Світ 2018-10-01 15:12 Анатолій Шара

Die Welt: безальтернативний Порошенко, Китай vs США

Як Трамп змінює рамки глобальної політики­, численні слабкості ЄС — основні теми видання.

Впливовий німецький журналіст Ріхард Герцінґер пише про те, що «Україна перебуває у невизначеності». У 2019 році на країну очікують президентські та парламентські вибори. Їх результати можуть знизити швидкість упровадження реформ, а то й взагалі скасувати їх. Нещодавні опитування показали, що в нинішнього президента мало шансів переобратися на наступний термін. Попри те, що Порошенка нещадно критикують громадські активісти, альтернативи йому є ще гіршими. Наприклад, Юлія Тимошенко, яка вважається непередбачуваною популісткою, що постійно обіцяє виборцям золоті гори. Оскільки колишня прем’єрка є відповідальною за провал реформ після Помаранчевої революції, її перемога може стати символом фатального повторення історії. Потрібно сказати, що незважаючи на спротив олігархічної системи, напрям реформ є правильним. Наприклад, закон про децентралізацію дає більше прав громадам. Державний бюджет збалансований, банківська система впорядкована, валютний курс унормований. НАБУ збирає все більше доказів проти продажних політиків та державних діячів, але через корумповану судову систему все це залишається без реальних вироків. Тут же інші державні установи взяли під приціл НАБУ. Ціль проста — завадити його роботі. Усе ж потрібно зауважити, що це може стати дуже згубним, якщо Україна зверне зі шляху до демократичної Європи. Тоді країну перестануть підтримувати. Звичайно, що чотирьох років не достатньо, щоб позбавити країну та суспільство радянського минулого. Крім того, на Сході України триває російська агресія. Кремль не виявляє жодного бажання виконувати мінські домовленості. Здебільшого російські агресивні дії посилюється, як це відбувається на Азовському морі, але в Європі чомусь цього не помічають. Захід, замість упровадження санкцій, повинен діяти жорсткіше відносно Росії, щоб вона таки відчепилася від України. І це в інтересах не тільки встановлення миру та справедливості в Європі, а й для повноцінного оновлення України. Президент хоче закріпити в Конституції як державну ціль вступ до ЄС та НАТО, але йому треба для початку позбавити олігархів впливу на політичне керівництво країни. Тільки таку країну очікують дійсно гарні перспективи. І треба пам’ятати, що майбутнє вільної Європи визначається в Україні.

 

Читайте також: Die Welt: Путін керує за допомогою теорій змов

 

І в продовження теми: Крістоф Шильц запевняє, що такий «ЄС потрібно ліквідувати». У багатьох країнах можна з болем спостерігати, як політики внаслідок вибіркового сприйняття відриваються від реальності. Як-от це було на останній зустрічі голів держав ЄС у Зальцбурзі. Результат — нуль. Попри важливий успіх у вирішенні іммігрантської кризи, ЄС усе одно залишається беззахисним перед загрозою повторення ситуації з неймовірним напливом біженців, як це було три роки тому. Захист кордонів слабкий, Італія та Греція підіграють північноафриканцям, відсилаючи їх на Північ. Депортація нелегалів не вдалася, а проблема справедливого розділення біженців так і не була розв’язана. Зустріч у Зальцбурзі порушила ще одне важливе питання: чи не достатньо Європі термінових проблем? Серед яких популізм італійського уряду, розрив між Західною та Східною Європою, наслідки цифрової революції, незрозумілі відносини з Москвою, китайський новий «Шовковий шлях». Основоположна проблема цього ЄС полягає в тому, що він занадто великий і приховує дуже багато різних інтересів. Це на практиці має такий вигляд: той, хто постійно порушує правила (як Орбан), може спокійно голосувати далі та блокувати необхідні рішення. Ця фундаментальна проблема так і не була вирішена Лісабонською угодою в 2009 році. І нині її теж не виправити. А з іншого боку, хто може передбачити, який черговий трюк викине Сальвіні, Орбан і Ко? Слабкості Європи та припинення реформування в численних національних державах посилює адаптивний тоталітаризм популістів на нашому континенті. Нам потрібен новий Європейський Союз.  Союз, у якому не братимуть до уваги політиків-популістів.

 

Читайте також: Die Welt: Кінець вірності Путіну

 

Клеменс Верґін переконує, що «Трамп перетасував зовнішню політику».  У своїй промові на Генеральній Асамблеї ООН Трамп атакував Іран та Китай. Це не потрібно недооцінювати. Рік тому він тиснув на північнокорейського лідера. А відтоді багато що змінилося. Отже, президент США підбив підсумки своїх досягнень за минулий рік. Довгі пасажі він присвятив Ірану, який за його словами «не поважає кордони своїх сусідів та є провідним спонсором тероризму». Трамп закликав усі країни ізолювати Тегеран, адже тільки це змусить його стримати агресію. Звичайно, не могло обійтися і без випадів у бік Китаю. Тут очільник США висунув детальні звинувачення у нечесності ведення торгівлі. А от щодо Північної Кореї, то тут потрібно визнати, що Трамп дійсно зробив багато. Його погрози якнайскоріше вирішити це питання змусили тамтешнього лідера шукати особистої зустрічі. У результаті це привело до початку діалогу між Кореями. Повертаючись до теми Ірану, Трамп пояснив, чому Вашингтон вийшов з ядерної угоди. Зрозуміло, що такий крок став потужним ударом по союзниках-європейцях. Президент США показав усім, що він має власний погляд, не схожий на будь-який інший. Насправді ж, Трамп завдав багато ударів по ліберальному порядку, особливо в питаннях торгівлі. Можна пригадати митні штрафи, що призводять до абсурдності існування СОТ. Уряд Трампа також ослабив і ООН. США вийшли з ЮНЕСКО та Ради ООН з питань прав людини через антиізраїльську резолюцію. Такий же сигнал він надіслав і Міжнародному кримінальному суду. Всім зацікавленим треба засвоїти один урок: цього президента не варто недооцінювати і серйозно сприймати його плани. 

 

Читайте також: Die Welt: усі проти Трампа, Росія як молодший партнер Китаю

 

Цікавою в цьому контексті видається і стаття «Готові до протистояння» Джонні Ерлінґа. Торговельна війна на порозі. Після обопільних штрафних мит Китай сформулював свою подальшу поведінку в конфлікті з США. Керівництво звинувачує США у  залякуванні. Після того як США та Китай підігріли торговельну суперечку новими штрафними митами, Пекін через певний період надіслав ще одне чітке повідомлення. Зокрема, в ньому йшлося про те, що Вашингтон упроваджує стратегію «торговельної тиранії», яка дуже шкодить економічним відносинам. Взаємні мита призводять до чергового сплеску ескалації. Китайський уряд зрозумів, що швидких рішень тут не передбачається, але водночас заявив, що зробив усе можливе, щоб уникнути суперечки. У цьому посланні Пекін повторює свої пропагандистські мантри, звинувачуючи Вашингтон у протекціонізмі та описуючи його як перешкоду світовій торгівлі. Найцікавіше можна прочитати в останньому абзаці: Пекін виступає за багатосторонню систему світової економіки і вимагає реформи Світової організації торгівлі. Обидві країни місяцями йшли до цього конфлікту, прокладаючи шлях до нього погрозами та штрафними санкціями. США звинувачували Китай у масових крадіжках інтелектуальної власності. Пекін відповідав. Хоча китайська сторона залишає простір для маневрування, заявляючи про відкритість до переговорів. Також вони спробували пояснити величезний торговельний дефіцит США. За їхньою оцінкою, цифри, які наводять американці, завищені як мінімум на 20%. А головною причиною цього явища вони вважають низьку частину доходу, що спрямовується на заощадження. Власне це й призвело до виникнення дефіциту торгівлі США з 102 країнами. Певну роль також відіграють логістичні проблеми та розподіл робочої сили. До того ж у США існує заборона на експорт стратегічних товарів та високих технологій з Китаю. У цілому потрібно сказати, що між цими країнами розгоряється потужний конфлікт, передбачити наслідки якого дуже важко.

 

Новини RedTram

Loading...