ut.net.ua 2009-07-03 00:00 Герасимчук Вікторія

Примарна готовність

Українська держава захищається від свинячого грипу чеканням, марлевими пов’язками і подарованим Росією обладнанням

 

«У турецькому аеропорту нас змусили пройти крізь раму з датчиками температури, а в київському «Борисполі» взагалі не було жодної перевірки, тільки працівники блимають очима над марлевими масками», – сміється над недолугістю вітчизняного захисту від пандемії грипу киянин Сергій Романенко, який тільки-но повернувся з відпочинку в Туреччині. У загрозу пандемії Сергій не вірить, тому такою ситуацією не переймається. Паніка навколо так званого свинячого грипу справді виглядає штучно створеною |див Тиждень, №18 (79) 2009 р.|, проте сьогодні ми можемо побачити, що робитиме держава у випадку реальної загрози. Тож як ми захищаємося від пандемії і куди пішли 50 млн грн з бюджету, що були виділені на боротьбу з грипом H1N1?

Повільні мільйони

50 млн держава ще навіть не починала витрачати. Виділені вони були на початку травня, проте на рахунок Міністерства охорони здоров’я, як повідомили Тижню в прес-службі, надійшли тільки 25 червня. Де були гроші майже два місяці, за які реальна пандемія грипу встигла б охопити країну, ніхто сказати не може. Кошторисом 12 млн відведено на закупівлю лікарських препаратів, решта – на обладнання та витратні матеріали (наприклад, 675 тис. грн – на гумові рукавички і майже 3 млн грн – на одно­разові медичні маски).
 
Утім, наявність грошей на рахунку міністерства не означає, що боротьба з пандемією розпочнеться найближчим часом. Адже попереду ще процедура, схожа на тендерну, – відбір постачальника, домовленості, закупівлі, власне постачання. Тобто хвороба отримує ще кілька місяців фори.
 
В Українському центрі грипу та ГРЗ, що підпорядковується Мін­здоров’я, Тижню розповіли, що деяке обладнання вже отримали як гуманітарну допомогу від Росії та США. А саме лабораторне устаткування для проведення полімеразної ланцюгової реакції, що дає змогу досить швидко визначити наявність вірусу в організмі людини та ідентифікувати його тип або підтип. «Приблизно за дві-три доби ми можемо сказати, з яким вірусом маємо справу», – каже директор Центру грипу та ГРЗ Аркадій Фролов. За допомогою саме цього обладнання діагностували єдиний в Україні випадок захворювання на новий різновид H1N1 у хлопця, який прилетів із США. Потім результати аналізів підтвердила лабораторія ВООЗ у Лондоні.
 
«Тепер ми отримаємо додаткове ­обладнання, – розповідає Аркадій Фролов про запланований розподіл 50 млн. – І реагенти для вірусологічних досліджень. Потрібно робити лабораторії за міжнародними стандартами – з максимальним рівнем захисту та максимальним технологічним рівнем проведення реакції». Наявні в країні лабораторії змогли б робити 100 аналізів на свинячий грип за три дні, в той час як пандемія, певна річ, вимагала б значно вищої швидкості. Лабораторії ж, які планується організувати, можна буде використовувати для діагностики й інших інфекційних захворювань.
 
Ані тепловізорів, ані вакцини
 
Що стосується тепловізорів, то вони в українських аеропортах не з’яв­ляться – про них у кошторисі немає ані слова. Тоді як деякі країни тепловізорами, навпаки, зловживають. Наприклад, у Брунеї 200 британців потрапили на 10-денний карантин після того, як поміж пасажирів їхнього літака виявили одну особу з підвищеною температурою тіла.
 
«Є багато засобів для боротьби з пандемією, але жоден з них не дає 100% ефекту, – розповідає кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти ім.Шупика МОЗ Федір Лапій. – Було б добре покращити діагностику гриппу в Україні взагалі (а не лише свинячого. – Ред.). І витратити гроші на освіту лікарів - адже який сенс закуповувати антивірусні препарати, осельтамівір та занамівір, якщо більшість наших лікарів про них не знають».
 
Проте Україна має інші амбіції: нещодавно президент Віктор Ющенко доручив Міністерству охорони здоров’я розробити вакцину від свинячого грипу. Власне, розробляти її порадила всім країнам Всесвітня організація охорони здоров’я, надавши новому вірусу H1N1 п’ятий рівень небезпеки (найвищий – шостий) і статус пандемії. Як стверджують фахівці ВООЗ, новий вірус гулятиме світом ще два роки, тож можна встигнути організувати виробництво вакцин і провести щеплення всіх охочих. Чи вдасться здійснити цей план в українських реаліях, Тижню розповів генеральний директор державного підприємства «Укрвакцина» Олександр Кузнецов: «Щоб розпочати виробництво вакцини в Україні, потрібно виділити землю, розробити проект будівництва нового підприємства, побудувати його, купити обладнання і починати виробляти вакцину. Як на мене, це чудова ідея, але 50 млн на неї точно не вистачить, їх вистачить хіба що на проектну документацію. Колись у нашій країні вироблялися різні вакцини. Сьогодні цим займається лише підприємство «Біолік», що випускає хороші вакцини, проте має застарілу матеріальну базу. На такій базі виробництво вакцини від нового грипу не організуєш».
 
Є інший шлях – закуповувати вакцини у європейських виробників. Це знову ж таки стосується не тільки вакцини від грипу, а й будь-якої іншої. «Можна купувати чужі вакцини, а можна за п’ять–шість років побудувати завод і мати власне виробництво, – продовжує Олександр Кузнецов. – Наші вакцини теж не будуть дешевими, оскільки не буде дешевим виробництво, але вони коштуватимуть трохи менше, ніж куплені за кордоном».
 
До речі, за інформацією Тижня, насправді виділені 50 млн грн вже давно надійшли на рахунок державного підприємства «Укрвакцина», а протягом двох місяців точилася боротьба між різними відомствами та фармацевтами за те, яким чином країна долатиме свинячий грип і хто більше на цьому заробить. Проте Олександр Кузнєцов обговорювати тему «свинячих» грошей відмовився, мотивуючи це тим, що давати такі коментарі не в його компетенції.

[1396]

 
КРАЇНИ, ЩО НАЙБІЛЬШЕ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ГРИПУ H1N1

Новини RedTram

Loading...