Суспільство 2018-10-14 21:50 Голуб Андрій

“Коли до них перейду, то загину” - що проповідували прихожанам Лаври на свято Покрови

Жодних заяв, які б дали змогу розраховувати на швидкий перехід духовенства Києво-Печерської Лаври до нової автокефальної церкви, не пролунало

Православна рок-зірка

Настоятель Києво-Печерської Лаври Павло швидко, як може, прямує до Трапезного храму, де от-от розпочнеться літургія на честь свята Покрови Богородиці. Щоправда, митрополита постійно зупиняють чисельні прихожани, які хочуть його привітати або й просто прикластися до руки священика. Достатньо кількох хвилин спостереження, щоб зрозуміти - Павло у Лаврі користується не меншою популярністю, ніж рок-зірки у світському житті.

“Вы мои любовницы” - жартує з ніжністю у голосі Павло з кількома жінками вкрай поважного віку, які зустрічають його вже на сходах храму (Російська мова у цитатах збережена навмисно - Ред.). Ті у відповідь посміхаються та цілують Павлу руки, оточивши його зусібіч. Вочевидь, ці жінки - часті гості у монастирі. “Молитесь? Очень хорошо. Ну вот и нам не мешайте молиться”, - каже Павло на прощання та нарешті зникає за дверима храму.

Однак близькість Павла до вірних також доволі позірна. Щойно він давав коментар журналістам, які від самого ранку чатують на території обителі. Кореспондент Тижня (який сьогодні ходить під виглядом простого прихожанина - Ред.) також намагається підійти ближче, аби послухати митрополита. У певний момент рух йому перекриває чиясь рука, виставлена як шлагбаум, і ввічливий голос каже: “Я вас прошу здесь не ходить, пожалуйста”. Це говорить дебелий чоловік у строгому діловому костюмі. Згодом стає видно, що таких чоловіків навколо Павла декілька і вони постійно поруч із ним. Однак працюють професійно і намагаються дарма не виявляти себе. У храмі вже під час літургії також присутні особи, які своїм зовнішнім виглядом дуже відрізняються від більшості прихожан. Вони стоять у перших рядах, найближче до священиків.

У розмові з журналістами Павло говорить м’яко та не вдається до радикалізму. Він давно відомий своїми неоднозначними вчинками та заявами на камери. Останнім хітом інтернету стало відео, де Павло розповідає про спеціально виведених у лабораторіях США “комарів-терористів”. Можливо митрополит вирішив не загострювати ситуацію 14 жовтня зайвий раз. Адже й без того ходять чутки про можливі провокації.

“Мы помогаем в АТО, но мы против войны, против военных действий…” У певний момент від Павла навіть чути: “Есть Филарет, есть Макарий…” - поруч із цим відсутнє словосполучення “так звані”.

Але спілкування з пресою - це одне, інша справа - що скаже Павло у пастирській проповіді під час літургії.

Читайте також: Поставтокефалія

Ще 13 жовтня стало відомо, що настоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій не відправлятиме служби у Лаврі на Покрову. Він вирішив не змінювати своїм звичкам та очолив святкове богослужіння у Покровському жіночому монастирі столиці. Туди він їздить майже кожен рік. Натомість Павло ще в п’ятницю закликав усіх віруючих прийти саме до Лаври, щоб “молитвенно підтримати обитель” і за можливістю провести у ній цілий день, з огляду на “загрози безчинств та можливі спроби захоплення храмів”.

Мобілізація і миротворчість

Вже близько сьомої ранку біля головного входу до Лаври достатньо людно. Місця поблизу святині зайняли також і підрозділи силовиків, які цього дня в чималій кількості охоронятимуть центр столиці.

Люди ланцюжком тягнуться до Успенського собору - по суті головного храму Лаври, де о 7:00 розпочинається служба. Вже за півгодини простір у храмі повністю заповнюється людьми - прихожан дійсно чимало. Це люди різного віку, серед яких чимало молоді та дітей. Якщо судити з одягу, то можна додати, що люди й різного достатку.

Десь посередині літургії, одразу після читання Євангелія перед прихожанами виступає з проповіддю священик. Він мусить актуалізувати прочитане, з огляду на події, які відбуваються навколо. Ключовими з цих подій, звісно ж, є рішення Синоду Константинопольського патріархату, які ухвалили 11 жовтня.

Радикальних змін у богослужінні за ці дні не відбулося. Під час літургії моляться за Патріарха Кирила, митрополита Онуфрія, настоятеля Лаври Павла, а також “за Україну, її цілісність і воїнство її”. Імені Патріарха Варфоломея у переліку немає.

Проповідь священика в Успенському соборі можна назвати “мобілізаційною”, на відміну від проповіді настоятеля Павла, яка пролунає згодом у Трапезному храмі і стане скоріше “миротворчою”.

Священик обирає частину з Євангелія від Іоанна, зокрема таке: “Аминь, аминь, глаголю вам: кто не дверью входит во двор овчий, но перелазит инуде, тот вор и разбойник; а входящий дверью есть пастырь овцам. Ему придверник отворяет, и овцы глас его слышат”.

Хоч це і не очевидно, але текст прямо стосується тлумачення останніх довколацерковних подій. Якщо коротко, то йдеться про те, що усередині Церкви є люди, які несумлінно виконують свій обов’язок перед Богом. Фактично, це пряма відсилка до рішень Константинополя і ставлення до них духовенства Лаври.

“Сегодня мы просим (Богородицю - Ред.) не защитить нас от врагов, а вразумить наших братьев и сестер”, - каже священик: “...Не за то будем держать ответ на Страшном суде, сколько молитв прочтено, и сколько постных дней соблюдено, а за то учение, которое оставил нам Иисус”.

Мобілізаційну частину проповіді пастир залишив на самий кінець:

“Мы жили спокойно, у нас было все необходимое… но среди наших овец оказались (хибні - Ред.) пастыри. Пришло время нам объединиться, пришло время забыть старые обиды и взяться за руки, и помнить, что возможно придется защищать свою святую православную веру”.

Хоча в Лаврі і моляться за “українське воїнство”, але жодних згадок про День захисника у контексті війни на Донбасі немає. З умовно військовою тематикою пов’язані тільки три відсилки:

“И сегодня мы вспоминаем не только это событие (йдеться про заснування свята, пов’язане з облогою Константинополя - Ред.), но и все те события, когда она (Богородиця - Ред.) была заступницей. Мы вспоминаем спасение Почаева от турецкого нашествия (йдеться про легенду щодо чудесного порятунку Почаївської лаври від турецької облоги - Ред.). Сегодня мы вспоминаем как она простигла свой омофор во время Курского сражения, когда фашистские захватчики пытались захватить нашу Родину”.

Читайте також: Світові ЗМІ про надання томосу

Проповідь владики Павла у Трапезному храмі тривала удвічі довше, але зібрала ще більшу аудиторію. Павло також прямо не згадує рішення Константинополя, але приділяє їм чимало уваги. Згадок про захисників України знову немає, натомість Павла супроводжували “козаки” у різнокольорових мундирах із гігантськими зірками на погонах. Тлом для проповіді Павла стало послання його тезки Апостола Павла до галатів. У ньому апостол доводив свою відмінність від хибних проповідників. Митрополит Павло доходить висновку, що треба відректися від світського та мінливого заради мети служіння Богові, не мати ворогів та зберігати мир:

“Первое научиться молиться, чтобы не обижаться и не иметь врагов, а их у нас не должно быть. Поэтому и сегодня Иисус говорит, чтобы мы ни на кого не обижались, чтобы мы молились за наших врагов и как хотите, чтобы люди с вами поступали, так и вы поступайте с ними… Мы можем сегодня в здравосмыслии помолиться за нашу страну. Чтоб прекратились все эти неурядицы, которые есть, и, в конце-концов, почему мы не можем понять друг друга? Как мы можем быть в Царствие Небесном, когда разные национальности? Как мы можем в своем доме говорить “я люблю Бога”, а ненавижу папу, маму, соседа? Разве это правильно? Не надо слушать лукавых людей, которые хотят завладеть сердцами человека. Разве был виновен Бог Адаму и Еве? Нет. Разве был виновен в такой кончине Гитлеру, Сталину? Нет. Да сам человек,… взявши меч, от меча и погибнет”.

Окрім того, Павло згадує гоніння, яких зазнала православна церква і, за його версію, вони тривають “с 92-го года”, хоча “были и страшнее времена”. В іншій частині митрополит фактично прямо відповідає на питання про можливість приєднання духовенства Лаври до нової автокефальної церкви:

“… Молитесь как хотите, но не мешайте друг другу достигать той цели, которую Господь сказал… Мы не станем судьями… Когда-то спросили преподобного Серафима Саровского: “Погибнут ли католики?” Он говорит: “Не знаю, но когда я перейду к ним, я умру”.

“...Нам нет печали, мы на своей земле, мы меж своих людей, в своей церкви, а те кому не нравится что-то - это их проблемы. Мы должны быть едины, потому что нам созидать общество…” - завершує тему митрополит.

Люди

Після літургії прихожани повільно прямують до виходу з храму. Через велику кількість людей у дверях навіть виникає невеликий затор: частина все ще суне до середини, а інші вже виходять. Серед прихожан чимало спілкуються українською мовою, хоча у проповідях священиків цього дня вона не звучала. У розмовах між собою не чути ані про томос, ані про загрози УПЦ МП. Складається загальне враження простого вихідного дня.

“Зараз поїдемо шашличок посмажимо, курочку…” - каже жінка своїй подрузі.

“Блогословение 3000 грн стоит, чтоб ты понял…”, - це вже інша жінка розповідає про щось своєму чоловікові. Той у відповідь робить вираз обличчя, який можна зрозуміти як незгоду з ціновою політикою тих, хто благословляє.

"Чувак, ты на улицу? Подожди, я тоже. Водички надо попить, воздухом подышать”, - це вже йдуть двоє молодих людей, судячи з одягу, семінаристів. Один із них перевіряє якість своєї зачіски за допомогою фронтальної камери смартфона.

На заклик митрополита Павла молитися цілий день паства реагує по-різному. Хтось залишається на площі біля храму, але більша частина течією спускається у бік Дніпра, де розташовано нижній вихід з обителі. Ближче до вечора видання РБК-Україна з посиланням на поліцію повідомляє - біля Лаври затримали 122 особи. За чутками, які ходили серед журналістів ще зранку, - це “православні тітушки”. Мовляв, їх найняли спеціально для влаштування провокацій. Однак жодних доказів цьому немає. На словах же всі закликають виключно до миру та прощення.

Читайте також: Війна за душі. Які виклики постають перед єдиним храмом УПЦ КП у Костянтинівці

 

Новини RedTram

Loading...