Світ 2019-10-04 18:05 InformNapalm
  ▪  

Огляд InformNapalm: хто кого переграє?

Який зв’язок між Портновим, формулою Штайнмайєра та Сурковим

Здається, що події в Україні відбуваються хаотично і з дуже великою швидкістю, але насправді історія розігрується як по нотах відомого роялю з гумористичних номерів Володимира Зеленського. І деякі листки з цими нотами ніби виринають із далекої шухлядки та пошти канцелярії сірого кардинала Кремля Владіслава Суркова. Саме його пошта була зламана хактивістами Українського кіберальянсу 2016 року та ексклюзивно оприлюднена й проаналізована на сторінках сайта міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm.

 

У 2019 році на основі цих матеріалів вийшов розгорнутий аналітичний звіт «SurkovLeaks: внутрішня кухня російської гібридної війни проти України», який підготували головна редакторка Euromaidan Press Аля Шандра та британський політик, член парламенту Великої Британії Роберт Сілі.

 

З’ясувалося, що 2015-го Владіслава Суркова дуже цікавили питання, як просунути потрібні зміни до української Конституції, щоб забезпечити автономію Донбасу українським коштом. Із листів та прикріплених до них документів випливало, що необхідні консультації в пошуку нишпорок у правовому полі України для Суркова надавав якийсь досвідчений юрист на прізвище Портнов. На жаль, біля прізвища не було ініціалів, тому на 100% неможливо сказати, чи це був колишній радник президента України Віктора Януковича, український правник, заслужений юрист України Андрій Портнов, чи просто якийсь його однофамілець, котрий добре знався на українському законодавстві.

 

Читайте також: Огляд InformNapalm: п’ятниця 13-те і великі військові маневри двох супротивників

 

Тож нинішні дискусії та заяви президента Зеленського про формулу Штайнмайєра й плани ухвалити певний закон, який має закріпити особливий статус цих територій, схожі на покрокову реалізацію планів, які лежали в шухляді Суркова з 2015 року й чекали свого часу. І саме тому невпевнені виступи президента Зеленського, ухиляння від прямих відповідей на запитання суспільства та незграбні спроби загасити невдоволені настрої людей черговим відеокліпом, у якому українцям пропонують просто «повірити на слово» владі, лише посилюють відчуття зради національних інтересів і шулерської гри з боку високопосадовців.

 

Звісно, це може бути криза комунікації з боку політиків, але послідовність дій бачиться як спланована заздалегідь гойдалка. Влада майже щодня випробовує температуру й заміряє точки кипіння, до яких можна довести українців. І найнебезпечнішою в цьому є відверта маніпуляція в питаннях обміну полоненими, коли капітуляційні політичні кроки ховають за черговим етапом «перемоги» та визволенням політичних бранців Кремля.

 

На брифінгу в ОП замість відповіді на конкретні запитання щодо формули Штайнмайєра президент намагається перемикати увагу журналістів на «перемогу» в питанні обміну полонених. І тільки активісти анонсували, що 6 жовтня планують провести віче на Майдані, як знову виринають заяви посадовців про успіх у черговому етапі визволення бранців.

 

Але варто пам’ятати, для чого Росії весь цей час були потрібні політичні в’язні. Їх використовували як інструмент тиску для ухвалення вигідних політичних рішень, а не фонд для обміну на російських бойовиків та військових, яких на Донбасі нібито «немає». І якщо Путін має змогу розсварити Україну із союзниками, перетворити її на керовану буферну зону, то чому б не погратися з недосвідченим президентом-«миротворцем» і не дати йому на своїх умовах кілька десятків бранців із сотень, які ще страждають у російських тюрмах або в підвалах терористів.

 

Читайте також: Огляд InformNapalm: контрабанда для ЧФ РФ та третина «глухих обстрілів»

 

При цьому відведення військ, яке планують розпочати 7 жовтня, мов вишня на тортик на день народження російського президента Владіміра Путіна. Чи бувають такі збіги під час кризи комунікації? Навряд чи.

 

У попередньому огляді волонтери InformNapalm припустили, що заява про відставку секретаря РНБО Олександра Данилюка після відвідання зони ООС стала наслідком ознайомлення з реальною ситуацією на фронті та заслуховування позиції військових. Ця гіпотеза знайшла своє підтвердження 3 жовтня, коли Данилюк дав інтерв’ю ВВС News Україна. «Я відвідав три ділянки, де планується відведення військ (Золоте, Петрівське і Станиця), щоб поговорити з військовими про те, як вони оцінюють готовність і ситуацію. Була дуже відверта розмова, вони мені показали всі місця, щоб я сам відчув, що відбудеться, якщо буде відведення в конкретному місці. Насправді ми збільшуємо сіру зону, у якій зможуть працювати і диверсійні групи, і снайпери. І це абсолютно не гарантує нічого й відкриває простір для провокацій», — заявив Данилюк.

 

Читайте також: Огляд InformNapalm: роковини Іловайської трагедії та нові факти російської окупації Донбасу

 

І незважаючи на всі застереження як військових із передової, так і активної частини українського суспільства, що постійно проводить акції протесту проти капітуляції і в Києві, і в інших містах України, президент Зеленський і далі вперто гне свою лінію про необхідність відведення військ з укріплених позицій у холодну пору року. Така впертість лякає, особливо напередодні 6-ї річниці трагічних подій Революції гідності. 

 

За час передвиборчої кампанії Зеленського саме Олександр Данилюк був фронтменом більшості виступів на телебаченні, у яких переконував глядачів у реформаторських здібностях нової політичної сили. Йому вистачило лише чотири місяці на посаді секретаря РНБО, щоб «прозріти» й залишити її. Чи стане його крок сигналом для інших «слуг народу», покаже час. Але, можливо, це єдине правильне рішення, яке вони можуть прийняти, щоб якось виправити ситуацію і не дозволити узурпувати владу, не дозволити довести країну до капітуляції.