Світ 2019-02-01 15:07 Христина Вовчук
  ▪  

Звіт розвідки США: співпраця РФ і Китаю, вибори в Україні і світові загрози

Тиждень.ua розповідає про доповідь розвідувальної спільноти США про основні загрози, що постають перед світом.

Директор Національної розвідки Сполучених Штатів Ден Коутс представив масштабний звіт розвідувальної спільноти США щодо основних загроз, що постають перед світом. Американська розвідка вважає, що найбільшу загрозу кібершпигунства наразі становлять Китай і Росія. Крім того, автори звіту переконані, що Пекін і Москва представлятимуть широкий спектр економічних, політичних, контррозвідувальних, військових і дипломатичних викликів Вашингтону. Водночас у доповіді містяться застереження й щодо України. Зокрема, мова йде про зростання напруги в Чорному та Азовському морях, про намагання РФ завадити зусиллям Києва інтегруватися в ЄС й зміцнити зв'язки з НАТО, та про вживання Кремлем заходів  для впливу на президентські вибори в Україні.

 

Кіберзагрози

 

Противники та стратегічні конкуренти США дедалі частіше будуть використовувати всі достіпні засоби в кіберсфері, включаючи кібершпигунство та кібератаки, щоб політично, економічно та військово переважати над Штатами, їх союзниками та партнерами. Зокрема, Китай, Росія, Іран і КНДР дедалі частіше використовуватимуть кібероперації для того, щоб нести загрозу як штучному інтелекту, так і інформаційно-обчислювальним мережам з системаами управління - викрадати інформацію, впливати на американських громадян та порушувати критичну інфраструктуру. Автори звіту зробили висновок, що наразі найбільшу загрозу кібершпигунства становлять Китай і Росія .

 

Китай є найбільшим викликом в кіберсфері, дедалі зростає загроза нападу з його боку на основні військові та критичні системи інфраструктури США. Пекін залишається найактивнішим стратегічним конкурентом, відповідальним за кібершпигунство проти уряду США, корпорацій і союзників. Так, Китай надалі сприятиме шпигунству проти ключових американських технологічних секторів, вирішуючи таким чином завдання національної безпеки або економічні цілі, які неможливо досягти іншими засобами. У Вашингтоні стурбовані можливістю розвідувальних служб та служб безпеки Піднебесної використовувати національні ІТ-компанії як системні шпигунські платформи проти США і союзників. Крім того, Пекін має можливість запускати кібератаки, які можуть мати локальний руйнівний вплив тимчасового характеру на критичну інфраструктуру, наприклад, порушити роботу трубопроводу природного газу на кілька днів або тижнів.

 

Розвідка США дійшла висновку, що Росія продовжує бути  ефективним супротивником, інтегруючи кібершпигунство та кібератаки задля досягнення своїх політичних і військових цілей. Тепер Москва може проводити кібератаки, щоб зірвати або завдати шкоди цивільній та військовій інфраструктурі США під час кризи. Між тим, російські спецслужби продовжуватимуть орієнтуватися на інформаційні системи США, а також на мережі  партнерів по НАТО. Крім того, за даними звіту, Росія має здатність здійснювати кібернапади в США, на критичну інфраструктуру, наприклад, втрутитися в функціонування електромереж, як це відбувалося в Україні у 2015 і 2016 роках.

 

Своєю чергою, Іран використовує більш складні кібернетичні прийоми для шпигунства. Тегеран також використовує соціальні медіа-платформи для орієнтації на аудиторію США та інших країн. Іранські кіберзлочинці орієнтуються на чиновників уряду США, урядові організації та компанії, щоб отримати розвідувальні дані та підготувати себе для майбутніх кібероперацій. Разом з тим, за оцінками Тегеран також здатен викликати тимчасові локальні кризи, такі як придушення корпоративних мереж великої компанії протягом декількох днів або тижнів.


Водночас Північна Корея представляє значну кіберзагрозу для фінансових установ, залишається загрозою кібершпигунства і зберігає здатність проводити руйнівні кібератаки. КНДР продовжує використовувати кіберможливості для крадіжки даних з фінансових установ для отримання прибутків. Кіберзлочини Пхеньяну включають спроби викрасти більше $1,1 млрд. по всьому світі.

 

Втручання у вибори

 

На думку авторів звіту, противники США, ймовірно, будуть використовувати онлайн-операції впливу, щоб спробувати послабити демократичні інститути, підірвати союзи і партнерства США, і сформувати бажані політичні результати в Сполучених Штатах і в інших країнах. Зусилля Росії в соцмережах продовжуватимуть зосереджуватися на загостренні соціальної та расової напруженості, підриві довіри до влади. Також Москва може використовувати додаткові інструменти впливу, такі як розповсюдження дезінформації, проведення операцій з маніпулювання даними.

 

Своєю чергою, влада Китаю вже контролює інформаційне середовище в країні, і вона розширює свою здатність керувати інформацією та дискурсами,що пов'язані з Китаєм за кордоном, особливо з питань, які Пекін вважає основою партійної легітимності, таких як Тайвань, Тибет і права людини. Китай продовжуватиме використовувати правові, політичні та економічні важелі, такі як можливості відкриття китайських ринків, для формування інформаційного середовища. Пекін здатен використовувати кібератаки проти систем у Сполучених Штатах для цензури або придушення думок, які вона вважає політично чутливими.

 

Іран, який використовував кампанії в соціальних мережах з повідомленнями, що відповідають інтересам Ірану, продовжуватиме використовувати онлайн-операції впливу, щоб спробувати просунути свої інтереси. Водночас суперники ймовірно, намагатимуться використовувати підробки або подібні технології, щоб створити переконливі, але фейкові зображення, аудіо та відео, щоб посилити кампанії впливу, спрямовані проти Штатів. Ба більше, противники можуть використовувати кіберзасоби для безпосереднього маніпулювання або порушення виборчих систем - наприклад, шляхом втручання у реєстрацію виборців або у процес підрахунку голосів.

 

Зброя масового ураження

 

Загальна загроза від зброї масового ураження продовжуватиме зростати протягом 2019 року, особливо відзначається загроза хімічної війни, через її періодичне застосування останнім часом. Зокрема, Північна Корея, Росія, Сирія та ІДІЛ використовували хімічну зброю на полі бою або в операціях для вбивства протягом останніх двох років. Ці напади включали традиційні бойові отруйні речовини, токсичні промислові хімікати і нервово-паралітичний агент "Новичок". Загроза з боку біологічної зброї також стала більш різноманітною, оскільки бойові біологічні агенти можуть використовуватися різними способами, і їх розвиток полегшується за допомогою технологій подвійного використання.

 

У розвідці США зазначають, що Північна Корея не проводила жодних ядерних випробувань більше року та заявила про свою підтримку денуклеаризації Корейського півострова. Однак КНДР зберігає свої можливості щодо створення ЗМУ, тому амерпиканські експерти вважають, що навряд чи Пхеньян відмовиться від усіх своїх запасів, систем доставки та виробничих потужностей. Лідери Північної Кореї розглядають ядерну зброю як критичну для виживання режиму. У своєму новорічному зверненні 2019 року лідер КНДР Кім Чен Ун завірив, що Північна Корея піде до повної денуклеаризації і обіцяв не виробляти, не випробовувати, та не використовувати або не розповсюджувати ядерну зброю. Однак Вашнгтон продовжує спостерігати активність, несумісну з повною денуклеаризацією.

 

У свою чергу, Росія залишатиметься найбільш потужним противником у 2019 році, розробляючи нові стратегічні та нестратегічні системи зброї. Президент РФ Владімір Путін використовував свій щорічний виступ у березні 2018 року, щоб публічно анонсувати декілька з цих програм озброєння, включаючи нову МБР, призначену для подолання системи ПРО США,  гіперзвукові ракети, крилаті ракети далекого радіуса дії, а також підводний апарат з ядерними джерелами енергії. Росія також розробила крилату ракету наземного базування, яка порушує положення Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (INF).

 

Крім того, Китай продовжить розширювати свої можливості ЗМУ. Зокрема, Пекін продовжує багаторічні зусилля, спрямовані на модернізацію своїх ядерних ракетних сил, включаючи розгортання морської зброї, а також тестування гіперзвукових апаратів. Китайці також оприлюднили свої наміри сформувати ядерну тріаду, розробивши бомбардувальник наступного покоління, здатний нести ядерну зброю.

 

У Південній Азії постійний ріст і розвиток пакистанських й індійських програм ядерної зброї збільшують ризик інциденту ядерної безпеки в регіоні, а нові види ядерної зброї запроваджують нові ризики для динаміки ескалації і безпеки в регіоні. Так, Пакистан продовжує розробляти нові види ядерної зброї. Водночас Індія в цьому році провела своє перше розгортання підводного човна з ядерною енергією, озброєного ядерними ракетами.

 

Співпраця Китаю і РФ

 

 

Автори звіту переконані, що Китай і Росія представлятимуть широкий спектр економічних, політичних, контррозвідувальних, військових і дипломатичних викликів Сполученим Штатам і їх союзникам. У розвідці США очікують, що вони співпрацюватимуть, щоб протистояти американським цілям. "Китай і Росія розширюють співпрацю один з одним і через міжнародні організації для формування глобальних правил", - йдеться у доповіді. Москва і Пекін з 2014 року значно розширили свою співпрацю, особливо в енергетичній, військовій та технологічній сферах.

 

Так, Китай став другим за величиною донором до миротворчого бюджету ООН і третім найбільшим вкладником у регулярний бюджет ООН. Пекін успішно лобіює отримання високих посад у Секретаріаті ООН та асоційованих організаціях його громадянами. Крім того КНР використовує свій вплив для того, щоб тиснути на ООН і держави-члени, задля певних преференцій в питаннях Тайваню та прав людини. Своєю чергою, РФ працює над консолідацією контртерористичних структур ООН під егідою заступника генсека ООН з питань боротьби з тероризмом (Владімір Воронков, - Ред.). Обидві країни, ймовірно, використовуватимуть ООН як платформу для підкреслення наративів, які відображають їхні інтереси та будуть відволікати дискусії від прав людини та демократії.

 

Росія і сусіди

 

Автори звіту зазначають, що повільне зростання заробітньої плати підриває покращення рівня життя, який багато російських громадян колись вважали найбільшим досягненням Путіна, а корупція - головна проблема, з якою Путін не може боротися, оскільки його політична система спирається на неї. Зокрема, після того, як в 2018 році він підтримав непопулярну пенсійну реформу в РФ, публічне схвалення Путіна знизилося до рівнів, які не спостерігалися з часу незаконної анексії Криму у 2014 році. Тим не менш, для мінімізації викликів Путіну Кремль може покладатися на свої традиційні інструменти переконання, включаючи ЗМІ та розподіл фінансових вигод, і він може звернутися до своїх служб безпеки, щоб перешкодити протестам, придушити опозицію і залякати еліти .

 

Водночас зусилля Росії з розширення свого світового військового, комерційного та енергетичного впливу  і побудови партнерських відносин з американськими союзниками та противниками, швидше за все, створять все більші виклики. Москва продовжуватиме наголошувати на своїх стратегічних відносинах з Пекіном, а також на своїй більшій ролі на Близькому Сході, Південно-Східній Азії, Африці та Латинській Америці.

 

Також Росія прагне підвищити свою військову присутність і політичний вплив в Середземномор'ї і Червоному морі, збільшити продажі зброї, розширити інформаційні операції в Європі і впливати на конфлікти на Близькому Сході, зокрема на спробу врегулювання ситуації в Афганістані. "Москва розглядає військову силу як запоруку збереження її життєвих інтересів та підтримку її зовнішньої політики; вона стає все більш модернізованою і спроможною у всіх військових сферах і підтримує найбільший в світі оперативний ядерний арсенал", - наголошується у доповіді.

 

Між тим, Кремль буде прагнути підтримувати і розширювати свій вплив на країни колишнього Радянського Союзу, які, як він стверджує, перебувають в його сфері впливу. У розвідці США вважають, що двосторонні напруги продовжуватимуть зростати в Чорному та Азовському морях, оскільки кожна зі сторін відстоює свій суверенітет і військово-морські можливості. Водночас масштабний напад РФ на Україну американська розвідка вважає "операційно можливим, але малоймовірним".  Крім того, Росія продовжуватиме свою військову, політичну та економічну дестабілізаційну кампанію проти України, намагаючись завадити зусиллям Києва інтегруватися в ЄС та зміцнити зв'язки з НАТО. "Перехоплення Росією українських суден у Керченській протоці та затримання моряків кораблів у листопаді 2018 року свідчить про готовність Росії обмежити свободу українського судноплавства в цьому районі і чинити політичний тиск на керівництво країни, особливо напередодні виборів в Україні цього року", - підкреслюється у звіті.

 

У Вашингтоні переконані, що Росія збирається вжити заходів для впливу на президентські вибори в Україні, застосовуючи низку інструментів для впливу та експлуатації крихкої економіки Києва, широкої корупції, кібервразливості та невдоволення громадськості в надії витіснити Порошенка та привести до влади менш антиросійський парламент.