Суспільство 2018-10-13 13:33 Гончарова Єлизавета

Генеральські відповіді

Навіщо громадські активісти Донеччини хочуть за стіл переговорів із новим головою ВЦА

Прес-конференція, яку голова Донецької ВЦА Олександр Куць дав із нагоди 100 днів перебування на посаді, фактично стала першою можливістю почути його живі відповіді на деякі запитання для громадськості. До цього обов’язок звітувати та відповідати він делегував колегам із профільних управлінь або обмежувався загальними офіційними паперами. Але якихось революційних заяв від чиновника, який хоч і є відрядженим для виконання поставлених завдань працівником Служби безпеки, але, за його словами, вже звикає до цивільного костюма замість камуфляжу, не було: всі гострі кути Олександр Куць згладжував бездоганно та професійно. Наприклад, символіка «ДНР», яку влада Мирнограда використала під час святкування Дня шахтаря та яка обурила громадськість, що негайно звернулася безпосередньо до Куця, для голови ВЦА виявилася звичайною помилкою чиновника, який, не задумуючись, просто тягне з інтернету те, що очі бачать. Питання відсторонення підрядчиків, які мають по кілька гучних карних справ за порушення в процесі ремонту опорних шкіл, Куць дипломатично визнав складними, але вирішувати їх кардинально поки що не збирається. По-перше, ці справи можуть іти до суду роками, а не осуджений, отже, не винуватий. А по-друге, хто ж візьметься доробляти там, де інші вже напсували...

 

Читайте також: Донбас під орудою генералів


Попри формат прес-конференції, діалог був досить номінальним. Голова ВЦА відповідав на всі запитання офіційно, з професійною виправкою, не надто занурюючись у суть проблем. Його нічого не обурювало, як часто було за часів Павла Жебрівського, він нікого не ображав, але питання, що стосується декларації, яку генерал-майор відмовився надавати як працівник спецслужб, обірвав на півслові. А ще навіть не тримав у руках ручки та блокнота, у який зазвичай чиновники записують проблемні запитання, які потребують їхнього втручання. Було помітно, що для нового голови ВЦА все і без нагадування активістів відомо й зрозуміло: з огляду на його попередню посаду це легко пояснити. «Зовсім не дивна для мене тенденція. Чиновникам громадськість зазвичай потрібна, коли на неї треба послатися, аби затвердити свої рішення та бажання. А в нашому випадку навіть цього не потрібно, навіщо тоді робити зайві рухи? — каже керівник Фонду розвитку громади із Краматорська Станіслав Черногор. — Попередній голова старанно вдавав, ніби слухає громадськість, що ніяк не позначалося на справах. Зараз навіть це не потрібно. То не добре й не погано — то своєрідний відбиток професії. А ще, з одного боку, нас тішить, що з появою Куця щезли звідусіль портрети голови ВЦА й з’явилися портрети президента. Але їх тепер так багато, що ми вже жартуємо: попередник на них заощаджував, тому до кінця року треба догнати план».

Попри формат прес-конференції, діалог був досить номінальним. Голова ВЦА відповідав на всі запитання офіційно, з професійною виправкою, не надто занурюючись у суть проблем. Його нічого не обурювало, як часто було за часів Павла Жебрівського, він нікого не ображав


Відомо, що Олександр Куць за ці три місяці встиг зустрітися тільки з правлінням обласної Громадської ради, яка формувалася з величезним скандалом: до неї не потрапили найактивніші об’єднання області, що є стрижнем української позиції регіону від початку бойових дій. Звичайно ж, до правління увійшли «найзручніші» активісти, про результати зустрічі широкий загал не повідомляли. Бачилося так, ніби подія була не надто важливою для всіх сторін. Керівник ГО «Бахмат», журналіст із Костянтинівки Володимир Березін вважає, що сьогодні громадські ради перестали бути представниками інтересів населення, тому треба наполягати на поверненні можливості застосування інших, прогресивних засобів взаємодії влади та громади: «У нас поки що все догори дриґом. Зверніться до європейського або американського досвіду: нормальні громадські діячі повинні думати, як залучати до вирішення проблем широкі маси земляків, а не просто лобіювати певні інтереси чи покращувати життя людей, як люблять казати представники влади. До громадських рад навіть не всі ГО можуть потрапити. Запроваджено рейтингове голосування, яке вже дуже майстерно навчилися робити «таким, як треба». Депутати в більшості міст були обрані ще до війни, то хто ж представляє інтереси людей? Тому ми наполягаємо на відновленні практики громадських слухань із важливих для всієї області питань».


Березін вважає, що це своєрідні відчинені двері: хто має бажання долучитися до вирішення проблеми, той бере участь в обговоренні. Бо сьогодні в області немає ані обласної ради, ані іншого механізму впливу людей на вирішення гострих питань: чи то патріотичне виховання, чи тарифи, чи екологія. І неправильно думати, ніби люди не можуть знати, що їм важливо та потрібно, а знають тільки чиновники. Із цим питанням він звернувся до голови ВЦА, але Олександр Куць запевнив, що всі проекти погоджуються з представниками місцевої влади та громадськості. Однак незрозуміло, що то за механізми погодження й чому обговорення відбуваються тільки в момент затвердження, а не формування запитів громад. «Скажімо, є проблема бездомних тварин. Зберімося на громадські слухання з усіх міст, щоб вирішити долю обласної програми, а не копирсатися кожен у своїх бідах», — наводить приклад активіст. І згадує, як саме обласні громадські слухання колись допомогли відстояти заборону поховання радіоактивних відходів у соляних шахтах Соледара.   

 

Читайте також: Екологічні небезпеки Донбасу


Майже з такою самою пропозицією до голови ВЦА провести відкриту нараду в режимі круглого столу виступив нещодавно голова ГО «Асоціація працівників транспортної галузі та інфраструктури» Андрій Катишев. Він вважає, що треба негайно обговорити наболілі питання, які стосуються мережі пасажирських перевезень регіону, що цілком розбалансована у зв’язку з війною, проблему перевезення пільговиків та боротьби з нелегалами, які часто працюють під «дахом», зокрема, чиновників і силовиків. Але на відкрите звернення він отримав відповідь, яку називає бюрократичною відпискою. «Мені дали зрозуміти: так, проблеми з конкурсами є, але у квітні змінився закон, і в нас поки що не знайшлося часу повернути перевезення в межі законності. Конкурс обіцяють провести найближчим часом, але без грошових маршрутів — там, де сьогодні напівлегально працюють свої за визнаними судом незаконними договорами й всупереч рішенням суду про незаконність стягнення оплати з пасажирів на регулярних спеціальних перевезеннях. Із нелегалами питання теж є, але боротьба триває. Конкретних результатів поки що немає, та ми стараємося. А круглий стіл вам потрібен? Буде вам стіл. Коли? Не знаємо. Але колись обіцяємо», — написав Катишев на своїй сторінці у Facebook.


Готуючись до теми, довелося запитати про взаємодію з головою ВЦА в понад 20 активістів з усіх куточків вільної території Донеччини. Найчастіше у відповідь було чути «поки що ні», але «мабуть, краще, ніж попередній». І тільки один підтвердив, що спілкувався особисто, хоча й не торкався глибоких проблем. «Я оптиміст, тому на сьогодні плюсую, бо бачу, що людина міркує тверезо. Він сказав про всіляке сприяння малому та середньому бізнесу, запевнив у підтримці «куркулів». Коли вручав мені нагороду, сказав: «Усе буде Україна!». Дуже не хотілося б помилитися», — зізнався Сергій Свириденко, власник фермерського подвір’я, створеного за допомогою програми «Український донецький куркуль», ініціатором якої був Павло Жебрівський.

 

Читайте також: Миротворці, будівельники та бухгалтери


Що робити громадськості Донеччини? Голови області змінюються, і наївно думати, що хтось із них понад усе прагнутиме почути їхню думку чи залучати до активного вирішення проблем. Поки що такого не існує на жодному з рівнів влади. Залишається одне, і в цьому громадськість Донеччини мало чим відрізняється від активістів з інших регіонів: об’єднуватися в бажанні створювати систему взаємодії, яка не ґрунтуватиметься на особистому прагненні когось її підтримувати або ігнорувати. І активною в цьому, як не крути, має бути саме та сторона, що вимагає взаємодії, — громадськість, яка повинна шукати різні способи втілення. Навіть якщо все треба буде починати з кожним наступним чиновником наново, аж поки це не стане нормою. Когось удасться «пробити» мітингами чи закликами в соцмережах, а хтось відгукнеться на офіційні конструктивні пропозиції. Поки що громадськість Донеччини, попри певну закритість керівника ВЦА, не втрачає надії й записується до генерала на особистий прийом: «У планах зустрітися з головою ВЦА наприкінці жовтня з приводу розвитку пластового руху на Донеччині. Подивимося, що вийде», — каже керівник цього патріотичного напряму Максим Потапчук.

Новини RedTram

Loading...