Світ 2018-10-06 10:28 Лазарева Алла

Франсуаза Том: «Проблема західної дипломатії полягає в тому, що вона не знає тяглості»

Тиждень обговорив із фахівцем з історії комунізму та СРСР, професором Сорбонни Франсуазою Том ситуацію із санкціями проти Радянського Союзу часів війни в Афганістані, ефективність нинішніх антиросійських обмежень та причини незгуртованості західного політикуму.

Наскільки, на вашу думку, санкції проти СРСР, які було запроваджено внаслідок воєнної інтервенції в Афганістані, були ефективними? Яким є, якщо оцінювати з відстані років, їхній найважливіший результат?


— Санкції, які було запроваджено після введення радянського військового контингенту до Афганістану, були ефективними. Можливо, не так для самого Афганістану, як для інших держав. Як свідчать архіви, під час польської кризи 1981 року, коли радянське керівництво визначалося з лінією поведінки стосовно Варшави, — це був апогей популярності руху «Солідарність», а Комуністична партія Польщі була на межі розпаду, — політбюро вирішило не вводити війська. КПРС залишила полякам можливість самим розбиратися зі своїми протистояннями, ризикуючи втратити будь-який вплив на Польщу. Причиною такого рішення були санкції, які вже діяли. На відповідних зборах політбюро було чітко сказано, що радянська економіка може не витримати нових обмежень. Це і є доказом ефективності, навіть якщо санкції не вирішили афганських проблем.

 

Читайте також: Франсуаза Том: «Путінізм може пережити Путіна»

 

Як ви оцінюєте нинішні санкції проти Росії? Чому, на вашу думку, у 2014 році Захід не продемонстрував такої вимогливості, як у 1979-му, а у 2008-му, після вторгнення росіян до Грузії та фактичної анексії частини її територій, про будь-які обмеження та покарання взагалі не йшлося?


— Проблема західної дипломатії полягає в тому, що вона не знає тяглості. Наприклад, у Штатах адміністрації змінюють при владі одна одну й кожна нова команда не вважає за потрібне підхопити напрацювання своїх попередників у російському питанні. Приходять нові люди й усе починають з нуля, як зробив, скажімо, Обама. Увесь досвід, який так важко здобувала попередня влада, відкидається. Бракує координованої поведінки, і то вже дуже давно. Така ситуація характерна й для інших країн. Кожна нова команда думає, що в російському питанні зможе діяти краще за попередників. Але, якщо повернутися до американського досвіду, кожна наступна адмініс­трація в результаті досягає зовсім скромних результатів. І все починається знову. Демократіям дуже бракує історичної пам’яті.

 

Чи можна вважати нинішні антиросійські санкції дієвими?


— Як на мене, так! Але треба вміти чекати на остаточний результат. Російська економіка однозначно потерпає від них. Нафта знову піднялася в ціні, але, попри це, російська індустрія не здатна подолати стагнацію. Звичайно, одна з її причин — внутрішня політика РФ, але другим важливим фактором впливу є санкції. І цей фактор із часом впливатиме дедалі більше. Росіяни вже не мають доступу до частини високих технологій, почасти позбавлені інвестицій... Усе це, безперечно, ефекти сповільненої дії. Проте вони реальні. Треба лише навчитися чекати.

 

Читайте також: Франсуаза Том: «Москва ставить перед собою завдання переконати громадян ЄС, що їхні інституції непотрібні та неефективні»

 

Коли було запроваджено санкції проти Афганістану, з півсотні західних держав відмовилося брати участь в Олімпійських іграх у Москві 1980 року. Чому, на вашу думку, ми не побачили аналогічної мобілізації цього літа, під час чемпіонату світу з футболу, що відбувся в Росії?


— Я замислювалася над цим, відстежуючи еволюцію медіа та західного політичного класу. Врешті дійшла висновку, що нинішній політичний клас стає дедалі більше фривольним, неглибоким, нездатним усвідомити, які небезпеки на нас чекають. Згадаймо конфлікт довкола ескалації гонки озброєнь у 70-х роках минулого століття. Йшлося про ядерні ракети, націлені на Західну Європу, які СРСР почав розміщувати з 1975-го. Тоді європейський політичний клас занепокоївся, змобілізувався та звернувся по підтримку до Сполучених Штатів. Західний табір у ті часи спромігся на колективну реакцію. А нині росіяни розміщують модерну зброю в Калінінграді та інших місцях, що створює безпосередню небезпеку для Західної Європи, але жодної реакції ми не чуємо. Жодної! Отже, маємо геть неспроможний політичний клас і такі самі бездіяльні медіа, що зосереджуються на псевдопроблемах. Як наслідок — суспільство не бачить реальних небезпек.

 

Як боронитися суспільству від політичного інфантилізму еліт? Що можуть зробити інтелектуали, щоб зарадити цьому?


— Громадянське суспільство, інтелектуальні кола мають інформувати людей про реальний стан справ. Потрібно також навчати політиків, сприяти їхньому вдосконаленню. Я не є оптимістом щодо можливих результатів, але вважаю, що треба діяти.

 

-----------------------

Франсуаза Том — французький історик і совєтолог, професор Сорбонни й автор численних книжок, серед яких «Настає ранок: тоталітарний спадок Європи», «Демократія чи тоталітаризм» і «Зрозуміти путінізм».

Новини RedTram

Loading...