Культура 2019-09-27 11:39 Гладка Катерина
  ▪  

Українські музичні фестивалі: хто й навіщо їх фінансує?

Надворі вже справжня осінь, а отже, час згадати, яким було фестивальне літо. За післямайданний час в Україні з’явилося кілька масштабних музичних фестивалів, які поставили собі за ціль привозити артистів світового рівня, але чи так просто організувати фестиваль в Україні? Чим живуть українські фестивалі й чи вдається їм бути бізнесом? Як працює механізм фінансування та хто головні організатори українських open air фестивалів?

Як усе працює?

 

Більшість відкритих українських музичних фестивалів об’єднує приблизно один бізнес механізм: є затратна-частина, 70% якої — покриття логістики для іноземних гуртів (літак, проживання, харчування, гонорари артистів). Якщо йдеться про топових артистів, то гонорари вимірюються сотнями тисяч доларів. Одну частину витрат покриває продаж квитків, іншу — спонсори. Витрати на організацію щороку зростають, хоча паралельно фестивалі й намагаються заробляти. Наприклад, Atlas Weekend на організацію витрачає мільйони доларів. У менших заходів сума коливається в межах мільйонів, іноді сотень тисяч гривень. Усе залежить від складу артистів, локації і технічного оснащення.

 

І якщо за європейськими підрахунками на те, щоб фестиваль вийшов у плюс, потрібно три — п’ять років, то в Україні цей термін переважно розтягується або прибутковим фестивалю не вдається стати в принципі. Для порівняння: угорський Sziget на свій 25-літній ювілейний фестиваль зібрав понад півмільйона людей зі 100 країн світу. Бюджет заходу становив €20 млн, у його команді працює 15 тис. людей.

 

Читайте також: Back to USSR: У Києві відкрився виставковий проект про міфи та реалії радянської доби

 

Atlas Weekend

 

Один із найбільших українських фестивалів, який робить акцент переважно на іноземних виконавцях, був заснований у 2015-му. Створив його Дмитро Сидоренко разом із партнером Євгеном Красавцевим. Їхнє концертне агентство PMK й привозило музичних виконавців до України та організовувало різного формату концерти. Після 10 років діяльності партнери вирішили спробувати створили щось глобальне — так виникла ідея першого Atlas Weekend. Фестиваль фінансувався з власної кишені, на збереження близьких та за підтримки друзів. В одному з інтерв’ю Дмитро Сидоренко розповідав, що перший фестиваль мав охопити 20 тис. людей, а бюджет, своєю чергою, становив $100–200 тис. Із великою частиною виконавців були приятельські стосунки, і це допомагало в організації.

 

У 2016-му фестиваль значно масштабувався, і бюджет також зріс орієнтовно до мільйона. Організатори зверталися до інвесторів, імені яких вони не поспішають називати. Того року Євген Красавцев перестав співпрацювати з Atlas і в проект включився Андрій Маркевич. У 2017-му в структурі Atlas з’явився майбутній партнер фестивалю, топ-менеджер «1+1» Ярослав Пахольчук, який займався організацією фудкорту, а у 2018-му юридично став партнером Atlas Weekend. Того самого року бюджет фестивалю зріс до $5–6 млн, але й система спонсорів значно зросла. Наприклад, у 2019-му головними спонсорами стали Master Card, «Київстар» та Bacardi. За словами самих організаторів, половину витрат покривають спонсори, іншу частину — квитки. Цьогоріч фестиваль уперше став прибутковим і вийшов приблизно на 10% прибутку. Загалом варто орієнтуватися, що привезти артиста першого ешелону (окрім домовленостей щодо графіка) коштує кілька сотень тисяч доларів.

 

З півмільйона слухачів іноземців нині 12 тис., але організатори планують збільшувати потік іноземних туристів. Понад те, із появою лоукостів і з огляду на ціни це для британця чи голландця дуже дешево.

 

Читайте також: Один день з життя котів та “Дифузій”

 

«Бандерштат» (Луцьк)

 

Арт-директор фестивалю патріотичного духу «Бандерштат» — лідер гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк, також є команда, яка працює над його розвитком. Започаткований «Бандерштат» у 2007-му на 65-річчя створення Української повстанської армії. Того року на сцені виступило 17 гуртів, а кількість відвідувачів сягнула близько 500 осіб. Уже з наступного року фестиваль розрісся не лише на музичні сцени, а й на майстер-класи, гутірки. Уперше на захід завітали члени волинського братства ОУН-УПА, колишні повстанці. Тоді для них це було особливе здивування, що молодь не забуває тему повстанського руху. Концертну програму склали 22 гурти. Хедлайнерами першого фестивального дня став відомий на альтернативній сцені львівський гурт «АННА», а закривала легендарна команда «Кому Вниз». Майже всі роки фестиваль фінансувався з міського бюджету Луцька, і довкола цієї теми виникали конфлікти. Приміром, у 2016-му лучанин Андрій Вишенський створив петицію проти фінансування «Бандерштату» з міського бюджету. Він мотивував це тим, що якщо фестивалі створюватимуть на спонсорські гроші, то буде зрозуміла їхня доцільність і цікавість місту.

 

У 2019-му «Бандерштат» триває, був підтриманий Міністерством культури України й зачепив вже не тільки теми історії та культури, а й екології, торкнувся справи Катерини Гандзюк та інших.

 

Leopolis Jazz Fest (Львів)

 

Фестиваль був заснований у 2011 році Михайлом Фрідманом — бізнесменом, співзасновником компанії LetterOne, головою Наглядової ради консорціуму «Альфа-Груп».

 

Головним його спонсором до 2017-го був «Альфа-банк Україна», тому фестиваль називався Alfa Jazz Fest. Проте у 2019 році було ухвалене рішення змінити назву фестивалю на стародавню назву міста, у якому він проводиться. У 2018-му фестиваль не фінансував «Альфа-банк Україна», натомість його підтримувала ціла низка спонсорів, із якими оргкомітет фестивалю працював постійно.

 

За роки свого існування фестиваль увійшов до переліку найбільших джазових фестивалів Європи. А The Guardian додав Alfa Jazz Fest ще й до списку найкращих фестивалів Європи.

 

Читайте також: Коротка історія творчої резервації

 

UPark Festival (Київ)

 

Ще одним помітним open air фестивалем цього літа став UPark. Захід був створений у 2016-му одразу з орієнтацією на міжнародний формат. Організатором фестивалю є російське концертне агентство «Мельница», директором став Микола Ісидоров, а PR-координаторкою — Леся Клочай. За ці роки на сцені UPark виступили Red Hot Chilli Peppers, MUSE, Gorillaz, Massive Attack, Nothing But Thieves, HURTS, The Kills, Poets of the Fall, My Vitriol, Kaleo, Tove Lo, Young Fathers.

 

Гонорари деяких артистів першої величини вимірювалися від сотень тисяч доларів до мільйона.

 

Довкола UPark Festival час від часу виникали конфліктні історії. Зокрема, йдеться про участь Івана Дорна в цьогорічній програмі. В інтерв’ю російському журналістові Юрію Дудю Дорн заявляв, що не визнає війни на Сході, а Росію назвав «старшою сестрою». Зокрема, він і далі гастролює російськими містами й називає Росію майданчиком для своєї творчості. Одним із найбільших спонсорів фестивалю є пов’язаний з Ахметовим банк ПУМБ.

схожі публiкацii