ut.net.ua 2009-02-13 00:00 Воронич Олексій

Своя-чужа справа

Тиждень з’ясовував, як із мінімальними витратами і ризиком почати бізнес посеред кризи

 

 
 
У країні криза бізнесового жанру – великі підприємства банкрутують, але при цьому відкриваються невеликі крамнички, пункти харчування тощо. До того ж, за спостереженнями експертів, уже в період кризи побільшало дрібних підприємців, які працюють за схемою комерційної концесії – на франшизі. Що, зрештою, цілком закономірно. Франчайзі працюють під «прикриттям» компанії-франчайзера (власника ТМ), відтак ризик прогоріти зводиться до мінімуму. Франчайзі не витрачаються на рекламу та просування товару, отримують консультативну допомогу з боку франчайзера, мають можливість купити обладнання за цінами, нижчими від ринкових. Відтак початкові інвестиції за такої схеми значно менші, ніж у разі відкриття бізнесу винятково власними силами.
 
Тенденцію підтверджує і директор Департаменту консультування Асоціації роботодавців у галузі франчайзингу Євгенія Кривонос: «Минулорічну осінню виставку франчайзингу порівняно з 2007-м відвідало на 40% більше потенційних франчайзі. Причому, інвестори готові відкривати не тільки бізнес із найменшими витратами: вони готові вкладати в ресторани, магазини, аптеки». Франчайзингові пропозиції зараз і справді на будь-який колір і смак: від продажу дешевих тістечок і круасанів («Форнетті», «Рум'яночка», «Наминайко», «Гаряча штучка») і мобільних кав'я­рень (Kava Nova) до магазинів одягу (Sela, O'Neill, Lacoste, Mexx, Wo­men'secret) та навіть банків (ING Bank).
 
Антикризова випічка
 
Кіоск «Форнетті» у підземному переході станції метро «Либідська» інак­­ше, як дітищем кризи не назвеш – щойно відкритий заклад працює на місці колишнього пункту видачі споживчих кредитів одного з банків. Пан Зардарян, власник кіоску, розповідає, що це його друга точка з продажу гарячої випічки, проте фінансовими результатами поки не задоволений. «Значно зменшилася виручка в першому кіоску й навіть у цьому, розташованому в людному місці, вона залишається поки невиправдано малою», – нарікає франчайзі та пов'язує невисокі фінансові показники зі зниженням купівельної спроможності українців. «Клієнтів не бра­кує, – проте якщо раніше людина могла купити випічки на суму понад 10 грн, то тепер апетити скромніші», – бідкається підприємець. Слова стрит-фудівця підтверджує Олександр Маглич, керівник проекту «Гаряча штучка» ВАТ «Київхліб»: «Випічка переважно орієнтована на молодь: студентів та школярів. Однак частка саме цієї аудиторії зменшилася з початком кризи: тепер багато хто просто бере з собою бутерброд, аби не витрачатися на перекуси. Але водночас частина офісних працівників, котрі раніше могли дозволити собі обід у ресторані, тепер змушені віддати перевагу скромнішому обіду: випічка з чаєм».
 
Євгенія Кривонос зростання кількості прихильників вуличного фаст-фуду пояснює тим, що такі точки, на відміну від супермаркетів, не піднімали ціни на продукцію, а отже, ті, хто раніше обідав салатиком чи кондитеркою з маркету, тепер купує гарячий круасан.
 
Ціна питання
 
«Чи не найголовніше в бізнесі такого штибу – обрати вигідне місце розташування кіоску: це мають бути велелюдні перехрестя або місця біля метро. Навряд чи варто робити ставку тільки на працівників одного якогось бізнес-центру чи студентів навчального закладу. Часто можна спостерігати міграцію кіосків, що торгують випічкою, адже людям набридає споживати одноманітний харч, тому зміна аудиторії є цілком виправданою», – розповідає Євгенія Кривонос про життєвий цикл кіосків стритфуду. При цьому вона радить франчайзі-новачкам торгуватися з орендодавцями – ситуація на ринку нерухомості якраз сприяє цьому.
 
«Звісно, є певна спокуса приєднатися до найбільш розкрученої торгової марки. Проте варто самостійно оцінити її потенціал, можливо, компанія вже пережила свій розквіт і зараз перебуває на стадії занепаду», – дає ще одну пораду пані Кривонос.
 
За оцінками франчайзерів, відкривати кіоск стритфуду можна, маючи бодай ­­­$2 тис. До кризи відбити ці інвестиції можна було вже за 1–4 місяці. Такий магазинчик щомісяця приносив $1–3,5 тис.
Попри очевидні переваги дрібного франчайзингу (невеликі інвестиці, короткий термін окупності), франчайзі з досвідом радять укрупнювати його, відкриваючи одразу кілька точок.
 [1160]
 
ЛІКБЕЗ

 

НАТАЛІЯ ПЯТАЄВА, керівник відділу регіонального збуту та франчайзингу ООО «Ройал Шуз» 
 
Плюс і мінус
 
У початку бізнесу за франшизою в скрутні часи є й плюси, й мінуси. Так, деякі франчайзери в період кризи зробили термін товарного кредиту коротшим. Також значним є ризик зменшення асортименту з метою мінімізації ризиків компанії-франчайзера. Для тих магазинів, які вже працюють, це навряд стане проблемою, адже вони вже мають лояльних покупців, натомість новим закладам привернути увагу клієнтів буде значно важче.
 
Водночас курсові ризики при купівлі імпортованого товару несе саме франчайзер, котрий і формує маркетингову та товарну стратегії. Франчайзі залишається придбати товар у національній валюті, що безумовно є значною перевагою саме для останнього.
 
 
НАТАЛІЯ НЕТОВКІНА, гендиректор ZARINA GROUP SA (Швейцарія)
 
 Ти – мені, я – тобі
 
Франчайзинг – це система договірних відносин між учасниками ринку, за якої одна з компаній (франчайзер) надає іншим компаніям (франчайзі) право користуватися своєю торговельною маркою або оригінальними технологіями.
 
Термін окупності інвестицій у створення франшизного підприємства, як правило, менший за середній по галузі передовсім тому, що франчайзер створює для франчайзі пільгові умови для входження у бізнес, а також допомагає останньому уникнути помилок. Серед переваг такого виду бізнесу для франчайзі – звільнення від потреби розробляти унікальну пропозицію на ринку, просувати нову торговельну марку, витрачати кошти на рекламну кампанію, вивчати конкурентів, формуючи власні переваги тощо. Всі ці заходи – компетенція та обов'язок франчайзера, який, безумовно, зацікавлений у розширенні власної мережі. Зрештою, якщо у франчайзі виникають проблеми з веденням бізнесу, франчайзер допомогає їх вирішити, причому нерідко і своїм коштом. Франчайзі також має змогу запропонувати кінцевому споживачеві доступніші, ніж у конкурентів, ціни, адже масштаби бізнесу франчайзера мінімізують закупівельні ціни для франчайзі. Ризик банкрутства в разі започаткування франчайзі-бізнесу знижується на 80 відсотків.