Світ 2019-04-08 17:33 Анатолій Шара

Die Welt: Алжир – страх перед війною, Brexit як трагіфарс

Монопольне становище технологічних гігантів, проблеми демографії Східної Німеччини – основні теми видання.
 
Альфред Хакенсбергер стверджує, що алжирське суспільство відчуває страх перед громадянською війною. Протестний рух проти президента Бутефліка не вщухає, мільйони людей виходять на вулиці. Навіть очільник армії зажадав відставки голови держави – ось де міститься небезпека. В це важко було повірити до недавніх пір, але масові протести змусили піти з посади незмінного очільника держави. Хоча спочатку цей рух видавався таким, що має незначні шанси на успіх. Але цього разу масовість та певна ступінь агресивності зробила свою справу. Відставка президента не прибрала людей з вулиці, вони вимагають повного демонтажу режиму. Громадяни країни хочуть не просто косметичної заміни одного обличчя на інше, а реальних всеохоплюючих змін. Цілком зрозуміло, що в цій грі свої ставки мають багато внутрішніх гравців, які хочуть отримати свою частку влади в цій ресурсно-багатій країні. І звичайно виникає питання, чи за такої поза-фасадної політики зможе виникнути дієвий демократичний уряд? Для деяких сусідів, булоб дійсно вигідно, щоб в цій країні спалахнула громадянська війна. І звичайно, що на Заході не всіма був  позитивно сприйнятий той факт, що генерал Салах почав вимагати від президента Бутефліка покинути свій пост. Адже репутація в генерала, чесно кажучи, зовсім не бездоганна. Ба навіть серед самих опозиціонерів його сприймають з великим скепсисом. Адже, вважають, що генерал просто хоче отримати більше влади, користуючись значним незадоволенням алжирського суспільства. Ось тут і виникає найбільша небезпека – протистояння армії та групи впливу колишнього президента. Адже, Збройні сили завжди відігравали вирішальну роль в Алжирі. Поки, опозиція сподівається на мирне вирішення питання передачі влади. Але при цьому, вони самі зізнаються, що кожна з груп впливу може своїми необережними діями почати громадянське протистояння. Люди, які вийшли на протести, а їх значну частину займає молодь, можуть з легкістю бути скерованими один проти одного. Як це вже бувало в місцевій історії. Важливо якраз зазначити, що опозиція також побоюється й того, що армія наважиться та візьме владу в свою руки. Це буде кінець демократичним сподіванням.
 
 
 
 
Редактори Die Welt постійно звертають увагу на події на Британських островах. Адже Brexit зачепить всі країни ЄС без винятку. Британська очільниця збирається просити ЄС про продовження терміну виходу з Союзу. Але тепер це проблема опозиційного лідера Корбіна. Драматизм ситуації наростає. Вже після численних багатогодинних консультацій з урядовцями, парламентарями Тереза Мей знову залишилася ні з чим. А це значить, що знову потрібно звертатися до ЄС з проханням продовжити період офіційного розлучення Великобританії з Союзом. Це вже не можна назвати навіть фарсом. Проте, якщо раніше в Лондоні відповідальною особою за це все вважали тільки Терезу Мей, то тепер місток відповідальності перекинули й на лідера опозиції Джеремі Корбіна. Адже, їм потрібно з Мей пояснювати громадянам Великобританії весь цей трагіфарс навколо виходу з Європейського Союзу. Чим далі, тим менше можна зрозуміти його логіку і причини. Британський парламент тричі відхиляв план діючого прем’єр-міністра. Опозиційні депутати намагалися робити це так, щоб уникати публічної відповідальності, до певного періоду часу це працювало, але зараз вже ні. Громадськість покладає однакову ступінь відповідальності на обидва політичні табори. Незрозуміла біганина британських політиків навколо Brexit призвела до  тупику – неможливості відкласти цей процес до 22 травня, коли мають відбуватися вибори в Європі. Британія однозначно не хоче приймати учать в них. Але як тоді можна юридично відкласти питання виходу, якщо частина ЄС не бере участі у виборах? Нині, це найбільша проблема. Є сподівання, що в Лондоні це розуміють. З кожним днем британці роблять ситуацію все більш небезпечнішою. Адже, втрачається будь-який сенс волевиявлення громадян Великої Британії. 
 
 
 
 
Аня Етел та Гольґер Цшепітц описують страхи Міжнародного валютного фонду відносно технологічних гігантів. Очільниця фонду Лагардпопереджує про небезпеки подальшого зростання великих концернів. Адже це призведе до неминучої трансформації ринкових правил. Аналітики цієї потужної фінансової організації почали шукати відповіді на питання як економічне зростання технологічних концернів може вплинути на загальні дисбаланси в світовій економіці та виникнення соціальної нерівності. Вони досліджували фінансові показники підприємств в 27 країнах. Перший висновок показує те, що націнки в підприємствах технологічної галузі зросли в середньому на 8%. При цьому, в класичних фірмах, які можуть вимагати більшу маржузаробітку, цей процес виглядає дещо по іншому. Вони дивляться на ринок з точки зору унікальності свого продукту. Чим він оригінальніший, тим більша маржа. Якщо є подібні продукти, то політика техгігантів є досить гнучкою. Ці підприємства намагаються тримати свої частки ринку там де це є можливим. Але якщо їх становище є монопольним, то вони луплять нереальні націнки. Так би мовити ефект «переможець загрібає все». Економісти МВФ не єдині, хто занепокоєні фактом зростаючої технологічної монополізації. Недавно, британський банк Barclays провів дослідження, в якому досліджував цей феномен. Особливо кричущим є ситуація в певних галузях як от BigTech. В індексі конкуренції, складений аналітиками банку, конкуренція, з початку тисячоліття, знижується в ¾ досліджуваних секторах. Цей висновок вони зробили, підрахувавши частку економічної продукції в заробітній платі працівників. Ця частка знизилася до 49%. Це означає, що власники компаній отримують більшу частину пирога. В цьому контексті хочеться сказати, що нові цифрові суперзірки надзвичайно небезпечні. Адже, завдяки власній потужності вони можуть поглинати/викуповувати конкурентів, що значно посилюватиме тенденцію до концентрації та монополізації. 
 
 
 
 
Тобіас Кайзер пише про економічне зростання з маленьким недоліком. Негативні наслідки припинення виробництва вугілля та сталі в багатьох регіонах Німеччини ще не подолані. Але вже в частиніСхідноїНімеччини є чудовірезультати. Тим не менш, певнатенденціяставить під загрозу цю здобутки. Берлінський інститут населення та розвитку провів дослідження відносно кількості людей, які населятимуть Німеччину в 2035 році. Вони вважають 82,3 млн чоловік. Автори дослідження також говорять про регіони охоплені демографічною кризою в Східній Німеччині. Деякі райони Бранденбургу та Саксонії-Ангальт  вже малонаселені і втратять ¼ нинішнього населення до 2035 року. Причиною цьому є великі міста, які як магніти притягують молодь. І саме крупні міста будуть зростати. Серед них – Франкфурт-на-Майні, Мюнхен. Зростання показуватимуть і університетські міста – Мюнстер, Гайдельберг. «Місто процвітає – країна втрачає» - саме цим висловом можна охарактеризувати одну з домінуючих тенденцій в Німеччині. Але в цій моделі є місце й для приємних винятків. В певних районах Саксонії: Клоппенбург, Емсланд, Фехта, які раніше вважалися вкрай депресивними, винахідливі підприємці створили прибуткові сільськогосподарські підприємства, які дають можливість платити хороші гроші працівникам. Молоді люди закінчують виші та повертаються в рідні місця. Ясно, що в цьому дослідженні Баварія та Баден-Вюртемберг займають чільні місця. Люди їдуть сюди заробляти гроші. І з економічної точки зору, справи в Східній Німеччині виглядають непогано. Але є одна проблема, яка не додає оптимізму – старіння. Кількість працездатного населення буде зменшуватися і це дуже вдарить по цим землям.