Світ 2019-02-01 09:52 Штефан Лаурін , Ева Марі Коґель
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: «Хезболла» любить Німеччину

«Хезболла» — найпотужніше угруповання бойовиків на Близькому Сході й один із найбільших наркокартелів світу. Попри це, у Німеччині організація заборонена лише частково, хоча зв’язки з арабськими кланами очевидні

Коли товариство «Аль-Мустафа» в Бремені запрошує до своєї мечеті, там буває людно. Залежно від нагоди тут може зібратися до 800 осіб. Іноді перед шиїтською громадою проповідує імам, іноді діти декламують аяти з Корану, майже завжди лунає музика. Можна подумати, що це ніби справжнє життя громади.


Більшість членів товариства походить із Лівану. Про декого відомо досить багато, передовсім через те, що за ними стежить бременська служба захисту Конституції. Адже арабсько-шиїтське культурне товариство працює як місце зустрічей прихильників «Хезболли», найпотужнішого угруповання бойовиків на Близькому Сході.


У Лівані шиїтська організація, яку значною мірою фінансує Іран, у безпосередній близькості до свого головного ворога — Ізраїлю — утримує своєрідну псевдодержаву. На ліванському боці Голанських висот «Хезболла», «партія Бога», розмістила приблизно 120 тис. ракет, які можуть досягти будь-якого ізраїльського міста. А крім того, військо з 25 тис. осіб і ще стільки само резервістів.


Під час своєї операції в Сирії, де «Хезболла» дбала про те, щоб режим Башара Асада втримався при владі, її бойовики здобули великий досвід. Страшний сон усіх ізраїльських служб безпеки. Але «Хезболла» — це щось значно більше, ніж її військова та політична гілки. У всьому світі угруповання діє як кримінальний синдикат контрабанди зброї та наркотиків. Німеччина не виняток. Тут вона розбудовує організаційну структуру, зокрема в товариствах при мечетях, як-от в «Аль Мустафа».

 

Читайте також: Twitter-базар


Хоча кримінальні зв’язки «партії Бога» в Європі добре відомі західним спецслужбам і політикам, до списку терористичних організацій її внесли у 2014-му, ще й лише військову гілку. Отже, ті, хто займається в межах «Хезболли» політичною чи економічною діяльністю, кримінального переслідування можуть не боятися.


«Хезболла» користується тим, що Німеччина не вважає її терористичною організацією, — каже Рон Прозор, директор Інституту міжнародної дипломатії в ізраїльському приватному університеті IDC Herzliya та колишній посол своєї країни в ООН. — Легальність дає змогу угрупованню торгувати в Німеччині наркотиками, відмивати гроші й навіть збирати додаткові кошти через начебто організації допомоги. Німці, які діють із добрих намірів і жертвують гроші для певних ісламських організацій, гадки не мають про те, що їхні гроші використовують для купівлі зброї в Лівані».
Рон Прозор щойно був у Берліні й представив німецьким політикам дослідження науковців зі свого інституту. Екс-дипломат не приховує, що має політичну мету. «Німці достатньо розумні, щоб усвідомлювати: поділ на політичну та військову гілки «Хезболли» штучний. Вони мають оголосити терористичною всю організацію».

 

Напади в Європі


Прозор, звичайно, знає і контраргументи: що тут «Хезболла» не вчиняє жодних терактів, що вона політичний фактор на Близькому Сході, що не можна допустити припинення діалогу з нею. Але, за його словами, все це можна легко спростувати. «Хезболла» вже вчиняла напади у Франції, Греції та Болгарії. На Близькому Сході угруповання передовсім є фактором нестабільності: тільки подумайте про його роль у сирійській війні, зрештою, ЄС підтримує діалог і з палестинським ХАМАСом, хоча його визнано терористичною організацією», — сказав він.


Хороших аргументів проти кваліфікування «Хезболли» терористичною організацією немає. «Справжня причина уникання Німеччиною цього кроку, — каже Прозор, — політична: Іран є головним спонсором «Хезболли». А з ним у федерального уряду добрі відносини. Він чітко дотримує ядерної угоди з Тегераном. І це не вписується в картину, щоб іранські союзники скоювали злочини на німецькій землі та ще й збагачувалися на тому».


Німеччина має переосмислити ситуацію з «Хезболлою». І то не лише моральне питання, вважає Прозор: «Якби німці перекрили тут її фінансові потоки, це могло б допомогти запобігти наступній війні на Близькому Сході». 

 

Читайте також: Ескалація-2019: потенційні конфлікти і кризи у світі


У Північному Рейні-Вестфалії слідчі демонструють, як це може працювати. У 2017 році Земельна служба захисту Конституції назвала 105 осіб, які надавали організації підтримку. В університетському місті Мюнстер «Хезболла» утримує центр імама Махді. У Рурському регіоні прихильники терористичної групи зосереджені в Ессені й Дортмунді, але вони активні й у курортному місті Бад-Енгаузен.


Відомо, що між злочинними сім’ями в Німеччині та мережами «Хезболли» існують контакти, що вони знаються й частково цінують одне одного. Прикладом може бути Алі Б. Після того як у 2016 році німецький суд засудив Б. до багатьох років позбавлення волі за торгівлю наркотиками, ґанґста-репер із району написав йому серенаду, у якій марив про торгівлю героїном і в’язницю. Численні родичі репера, який сам уже сидів у тюрмі, є палкими прихильниками «Хезболли». Вони поширюють у соціальних мережах пропагандистські матеріали організації й гордо позують із трупами противників. 


Засуджений наркоторгівець Б. також позує на фото з штурмовою гвинтівкою. Досить незвична зброя для злочинців у Німеччині. Але для офіційних установ позування зі зброєю та поширення фотографій у соцмережах не є доказами співпраці між групами, у яких демонстрація готовності до насильства належить до зовнішніх атрибутів.


«Хезболла» — це багато різних напрямів, — каже Метью Левітт, провідний співробітник і директор із боротьби з тероризмом у Washington Institute for Near East Policy. — Бойовики, терористична організація, соціальний благодійний рух і міжнародний злочинний синдикат».
Розглядати їх як окремі не лише грає «Хезболлі» на руку, а ще й неефективно. «Навіть сама вона відкрито демонструє, що цього поділу не існує. Ми себе обманюємо, коли думаємо, що можемо їх розмежовувати, адже цього не робить навіть «Хезболла», — каже Левітт.

 

Читайте також: Die Welt: Що залишиться від Меркель

 

«Німеччина — рай для відмивання грошей»


У США в цьому питанні просунулися ще далі. Тамтешнє Управління боротьби з наркотиками DEA давно має власний підрозділ, який розслідує зв’язки тероризму та контрабанди наркотиків. Його слідчі виходять із того, що через посередників «Хезболли» щомісяця проходить близько $200 млн, переважно через контрабанду наркотиків.


Наркотики з Південної Америки через Західну Африку кораблями доставляють і в німецькі порти. За минулий рік лише в Гамбурзі митники вилучили 7 т кокаїну. Водночас фахівці вважають, що виявити вдається лише 10% усіх поставок дурману.
За цю проблему разом з американським DEA можуть взятися і європейські, зокрема німецькі, структури. Приклад — операція «Кедр» у 2016-му. Тоді спільні розслідування Німеччини, Франції, Італії, Бельгії та багатьох органів ЄС і DEA привели до ліквідації мережі торгівлі наркотиками та відмивання грошей «Хезболли», що охоплювала чотири континенти. У Парижі суд досі розглядає справи 15 обвинувачених. Проте після згаданої операції більше не було повідомлень про акції німецьких органів влади проти мереж «Хезболли». Хоча деякі з арештованих тоді її посередників були активними й у Німеччині — як інвестори.


«Для багатьох терористичних організацій терор є лише побічною діяльністю. Йдеться про гроші. Вони ціляться в нашу економіку», — каже Андреас Франк, експерт із відмивання грошей, який виступає й перед комітетами Бундестагу, вважаючи, що німецька політика повинна надолужувати. «Німеччина — рай для відмивання грошей, — додає. — Злочин часто скоюють в одній країні, а отримані в результаті гроші відмивають в іншій. Це проблема для кримінального переслідування».


Німеччина особливо добре підходить на роль перевалочного пункту для відмивання грошей. «Ми живемо в правовій державі. Перепони на шляху справи до суду дуже великі». Окрім того, ФРН — це дуже ліквідний ринок, особливо в сфері нерухомості. Привабливою країну робить не в останню чергу й політична стабільність: «Тут ніхто не повинен ділитися своїми грішми з канц­леркою, власність у безпеці». Це стосується й багатств «Хезболли».