Суспільство 2019-02-08 19:05 Ірина Рябоштан
  ▪  

Українська боротьба за права людини. Які позови проти Росії розглядає ЄСПЛ

Перемога в цих справах допоможе Україні в юридичних питаннях, дипломатичних і міжнародних переговорах

У Європейському суді з прав людини на даний момент перебуває п'ять позовів проти Росії. В Україні не беруться прогнозувати, коли ми можемо отримати перші рішення за цими позовами. Водночас заступник міністра юстиції – уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина наголосив, що перемога в цих справах допоможе українській стороні в дипломатичних і міжнародних переговорах, а також – у юридичних питаннях. За його словами, це також може створити прецедент для судів, які розглядають ці питання.

 

"Рішення, у якому буде встановлене порушення з боку РФ та факт ефективного контролю, якщо ми виграємо, дозволить й іншим заявникам йти із заявами проти РФ щодо порушень прав людини, які відбуваються на цих територіях. І відповідно стягувати з РФ компенсації. Також це становить більш чітку міжнародну та юридичну оцінку цією ситуації, що ОРДіЛО знаходиться під ефективним контролем. <…> Навіть, якщо Росія не сплатить гроші по цих рішеннях, це (перемога за позовами – Ред.) буде дуже корисно для України", – пояснив Ліщина.   

 

Так, станом на початок 2018 року в провадженні Європейського суду перебувало п'ять міждержавних справ України проти Росії, які в травні були передані на розгляд Великої Палати. Натомість 21 червня 2018 року ЄСПЛ оголосив про об’єднання справ по Криму та Донбасу в дві великі (замість чотирьох до двох за географічним критерієм). Таким чином, зареєструвавши справи "Україна проти Росії (щодо Криму)" та  справи "Україна проти Росії ( щодо східної України)".

 

Першій позов, який Київ подав ще 13 березня 2014 року, стосується порушень прав людини на території Криму внаслідок анексії. Варто зазначити, що його об'єднали з подібною міждержавною справою за 2015 рік. Загалом позов стосується захоплення  Росією Кримського півострова та численних порушень прав людини. Окрім цього, у заяві пред’явлено вимогу щодо повернення півострова, а також виголошено претензію про застосування РФ примусового громадянства в Криму.

 

Разом з тим, Україна доводить, що Росія отримала повний контроль над півостровом у ніч на 27 лютого 2014 року, а не після проведення так званого "кримського референдуму" 18 березня.

 

Своєю чергою, суд прийняв юридичну позицію зі свідченнями 50 свідків, які описували процес захоплення і порушення прав людини в ході окупації, і великої кількості документів та відеоматеріалів. Завдяки їм було встановлено конкретний перелік посадових осіб РФ, які здійснювали координацію захоплення Криму та керували операцією.

 

Також ЄСПЛ призначив на 27 лютого слухання щодо позову України проти РФ стосовно порушень прав людини в окупованому Криму. Відповідні рішення ухвалюються в справах, у яких порушуються важливі питання права або мають особливе значення для захисту прав людини і основоположних свобод. Утім, за декілька тижнів до засідання Суд його переніс на невизначений термін. У свою чергу, у Мін'юсті заявили, що Україна повністю готова до проведення публічних слухань, а також уже направила запит до ЄСПЛ із проханням призначити в найкоротші терміни дату слухання.

 

Читайте також: Огляд InformNapalm: ціна ракетної гонки і нові обличчя окупації Криму

 

Водночас у другій міждержавній справі проти Росії йдеться про викрадення бойовиками в ОРДіЛО дітей-сиріт і дітей з інвалідністю та їх переміщення на територію Росії. Зазначимо, що в червні-липні 2014 року були сформовані групи дітей та в супроводі дорослих незаконно вивезені до РФ. Пізніше дипломатичними зусиллями дітей повернули в Україну.

 

На даний момент відповідна заява прийнята ЄСПЛ до розгляду. Однак, за словами Ліщини, ця справа буде наслідувати долю основної заяви по Донбасу – "Україна проти Росії (щодо східної України)".

 

"Суд формально не зупиняв розгляд (заяви щодо викрадення дітей-сиріт – Ред.), але дочекаються вже рішення по основній заяві, а потім розглядатимуть цю", – наголосив уповноважений у справах ЄСПЛ.

 

Він пояснив, що в рамках основного позову буде легше довести контроль Москви над бойовиками.

 

"Окремо його просто немає сенсу розглядати для ЄСПЛ, бо там те саме щодо юрисдикції (як і в основній справі по Донбасу). Але в рамках основної справи по Донбасу можна довести та більш повно розглянути контроль з боку Російської Федерації за цими військовими формуваннями, які знаходилися на Донбасі в 2014 році. Якщо ми візьмемо окрему цю заяву, то нам треба буде доводити контроль з боку РФ за конкретно цими бойовики, які вивозили дітей", – уточнив Ліщина.

 

Читайте також: Іван Ліщина: «ЄСПЛ і є одним із найкращих міжнародних інститутів, який допоможе Україні встановити факт російської агресії»

 

Так, "Україна проти Росії (щодо східної України)" є об'єднаним позовом, які складається із міждержавних заяв щодо порушень прав людини на території Донецької та Луганської областей протягом 2014 року та за 2015 рік. Зокрема, у скарзі наголошується, що російська влада здійснює фактичний контроль над зазначеними областями за допомогою сепаратистів і збройних груп. Також українська сторона заявляє, що в ОРДіЛО цивільне населення і військовослужбовці гинуть, піддаються тортурам і неприпустимому поводженню з боку збройних груп, контрольованих РФ.

 

Читайте також: ОРДіЛО: Прискорення невільного падіння

 

Суд 20 грудня 2018 року оголосив про рішення провести усні слухання в зазначеній справі. Україна та Росія мають час до 14 червня 2019 року для подання позиції на усні слухання. Натомість самі засідання попередньо планують провести в кінці 2019 року або на початку 2020.

 

Разом з тим, уже в 2018 році уряд України направив до ЄСПЛ нову міждержавну заяву проти Росії, яка стосується порушення прав політичних в’язнів. Так, у переліку значиться 71 бранець Кремля, йдеться як про нинішніх, так і про колишніх незаконно утримуваних РФ українців. Історії політв’язнів умовно об'єднали за категоріями задля полегшення аналізу.

 

Так, у заяві наголошується на системних порушеннях Конвенції про захист прав людини та основних свобод з боку Москви, а саме: про заборону катувань та принижуючого гідність поводження, особисту свободу, справедливий суд, про повагу до особистого та сімейного життя, свободу вираження поглядів, ефективний засіб захисту та про заборону використання дозволених Конвенцією обмежень прав для цілій інших ніж ті, для яких вони були передбачені.

 

Читайте також: Півострів неволі. Як житиме окупований Крим у 2019 році

 

Останню міждержавну заяву проти РФ Україна подала 7 січня 2019 року в зв'язку із порушенням прав захоплених українських військовослужбовців Військово-морських сил ЗСУ. У справі наголошується, що Росія порушила права 24 українських військовослужбовців внаслідок незаконного нападу на українські кораблі, поранення та захоплення моряків у районі Керченської протоки 25 листопада 2018 року, їхнього незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та утримання в пенітенціарних установах РФ.

 

Утім, українська сторона ще 28 листопада направила клопотання про надання уряду РФ вказівок про забезпечення конвенційних прав захоплених моряків та їх повернення до України. Наступного ж дня ЄСПЛ зобов’язав Москву надати інформацію про моряків, а також щодо юридичних підстав їхнього утримання, стану здоров’я та медичної допомоги. Ба більше, 4 грудня Суд частково задовольнив клопотання уряду України, зобов’язавши Росію забезпечити військовополонених необхідною медичною допомогою.

схожі публiкацii