Суспільство 2019-06-14 16:47 Козлюк Станіслав
  ▪  

Справи Майдану: зупинені розслідування

Як Державне бюро розслідувань може поставити на паузу розслідування справ Майдану

Для завершення розслідування справ Майдану залишається близько п’яти місяців. І хоча українське законодавство не передбачає чітких строків для фактових проваджень (тобто розслідувань, які розпочаті за фактом злочину і в яких немає конкретних підозрюваних), однак слідчі Управління спеціальних розслідувань (УСР) Генпрокуратури України мають упоратися до 20 листопада цього року. Така ситуація виникла через створення Державного бюро розслідувань (ДБР) і низку законодавчих колізій. Зважаючи на масштаби скоєних під час Майдану злочинів, брак людських ресурсів і постійні проблеми, слідчі навряд чи зможуть завершити свою роботу вчасно. За таких умов лишається один можливий варіант — передавати справи до ДБР, яке має займатися злочинами, скоєними силовиками й державними чиновниками вищого рангу. І наразі це чи не найбільша з існуючих проблем для справ Майдану.


Варто зазначити, що від самого початку злочини періоду Революції гідності розслідували різноманітні структури. Тут і МВС, і прокуратура. Постраждалі під час протестів активісти та їхні адвокати намагалися зібрати всі ці справи під одним дахом, щоб отримати бодай якісь результати. Урешті, Генпрокуратура України (ГПУ) створила Департамент спеціальних розслідувань, який мав зосередитися виключно на злочинах часів Майдану. І мав вести справи як щодо силовиків, так і щодо чиновників. Однак через кілька років після цього ГПУ провела реорганізацію, департамент перетворили на управління й зменшили штат співробітників. Водночас із законодавства зникло й саме поняття «слідчий прокуратури».

 

Читайте також: Справа Крисіна: циркуляція за гратами 

 

Тож працівники, які займалися розслідуваннями злочинів часів Революції гідності, опинилися в підвішеному стані. Адже їхню діяльність, загалом їхнє фахове існування українське законодавство не передбачає. Тут варто пояснити, що функції слідства були для прокурорів «тимчасовими» близько 20 років. А їхні основні повноваження — це нагляд за дотриманням законності під час розслідування й представлення державного обвинувачення в судах. Власне, це було прописано в Конституції України. Свої тимчасові обов’язки прокурори мали «втратити» з моменту появи слідчих ДБР, однак не пізніше 20 листопада 2017-го. Це передбачав і Кримінальний процесуальний кодекс, який Верховна Рада прийняла в 2012 році. Проте ДБР не запрацювало в 2017-му. Зі значними затримками воно почало свою роботу на рік пізніше.


Тут криється одна з важливих проблем в історії з розслідуванням справ Майдану. В перехідних положеннях закону про ДБР прописано, що слідчі прокуратури, які на момент початку діяльності Держбюро займалися розслідуваннями кримінальних злочинів, мають два роки для завершення роботи. І за логікою, час для цього мали б почати відраховувати саме з листопада 2018-го, тобто коли ДБР сформувалося фізично. Проте таймер для слідчих прокуратури почав працювати саме з листопада 2017-го. Оскільки саме тоді вони втратили «тимчасову» функцію — можливість розслідувати злочини. Верховна Рада намагалася вирішити цю проблему й продовжила терміни для розслідування вже існуючих справ на два роки — до листопада 2019-го. 

два роки в прокуратурі говорили про те, що «проблему ДБР» треба вирішувати. Пропонували різноманітні варіанти: тут і законодавчі зміни, які дадуть змогу прокурорським слідчим завершувати свої розслідування, і підпорядкування їх до ДБР. Проте жоден із цих варіантів так і не реалізували


Власне, усі ці два роки в УСР говорили про те, що «проблему ДБР» треба вирішувати. Пропонували різноманітні варіанти: тут і законодавчі зміни, які дадуть змогу прокурорським слідчим завершувати свої розслідування, і підпорядкування їх до ДБР. Проте жоден із цих варіантів так і не реалізували. Лишалося передавати розслідування до Держбюро. Але й тут виникли труднощі. Від початку очільник ДБР Роман Труба заявляв: жодних «старих» справ його структура брати не буде. Згодом він начебто змінив думку. Але з’ясувалося, що передавати їх немає кому, бо в ДБР просто відсутній потрібний штат працівників.


«Ніякого руху щодо передачі справ немає. Є наш лист від 10 травня, в якому ми писали, що 20 листопада наближається і, відповідно, потрібно щось вирішувати. Ми так розуміємо, що Верховна Рада вже не буде вносити зміни до законів, повноваження для розслідування в нас закінчуються. І не зрозуміло, як бачить ситуацію ДБР. У них буде окремий відділ для наших проваджень? Якою буде процедура передачі? Бо якщо слідчі прийматимуть наші майданівські справи, треба завчасно слідчих ДБР включити в групи слідчих прокуратури, щоб вони починали вивчати матеріали розслідувань заздалегідь. Аби процес розслідування був безперервним. Проте відповіді від Держбюро ми досі не отримали», — прокоментував Тижню ситуацію голова Управління спецрозслідувань Сергій Горбатюк.


Минулого року він також заявляв, що фізична передача справ — тобто перевезення томів розслідувань в іншу будівлю, — може затягнутися на тривалий час. А новим слідчим, за його підрахунками, знадобиться близько року для ознайомлення з усіма документами. Що, своєю чергою, означає цілковиту зупинку розслідувань. Такої ж думки притримується й адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська.

 

Читайте також: Важливий епізод справ Майдану: тітушки біля главку міліції


«Одна з головних проблем — новим структурам, зокрема, і ДБР, не потрібні старі справи, з доброї волі їх ніхто не розслідуватиме. Друга проблема — на вивчення такої кількості матеріалів слідчим потрібні роки. Наразі передачу справ Майдану не розпочато. А передати треба тисячі томів, на це лишається чотири місяці. Директор ДБР Роман Труба прямо підтвердив, що ніякої передачі справ не відбувається. Що це проблемне питання, яке нині не вирішується. Він пообіцяв упродовж місяця (у травні цього року) розпочати вирішення. Але ще не розпочав», — пояснює Тижню Закревська.


Вона додає, що наразі також невідомо, кому саме потрібно передавати ці провадження: «Передавати справи немає куди — у ДБР немає підрозділу, який займатиметься справами Майдану. Передавати немає кому — у ДБР не існує процедури добору детективів, яка забезпечила би безперервність розслідування. А ознайомлення з тисячами томів — це тисячі годин. Тобто йдеться про фактичну зупинку розслідування справ Майдану. І вона станеться найближчим часом, якщо цю проблему не вирішать», — переконана адвокат. 


Щодо проблем із передачею справ Майдану висловлювався й Роман Труба. Це відбулося в травні цього року під час парламентсько-громадської платформи, яку організовувала Консультативна місія Євросоюзу. «Станом на сьогодні (травень 2019-го) не запущено механізму передачі кримінальних проваджень від органів прокуратури до ДБР. Ми розпочали спільну роботу з керівництвом УСР для вирішення питання форми й механізму передачі проваджень, які перебувають в Управлінні спецрозслідувань. Найближчим часом питання треба вирішити. Можливо, воно відбуватиметься шляхом залучення народних депутатів, оскільки виникають значні проблеми для слідчих Держбюро розслідувань. Полягають вони в тому, що це тисячі томів кримінальних справ. І чимало часу треба лише для вивчення провадження, не кажучи вже про ефективність розслідування. І нам потрібен механізм, який не дасть зупинити розслідування цих проваджень», — заявив Труба в травні.

 

Читайте також: Справи Майдану. Суд погодився допитати екс-главу МВС Захарченка через відеозв'язок


Ще одна проблема, опосередковано пов’язана зі створенням ДБР, — непевна ситуація із самими слідчими прокуратури. Прокурори неодноразово просили керівництво ГПУ створити окремий підрозділ з нагляду за справами Майдану, щоби процес слідства не переривався. Адже саме в цей підрозділ мали би потрапити слідчі УСР, які нині займаються розслідуванням. І вони б, бодай у теорії, могли допомогти детективам ДБР із вивченням сотень томів розслідувань. Проте такі прохання тривалий час ігнорувалися. І лише нещодавно генпрокурор Юрій Луценко підписав наказ про створення такого управління. Утім, досі невідомо, хто його може очолити. До певного часу в слідчих та адвокатів родин Небесної сотні були сподівання, що головою стане Олексій Донський (колишній прокурор Департаменту спецрозслідувань). Проте минулого року через свої висловлювання щодо закону про недопущення переслідування майданівців (назвав документ «нікчемним» з юридичного погляду) йому було на певний час заборонено обіймати керівні посади. І тепер існують побоювання, що «управління з нагляду за справами Майдану» очолить лояльна до керівництва ГПУ особа. Таким чином, зростають ризики впливу на розслідування, зокрема, адміністративного, пояснюють співрозмовники в прокуратурі. Адже саме від прокурорів залежить, як саме воно просуватиметься: саме вони погоджують окремі слідчі дії. Вони ж разом зі слідчим вирішують, чи можна передавати справи до суду й представляють у цих самих судах державне обвинувачення.


«Генпрокурор у п’ятницю (7 червня) підписав наказ про створення управління з процесуального нагляду за справами Майдану. Але ходять чутки, що в керівництві не повинно бути наших представників. Ходять чутки, що заяви з побажаннями очолити цей підрозділ написали лояльні до керівництва ГПУ люди. З одного боку, можна сказати, що ми поспішили зі своїми проханнями про створення такого підрозділу. А з другого — слідчі прокуратури мають бачити, що ситуація рухається, їх не кинуть напризволяще. І вони будуть переходити в іншу структуру ГПУ. Але поступово, оскільки ще треба призвичаїтися до роботи саме прокурора, а не слідчого», — пояснює Горбатюк.


Так чи так, хоча долю слідчих бодай частково вирішили, однак ситуація з передачею справ досі залишається непевною. Зважаючи на те, що народні депутати вже включились у передвиборчі перегони, навряд чи вони зможуть вирішувати законодавчі колізії. Тому можна сподіватися хіба на швидке формування підрозділу зі справ Майдану в Держбюро розслідувань. До якого б, за ідеальних умов, мали б увійти люди з досвідом роботи зі злочинами часів Революції гідності. Це дасть змогу уникнути простою. Якщо ж такий підрозділ не сформують, то суспільство ризикує втратити  розслідування справ Майдану. Вчергове.