Світ 2019-07-08 14:22 Анатолій Шара
  ▪  

Die Welt: глобальне протистояння США та Китаю, критичні помилки Меркель

Ідеологічна боротьба Вашингтона та Пекіна, первинні ознаки рецесії в Німеччині - основні теми видання.

 

Колишній посол США в Німеччині Джон Корнблум переконаний, що світу потрібен такий політик як Трамп.В Німеччині офіційно ніхто не скаже доброго слова  про нинішнього американського очільника. Проте в приватному спілкуванні багато хто бажає йому успіху. Трамп може стати саме тим лідером, якого так потребує Захід. Дональду Трампу дістається від медіа за свою поведінку. Але потрібно говорити прямо, що Китай зараз перебуває в оборонній позиції саме через нього. Він не надто дотримується дипломатичних канонів і це стосується не тільки Китаю. Раніше, лідери Піднебесної вважали, що його емоційність та схильність до мультилатералізму стане їм в нагоді, особливо в питаннях відносно Німеччини. В цей же час, Пекін дозволяє собі не дотримуватися торговельних угод. І Трамп почав про це говорити, володіючи залізними доказами. Фактично все звелося до того, що світ має жити по одним правилам, а Китай за тими, які сам собі встановив. Це викликало негативну реакцію в американського президента. Адже, всі скаржаться на крадіжки технологій та корпоративних таємниць китайцями, але ніхто не хоче з ними сперечатися. Протистояння Піднебесної та США має більше ціннісний характер. Американці змагаються з китайцями за контроль над “операційною системою” світу. А виражається це потужне протистояння в торгівлі. Адже саме вона показує її реальний вимір та ступінь войовничості. Як виявилося Трамп готовий йти до кінця. США повинні навчити Китай поважати плюралістичний західний світ та завадити їм встановити авторитарну модель постійного контролю над усіма аспектами життя. Як стверджує Томас Фрідман, Дональд Трамп - це не той президент, на якого заслуговує Америка, але це саме той президент, якого заслуговує Китай. І схоже, що він чи не єдиний, хто може його зупинити.

 

Читайте також: Die WELT: загроза війни між Ізраїлем та Іраном, проблеми глобальної економіки

 

Штефан Бойтельсбахер також аналізує хитросплетіння американо-китайських відносин. Суперечності між Америкою та Китаєм стосуються не тільки тарифів на товари. Це конкуренція двох ціннісних систем: ринкової економіки, демократії проти авторитарного капіталізму. І США тут обороняються. Боротьба за новий світовий порядок залишає свій відбиток навіть у вартості непродовольчих товарів. Обидві країні почали нести збитки від цього протистояння. Якщо раніше більшість американців сприймали торговельну суперечку з Піднебесною як щось віддалене та нереальне, то зараз вона вже набрала справжніх обрисів. Треба добре розуміти, що ця суперечка стосується не тарифів чи торговельних балансів. Звичайно, що мова йде про значно більше. Це конкуренція двох систем цінностей. І за допомогою них ці країни досягли своїх висот. І вся проблема в тому, що Китай воліє заробляти свої бали, не дотримуючись загальних правил. Вашингтон вважає промисловий шпіонаж, цензуру, експропріацію власності огидними цінностями. І суперечка відносно тарифів це лише видима частина айсбергу. Це боротьба за лідерство у світі а також яка соціальна система матиме більше успіху в ХІХ столітті. Бували часи коли у Вашингтоні вважали, що в Пекіні можлива демократія, але це була величезна помилка. Зараз між обома країнами інтенсифікується ідеологічне протистояння. Звичайно, Китаю вдалося звільнити багатьох людей від бідності, досягнути блискучих економічних результатів, але способи як це було зроблено викликають нерозуміння. І багато країн ідеологічно близьких до Піднебесної вважають саме її за взірець. І вони бачать, що для якісних перетворень не обов’язково вдаватися до глибоких демократичних перетворень. Так само як і ринкова економіка не є панацеєю.

 

Читайте також: Die WELT: Путін втрачає контроль, події в Ормузькій протоці, бунтівний Гонконг

 

 Олаф Ґерземанн описує критичні помилки Меркель.Політичні потрясіння, які відбулися в еру Меркель, тепер даються взнаки - країна невпинно рухається до рецесії. І вона до цього не підготовлена. Ангела Меркель наробила чимало помилок. Динамічність німецької економіки, яка навіть на короткий період часу уповільнила розгортання фінансової кризи, була заслугою німецької канцлерки. Саме вона проштовхнула проекти з лібералізації економіки країни, зменшення податкового тягаря. І в цьому вона була послідовною. Але її уряди припускалися цілого ряду стратегічних помилок. Перша, це те, що вони не звертали увагу на величезну неефективність використання Німеччиною енергетичних ресурсів. Німецька промисловість найбільше в Європі витрачає грошей на електроенергію. По-друге, це революція в автомобільній промисловості, яку в країні всі відверто проспали. От хто зараз буде купувати дизельні авто? Німеччині потрібно швидкими темпами надолужувати відставання в цій сфері. І замість реальних кроків бачимо лише беззмістовні дискусії навколо цього. Третє, хоча в міністерствах й стало більше працівників, які володіють серйозними цифровими технологіями та цього, для повного переоснащення країни, явно не достатньо. Країні потрібно перейти на ці технології, щоб не випасти з глобальної лідерської гонки. І останнє, четверте, Меркель не змогла організувати ефективну співпрацю між ЄС та США, наївно ставлячи захист ліберальних цінностей на перше місце. А це зараз було б більш ніж доречним. Це допомогло б американцям отримати перевагу у протистоянні з Китаєм. І це звичайно змусило Пекін грати за загальними правилами, а не отримувати зиск від роз’єднаності Заходу. Економічний ріст був безумовно заслугою Меркель, а зараз наступають часи рецесії, спровоковані її недалекоглядною політикою.