ut.net.ua 2009-05-15 00:00

На повному пенсіоні

Уряду дедалі важче забезпечувати своєчасну виплату пенсій – прихований дефіцит бюджету Пенсійного фонду становить близько 13 млрд грн. Але експерти переконані, що до завершення президентських виборів пенсії платитимуть у повному обсязі

 

На останній нараді з питань фінансового становища Пенсійного фонду (далі – ПФ) президент Віктор Ющенко заявив, що реальний дефіцит бюджету цієї установи вдвічі більший від запланованого. Згідно з урядовою постановою від 11 березня 2009 року перевищення видатків над доходами ПФ до кінця грудня має становити 13,05 млрд грн. Відповідну різницю зазвичай покривають за рахунок держбюджету, і в цьому немає нічого особливого. Однак, за інформацією глави держави, в 2009-му розмір недотаційних надходжень до ПФ (114,91 млрд грн) спланували хибно, виходячи із завищеного показника фондів оплати праці (ФОП) в українських компаніях, відрахування з яких формують бюджет ПФ. Віктор Ющенко зауважив, що цього року ФОП становитиме в найкращому разі 276 млрд грн, тоді як у розрахунках Кабміну фігурує інша сума – 313 млрд грн. Наслідок урядового оптимізму – прихований дефіцит ПФ у розмірі близько 13 млрд грн.
 
Дві правди 
 
Поміж причин зменшення ФОП експерти виокремлюють дві ключові: масові звільнення працівників на українських підприємствах та «конвертація» зарплат. Ще в січні заступник голови Державної податкової адміністрації України Сергій Власенко прогнозував: «Найсумніша ситуація буде з адмініструванням нарахувань на фонд оплати праці». Зараз цей прогноз справджується: лише в січні–лютому обсяг власних надходжень до ПФ виявився на 3 млрд грн меншим від запланованого.
 
За версією президента, проблеми з виплатами пенсій можуть виникнути вже у травні. Віктор Ющенко звернув увагу на те, що в державній казні немає коштів для фінансування дефіциту бюджету ПФ: у квітні перевищення видатків фонду над доходами становило 3 млрд, тоді як на єдиному казначейському рахунку вдалося акумулювати лише 0,5 млрд грн.
 
Натомість міністр праці та соціальної політики Людмила Денісова стверджує, що «бюджет Пенсійного фонду напружений, але він виконується». За її даними, власні надходження ПФ у січні–квітні становили 106% плану». А перший заступник голови правління Пенсійного фонду Валерій Ярошенко повідомив Тижню, що розрив між доходами та видатками ПФ є плановим і асигнування на його покриття передбачені державним бюджетом на цей рік.
 
Експерти не сумніваються, що в умовах кризи уряд має проблеми з виконанням державного бюджету, які автоматично позначаються на ліквідності Пенсійного фонду. Але очевидно й те, що під час передвиборчих перегонів прем’єр Юлія Ти­мошенко, вона ж кандидат у президенти, зробить усе, щоб пенсії виплачували своєчасно. Принаймні на це розраховують у місцевих відділеннях ПФ, наголошуючи, що наразі серйозних проблем з фінансуванням немає. «Виплата пенсій залишається пріоритетною статтею витрат, а тому малоймовірно, що уряд затримуватиме ці трансферти», – стверджує економіст CASE-Україна Володимир Дубровський. На його думку, Кабмін знайде кошти на покриття дефіциту бюджету ПФ, але це призведе до появи нових дірок у фін­плані держави.
 
До джерел
 
Не виключено, зокрема, що на покриття дефіциту ПФ буде спрямовано кошти другого траншу Міжнародного валютного фонду. В травні Україна отримає $2,8 млрд, половина з яких, за домовленостями МВФ та уряду Юлії Тимошенко, може бути виділена на фінансування держбюджету.
 
Паралельно Кабмін вживає оперативних заходів для збільшення надходжень до ПФ. Зокрема, з 1 травня до 208 грн збільшено щомісячний внесок із пенсійного страхування для підприємців-спрощенців (раніше відповідні відрахування становили від 6 до 84 грн). Урядові економісти підрахували, що інновація має збільшити доходи ПФ у 2009 році на 1,9 млрд грн. Проте навряд чи ця цифра є реалістичною, оскільки відповідна урядова постанова може бути оскаржена в судах, адже податкові ставки визначаються тільки законами.  
 
Заступник голови ДПАУ Сергій Власенко, своєю чергою, обіцяє жорстко реагувати на спроби підприємців оптимізувати податкові нарахування на фонд оплати праці за допомогою спрощеної системи оподаткування. «Суть цієї системи в Україні абсолютно перекручена. Якщо працівник, який перебуває в трудових відносинах з підприємством, зареєстрований як приватний підприємець і нібито надає послуги відповідно до цивільно-правового договору, йдеться про застосування схеми ухиляння від сплати податків за допомогою системи спрощеного оподаткування, – каже пан Власенко. – Якщо спрощенець перебуває в трудових відносинах, роботодавець повинен офіційно платити йому зарплату, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб і збільшує нарахування на ФОП. Роботодавці, які використовують спрощенців для оптимізації, будуть об’єктами пильної уваги з боку податкових органів».
 
Хронічна виразка
 
Директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова називає ситуацію з бюджетом ПФ «цілком зрозумілою» і запевняє, що латати дірки доведеться ще довго, адже українська пенсійна система потребує суттєвих структурних змін. «Нічого екстраординарного в дефіциті фонду немає. Понад те, він цілком прогнозований та органічний, адже ситуація, що склалася, пов’язана зі зміною вікової структури населення та функціонуванням солідарної пенсійної системи», – зазначає Володимир Дубровський.
 
За інформацією Елли Лібанової, зараз кожен працюючий українець фактично утримує одного пенсіонера. Причому надалі ситуація лише погіршуватиметься – за даними Держкомстату, з 2014 по 2018 рік кількість пенсіонерів в Україні перевищуватиме кількість працюючих на 733 тис. осіб, до 2023 року ця цифра подвоїться.
 
Але Кабмін не орієнтований на стратегічні цілі й упровадження пенсійної реформи. Зокрема, голова Держкомпідприємництва Олек­­сандра Кужель вважає, що проведення довгострокових реформ під час кризи є неможливим, оскільки «це потребує значних коштів, політичної волі та єдності політиків, чого немає зараз». А Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, навпаки, попри кризу, вважає пенсійну реформу нагальною справою. На його думку, впровадження другого рівня пенсійної системи – загально­обов’яз­кової накопичувальної системи – не потребуватиме великих коштів з боку держави.
 
Експерти не радять уряду збільшувати податковий тиск, щоб вирішити проблему виплати пенсій, а пропонують переглянути розміри виплат так званим елітним пенсіонерам. «Невеликі пенсії треба виплачувати у повному обсязі, решту – в межах наявних бюджетних коштів. Звісно, це вкрай непопулярний захід, адже він може призвести до зменшення високих пенсій, – розмірковує Ігор Бураковський. – Доцільно також переглянути кількість категорій пільговиків у контексті скорочення системи со­­­ціальних пільг». Проте можливість втілення таких інновацій вкрай невисока. «Трансфертна система в Україні застаріла, але Кабмін не вдаватиметься до зменшення пенсій та кількості пільговиків, хоча це і є необхідним. У жодної політичної сили не стане волі запропонувати та підтримати непопулярні соціальні рішення напередодні президентських виборів», – резюмує Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень.

Новини RedTram

Loading...