Суспільство 2019-05-24 13:33 Казанський Денис
  ▪  

ОРДіЛО змінює риторику

На окупованому Донбасі активізувалися ініціативи щодо повернення до складу України на правах автономії

Фундаментальні зсуви в українській політиці супроводжуються певним пожвавленням в ОРДіЛО. У керівництві так званих республік (реальному, а не номінальному), схоже, також намітилися перестановки. І хоча на відміну від української політики всі процеси на окупованих територіях відбуваються дуже закрито, кулуарно та непрозоро, деяка інформація все ж таки спливає на поверхню.


Чутки про зміну російських кураторів «республік» уже давно циркулюють у ЗМІ та популярних Telegram-каналах. Але тепер вони, схоже, стають реальністю. Одразу кілька джерел повідомило про те, що замість Владіслава Суркова, котрий опікувався різними невизнаними утвореннями, які Москва наплодила на території пострадянських держав, куратором «ЛДНР» буде колишній посол РФ у Білорусі Міхаіл Бабіч.


Інформація про це з’являлася у ЗМІ й раніше, але увагу на неї звернули вже після того, як Бабіча зі скандалом звільнили з посади посла. Пропрацював він у Мінську менш як рік, але запам’ятався низкою скандальних та відверто хамських заяв на адресу білоруської влади. І вона, певна річ, мати справу з таким послом відмовилася. МЗС Білорусі заявило, що російський посол «не бачить жодної різниці між російським федеральним округом та незалежною державою». Ця заява викликала захват у російських націоналістів, але Путіну все ж таки довелося піти на поступки й відкликати занадто активного чиновника.

 

Читайте також: Порада президенту: не запливати за буйки


Зрозуміло, що після скандалів у Білорусі авторитет Бабіча в очах російських імперців істотно зріс. І його можлива поява в іпостасі куратора «ЛДНР» червоно-коричнева публіка зустріла з радістю. Мовляв, буде добре, якщо Бабіч і до «народних республік» ставитиметься як до російських федеральних округів. Але емоції, як часто буває в цієї категорії громадян, запаморочили логіку та здоровий глузд. Мало хто з них задумався, що фактично політика Бабіча в Білорусі виявилася такою самою «конструктивною», як і весь російський шовінізм. Гучні й хамські заяви, що так потішили плебс, насправді завдали шкоди й тільки погіршили відносини між країнами. І навряд чи такі методи можуть бути ефективними в майбутньому.


Про новий напрям роботи Бабіча Москва поки що не повідомила, але різні джерела підтверджують, що він уже працює з так званими республіками. «Офіційно Кремль поки що не підтверджує роботи Бабіча по Україні. Проте він уже працює по «ЛДНР». Інспектує, оцінює обстановку, проводить закриті зустрічі та консультації. За підсумками будуть подальші кадрові та політичні рішення», — прокоментував інформацію про кураторство Бабіча відомий бойовик «ДНР» Алєксандр Жучковскій.


У соціальних мережах уже анонсують чистки в керівництві «республік» і висловлюють сподівання на те, що Бабіч почне залізною рукою боротися з розгулом мародерства та грабунку (язик не повертається називати це «корупцією») в ОРДіЛО. Однак з огляду на той факт, що злодійство вже давно є національною ідеєю самої РФ і заохочується «верхівкою», навряд чи в цьому на Донбас чекають якісь зміни. Зрештою, Бабіч теж фігура не самостійна. Він просто черговий гвинтик у наскрізь корумпованому та проржавілому механізмі російської влади.

російське керівництво розраховує на перезавантаження відносин і пожвавлення переговорів щодо реінтеграції окупованих районів Донбасу. І якщо нова українська влада буде готова піти на поступки та легалізувати окупацію Донбасу у вигляді будь-якої автономії, Росія охоче цьому сприятиме


Утім, багаторічний куратор «ЛДНР» Владіслав Сурков теж поки що нікуди не пішов і, очевидно, остаточно йти не збирається. Принаймні нині він усіляко демонструє свою присутність. Кілька днів тому зустрічався з номінальним керівником «ДНР» Денисом Пушиліним у Ростові-на-Дону, де вони разом відвідали турнір із боїв без правил, поруч сиділи на трибуні й охоче фотографувалися. Однак Пушилін, залишаючись людиною Суркова, схоже, у реальності вже мало на що впливає. На відміну від покійного Олександра Захарченка, який разом зі своїм соратником Тимофєєвим-Ташкентом насправді контролював ситуацію на ввіреній йому території, Пушилін робить переважно показові виступи: виголошує промови, грає на гітарі та озвучує чергові заяви. Реальна влада зосереджена в руках тих, хто контролює економічний блок ОРДіЛО, тому фактично впливовішою за Пушиліна фігурою в «ДНР» на сьогодні є так званий прем’єр Олександр Ананченко. І, схоже, саме його та його людей відтепер курируватиме Міхаіл Бабіч. Сурков, за повідомленнями з ОРДіЛО, від справ повністю не відійде, але його вага вже не буде такою, як раніше.
Утім, хай там ким є новий куратор, політику РФ щодо України та окупованих територій явно визначатиме не він. Хоч би скільки російські націонал-патріоти тішилися імперськими переконаннями Бабіча, він, як і Сурков, не ухвалюватиме стратегічних рішень самостійно і втілюватиме в життя те, що накажуть Путін та його оточення. А генеральна лінія щодо Донбасу після приходу нової влади в Україні також може змінитися. Не секрет, що російське керівництво розраховує на перезавантаження відносин і пожвавлення переговорів щодо реінтеграції окупованих районів Донбасу (зрозуміло, на умовах Москви). І якщо нова українська влада буде готова піти на поступки та легалізувати окупацію Донбасу у вигляді будь-якої автономії, Росія охоче цьому сприятиме. І тоді весь імперський запал Бабіча різко випарується й говоритиме він у тому самому ключі, у якому останні п’ять років висловлювалися представники російські влади: Донбас — територія України, і ніякого визнання «республік» не буде.

 

Читайте також: ОРДіЛО і вибори президента України: ставка на зеро


Сьогодні куратори «ЛДНР» (очевидно, в межах загравання з новою українською владою) вже пробують запустити лінію на реінтеграцію до України. Свідченням цього є небачений у попередні п’ять років «флешмоб». Жителів ОРДіЛО (переважно підневільних бюджетників і студентів) змушують записувати звернення до президента Володимира Зеленського з проханням про автономію «ДНР» та «ЛНР» у складі України. Уяви­ти собі таке раніше було неможливо. Починаючи з 2014‑го офіціоз бойовиків постійно підкреслював, що ніякого повернення в Україну бути не може, а тих самих підневільних бюджетників виганяли на вулиці з плакатами «Не хочемо працювати на Україну». Але тепер тональність різко змінилася, жителям Донбасу наказали вимагати вже не «повернення в рідну гавань», а автономію в складі України.


З такої нагоди бойовики поспіхом створили спеціальний сайт «Вибір Донбасу», на якому нібито населення окремих районів Донецької та Луганської областей підписується під зверненням до Зеленського: «Ми, жителі Донбасу, вимагаємо в президента України Володимира Зеленського припинити обстріл наших будинків! Вимагаємо повернути пенсії людям! Вимагаємо надати нам право говорити рідною, російською мовою! Ми вимагаємо амністію для всіх учасників конфлікту! Дайте нам можливість розвивати нашу економіку! Дайте нашій міліції нас захищати! Ми вимагаємо автономію для Донбасу!».

 

Читайте також: Казанський: Очікування від українських виборів у «ЛДНР» можна охарактеризувати як «хто завгодно, аби тільки не Порошенко»


Голосування на сайті є абсолютною бутафорією. Користувачеві достатньо просто вписати своє ім’я та місто проживання у форму, а також завантажити фото. Усі охочі можуть ввести будь-які дані незалежно від місця проживання. Серед «підписантів» уже можна побачити фотографії порноакторів, а також випадкових людей, за яких «проголосували» без їхнього відома. Наприклад, мера Сєверодонецька Валентина Казакова. Тож відбувається чергова імітація.


Зважаючи на те, що без згоди згори нічого подібного на окупованих територіях з’явитися не могло, немає жодних сумнівів, що проситися в Україну «активістам» наказало «керівництво». Наскільки всі ці дії серйозні, поки що незрозуміло. Можливо, йдеться лише про зондування громадської думки чи якісь ритуальні реверанси в бік нового українського президента. Поки звернення до української влади з проханнями про автономію виходять не від офіційних осіб, а від незрозумілих «активістів», від таких ініціатив завжди можна демонстративно дистанціюватися і вдати, ніби нічого не сталося. 


Отже, робити якісь висновки щодо поточних подій поки що зарано. Єдине, що можна сказати точно: забирати собі ОРДіЛО Кремль як не планував, так і не планує. Він і надалі використовуватиме окуповані райони Донбасу виключно як розмінну монету в протистоянні із Заходом та українською владою. Тому на тих, хто надто радів видачі російських паспортів і сприймав це мало не як визнання «республік», чекає чергове розчарування в лідері РФ.