Світ 2019-04-15 21:05 Христина Вовчук

Київський безпековий форум: післявиборча стратегія, слабка підтримка Заходу та апетити Росії

Цьогорічний безпековий форум у Києві проводився між першим та другим туром президентських виборів, що помітно змінило звичний вектор дискусій

11-12 квітня в столиці відбувся 12-й Київський безпековий форум, який зібрав високих українських політиків та західних дипломатів й експертів для обговорення актуальних викликів для України. Форум традиційно проводився фондом Арсенія Яценюка "Відкрий Україну" в одному з елітних готелів на Подолі. Організатори стверджують, що на відкриття прибули понад 1000 учасників з 20 країн світу. У своєму вступному слові екс-глава уряду заявив, що гаслом цьогорічного заходу є "never never give up". Однак на відміну від минулорічного форуму, цього разу івент проводився між першим та другим туром президентських виборів, що помітно змінило звичний вектор дискусій. Тому у перший день обговорень міжнародні експерти змогли вислухати думку про майбутню зовнішню політику України від кандидатів в президенти. Так, у програму були включені спічі Петра Порошенка і Юлії Тимошенко, під час яких кожен з політиків висловив власне бачення зовнішньополітичного курсу країни. Також планувався виступ Володимира Зеленського, кандидата, який, як відомо, набрав найбільше голосів під час першого туру, однак той не з'явився на сцені.

 

 

Судячи з назви форуму "Невтомна хвиля. Стратегічний вибір України та Заходу", українські представники найбільше хотіли почути від західних колег чітку позицію щодо сприйняття Європою України як ключового союзника. Наприклад, старший політичний аналітик European Policy Centre Аманда Пол під час виступу висловила думку, що Євросоюз має робити більше для того, щоб Україна могла захиститися від агресії Росії. "Що мене хвилює – це відповідь Європи, і не лише Європи, світу в цілому на інцидент в Керченській протоці, в Азовському морі, яка була надзвичайно слабкою і недостатньою для такого серйозного інциденту...Треба більше робити для того, щоб захистити Україну, або для того, щоб вона ставала більш стійкою с точки зору можливостей захистити себе, як на суші, так і на морі, - сказала спікерка.

 

Аналогічну позицію зайняв депутат Федерального парламенту Канади Джеймс Безан. Він переконаний у необхідності збільшенні допомоги Україні та посиленні присутності НАТО у Чорному морі.  "Окрім тренувальної місії, ми маємо надати Україні більше технологій, зброї, маємо протистояти начебто відсутнім російським військам, що воюють на Донбасі", - зауважив парламентар. За його словами, є зброя, "яка чекає, щоб бути направленою на схід України, вона чекає на прийняття рішення на рівні урядів, але вона готова".  "Мова йде про протитанкові снаряди, стрілецьку зброю. Але ми маємо прийняти політичне рішення, що ми маємо не будувати потенціал України, а передати зброю. Але це окремий сигнал Кремлю, що ми напоготові", - наголосив Безан.

 

 

Своєю чергою, скептично щодо оцінки дій Заходу в українському питанні виступив експерт Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House Джеймс Шерр. Аналітик вважає, що Захід зробив "багато, але недостатньо". "Подивимося на кризу в Азовському морі. Захід мав би одразу накласти санкції на російські порти в цьому регіоні. Ми би захистили український Бердянськ на Азові, але не зробили цього”, - констатував він. У своєму прогнозі на майбутнє Шерр зазначив, що в ЄС не було й досі немає однозначного розуміння, куди рухатиметься Україна. "Навіть після 2014-го, який консолідував українців, бачимо фундаментальну недовіру між владою та суспільством. Це те, що непокоїть Європу, аж надто її центральну частину. Вразливості України не у військовій сфері - тут якраз можна завжди допомогти. Але ситуація в середині України така, що вона будь-коли може потрапляти під російських вплив, який відволікатиме ресурси від побудови держави за євроатлантичними стандартами. Вибори в Україні показали, що є істотний "розрив" між словами та практиками. Отже Україна вкотре перебуває в точці невизначеності", - підсумував Шерр.

 

 

 

Загалом більшість спікерів робили головний акцент на вже традиційних темах щорічного форуму: анексії Криму, війни на Донбасі, посиленні санкцій, звільненні політв'язнів і військовополонених. Утім, з’явилися і нові тези. Цього разу іноземні колеги торкалися сфер, пов’язаних не стільки з безпекою, скільки з внутрішньополітичними проблемами країни. А саме – необхідність завершення розпочатих реформ та боротьба з корупцією. Радник президента Польщі Анджей Зибертовіч вважає, що антикорупційні програми, запропоновані західними партнерами Україні, не врахували роль олігархічних структур, що вплинуло на швидкість проведення реформ в Україні. "Поступ України в питанні реформ є, але він не такий стрімкий, як хотілось би. Порівнюючи поступ Польщі з ситуацією в Україні, ми бачимо, що роль олігархічних структур, пов’язаних з російським бізнесовим комплексом в Україні – набагато потужніша", - зазначив він.

 

 

Крім того, засновник та гендиректор Hermitage Capital Management Вільям Браудер вважає, що Україні слід ухвалити свій аналог закону про санкції до росіян, причетних до порушень прав людини і відмивання грошей. Він уточнив, що в Україні не проводяться розслідування стосовно відмивання грошей людьми з "списку Магнітського", бо у переліку, затвердженому в США, є й громадяни України. "Досі українська влада не відкрила кримінальне провадження", - підкреслив Браудер.

 

Про необхідність завершення всіх започаткованих реформ наголосила також редакторка Ukraine Alert Мелінда Харінг. "Терпіння США та західних партнерів стосовно України не є вічним. Вашингтон, як і Захід підтримували західний курс України останні п'ять років. Але це не може тривати вічно. Досі є сильна двопартійна підтримка України на Капітолійському пагорбі в її намірах. Але останні декілька місяців можна сказати не були хорошими з точки зору міжнародного іміджу України", – заявила вона. Зокрема, Харінг пояснила, що на таку думку також вплинуло рішення Верховного Суду України у лютому цього року щодо неконституційності норм законодавства про незаконне збагачення. "Крім того, пролунали доволі дивні заяви. Зокрема генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що йому було подано списки так званих недоторканих. Були і деякі інші заяви, які певною мірою випробовують терпіння", – додала вона. На її думку, Верховна Рада України має сконцентруватися на дуже важких питаннях – економічних реформах і боротьбі з корупцією. "Я вам раджу – залиште Національне антикорупційне бюро України у спокої, дайте працювати, нехай запрацює Антикорупційний суд, поставте на порядок денний новий закон про незаконне збагачення, відберіть у СБУ повноваження щодо розслідування економічних злочинів, проведіть земельну реформу. Я розумію, що політично це неможливо. Але ви хочете, щоб ваші діти росли в Європі чи в Україні?", – відзначила редакторка Ukraine Alert.

 

 

Водночас в центрі уваги були дискусії щодо підтримки Украни з боку Німеччини і Сполучених Штатів. Зокрема, йшлося про різну позицію двох країн щодо проекту "Північний потік-2". Так, депутат Європарламенту від ФРН Ельмар Брок заявив, що Німеччина реально підтримує Україну, свідченням чого є виділені на підтримку України мільярди допомоги. Натомість США ж проводять неоднозначну політику. "Кажуть, Німеччина це ті, "хто розуміє Путіна". Мають на увазі наші відносини з Росією. Але саме Німеччина наполягала, щоб Україна йшла шляхом євроінтеграції. Саме Німеччина виступала за введення санкцій проти Росії. Через мінські домовленості ми прагнула покласти край агресії проти України, чому перешкодила анексія Криму. Тому звинувачення Німеччини в дволикій позиції щодо України є безпідставними", - завив він. Німецький політик наголосив на масштабній допомозі Україні від Берліну. "Ми вам даємо мільярди, а США тільки мільйони... Відчуйте різницю. Далі оцініть різницю відкритості ринків Америки та Європи для України. Ми ще й підтримали і підтримуємо вашу Асоціацію з ЄС. Якщо навіть після цього хтось вважаєте, що Німеччина не підтримує Україну, ну то немає проблем - можете відмовитися від цієї допомоги", - сказав Брок.

 

 

Ба більше, депутат Європарламенту описав "кризу цінностей" Заходу, критикуючи США. "Є проблема - єдиного Заходу не існує. США не рахуються з ЄС. Америка веде з Китаєм політику, передусім ідеться про економіку, яка їм вигідна. Трамп припинив багатосторонню співпрацю на базі договорів. Євросоюз сам має домовлятися з Китаєм, підписувати свої угоди. Китай бачить роз'єднаність Заходу і веде свою гру. У свою чергу це бачить Росія, яка робить висновки й починає свої танці. Одним словом, якщо Захід не має спільності, це небезпека, про це треба говорити", - додав він. Брок також прокоментував тему "Північного потоку-2".  "Моя партія була проти "Північного потоку". Але будьмо щирі, США мають у цьому прямий інтерес, пропонуючи Європі свій зріджений газ. Це треба визнати. О, ми були колись дуже наївними, прив'язуючи економіку до політики. Виявилося, бізнес працює сам по собі. Виявилося, так може бути" - відзначив Брок.

 

 

Водночас директор Eurasia Center, Atlantic Council Джон Гербст(колишній посол США в Україні)  підкреслив несприйняття в Вашингтоні дій Москви. "Росія – особливо токсична тема в сьогоднішньому Вашингтоні. Тому це призвело до більш сильної політики проти ревізіонізму Кремля і до підтримки України", - оголосив він. Американський експерт зазначив, що Білий дім доволі швидко й ефективно реагував на загрози з боку РФ, зокрема, такі як отруєння Скріпалів. І навіть коли Трамп після саміту з Путіним заговорив про можливе пом’якшення санкцій – це навпаки мобілізувало Сенат і навіть частину його адміністрації і санкції лише посилилися. "Напевне, політика Трампа достатньо жорстка, щоб зупинити Росію від того, щоб іти далі в Україну а також йти на ескалацію в Сирії", - припустив Гербст.

 

 

Завершився форум виступом письменниці, лауреатки Шевченківської премії 2019 року Оксаною Забужко. На її переконання, найефективнішою зброєю масового знищення 21 століття буде вже не атомна бомба, "якою традиційно лякають світ, а промислові і наразі ще недосконалі технології доведення цілих країн до масового божевілля і масового самогубства" Забужко зауважила, що після першого туру президентських виборів українська та міжнародна експертне спільнота ще не усвідомила, що має справу з новим викликом. "21 квітня Україна здає тест на почуття реальності. Якщо ми цей тест провалимо, то для усіх старих і нових демократій і потенційних диктатур це означає, що двері для нових ведмедиків Валдо з невідомими сценаристами і режисерами будуть навстіж відкриті. Якщо ми пройдемо цей тест, то це означитиме, що у людства 21-го століття є шанс зберегти свою культуру і цивілізацію", - підсумувала письменниця.