), вже згаданий Жилін, Олександр Волков (підозрюється в організації викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького – Ред.) та Роман Щинкін (засновник охоронної фірми «Партнер» - Ред.). Прокуратура зазначає, що у першій половині січня 2014 року Чеботарьов звернувся до Крисіна з пропозицією організувати групи тітушок. Крисін на той час, стверджують прокурори, планував відпустку за кордоном. Але на пропозицію погодився. Тож керувати загонами своїх «спортсменів» доручив Сергію Чемесу (нині проходить у провадженні разом із Крисіним, арештований – ред.) та Павлу Бялаю (проходить в іншому кримінальному провадженні щодо злочинів часів Майдану, арештований – Ред.).

 

Читайте також: Справи Майдану: чергові загрози

 

20-21 січня Щинкін за дорученням Чеботарьова телефонує Чемесу. І дає доручення: зібрати близько 400 осіб для блокування на в’їздах до Києва автобусів з мітингувальниками. Слідство стверджує, що крім цього перед Чемесом ставили ще низку завдань. Наприклад, затримання активістів та вивезення їх у заздалегідь підготовлені місця. Аналогічні завдання Чемес та Бялай отримували в офісі Чеботарьова на вулиці Почайнинській від Чеботарьова безпосередньо. До всього, сам Крисін нібито давав вказівки беззастережно слухатися Чеботарьова. А за слухняність обіцяв гроші.

 

В цей же момент, тобто 20 січня, з групою Крисіна перетинається група тітушок під керівництвом Жиліна. Слідство встановило, що того дня близько сотні осіб виїхали з Харкова на Київ. У керівництві «спортсменами», зауважує прокуратура, Жиліну допомагали Антон Харченко, Олексій Руденко, Таваккул Рагім. Завдання у них були аналогічні: не пускати на в’їздах до Києва протестувальників, які прямували на Майдан. Загалом вони переміщувалися містом на трьох автобусах. Один чергував на трасі Київ-Вишгород, інший зупинився на трасі Київ-Варшава, третій встав на трасі Київ-Одеса. Ввечері ж керівники груп у цих автобусах отримали наказ зібратися в районі метро «Петрівка» (нині – Почайна).

 

Прокуратура стверджує: Жилін розробив план, згідно з яким  тітушки з «Оплоту» мали спровокувати бійку у віддаленому від центру Києва місці. В подальшому вони очікували, що активісти покличуть на допомогу Автомайдан. Після чого принаймні частину цих активістів тітушки мали затримати та вивезти у невідомому напрямку. Фактично мова йде про підготовлену на активістів засідку. Як відомо, за подібним сценарієм через кілька днів, в ніч на 23 січня, діяли «беркутівці» у Кріпосному провулку та на вул. Щорса.

 

Читайте також: Важливий епізод справ Майдану: тітушки біля главку міліції

 

Разом із тим, тітушки облаштували собі місце для утримання активістів: в лісі неподалік метро «Бориспільська». Ввечері 21 січня там встановили наметовий табір. Туди ж з офісу Чеботарьова привезли бити для тітушок. Охороняти табір з його майном взялися підручні Крисіна. Зокрема вже згаданий Чемес. Останній, зокрема, загітував «попрацювати охоронцем наметів» такого собі Чередника. А той, вже у свою чергу, набрав рядових «бійців» у невстановленій кількості. Слідству вдалося встановити прізвища щонайменше двох – Хачатрян та Сєров. «Працювали» тітушки до ранку 22 січня. Чемес же 21 січня виїхав на КПП траси Київ-Житомир.

 

Викрадення на «Петрівці»

 

Поки до табору «спортсменів» везли бити і охорону, тітушки на автобусах підтягувалися до «Петрівки». Цю станцію, як переконують слідчі, вони обрали через великий пасажиропотік. Там підручні Жиліна мали затримувати активістів Майдану і вивозити їх до свого табору в лісі біля Бориспольської. Визначати майданівців планували за символікою. Зокрема – стрічками у кольорах національного прапору України.

 

Конфлікт з «Автомайданом» таки виник. Спочатку бійці Жиліна провокували одного з майданівців, який викликав підкріплення. Пізніше активісти намагалися автомобілями заблокувати підозрілі автобуси тітушок.  «Спортсмени» залишили автобуси, взяли до рук бити й почали бійку. Але поки майданівці розбиралися з антимайданівцями, тітушки викрали у вестибюлі метро «Петрівка» Владислава Іваненка, прийнявши його за учасника Революції гідності. Чоловіка побили, а потім потягли до одного з автобусів. Потім його тривалий час возили Києвом та околицями. Під час поїздки викраденого продовжували бити, намагаючись отримати зізнання у причетності до Майдану, проплаченості Майдану тощо. Втім, цікавим є той факт, що Іваненко не був активістом Євромайдану. І навіть теоретично не міг нічого розповісти своїм викрадачам.

 

Читайте також: Тітушкам тюрми

 

Прокуратура зауважує, що поки автобус із викраденим катався Києвом, Жилін, Чеботарьов, Чемес координувалися в телефонному режимі. Чемес зустрів викрадачів на трасі Київ-Вишгород, пояснив їм подальший план дій і поїхав на трасу Київ-Житомир. Викраденого Іваненка ж повезли до Вишгорода. 

 

Врешті, викраденого Іваненка привезли назад до Києва. Але не на Петрівку, а на Бориспільську. В охоронюваний табір тітушок. Там його передали іншій групі «спортсменів», які мали продовжити вибивати з чоловіка зізнання. «Спортсмени» продовжували цікавитися, наприклад, тим, хто фінансує протести проти Януковича. До катування і побиття, як зазначають у прокуратурі, доклав руку і сам Жилін. Не минулося і без дзвінків родичам. Тітушки телефонували дружині викраденого Іваненка і випитували у неї інформацію про участь чоловіка у протестах.

 

Пізніше Іваненка таки відпустили, не отримавши від нього очікуваної інформації. Разом із тим, адвокати родин Небесної сотні припускають, що таких викрадених людей могло бути значно більше. Однак наразі встановити їх імена і прізвища доволі проблематично. Оскільки викрадені навіть можуть не підозрювати про своє викрадення. Як зазначають адвокати, викрадачі могли, наприклад, представлятися працівниками правоохоронних органів. Пошук історій викрадених тітушками триває.

 

$200 тис за «оренду», 800 грн за охорону

 

Крисін повернувся з відпочинку приблизно 22 січня. За «оренду» своїх тітушок Чеботарьову та Жиліну він отримав, за словами прокуратури, $200 тис. Відбулося це все того ж 22 січня в будівлі на вул. Лаврській 16. Після Юрій Крисін поїхав додому в с. Гатне. Там, зазначають прокурори, він з отриманих грошей відрахував Чемесу $15 тис. Після цього Чемес зустрівся з Чередником, якому нібито заплатив за охорону табору тітушок $500. Також він передав невстановлену слідством суму для оплати дій інших «спортсменів».

 

Своєю чергою, майже опівночі 22 січня Чередник зустрівся із Хачатряном, якому заплатив за охорону наметового табору на метро «Бориспільська» 800 грн. Також йому передали 800 грн для оплати «роботи» Сєрова. Ці гроші Хачатрян пізніше передав Сєрову вже на Троєщині.

 

Читайте також: Заочне розслідування проти Януковича. Що відомо про цей процес

 

Пізніше, вже 18 лютого, група Крисіна, з тими ж Чемесом і Бялаєм, брала участь у закиданні протестувальників гранатами (близько 50 штук) на вул. Прорізній. А пізніше, разом із іншими групами тітушок вони блокували рух протестувальників на перехресті вулиць Великої Житомирської та Володимирської. В результаті дій «спортсменів» постраждали щонайменше 10 людей. Вбили двох, серед яких журналіст Веремій.

 

Розцінок за цю «роботу» слідство поки не наводить. Але можна припускати, що більше інформації можна буде дізнатися під час вивчення матеріалів справи, які поки закриті для загалу. Разом із тим, своє слово можуть сказати й свідки, кількість яких поки точно не відома. Що ж до Крисіна – зважаючи на його поведінку під час судових засідань – навряд він даватиме розлогі свідчення. Якщо взагалі даватиме. Адже і «оренду», і $200 тис «орендної плати» він заперечував і продовжує заперечувати. Його поплічник Чемес, натомість, під час судових засідань зазвичай мовчить. І лишається гадати, чи буде він свідчити. Проте, зважаючи на те, що чоловік не протестує проти свого арешту і не влаштовує демаршів, можна припустити, що на певну співпрацю із слідством він пішов. Тож треба дочекатися його допиту.

 

Але поки що це справа далекого майбутнього. Адже в суді прокурорам потрібно дочитати обвинувальний акт. Хай там і лишилося 6 сторінок. Засідання 20 липня зірвали адвокати Крисіна. Вони просто не прийшли до суду. І вплинути на таку поведінку захисту в принципі не можливо. Адвокати цим користуються і банально тягнуть час, очікуючи, доки спливуть повноваження судді, яка розглядає це провадження. І тоді є шанс отримати лояльнішого служителя Феміди, якщо не перерозподіл справи у Шевченківський райсуд, як того хоче захист Крисіна. Наступне засідання є у справі має відбутися 26 липня.

 P.S. Стаття  базується на матеріалах обвинувального акту, озвученого прокуратурою під час судового засідання.

Новини RedTram

Loading...