Світ 2018-09-21 15:03 Маріанна Братущик-Хома

Старіти красиво

Чому в Скандинавії життя після 60 тільки починається?

Спокій та впевненість у завтрашньому дні — це те, чим можуть похвалитися пенсіонери, які живуть у Скандинавських країнах. Послуги медиків для літніх людей безплатні. Вони подорожують усередині своїх країн та за їхніми межами, здобувають вищу освіту, розлучаються та узаконюють нові стосунки, мають час на хобі й спорт. Та й загалом після 60 років життя в них тільки починається… І не останню роль у цьому відіграла держава.

 

Згідно з оцінками міжнародного агентства Global AgeWatch Index 2015 пенсійні забезпечення в Норвегії, Швеції та Данії ввійшли до п’ятірки кращих у світі. Пенсіонери становлять від 16% до 20% усього населення в цих країнах і їхня кількість перманентно збільшується. Влада постійно намагається покращити їм життя, тому система нарахування пенсій безупинно реформується.

 

Тож після багатьох змін пенсійна система, для прикладу, Швеції ось яка. Пенсійні відрахування становлять 18,5% заробітку шведів. Із 1999 року кожному громадянинові, який працює, поштою надсилають «помаранчевий конверт». У ньому міститься інформація про обсяг грошових виплат, які він отримуватиме в майбутньому. Попередній розрахунок пенсії складається з трьох частин:

— загальна пенсія (яка поділяється на гарантовану, преміальну та прибуткову);

— нарахування працедавця (службова пенсія);

— особисті збереження.

 

Таким чином, навіть у молодому віці громадяни знають, яка старість їх чекає та можуть безпосередньо впливати на своє майбутнє.

 

Читайте також: Запиши діда до університету

 

Після 61-го громадянин Швеції може вийти на пенсію (преміальну), однак держава заохочуватиме його не поспішати, підвищуючи її приблизно на 10% за кожен відпрацьований рік після 65. Тож більшість пенсіонерів виходить на пенсію після 65. На преміальну.

 

Гарантовану пенсію виплачують, якщо громадянинові не вдалося «заслужити» обсяг виплат, більший, як 20% середньої зарплати в країні, оскільки його доходи (і податки) були невисокими або їх взагалі не було. Також у разі неплатоспроможності пенсіонера держава бере на себе витрати за оренду житла та забезпечує соціальну або медичну допомогу. До того ж за мінімальної пенсії держава може призначити доплати на харчування. Іноземні громадяни можуть претендувати на гарантовану пенсію після 40 років життя у Швеції. Трапляються й винятки, кожен із яких окремо розглядають в імміграційній службі.

 

Якщо пенсіонер має власне житло (а нерухомість у Швеції є надзвичайно недешевою), на жодні додаткові виплати йому розраховувати не варто. Адже в разі продажу нерухомості можна жити роками безбідно. Крім того, роботодавці у Швеції можуть робити вклади в службову пенсію своїх працівників, якщо це передбачено умовами контракту. Щоб претендувати на преміальну пенсію, треба пропрацювати у країні щонайменше три місяці. Також 70% пенсіонерів самі вкладають гроші в недержавні пенсійні фонди.

 

 

Читайте також: Уже не 52 мільйони, але ще й не 26

 

Однак обсяг пенсії дуже різниться по Швеції загалом. Найбільший він у столиці. Мешканець Стокгольма отримує в середньому 22 тис. SEK (69 091 грн), а громадяни з провінції можуть розраховувати на виплати обсягом 16 тис. SEK (50 248 грн). Безробітне населення отримуватиме приблизно від 8 тис. до 12 тис. SEK. До речі, у Норвегії мінімальна пенсія становить 14 208 NOK (48 800 грн), а в Данії — 5997 DKK (26 380 грн).

 

Щороку пенсії індексуються та можуть змінюватися залежно від стану економіки в країні та рівня середньої зарплати, але соціальне забезпечення працює таким чином, що в скруті на старості не залишиться ніхто. Окремо варто згадати про будинки для літніх людей. У Скандинавії до таких закладів ніхто нікого не «віддає». Там навіть такого вислову в мовах немає. Пенсіонер сам вирішує, як і де проводити старість. Хоче жити в такому будинку — подає заявку в соцслужби. Якщо ж він просто не може впоратися з домашнім господарством, то держава забезпечить його соціальними працівниками, які приходитимуть щодня.

 

Будинки для людей похилого віку теж є кількох різновидів. Перший тип — звичайні, де літня людина отримує житло, схоже на квартиру або номер у тризірковому готелі, але облаштоване спеціально для потреб його власника (без високих порогів тощо). Стандартна площа такого помешкання — 35–40 м з окремим санвузлом. Другий тип — будинок для людей, які потребують присутності медиків. Там є загальні кухні та кімнати для відпочинку. А третій тип — для тих, кому потрібні цілодобовий догляд та допомога. Саме там проживають люди з діагнозами деменція, склероз тощо. Мабуть, саме останній тип найбільше схожий на звичні для нас заклади для літніх людей.

 

Читайте також: Демографія. Напрямок руху

 

Зазвичай будинки для людей похилого віку скидаються на кількаповерхові готелі. Один із найгарніших у Швеції — Danvikshem. Зовні будівля схожа на замок, який потопає в зелені. Її збудували на початку минулого століття в стилі романтизму.

 

Скандинавські пенсіонери зазвичай забезпечені житлом, харчуванням й усім необхідним, живуть у своє задоволення, роблять те, на що не вистачало часу раніше. Вони зустрічають третій вік якщо й не з усмішкою, то однозначно з упевненістю в завтрашньому дні.

Новини RedTram

Loading...