Світ 2019-06-22 16:25 Гольґер Чепіц
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Часто Дональд Трамп таки має рацію

Президент Сполучених Штатів вважає себе найкращим банкіром, економістом та інвестором. І через це опиняється в заголовках. Часом він має рацію, передовсім в економічних питаннях

 

Дональд Трамп не приховує, що вважає себе геніальним главою держави, який керує своєю країною як підприємством, а тому укладає лише вигідні угоди. Але президент Сполучених Штатів розповідає світові й про те, що він найкращий банкір, економіст та інвестор. Так, нещодавно у Twitter він заявив, що Федеральна резервна система — американський центробанк — просто нічого не тямить.


Поза сумнівом, через свої тиради у Twitter Трамп опиняється в новинах. Слід зауважити, що в багатьох своїх економічних твітах він торкається критичних моментів і має рацію. Одна з його улюблених тем — сила американської економіки. Він часто хвалиться низьким безробіттям і високими економічними показниками. Щоправда, сьогодні економіка Сполучених Штатів відчутно пригальмувала, а робочих місць з’являється не так багато, як ще кілька місяців тому. Але й на 2019-й експерти прогнозують приріст економіки на рівні 2,5%. Якщо американська кон’юнктура протримається до кінця року, то 41 квартал безперервної динаміки стане найдовшою фазою експансії в повоєнній історії США. Трамп, звісно, вважає це своєю заслугою, навіть попри те що його попередник Барак Обама і Федеральна резервна система також доклалися до цього буму.
Трамп проти Федеральної резервної системи

 

Читайте також: Die Welt: розслідування зв’язків Трампа з Росією, майбутнє Європи, технологічний прогрес


Водночас сьогодні Трамп незадоволений ФРС. Він закидає центробанку, що той своєю відносно жорсткою грошовою політикою заважає його планам, а особливо шкодить переговірній позиції в торговельній війні з Китаєм. «Це не лише Джером Павелл, люди з ФРС мене просто не слухали й припустилися великої помилки. Вони надто швидко підвищили відсоткові ставки», — критикував Трамп економістів у програмі каналу CNBC.


Окрім того, ФРС зменшила ліквідність ринків, чим загострила ситуацію. Багато експертів справді вважає грудневе підняття відсоткових ставок помилкою. Саме з огляду на низьку інфляцію, яку Трамп принагідно згадує, у посиленні потреби не було.


Об’єктом критики є й комунікаційна політика голови ФРС Джерома Павелла. Він розпочав різку зміну курсу, що рідко траплялося в понад сторічній історії інституції і що підірвало довіру до неї. Трамп вважає Павелла відповідальним і за сильний долар, який знижує експортні шанси Сполучених Штатів. Американський президент справді має рацію в тому, що євро на тлі американської валюти помітно недооцінений. Якщо вимірювати за моделлю купівельної спроможності Організації економічного співробітництва та розвитку, то спільна європейська валюта мала б бути на 20% дорожчою (див. «Переоцінений»).


Справедливою таку ціну євро вважає й індекс Бігмака від британського економічного часопису The Economist. Аналіз ґрунтується на купівельній спроможності валют. Індекс Бігмака чудово надається для виявлення переоцінки чи недооцінки валюти, бо глобалізований бургер із McDonald’s усюди у світі готується з однакових інгредієнтів, а тому після перерахунку обмінного курсу повинен би мати однакову ціну.

 


Порівняння грошової політики по обидва боки Атлантики підтверджує аргумент Трампа. За минулі роки динаміка балансу Європейського центрального банку була помітнішою, ніж ФРС. Так, із 2002 року баланс ЄЦБ зріс більш як усемеро, тоді як ФРС — лише на 485%.
Від’ємні відсотки ЄЦБ також призводять до того, що багато інвесторів уникає євро. Зокрема, європейські регулятори за надмірну ліквідність вимагають від банків –0,4% штрафних. Інструмент від’ємних відсотків ФРС не застосовувала ніколи.
Проте більшість експертів вважають різницю в грошовій політиці виправданою. Президент Німецького інституту дослідження економіки Марсель Фратцчер відкидає для євро аргумент купівельної спроможності. «Євро з огляду на слабшу кон’юнктуру й вищі ризики має котируватися нижче від своєї справедливої довготермінової вартості». Кіт Жюке із Société Générale також заперечує американському президентові. «Боюся, Трамп не хоче це чути. Сильний долар пов’язаний радше із сильною кон’юнктурою в США, а не з політикою ФРС».

 

Трамп критикує збільшення грошової маси в Китаї

 

У випадку з Китаєм Трамп критикує один момент: там президент має вплив на центральний банк. «Ніхто не повинен забувати, що шеф центрального банку — Сі Цзіньпін, який може робити все, що завгодно», — лютував він на CNBC. Китайський регулятор, за словами Трампа, вкачує в економіку гроші на власний розсуд. Баланс Банку Китаю з 2002 року справді збільшився майже вдесятеро. Щоправда, порівняння з іншими центральними банками дещо кульгає. Бо Піднебесна зростала значно швидше, ніж Америка, єврозона чи Японія.

 


Але навіть зважаючи на цей ефект, китайці, орієнтуючись на баланс, здійснювали найбільші інтервенції. А незалежність центробанку — це монета, якою Америка може спекулювати. Недарма безсумнівною резервною валютою є долар, а не китайський юань.

 

Долар як резервна валюта — прокляття і благословення


Лише малу частку своїх глобальних резервів центральні банки та інвестори тримають у китайській валюті. Що більше Трамп сумнівається в незалежності ФРС, то сильніше він підриває позицію долара. Платою за роль резервної валюти є його тенденційне переоцінення, бо свої гроші в доларах тримає багато гравців.

 

Читайте також: США нищать Huawei та відкладають перемовини з Китаєм


Сполучені Штати натомість мають доступ до дешевих кредитів і як емітент резервної валюти виставляють рахунки за більшість торговельних операцій у доларах. Американські міжнародні корпорації мають менше ризиків, пов'язаних із валютними коливаннями.
Реномований долар тенденційно сприятливий і для Волл-стрит. А дохідністю біржового індексу Трамп хвалиться особливо часто. Коли в грудні курси впали, він закликав купувати. Той, хто тоді послухався Трампа і вклав гроші в індекс S&P 500, сьогодні спостерігає майже чверть приросту курсу.


Після обрання Трампа S&P 500 зріс майже на 40%, більше за будь-який інший індекс. Щоправда, така динаміка значною мірою зумовлена податковою реформою, яка одномоментно збільшила дохідність. Волл-стрит дедалі важче і далі збільшувати доходи. Вони зростають лише завдяки мільярдним програмам викупу акцій компаніями.


Проте саме Трамп своєю зверхністю загрожує підйому. Мита і його торговельна війна можуть стати ударом для глобалізації й зупинити підвищення базисного курсу. Але біржовики ще спокійні, ймовірно, в надії на те, що зростання ринку акцій Трамп зараховує до власного успіху і в разі сумнівів діятиме на користь Волл-стрит.


До таких твітів, як нещодавній, усі звикли. Тоді Трамп написав: «Вдалий день на біржі. Люди гадки не мають, який надзвичайний потенціал для зростання в нашої країни і ще багато чого!».