Суспільство 2019-07-29 16:53 Роман Машовець
  ▪  

ССпО – це не спецназ

До третьої річниці створення Сил спеціальних операцій

29 липня – саме цей день був визначеним для святкування дня Сил спеціальних операцій (ССпО) Збройних сил України, указом президента «Про День Сил спеціальних операцій Збройних Сил України» від 2016-го року.

 

 

Трохи історії

Саме питання створення нової реформи підрозділів спеціального призначення було визначено жорсткою реальністю 2014-го року. По-перше великими втратами досвідчених бійців спецназу за червень-липень,  що було спричинено невмілим використанням піхотними генералами сил та засобів спеціального призначення. Порушувалися  всі нормативи: від питань підготовки розвідувальних груп спеціального призначення (РГСпП) до роботи в районі розвідки, до завдань та практичного застосування. По-друге, методамии ведення асиметричної війни, коли російські сили застосовували достатньо потужно інформаційний компонент, «незадоволене» місцеве населення, як основну рушійну силу.

 

 Насправді  гібридна російсько-українська війна почалась набагато років раніше, просто ми не помічали наявних ознак напередодні.

У лютому 2014 року генерал Герасимов, начальник Генерального штабу Російської Федерації, презентував нове бачення сучасної війни в ХХІ столітті.

Діаграма Герасимова, що описує погляд Росії на роль невійськових методів у вирішенні міждержавних конфліктів

 

 

У своєму виступі генерал дав приклад слова радянського військового вченого Олександра Свечіна: «Вкрай складно передбачити умови війни. Для кожної війни необхідно виробити певну лінію для її стратегічної поведінки. унікальний випадок, що вимагає встановлення певної логіки, а не застосування якогось шаблону».

 

Одним із головних інструментів цієї cучасної спеціальної війни Росії є проведення інформаційно – психологічних операцій, стратегічна мета яких – вивести українське суспільство з боротьби, зробити так, щоб українське суспільство чинило менший опір військовим операціям Кремля або не чинило його взагалі.  

 

  Оцінюючи хід проведення операції Кремля проти України, коротко можна визначити декілька основних чинників:

  • швидкість прийняття рішення і дій,  
  •  відсутність сталої політичної сили та влади в Україні, що визначало для російського агресора ключовий фактор у введені цієї гібридної війни - ініціативу.

 .

 Звісно, Україні потрібно було міняти застарілу, наполовину вбиту, розвалену систему національної безпеки і оборони, і саме тоді прийшло це саме рішення - створення Сил спеціальних операцій. До цього це було Управління спеціальних операцій, яке по факту мало частковий вплив оперативного керування силами та засобами спецназу, а самі полки і центри підготовки адміністративно та частково оперативно підпорядковувались  видам Збройних сил та Головному управлінню розвідки.  

 

Саме Командування сил спеціальних операцій повіне було стати тим органом, який буде відповідати за виконання завдань згідно із сучасними викликами асиметричної війни, і брати повне адміністративне та оперативне керівництво силами та засобами ССпО під час планування та проведення спеціальних операцій.

 

В практичному уявлені що таке проведення спеціальних операцій, мені дуже допоміг досвід який я побачив в Іраку. В українського «спецназу» в пост-радянському розумінні, було два основних завдання: ведення спеціальної розвідки та виконання спеціальних заходів. Принаймні це те, чому мене навчали у військовому училищі і на що готувався під час офіцерської служби в частинах спецназу. В Іраку я побачив як американський спецназ виконує додаткові функції таки як FID - Foreigner internal defense (підготовка дружніх сил) , CA - Civil affairs (взаємодія з громадським населенням) , MA - Military assistance (координація з армійськими підрозділами), а також є притаманні для Українського спецназу завдання, таки як DA - Direct action (пряме застосування сили) та SR - Special reconnaissance (ведення спеціальної розвідки). В районі відповідальності проведення операцій у взаємодії з групами спецназу США працювали HITT - Human intelligence tactical team (групи воєнної агентурної розвідки), СІМІC - Civil-Military Co-operation (військово-цивільного співробітництва), підрозділи PSYOP - Psychological operations. Це була дійсно потужна комплексна робота, на скільки ми могли її бачити і оцінювати на той час. Але навіть це мені дуже було в нагоді щоб відчувати що це таке - спеціальна операція, і як принаймні це повинно було виглядати. Це було первинне поняття культури - планування, взаємодія, виконання, навіть окремого заходу після проведення СО, як After action review - проведення аналізу після виконання завдань, з метою не принизити військовослужбовців, або лишити премії, а вивчити помилки, якщо вони були, а також недопущення цих помилок наступного разу.

 

Читайте також: У пошуках довіри

 

Повертаємось до процесу створення ССпО в Україні. З початку розробки першої концепції і фізичним створенням Командування ССпО пройшло півтора року. Офіційна дата заснування Сил спеціальних операцій ЗСУ – це 5-те січня 2016 року. Потім ще півроку щодо закріплення положень про нову структуру на законодавчому рівні.

 

Цій шлях був непростим. Вивчався досвід західних країн, було проведено низку зустрічей з представниками США і НАТО, почались постійні відрядження. Українське політичне та військове керівництво важко приймало до уваги, або саме розуміння необхідність створення нового інструментарію в контексті протидії російському агресору.

 

Також було непросто пояснити, що Сили спеціальних операцій - це не спецназ, а підрозділи спеціального призначення, це не титанові бійці для суто штурмових операцій. ССпО - це також інструмент боротьби за «уми і серця». Це роблять ССпО США і це роблять ССпО РФ, що ми безпосереднє відчуваємо. На жаль, навіть на сьогодні принципи і тактику застосування  ССпО не до кінця розуміє політичне і військове керівництво.

 

16 червня 2016 року було зроблено внесення до Закону України Про Збройні Сили України що Сил спеціальних операцій Збройних Сил України – є окремий рід сил, по факту дорівнюючого до виду.

 

Другим важливим етапом законодавчої бази, став проект Закону №4795 про внесення змін до деяких законів України щодо Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо Сил спеціальних операцій Збройних Сил України був прийнятий Верховною Радою України 07 липня 2016 року і повернений з підписом президена  26 липня 2016 року. Нажаль не всі пункти проекту закону №4795 були прийняти, але все ж це була перемога. Так і життя не закінчується. Попереду ще багато праці.

 

Зміст, роль, місце і напрямок – визначаються завданнями, а завдання визначаються Стратегією національної безпеки і оборони.

Перший і основний зміст ССпО – полягає в здійсненні спеціальних операцій. Це ключове. Дуже важливо прі цьому визначитись в термінах, і цій термін було внесено в Законі Про оборону:

 

Спеціальна операція - сукупність узгоджених і взаємопов’язаних за метою, завданнями, місцем та часом спеціальних дій підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, спрямованих на створення умов для досягнення стратегічних (оперативних) цілей, які проводяться за єдиним задумом самостійно або у взаємодії з військовими частинами, іншими підрозділами Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів України та інших складових сил оборони для виконання завдань.

 

Читайте також: Війна в іншому форматі

 

Щодо сил та засобів – Сили спеціальних операцій отримали достатньо потужний комплект підрозділів.

Загальна структура складається:

  • Командування
  • Частин спеціального призначення – два полку, два центру
  • Підрозділи Інформаційно-психологічних операцій  - чотири центра
  • Навчально-тренувальний центр
  • Рух опору  

 

Це все красиво викладено на папері, проте коли переходимо на практичний рівень щодо ефективності використання ССпО, то саме відсутність стратегії прибиває дії підрозділів ССпО на тактичний рівень – за глибиною роботи на території противника на ТВД і за масштабом роботи.

 

Україна має війну і конкретного противника, що з одного боку спрощує визначення пріоритетів, але ускладнює практичне застосування підрозділів саме відсутністю чіткої політичної позиції щодо Донбасу, і не будемо забувати про окупований Крим. Ця позиція в стратегічному задумі повинна вирішити, що саме робити з цими тимчасово окупованими територіями? Яким способом та який термін Україна збирається повертати тимчасово втрачені території? Хто буде саме провідною структурою, або колегіальним органом щодо планування і проведення деокупації територій?

 

  Відповіді на вищезазначені питання, визначать остаточні завдання ССпО щодо обґрунтування цього самого сенсу існування цієї структури – це планування і проведення спеціальних операцій, що в свою чергу визначить пріоритети формування і розвідку сил та засобів ССпО.  

 

У практичному вимірі

 

Ситуація на Сході України перейшла в застиглу позиційну війну, без стратегії та позитивної динаміки. Це пригнічує бойовий дух та змушує підрозділи працювати за принципом – зробити що можемо, щоб собі ж не нашкодити. Ця війна перетворилась до помірно амплітудного конфлікту з низьким рівнем застосування ССпО, що не є правильним. Саме цей тип війни - це і є середовище планування і проведення спеціальних операцій щодо досягнення стратегічних цілей.  

 

 Розглянемо комплект частин спеціального призначення. Розвідувальна група спеціального призначення на сьогодні, перетворюється з підготовленої і добре оснащеної бойової одиниці оперативно-стратегічного рівня, в підрозділи військової розвідки – суто тактичний. Хто прорахує витрати на підготовку одного бійця ССпО, його оснащення, його утримання з недоцільному практичному застосуванні? Знов, це наслідки відсутності стратегічного задуму.

 

Читайте також: Роман Мащовець про лікування поранених у США

 

Щодо думки «не треба чекати, треба просто йти в тил ворога і виконувати диверсійні заходи», хочу розібрати це питання для загального поняття більш ширше.  Слід оцінювати ситуацію з точки зору досягнення кінцевої мети і    технічно-організаційної.

  1. З позиції кінцевої мети – повертаємось до терміну «спеціальні операції» - ключове – «дій спрямованих на створення умов для досягнення стратегічних (оперативних) цілей, які проводяться за єдиним задумом». Ні «стратегічних (оперативних) цілей», ні «єдиного задуму» просто немає.
  2. Технічне-організаційне.

Не буду розписувати роботу оперативного офіцера та командира групи спеціального призначення від отримання наказу до прийняття рішення, розповім загальні речи.

Основні етапи роботи перед практичним застосуванням РгСпП:

  1. Планування та Підготовка
  2. Дорозвідка, рекогносцировка на місцевості полоси виводу групи
  3. Вивід групи в район виконання завдань
  4. Виконання завдання
  5. Повернення, або Евакуація

 

Розкрию декілька пунктів.

 

  1. Планування та підготовка

Один із найвідповідальніших етапів. Саме тут визначається весь хід операції де ураховується - свої сили та засоби, засоби противника в тому числі контр розвідувальний режим, поточна ситуація в районі розвідці, місцевість, маршрути виводу, контрольні точки, план зв’язку, основні та запасні пункти збору, сигнали, склад групи, спорядження особисте та групове залежно від завдання, формуляр об’єкту спостереження, або спеціальних заходів, засоби екстреної евакуація у аварійному випадку, маршрут повернення тощо.

 

Критичними питаннями на даному етапі сьогодення є:

  • координування дій з артилерійськими підрозділами щодо способів доставки засобів ураження. Одна половина - це міжнародні зобов’язання, друга частина - суто технічна ;
  • комунікація і підтримка дружніх сил на окупованих територіях. Дуже цікавий і відповідальний момент особливо враховуючі умови виконання завдання на майже відкритої та сильно урбанізованої місцевості Донбасу. Під час СРСР, спецназ підпорядковувався Головному розвідувальному управлінню Генерального штабу, тобто сили та засоби агентурної і спеціальної розвідці були під єдиним керівництвом, що надавало більш щільну координацію та взаємодію. На сьогодні досі тривають обговорення між ГУР МО і Командуванням ССпО ЗСУ щодо отримання повноважень роботи агентурними методами підрозділами ССпО, та надання суб’єктності в новому проекті Закону Про розвідувальні органи. Одні з основних пунктів роботи агентурними методами для підрозділів ССпО вважаю – це співпраця з громадянами України, іноземцями, або особам без громадянства, на конфіденційній основі та впровадження часткового, або повного легендування, під час виконання спеціальних операції. Враховуючи сучасні умови ведення російсько-Української війни, сили та засоби ССпО не зможуть виконувати завдання в повному обсязі без надання даної функції. Це ж питання впливає на оперативність отримання агентурно-розвідувальної інформації яка буде актуальна за часом під час планування. Насправді отримання повноважень щодо агентурних методів дійсно покладають досить відповідальний спектр додаткової роботи на Командування ССпО – перш за все це підготовка персоналу до такої роботи, створення матеріально технічної бази, відпрацювання цілої низки процесуально юридичної частині щодо дотримання нормативів проведення документів оперативного характеру, планування і захист річного бюджету, а також отримання річного плану з розвідки. Хоча останнє не обов’язкове, тому що за часом ССпО буде обмежено використовувати цю функцію під час планування і проведення спеціальної операції.

 

 

  1. Дорозвідка, рекогностування на місцевості полоси виводу групи.

 

Основна хвороба цього етапу - виток інформації. Перед виходом в район проведення розвідки РГСпП вимушена робити дорозвідку полоси виходу групи два-три дні, тому що інформації від підрозділів військової розвідки, на жаль, не вистачає, тому що сили та засоби військової розвідці обмежені не «ура-доповідями», а реальністю. І якщо відверто, я не багато разів бачив «Журнали спостереження» на передньому краї. Звичайно, командир входить во взаємодію з підрозділами на передньому краї. Навіть не відкриваючи свого задуму, само появлення «гарно екіпірованих хлопців» привертає до себе увагу. Зло нашого війська – це відсутність ще однієї культури, культури зв’язку та обміну інформацією. Не вистачає засобів закритого зв’язку і в хід йде звичайний мобільний телефон, причому без переговорної кодованої таблиці. Російськи засоби РЕР та РЕБ працюють достатньо ефективно. Приклад з особистого досвіду. Це сталось в тому році за дві години до виходу групи на перетин сірої зони, наші РЕРовці перехопили повідомлення російських сепаратистів, що висувається Українська група спеців – всім бути наготові. Якщо б цього перехоплення не сталось, навряд чи хтось б повернувся живий. Де пройшов виток інформації, достатньо важко встановити.

 

 - с) Вивід групи в район виконання завдань та d) Виконання завдання, достатньо об’ємні, скорочено – тут може відбутись будь що, про те тут вже впливають більш зовнішні фактори.  

 

  1. Повернення, або Евакуація.

 

Щодо планового повернення, то оперативний офіцер повинен забезпечити, якщо щось пропустить, то група під час повернення може попасти під свій вогонь. Більш складене питання щодо екстреної евакуації групи в разі виявлення, або ще гірше незапланованого вогневого контакту з отриманням поранених, або вбитих. Про сіру зону не кажу, одразу перейду до тилу ворога. Тут все залежіть від обстановці і швидкість та правильність прийняття рішення командиром групи. Можна модулювати до безкінечності. Проте на зовнішній фактор підтримки, тобто підтримки штурмової або малої авіації чи артилерії – розраховувати не треба.

 

Якщо взяти до уваги всі зверху перелічені фактори, то ймовірність успішного повернення групи спецназу з тилу противника до свого переднього краю не велика.

 

Повернемось до загальної структури та завдання ССпО. Маючі достатньо потужний багатогранній компонент, з якого підрозділи спеціального призначення - це тільки частина цього інструментарію, та ураховуючи вже напрацьовану і закріплену законодавчу базу, можна сказати що ССпО має сильний потенціал в плануванні та проведенні цієї комплексної роботи, і акцентувати увагу потрібно саме на два чарівних слова: спеціальні операції. Це не булава, це скальпель.