Політика 2018-11-26 14:42 Ірина Рябоштан

Ескалація в Азовському морі. Що відомо про атаку Росії на українські судна

Зокрема, у зв'язку із ситуацією 26 листопада збереться Радбез ООН та Комісія Україна-НАТО, а ВР має вирішити питання щодо оголошення воєнного стану в Україні.

У неділю, 25 листопада, російські прикордонні кораблі здійснили відверто агресивні дії проти кораблів Військово-морських сил Збройних сил України. Зокрема, вранці російський корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксиру "Яни Капу". Натомість увечері російський спецназ захопив три українських судна – два малих броньованих артилерійських катери і рейдовий буксир. У результаті інциденту шестеро українських моряків було поранено, 23 члени екіпажу були захоплені в полон.

 

У зв'язку із ситуацією президент України Петро Порошенко екстрено скликав військовий кабінет, на якому було вирішено провести засідання Ради безпеки і оборони України. За його результатами, було запропоновано ввести воєнний стан у країні терміном на 60 днів. Верховний головнокомандувач ЗСУ підтримав відповідне рішення, однак його ще має схвалити парламент.

 

Тиждень.ua зібрав усю інформацію про новий виток ескалації в Азовському морі, а також – реакцію України. 

 


 

Російська атака на судна України

 

Кораблі ВМС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів ("Бердянськ" і "Нікополь") і рейдового буксира ("Яни Капу") здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовським морем. Українська сторона поінформували російську про плановий перехід, однак під час переходу 24 листопада отримали повідомлення про закриття зони проходження поблизу Керченської протоки. Своєю чергою, міжнародний центр контролю (Іспанія) не підтвердив закриття зони.

 

Натомість 25 листопада близько 4:00 старший проходу зробив два запити на диспетчерський пункт в окупованій Керчі щодо можливості проходження і уточнення графіка проходження в зоні Керченського моста, але відповіді не отримали. Українські кораблі продовжили рух, однак отримали повідомлення про необхідність виходу в район очікування, де буде визначено порядок проходження під аркою кримського моста.

 

 

Пізніше, близько 10:00, у Міністерстві оборони заявили про агресивні дії з боку російських прикордонних кораблів РФ типу "Соболь", "Дон", катери типу "Мангуст" і "Суздалец". Зокрема, прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, у результаті якого було пошкоджено головний двигун корабля, обшивка і леєрне огородження, також втрачено рятувальний пліт.

 

 

Своєю чергою, за даними екс-командувача ВМС Сергія Гайдука, під час зіткнення кораблів був також пошкоджений прикордонний катер Росії "Аметист". Крім того, російська ФСБ заявила, що українські кораблі нібито перетнули російський кордон та увійшли до територіальних вод РФ. У спецслужбі Росії зазначили, що в них не було заявки на прохід кораблів та у графік проходу вони включені не були.

 

Водночас, об 11:00 25 листопада, з'явилося повідомлення про закриття проходу через те, що суховантаж нібито сів на мілину. Тим самим Росія заблокувала рух через Керченську протоку, перекрила прохід під арками кримського моста.

 

 

Своєю чергою, не отримавши до 17:00 інформації або дозволу на прохід, кораблі ВМС прийняли рішення повертатися в пункт постійного базування – в Одесу. Так, ситуація в Азовському морі загострилася. Зокрема, РФ перекинула у відповідну зону два ударних гелікоптери Ка-52, а на російський прикордонний корабель "Дон" – спецназ.

 

Таким чином, під час проходу українськими суднами зони очікування російські кораблі відкрили по ним вогонь на ураження. У результаті чого малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" та "Нікополь" були вражені вогнем противника та втратили хід, рейдовий буксир "Яни Капу" також був примушений до зупинки. Кораблі захопив спецназ РФ, вони вже доставлені до порту окупованої Керчі.

 

Пізніше стало відомо, що внаслідок інцидент було поранено шестеро українських моряків, двоє з них – у важкому стані. Уповноважений з прав людини Людмила Денісова уточнила, що росіяни захопили 23 українських моряків, які тепер практично перебувають у статусі військовополонених.

 

Своєю чергою, омбудсмени Росії Татьяна Москалькова 26 листопада заявила, що троє поранених українських моряків перебувають у 1-й Керченській лікарні, їхньому життю нічого не загрожує. Інші члени екіпажу перебувають у слідчого на опитуванні. За її словами, уже відкрите кримінальне провадження, однак вона не уточнила статтю КК. Попри це, раніше Москалькова наголошувала, що провадження проти захоплених українців можуть порушити через нібито "незаконний перетин кордону".

 

Окрім цього, вдень 25 листопада російські влади в односторонньому порядку закрили Керченську протоку для проходу цивільних суден, однак уже вранці 26 листопада стало відомо, що прохід знову відкритий.

 


 

Що робить Україна у відповідь на агресію РФ

 

Президент Петро Порошенко засудив грубе порушення Росією норм міжнародного права та Конвенції ООН з морського права. Він закликав Москву негайно передати українській стороні захоплених військовослужбовців разом із кораблями.

 

Порошенко також зв'язався з керівництвом Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу (НАТО) у зв'язку з агресією Росії. Окрім того, він провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, у ході якої сторони домовилися про термінове скликання надзвичайного засідання Комісії Україна-НАТО через агресію Росії, а також – обговорили загрози регіональній безпеці внаслідок непередбачуваних дій РФ.  Засідання відбудеться 26 листопада, на рівні послів. Порошенко також провів телефонну розмову з польським лідером Анджеєм Дудою, у ході якої вони також закликали ЄС посилити санкційний тиск на Росію та винести це питання на засідання Європейської Ради.

 

Водночас він доручив МЗС оперативно поінформувати країни Великої сімки та членів Ради безпеки ООН про злочинні дії російської сторони в Азовсько-керченській акваторії та у районі Чорного моря, а також ініціювати розгляд даного питання в рамках ООН та ОБСЄ.

 

Так, 25 листопада постійне представництво України при ОБСЄ у Відні повідомило, що ініціювало спеціальне засідання Постійної ради ОБСЄ через агресивні дії Росії в Азовському морі. Також Україна скликала екстрене засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, яке відбудеться 26 листопада в 18:00 за київським часом, та готує заяву до Європейського суду з прав людини щодо захисту прав українських військових моряків, захоплених Росією.

 

Своєю чергою, Міністерство закордонних справ звернулося до союзників із проханням надати Україні військову допомогу для захисту територіальної цілісності та суверенітету, а також – вжити усіх необхідних заходів для стримування агресора, у тому числі через застосування нових та посилення існуючих санкцій. Також Україна закликала ЄС та держави-члени відреагувати на військову агресію Росії у Керченській протоці "новою хвилею санкцій".

 

Крім того, за фактом агресії Росії проти українських судів в Азовському морі відкрито кримінальне провадження. Підрозділи Збройних сил України та особовий склад Служби безпеки України приведені в повну бойову готовність. Увесь склад Військово-морських сил України підняли по тривозі, а саме: усі кораблі та судна виходять в море.

 

Також у Києві під посольством РФ на акцію протесту зібралося кілька десятків людей. Зокрема, під входом до будівлі протестуючі склали шини, а вздовж паркану дипустанови виклали паперові кораблики. Активісти спробували облити шини бензином, натомість представники поліції відтіснили протестувальників і в цю мить частина активістів почала кидати в будівлю димові шашки.

 

 

 

Дивіться також: Протест під російським посольством проти агресії РФ на Азові

 


 

Воєнний стан

 

Президент України 25 листопада також екстрено скликав військовий кабінет через надзвичайні події в Азовському морі.

 

"Військовий кабінет констатував, що напад російських військових на кораблі ВМС є актом військової агресії. Запропоновано провести засідання Ради нацбезпеки і оборони для оголошення правового режиму воєнного стану", – заявив за підсумками зустрічі секретар РНБО Олександр Турчинов.

 

За результатами термінового засідання, РНБО одноголосно запропонувала президенту ввести воєнний стан в Україні терміном на 60 днів. Своєю черго, Порошенко підтримав відповідне рішення, тепер його має схвалити парламент, який збереться 26 листопада о 16:00.

 

"Після кваліфікації дій Російської Федерації, підрозділів Чорноморського флоту, підрозділів прикордонної служби ФСБ РФ… кваліфікація як агресія. На жаль, ми не виключаємо й інших операцій, в тому числі наземних, проти суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України. Тому я як президент, як верховний головнокомандувач Збройних сил України, відповідно до Конституції, приймаю рішення підтримати пропозицію Воєнного кабінету винести на засідання РНБО відповідне рішення і звернувся з ним до Верховної Ради України, – наголосив президент.

 

За його словами, під час воєнного стану Україна не забирається здійснювати жодні наступальні дії, також зазначене рішення не передбачає негайної мобілізації, але буде проведена відповідна робота з резервом першої черги.

 

Крім того, поліція переходить на посилений режим несення служби. Своєю чергою, голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал заявив про те, що прикордонники теж планують перейти на посилений режим охорони кордону і запропонував обмежити в'їзд до України для деяких категорій росіян.

 

"Виходячи з наявної обстановки плануємо перейти на посилений режим охорони кордону. Що стосується пунктів пропуску, то для громадян України ніяких обмежень не буде, але я пропоную для деяких категорій громадян Російської Федерації обмежити в'їзд на територію України", – зазначив він.

 

Президент України підтримав запропоновані заходи прикордонників. Він також додав, що банки будуть працювати в звичайному режимі.

 

Голова Національного банку України  Яків Смолій, своєю чергою, підтвердив, що у випадку запровадження воєнного стану робота банківської системи порушена не буде.

 

"Національний банк не бачить ризиків для безперебійної роботи банківського сектору у разі запровадження воєнного стану. Ліквідність банківського сектору становить близько 75 млрд грн, що є достатнім для його належного і безперебійного функціонування", – заявив він.

 

Попри це, Нацбанк вирішив зібрати керівників найбільших банків на нараду, присвячену можливому введення воєнного стану.

Новини RedTram

Loading...