Економіка 2019-09-19 13:57 Казанський Денис
  ▪  

Долина інновацій

Як невеличке прикарпатське місто змогло вирішити комунальні проблеми

Українська провінція зазвичай не асоціюється з реформами. Здебільшого невеликі міста животіють у хронічної бідності й стабільно втрачають населення, яке прагне перебратися до мегаполісів. Прогрес приходить на периферію повільно. Але і з цього правила є винятки. Одним із них є невелике місто Долина на Івано-Франківщині, де мешкає лише близько 20 тис. осіб. Найчастіше такі населені пункти, де немає великих промислових підприємств, ледве зводять кінці з кінцями. Але Долині вдалося знайти гроші на важливі реформи, і тепер це містечко наводять як приклад населеного пункту, що досяг значних успіхів у питанні підвищення енергоефективності.

 

За 10 років Долина утеплила всі бюджетні установи й десятки житлових будинків. Завдяки цьому вдалося значно зменшити споживання дорогого газу й істотно заощадити на енергоресурсах. А в низці випадків газ замінили альтернативними джерелами енергії. Зробили це завдяки вмінню місцевої влади працювати з міжнародними організаціями, знаходити донорів і залучати грантові кошти. Заступник міського голови Долини Володимира Смолія, який погодився поспілкуватися з Тижнем, зізнається, що власних бюджетних коштів на масштабні перетворення місту не вистачило б. Але завдяки допомозі донорів, від яких Долина за кілька років загалом отримала 60 млн грн, змогли реалізувати різні сміливі проекти, істотно зменшити споживання газу й заощадити на енергоносіях.

 

 

Читайте також: Розімкнути коло. Що робить Україну відсталою

 

«Замислюватися про економію ми стали ще 2008 року. Почали роботу з детального моніторингу енергоспоживання бюджетних установ нашого міста. На той момент нічого подібного ніхто ще не робив. Вартість газу тоді була ще низькою і частка видатків на енергоносії в міському бюджеті була невеликою. Але вже тоді можна було побачити, що є тренд на зростання. Тож у 2008-му ми поставили собі завдання до 2020-го зменшити на 21% споживання традиційної енергії та викиди СО2 в місті. У 2018-му спромоглися знизити ці показники на 18%. Починали із заходів, які мають високу окупність, але невелику ціну. Запровадили систему енергетичного менеджменту та моніторингу споживання, мінімізували людський фактор, автоматизували деякі процеси, встановили датчики та енергозберігаючі лампи. Завдяки таким малобюджетним заходам уже до 2012 року вдалося отримати 10% економії. Потім стали писати грантові заявки й отримувати перші гранти, які спрямовували на більш довгоокупні проекти, такі як утеплення будівель бюджетних установ, дахів, заміну вікон. Нам вдалося утеплити всі дошкільні та медичні заклади. Ми також установили сонячні колектори на даху дитячого садочка й тепер за допомогою сонячної енергії отримуємо гарячу воду для цього закладу. У результаті всього великого комплексу заходів ми зменшили споживання газу в бюджетній сфері на 60% порівняно з 2010 роком», — розповідає Володимир Смолій. 

 

Опалення бюджетних закладів вдалося частково перевести на біомасу. Оскільки в області діє потужна лісопромисловість, під боком є багато її відходів, які можуть слугувати недорогою сировиною для цього.

 

Після того як Долина реалізувала низку невеликих грантових проектів, міська влада змогла домовитися про отримання нового великого гранту в розмірі €1 млн від ЄС. Ці гроші місто мало витратити на утеплення житлових будинків.

 

 

На відміну від бюджетних установ, які перебували в комунальній власності, утеплення багатоквартирних будинків виявилося складнішим завданням, адже програма передбачала участь і самих мешканців. Люди мали профінансувати утеплення свого будинку на 20%, решту 80% покривали з грантових та бюджетних коштів. Крім того, однією з умов участі в програмі з утеплення була відсутність боргів за комунальні послуги. За словами Смолія, такі правила було сформульовано спеціально для того, щоб навчити людей самоорганізуватися та співпрацювати. У більшості будинків, які в підсумку взяли участь у цій ініціативі, не було ОСББ, і мешканці не мали досвіду такої взаємодії. Однак заради того, щоб утеплити свої будинки й заощаджувати на опаленні, людям довелося навчитися домовлятися.

 

Читайте також: Від супутників до нового пороху

 

За словами голови ініціативної групи мешканців одного з таких утеплених будинків Лілії Галюк, два роки тому одній квартирі утеплення будинку обходилося в суму від 3 тис. до 6 тис. грн. Але за два опалювальні сезони це вкладення практично окупилося. Економія після утеплення будинку становила від 40% до 60%.

 

Загалом за участю донорів вдалося утеплити 30 багатоповерхівок. Заступник мера розповідає, що досягти такого результату місту вдалося завдяки бажанню влади знаходити різні донорські програми й шукати фінансування, тоді як влада більшості українських міст навіть не знала про існування таких ініціатив і не цікавилася цим напрямом.

 

«Такі програми є, і гроші донори готові давати. Потрібно тільки вміти з ними працювати. Я не знаю жодної команди, яка подавала б заявки, хотіла б працювати з донорами і не змогла нічого отримати», — каже Смолій.

 

Читайте також: Поділитися зі світом: що дає українцям шерінгова економіка

 

І взаємодіють донори з громадою Долини не тільки у сфері енергоефективності. Допомогу вдається залучати й на розвиток фермерських господарств. «Ми вирішили допомогти нашим фермерам, які вирощують ягоди, об’єднатися в кооператив. Кожен із них сам по собі не є гравцем на ринку й змушений продавати вирощену продукцію дешево, за ціною сировини. Але, об’єднавши зусилля, фермери могли б разом закупити необхідне обладнання, переробляти або заморожувати ягоди. І це дало б їм змогу заробляти більше. Ми поговорили з людьми, підібрали тих, хто був зацікавлений у тому, щоб приєднатися до кооперативу, провели для них навчання. Потім виграли грант Євросоюзу в розмірі €600 тис. на підтримку економічного розвитку громади. Тепер за кошти ЄС ми купуємо обладнання для сортування та заморозки ягід і передаємо його кооперативу», — розповідає Володимир Смолій.

 

Долина може бути хорошим прикладом для мерів міст Східної України, багато з яких, як і раніше, чекають на відновлення відносин із Росією, покладаючи на неї якісь  надії. Досвід міста на Івано-Франківщині наочно показує, чим співпраця з європейськими державами та організаціями вигідно відрізняється від «дружби з братською країною». Завдяки роботі з європейцями Долина отримала цілком відчутну вигоду й конкретну користь, яку можна виміряти в мільйонах гривень. Про те, що отримали міста Східної України, які так довго дивилися в бік РФ і чекали допомоги від неї, зайвий раз і говорити не варто. Але це точно не гранти на підвищення енергоефективності…