Суспільство 2019-01-02 10:58 Олег Фея

Рік грантів в українській науці

В Україні має статися важлива подія в адмініструванні науки — запуск Національного фонду досліджень (НФД). Фонд має прозоро розподіляти грантові гроші, й на нього покладають сподівання в питанні протидії відпливу кадрів із науки, підвищення якості досліджень. Проте із запуском виникають проблеми.

Незалежний європейський аудит української наукової системи, що проводився до програми «Горизонт 2020», ключовою проблемою назвав брак фінансування. Із неї випливає решта: застаріла дослідницька інфраструктура, низька оплата праці науковців, відплив мізків з української науки. 2019 рік не стане проривним у питанні грошового забезпечення. Зокрема, фінансування Національної академії наук прогнозується на рівні 4,7 млрд грн — стільки само пішло на Центральну виборчу комісію. Закон «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає спрямування на науку не менш як 1,7% ВВП, наразі є лише 0,27%.


2019-го мають повною мірою запрацювати Національна рада з питань розвитку науки і технологій (далі Нацрада) й НФД. Згідно зі ст. 20 згаданого вище закону 2017 року було створено Нацраду — дорадчий орган при Кабміні під керівництвом прем’єр-міністра. До складу її наукового комітету входять учені світового рівня з високою репутацією, він має консультувати владу щодо розвитку науки в країні. В адміністративному комітеті міністр освіти, інші міністри, представники ОДА, ректори провідних ВЗО. Закон передбачає, що Нацрада має збиратися хоча б раз на квартал, але поки що відбулося лише одне засідання в січні 2018-го.


У бюджеті-2019 передбачено лише 509 тис. грн на функціонування структури, що надзвичайно мало.

 

Читайте також: Змінитися, щоб бути лідером


«Система, коли науковці консультують уряд, чудово себе зарекомендувала, наприклад, у Європі, — розповідає Юлія Безвершенко, заступник голови Ради молодих вчених НАНУ. — Тому Нацраду ми розглядали передусім як консультативно-дорадчий орган, що має стати майданчиком, де вчені та профільні міністри, представники бізнесу на рівних дискутуватимуть про розвиток науки та її місце в добробуті держави. Коли Нацрада збиралася в січні, прем’єр-міністр усіляко демонстрував готовність узяти на себе політичне лідерство в реформуванні науки. Усе бачилося вельми непогано. Але минув ось уже майже рік, а діалогу немає, науковий комітет не може представити свої напрацювання, пришвидшити створення того самого Нацфонду».


За словами Безвершенко, Нацрада потребує фінансування, незважаючи на те що науковці працюють там на громадських засадах. Гроші мають піти на створення аналітичного підрозділу, який збирав би дані про українську наукову систему.


«Підрозділ напрацьовував би дані, які потім проходитимуть експертизу наукового комітету, обговорюватимуться з урядовцями й лягатимуть в основу реальних рішень. Наукова статистика в нас на дуже низькому рівні, її мають збирати професіонали. Нещодавно аналітичний центр CEDOS провів дослідження серед кількох найкращих педінститутів. І виявилося, що до якості наукової діяльності Академії педагогічних наук є великі питання.


Аналітичний підрозділ при Нацраді має проводити таку саму роботу: збирати статистику й аналізувати її. Тільки за наявності коректних даних державні рішення можуть бути адекватними й зваженими. От для створення такого підрозділу й потрібне фінансування. Без нього науковий комітет робитиме значно менше, ніж треба. Пояснювати потребу в цих грошах було важко. А починали ми взагалі з того, що іногородні члени комітету не отримували відшкодування за відрядження до Києва, хоча це безпосередньо передбачено законом».


4 липня уряд створив Національний фонд досліджень, і перші гранти він почне видавати наступного року. За мінімальних затребуваних 300 млн грн НФД отримав лише 262 млн. Його юридичне оформлення затримується. Кабмін не поспішає затверджувати виконувача обов’язків голови Фонду, через це його не реєструють як юридичну особу, що вже стало формальною причиною того, що в нього забрали статус головного розпорядника бюджетних коштів. На сьогодні він під міністерством, а це суперечить як Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», так і ідеї про незалежність НФД та його рівновіддаленість від усіх гравців наукової сфери.

 

Читайте також: Реформа науки. З багатьма невідомими


«Колись звучала цифра 1 млрд грн, але для початку й 262 млн непогано. Державний фонд фундаментальних досліджень, структурна одиниця МОН, що на сьогодні існує, має на порядок менший бюджет, — розповідає доктор фізико-математичних наук Станіслав Вільчинський, обраний до Наукової ради НФД. — У мене складається враження, що Гройсман покладає сподівання на Фонд і розуміє його важливість, але є люди з Міністерства освіти, які противляться цьому. Первинний імпульс повинен іти від Нацради, куди входять і представники МОН. На моє особисте переконання, вони навмисне затягують реєстрацію Фонду. Маю аргументовані підстави думати, що керівництво поки що діючого Державного фонду фундаментальних досліджень, який припинить існування з моменту юридичної реєстрації НФД, робить усе, щоб НФД не було створено».
Фонд складається з трьох секцій: математики і природничих наук (14 науковців), біології, медицини та аграрних наук (9 науковців), а також секції гуманітарних наук (7 науковців). Загалом до Наукової ради входить 30 науковців.


«Членів Наукової ради НФД було обрано 16 вересня, конкурс був більше ніж п’ять осіб на місце в кожній секції. Але документи на затвердження персонального складу ради відтоді лежать у відомстві пані Гриневич, — констатує Вільчинський. — Як тільки Наукову раду юридично затвердять, ми оберемо її голову, голів секцій, потім на конкурсній основі призначимо виконавчого директора НФД, сформуємо штат зі 60 співробітників і почнемо проводити конкурси, щойно гроші надійдуть на рахунок. Після юридичної реєстрації Фонд стане цілком незалежною від МОН структурою. Але, щоб усе запрацювало, Міністерство освіти має ще підготувати подання до Кабміну для призначення тимчасового виконувача обов’язків директора НФД, і він, згідно із законом, здійснить цю реєстрацію. Якраз із цим, на мій погляд, МОН відверто затягує. І складається враження, що робитиме це до середини 2019-го. Річ у тім, що до моменту юридичної реєстрації НФД передбачені бюджетом-2019 262 млн грн лежатимуть на рахунках міністерства. Якщо Фонд не зареєструвати, вони і далі лишатимуться там з усіма можливими наслідками та перспективами».
За словами Станіслава Вільчинського, проекти, які отримуватимуть гранти від НФД, має відповідати найвищим європейським вимогам і стандартам, а мінімальні гранти плануються в розмірі 1 млн грн на рік. Кожен проект незалежно й прозоро рецензуватимуть експерти, а члени Наукової ради надаватимуть підтримку як фундаментальним дослідженням (природничі, технічні науки), так і прикладним.

 

Спецтема: Українська наука


«Дуже активно підтримуватимемо дослідження молодих учених, адже одне із завдань Фонду — призупинити відплив мізків, створити умови для нормальної роботи талановитих науковців. Я багато спілкуюся з молодими вченими, які працюють за кордоном, і багато з них хотіли б повернутися, але для цього в Україні поки що немає можливостей і фінансових умов. Сподіваюся, що НФД вдасться, хоч і для обмеженої кількості молодих науковців, створити такі умови. Якщо, звичайно, він запрацює».


Крім того, президент ухвалив рішення про заснування фонду для підтримки молоді, магістрів, аспірантів і молодих докторантів розміром 1 млрд грн. Припускається, що він також запрацює 2019‑го, проте схема його діяльності поки що невідома. Загалом є надія, що з 2019-го нарешті почнеться адекватне фінансування наукових проектів за допомогою грантів.

 

Стаття з випуску Світ у 2019

схожі публiкацii

Новини RedTram

Loading...