Політика 2018-12-13 09:25 Козлюк Станіслав
  ▪  

Олег Сенцов - голос політв'язнів

Олег Сенцов отримав від Європейського парламенту премію Сахарова.

Цю новину він зустрів у колонії міста Лабитнангі, що за Полярним колом в Росії. Саме там нині утримують українського режисера. Адже російський суд визнав його винним у «підготовці терактів» в анексованому Криму й призначив покарання 20 років тюрми. Премію імені Андрія Сахарова — радянського фізика, а за сумісництвом борця за права людини — Європарламент заснував 1988-го. Нагорода вручається за захист прав людини та меншин, розвиток демократії. Її першими лауреатами стали борець проти режиму апартеїду в Південно-Африканській Республіці Нельсон Мандела та радянський дисидент Анатолій Марченко. Відтоді її щороку вручали борцям за загальнолюдські цінності по всьому світу. 


Відзнаки отримували громадяни Чехословаччини, Югославії, Аргентини, Бангладеш, Алжи­ру, Куби, Білорусі та інших країн. 2018-го в переліку з’явилася й Україна. Причина очевидна. Від початку російської агресії в Криму, а згодом і на Донбасі в ув’язненні на території Росії та окупованої Автономної Республіки Крим опинилося понад 70 українців. Частину з них засудили за їхні політичні погляди, як-от Олега Сенцова чи Олександра Кольченка. Інші опинилися не в тому місці не в той час. Приміром, Сергій Литвинов, із якого російська пропаганда зробила «фашиста», приписавши йому масові розстріли російськомовних чоловіків, зґвалтування жінок і вбивство дитини (хоча справа розвалилася, так і не дійшовши до суду, але чоловік все одно потрапив до тюрми). Звинувачення від російських силовиків різноманітні: якщо Сенцову приписують підготовку терактів, то, наприклад, журналістові інформагенції «Укрінформ» Романові Сущенку — шпигунство. Представника УНА-УНСО Миколу Карпюка звинуватили в участі в чеченській війні. Ветерана війни з Росією, активіста Євгена Панова судили за нібито підготовки диверсій у Криму. Окрім того, на території анексованого півострова котрий рік триває переслідування кримських татар. Їх судять за буцімто належність до екстремістських організацій і тероризм. За чотири роки війни Росія в сумі встигла винести українцям «вироків» на 240 років. І це ще без урахування полонених на Донбасі.

 

Читайте також: Олег Сенцов як фактор світової політики


За весь час Україна, на жаль, так і не змогла знайти дієвого рецепта, який допоміг би звільнити політичних в’язнів із-за російських ґрат. Адже це передусім політичне питання, що здебільшого вирішувалося на рівні адміністрацій президентів України та Росії. Власне, попри всі намагання і влади, і активної громадськості, вдалося повернути лише близько 10 людей — когось обміняли, хтось зміг утекти з окупованої території, хтось відсидів «строк». До всього досі актуальна доволі серйозна проблема: як підтримувати цю тему на плаву? Не лише всередині України, а й за кордоном?


Частково її вирішили самі ж політв’язні. Маючи мінімум можливостей, вони привернули до себе увагу частини світу, оголосивши голодування, яке переважно збіглося в часі зі стартом чемпіонату світу з футболу. Наприклад, фермер із Криму Володимир Балух, якого судили нібито за зберігання патронів, голодував близько восьми місяців. Оголошували голодування Станіслав Клих, Олександр Кольченко, Олександр Шумков. Але найпомітнішим для світової громадськості став голодний протест саме режисера Сенцова. Про своє рішення він оголосив перед стартом мундіалю. Вимога до Росії була єдина: звільнити всіх політичних в’язнів, яких вона утримує за ґратами. Приблизно в цей момент українські правозахисники запустили чергову хвилю акцій на підтримку в’язнів совісті, яка в результаті прокотилася світом. І, певно, сам того не очікуючи, Сенцов перетворився на символ боротьби українських політв’язнів із Росією. 

найпомітнішим для світової громадськості став голодний протест Сенцова. Про своє рішення він оголосив перед стартом мундіалю. Вимога до Росії була єдина: звільнити всіх в’язнів українців. І, певно, сам того не очікуючи, Сенцов перетворився  на символ боротьби українських політв’язнів із Росією


За понад 140 днів, які голодував кримчанин, кілька разів з’являлися чутки, що його от-от мають звільнити. Кілька разів їх частково підтверджували джерела різного рівня в Україні. Проте не склалося. Врешті, на початку жовтня Олегу довелося відмовитися від своєї ідеї через низку причин. Зокрема, за словами його адвоката Дмітрія Дінзе, режисеру пообіцяли «зробити з нього овоч» і годувати примусово. Наслідки голодування виявилися важкими. У результаті, як розповів Дінзе, у Сенцова виявили ураження нирок, печінки й серця. Наразі точно не відомо, чи буде лікування вдалим. Особливо зважаючи на те, що не так давно кримчанина повернули з медчастини назад до колонії Лабитнангі. 
Хоча політв’язні лишилися за ґратами, проте Сенцову вдалося зробити те, що впродовж чотирьох років намагалися реалізувати активісти й українська влада. А саме привернути увагу до проблеми переслідування Росією українців за політичні погляди. «Важко заперечувати, що Олег найвідоміший із приблизно 70 українських політв’язнів у Росії. І треба віддати йому належне: він ніколи не користувався цим на догоду собі, навпаки, дуже ображається, коли в переговорах ідеться тільки про нього, і наполягає на тому, що необхідно звільнити всіх бранців. Він почав голодування й зовсім не збирався зупинятися, поки йому не пригрозили примусовим годуванням, що в Росії дорівнює смерті», — розповідає Тижню Поліна Ковальова, програмний директор правозахисної організації ПЕН-Америка. 


І як наслідок — чоловік отримав премію Сахарова. Точніше, її отримала його сестра Наталя Каплан. «Андрій Сахаров — це, безумовно, людина, на яку варто рівнятися, навіть ставатидесь трохи поруч із ним — занадто велика честь для мене. Він дуже високо підняв планку освіченості й таланту, інтелігентності й вихованості, гідності й гуманізму. Але я сподіваюся, ще зможу, встигну щось зробити для того, аби відчути, що заслужив цю винагороду», — написав Сенцов у своєму зверненні до Європарламенту, яке зачитала його сестра Наталя Каплан. Власне, сам факт вручення такої відзнаки навряд чи дуже допоможе українським політичним в’язням, та він відчиняє вікно можливостей для української влади та активістів.

 

Читайте також: Олег Сенцов — герой нашого часу


«Вручення премії такого рівня привертає міжнародну увагу не тільки до самого Олега Сенцова, а й до всіх українських політв’язнів. Але треба розуміти, що це тимчасовий ефект. Постає питання, як правильно скористатися такою ситуацією. Саме для цього ми організували ще одну хвилю глобальної акції #SaveOlegSentsov. Цими днями публічні демонстрації проходять у Мюнхені, Барселоні, Парижі, Лондоні, Брюсселі, Сан-Франциско, Бонні, Ризі, Ліоні, Вашингтоні, Лісабоні, Белграді, Києві, Варшаві та інших містах по всьому світу. Ми всі виходимо з тими самими вимогами, які адресовані до урядів різних країн. Наприклад, наполягаємо на перемовному майданчику між Україною та Росією для звільнення всіх заручників Кремля», — пояснює координаторка акції #SaveOlegSentsov та ініціативи «Євромайдан SOS» Олександра Матвійчук.


Із закликом звільнити Сенцова до РФ уже звернулися, наприклад, 128 режисерів з Австрії. Відпустити кримчанина для отримання премії вимагав і єврокомісар із європейської політики сусідства Йоганнес Ган. До того ж 10 грудня міністри закордонних справ ЄС одностайно вирішили розробити «європейський акт Маґнітского», до якого можуть потрапити люди, що фабрикували справи проти українських політв’язнів. А євродепутат Ребекка Гармс заявила, що Європарламент збільшить зусилля для звільнення Сенцова. 


Водночас, попри заяви президента РФ Владіміра Путіна про те, що долю засуджених українців він «обговорюватиме з новою владою», Україна має не припиняти шукати варіанти для звільнення своїх громадян із російських ґрат. За допомогою економічних санкцій, посилення політичного тиску на РФ, союзників у світовій політиці. Тим паче, що можливості для цього дають самі політв’язні, хоча й мають дуже обмежений інструментарій. 

схожі публiкацii

Наука

До зірок

2019-10-10 20:02