Світ 2019-01-19 11:14 Даніель Екерт

Die Welt: Марнотрат століття

Жахливий сценарій на 2019 рік: високі митні бар’єри не лише між США та Китаєм, а й між усіма великими економічними блоками. Вчені вирахували, скільки коштуватиме ізоляція

Від часу фінансової кризи, яка сталася 10 років тому, запанував страх «чорного лебедя», тобто якоїсь неймовірної події, яка трапиться всупереч очікуванням і матиме для світової економіки фатальні наслідки. У 2019-му «чорний лебідь» може прийти в образі глобальної торговельної війни: відколи у 2016-му президентом обрали Дональда Трампа, розпад світової економіки на ворожі митні блоки вважають можливим, хоч і вкрай малоймовірним.


Більшість аналітиків виходить із того, що торговельні суперечності можна вирішити або принаймні пом’якшити. У такому варіанті країна-експортер Німеччина ще раз відбудеться незначними втратами, позаяк протекціоністські погрози виявляться врешті просто тактикою ведення переговорів, за якою не йтиме справжня ізоляція. В ідеальному варіанті — за базовим сценарієм — наслідком американського вимахування митною булавою стане те, що Китай ще ширше відкриє свої ринки. Результат — більше економічної свободи.


А що як станеться неймовірне і 2019 року торговельний конфлікт загостриться та перетвориться на торговельну війну, у якій усі сторони-учасниці прикриються протекціоністськими заходами?

 

Читайте також: Економічна співпраця з Росією: безперспективний орієнтир


Інститут німецької економіки за допомогою складної моделі прорахував різні сценарії, взявши до уваги й варіант «чорного лебедя», а саме неконтрольовану ескалацію торговельної суперечки, який зазвичай не враховується.
Результат тривожний і має стати поштовхом до роздумів для відповідальних осіб. Видання Die Welt мало змогу попередньо ознайомитися з дослідженням під назвою «Потенційні наслідки загострення торговельної суперечки». Перші негативні наслідки вже помітні. Слабкий біржовий розвиток 2018 року не в останню чергу зумовлений дедалі більшою націоналістичною конфронтацією між Китаєм і США.


«Уже сьогодні видно, що торговельний конфлікт між супердержавами гальмує динаміку світової економіки», — стверджує Ґаліна Колєв, експертка з питань кон’юнктури Інституту німецької економіки. Після того як США за нового президента змінили торговельно-політичний курс країни, непевність помітно зросла.

 

Наслідки торговельної війни для Німеччини


«Для економіки Німеччини цей процес має численні наслідки», — вважає Колєв. Зумовлені політичними чинниками додаткові мита та інші обмеження торговельних потоків впливають не лише на німецьких експортерів, наприклад автомобільну промисловість, а й на весь ланцюжок постачання. Оскільки багато постачальників працює поза межами ФРН, нова ера протекціонізму зачепить не лише країну-експортера Німеччину, а й чимало інших держав ЄС, які мають тісні економічні зв’язки з нею.


Торговельні обмеження з позиції «Америка передусім» можуть бути політично популярними й надавати привілеї окремим групам клієнтели, але загалом за них доведеться розплачуватися добробутом і зростанням. «У США додаткові мита можуть означати вищі ціни для споживача», — пояснює Ґаліна Колєв.


Водночас зменшуються й прибутки іноземних компаній: «І одне, й інше має негативний ефект для економіки загалом». Передовсім протекціоністські заходи позитивно впливають на місцевих виробників в Америці, адже послаб­люється конкуренція з-за кордону. Проте це справдиться лише у разі, якщо інші держави не відреагують аналогічними заходами. Щойно кілька економічних блоків підніме митні мури, ускладнюючи одне одному вільний обмін товарами та послугами, програють усі.

 

Читайте також: Позбутися стереотипів. Як торгівля з ЄС змінює українську економіку


Мабуть, розрахунок Трампа був на те, щоб силою найбільшої у світі національної економіки змусити торговельних партнерів підкоритися. Однак чи виправдає себе така тактика, жодної певності немає.


Економісти по-різному оцінюють здобутки в питанні добробуту завдяки вільній торгівлі. Так, Фонд Бертельс­манна нещодавно вирахував, що після підняття залізної завіси в 1990-му абсолютний приріст доходів на одного громадянина США дорівнював €445 на рік. У Німеччині середній річний приріст на одного мешканця відтоді становить аж €1151.

 

Глобальний розподіл праці створює добробут


Однак хоч у який спосіб вимірювати ефект від глобалізації, проте жоден серйозний дослідник не ставить під сумнів те, що вільний обмін збільшує багатство людства загалом. Як можна було пересвідчитися після Другої світової війни, вигоду від міжнародного розподілу праці реально отримати лише за умови вільної торгівлі.


«Повоєнна історія знає лише один напрям торговельної політики: у ході виснажливих переговорів у світі вдалося скасувати торгові бар’єри, насамперед мита», — пояснює дослідниця Інституту німецької економіки. Завдяки цьому можна було оптимально використовувати переваги спеціалізації. Глобальні ланцюжки доданої вартості гарантували багатьом країнам зростання добробуту, якому тепер через створений Трампом прецедент загрожує певний регрес.


На взаємозв’язку між вільною торгівлею та збільшенням купівельної спроможності громадян наголошують й інші дослідники: «Зменшення постійних видатків на одиницю продукції завдяки виробництву для глобальних ринків після Другої світової війни сприяло зростанню загального блага», — пояснює професор економічної політики Лейпцизького університету Ґюнтер Шнабль.


Якщо тепер національні ринки почнуть ізолюватися, окремі підприємці хоч і зможуть виробляти більше товарів для внутрішнього споживання, але загалом, для глобального ринку, продукуватимуть менше товарів. Зростуть витрати, а відтак і ціни для споживачів.

 

Читайте також: Рік перших ластівок. Економічні підсумки 2018-го

 

Порушення глобальних ланцюгів постачання позначиться на реальній зарплаті


«Якщо глобальні ланцюги постачання обкласти митом або порушити, ціни в промислових країнах зростуть, а реальні зарплати знизяться», — попереджає Шнабль. До того ж їхня інноваційна потужність піде на спад: «Адже дотепер висока міжнародна конкуренція на світовому ринку тиснула на маржі прибутку й підприємство могло отримати більшу маржу лише завдяки підвищенню ефективності та інноваціям».


Досі споживачі мали змогу купувати кращі товари за низькими цінами. Цей процес, не виключено, загальмується або зупиниться, про що вже свідчать нинішні тенденції. Лише суперечка між Китаєм і США негативно впливає на німецького виробника. Пов’язана з цим непевність призводить до зменшення інвестицій, що знову ж таки несприятливо позначається на виробництві та ринку праці.


Симуляція торговельної війни


Наскільки інтенсивними можуть бути такі наслідки? Відповідь на це запитання шукала дослідниця кон’юнктури Ґаліна Колєв. Для цього вона скористалася методом комп’ютерної симуляції за допомогою програми Oxford Economics Global Economic Model (OEGEM). Її модель, яка охоплює понад 26 тис. рівнянь і лише для Німеччини враховує понад 600 різних макроекономічних показників, пророкує болісні втрати добробуту.


Відповідно до сценарію номер один, який практично відповідає актуальним очікуванням стосовно того, що США обкладуть додатковим 25-відсотковим митом половину імпорту товарів із КНР, а китайці теж запровадять підвищене мито на всі товари зі США, глобальний внутрішній валовий продукт (ВВП) знизиться на 0,3%. Здається, це небагато. Але треба врахувати, що обсяг світової економіки становить майже $81 трлн, тож зменшення на 0,3% відповідає падінню добробуту більш ніж на $240 млрд.


За сценарієм номер два і США, і КНР вводять 25-відсоткове додаткове мито на всі товари, імпортовані одне від одного. У результаті глобальний ВВП падає на 0,4%. Наслідки будуть набагато важчими, якщо до конфлікту долучаться інші торговельні блоки й зі свого боку теж вдадуться до протекціоністських заходів.


Згідно з третім сценарієм науковці передбачають запровадження взаємних додаткових податків на імпорт усієї палітри товарів у розмірі 10%. Окрім США та ЄС у «війні» беруть участь ще п’ять торговельних партнерів.


На перший погляд, сценарій номер чотири відрізняється від третього лише ступенем інтенсивності, однак результат тут значно драматичніший. Якщо поряд з Америкою та Європою 25-відсоткове додаткове мито на весь імпорт запровадять ще п’ять інших торговельних партнерів, слід очікувати обвалу глобального експорту на 8% і падіння ВВП на 2,5%.

 

Читайте також: Сповільнення світової економіки, обвал Johnson & Johnson та нові старі проблеми Facebook


Показники німецької економіки зменшаться в цьому випадку на 3,8%, кількість безробітних зросте на 1,9%. Для Європи загалом це означатиме, що багато мільйонів людей втратять роботу. А добробут у світі впаде приблизно на $2 трлн.
Через низьку експортоорієнтованість втрати робочих місць у США потенційно не такі фатальні: для Штатів модель передбачає збільшення безробіття на 1,2%. Однак американська економіка загалом малою кров’ю аж ніяк не відбудеться: її ВВП впаде навіть більше, ніж німецький, — на 4,1%.


Для розуміння: це падіння було б глибшим, аніж те, яке США пережили під час великої рецесії 2009 року, коли американська економіка просіла менш як на 3%. Крім того, існує велика небезпека потрапляння економіки в протекціоністське замкнене коло, як це було в 1930-ті, коли торговельна війна живила фінансову кризу, а фінансова криза — торговельну війну.


Однак «чорний лебідь» залишається тим, чим він є: подією, яка, власне кажучи, не повинна відбутися. «Сценарій номер чотири торговельної війни між США та їхніми найважливішими торговельними партнерами найнеймовірніший, це найгірший варіант», — наголошує Ґаліна Колєв. Залишається сподіватися на повернення у 2019 році до міжнародної співпраці, а відтак і до економічної розсудливості. На вихідних Дональд Трамп, за його словами, мав «довгу й дуже добру телефонну розмову» з китайським лідером Сі Цзіньпінем. Світова економіка перебуває в напруженому очікуванні, на чому ж врешті-решт зійдуться дві супердержави. 

схожі публiкацii

Новини RedTram

Loading...