Політика 2019-10-11 14:33 Андрій Петринський
  ▪  

Формула відведення. Що відомо про розведення сил на Донбасі

Чому питання відведення військ викликало настільки неоднозначну реакцію суспільства.

Інформація про розведення сторін від лінії розмежування на сході України викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Хтось вбачає у такому кроці наближення до мирного врегулювання ситуації на Донбасі, хтось – здачу національних інтересів. Питання про відведення сил від лінії зіткнення на сході України вперше порушили ще три роки тому – 21 вересня 2016-го.  Тоді в Мінську рамкову угоду про розведення сил і засобів на Донбасі підписала тристороння контактна група (ТКГ), від України - Леонід Кучма, від ОБСЄ - Мартін Сайдік, від Росії - Боріс Гризлов. Документ передбачав деескалацію в районі лінії зіткнення на трьох ділянках - у районі Станиці Луганської, Петрівського і Золотого. Про них йдеться і зараз. Також українська сторона сподівалася на можливе розведення сил і засобів уздовж всієї лінії розмежування. Моніторинг і верифікацію процесу розведення на узгоджених ділянках було покладено на СММ ОБСЄ.

 

Сторони мали синхронно та дзеркально впродовж трьох днів відвести війська на один кілометр від лінії зіткнення біля вищевказаних ділянок, а у подальшому - на два кілометри. Умовою для розведення мало стати семиденне дотримання тиші з обох боків. Тривалий час вона не виконувалася. Однак 7 жовтня 2016 року у прес-центрі АТО відзвітували про успішне розведення сил біля Петрівського та сусіднього села Богданівка. Повідомлялося, що українські військові відійшли на кілометр на захід і зайняли нові, заздалегідь підготовані позиції. Однак згодом через відсутність стійкого перемир’я у визначених місцях сили АТО повернулися до лінії зіткнення.

 

Знову заговорили про розведення сторін на Донбасі після президентських виборів 2019 року. На початку червня на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську було досягнуто домовленості про “режим тиші” в Станиці Луганській з 10 червня і подальше розведення сил. Бойовики затягували процес, неодноразово влаштовували вогневі провокації. Розведення стартувало вже наприкінці червня з демонтажу військових укріплень і розмінування у Станиці Луганській. Про це повідомило ОБСЄ і заявило про дзеркальні дії російських найманців. Відведення закінчилося 1 липня. Водночас ЗМІ повідомляли, що бойовики лише вдали, що відійшли від лінії розмежування.

 

Тоді у прес-центрі штабу ООС заявили, що відхід українських військових з цієї ділянки  не послаблює оборонні можливості на Донбасі, а президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що це дасть поштовх розведенню сил по всій лінії розмежування. 7 липня він відвідав Станицю Луганську разом з президентом Європейської ради Дональдом Туском.

 

 

На початку вересня українська сторона завершила повний демонтаж фортифікаційних споруд у Станиці Луганській. Також після розмінування почалася відбудова мосту через Сіверський Донець, яким люди перетинають лінію розмежування. Завершення ремонту заплановане на 15 листопада. Замість нього там відкрили тимчасовий перехід.

 

Наступне розведення мало відбутися на двох ділянках – поблизу Золотого, а також Петрівського та Богданівки. Відповідне рішення ухвалили на зустрічі ТКГ у Мінську. Початок процесу був призначений на 7 жовтня. Українські військові мали відійти на кілометр, повернувшись на позиції, які вони займали у 2016 році. Головна умова – дотримання режиму тиші упродовж семи днів. Однак розведення не відбулося через обстріли українських позицій з боку окупаційних сил.

 

Інформація про розведення сторін викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Хтось вбачає у такому кроці наближення до мирного врегулювання ситуації на Донбасі, хтось – здачу національних інтересів. Існують побоювання, що через відхід українських військових у небезпеці опиняться місцеві мешканці. Відповідне звернення до президента з проханням не відводити сили ООС опублікували волонтери. Водночас у Міноборони заявили, що населення у Золотому підтримує розведення військ. А в МВС України повідомили, що у Золоте та Катеринівку перед розведенням сил направили додаткові сили поліції.

 

Тим часом 10 червня під час прес-марафону в Києві президент Зеленський заявив, що жителі Золотого наразі перебувають під захистом військовослужбовців, особового складу поліції, СБУ та розвідки, а у Петрівському мирних жителів немає, бо там степ. Він наголосив, що процес розведення відбувається тільки в тих населених пунктах, де можна гарантувати безпеку цивільного населення.

 

Напередодні до Золотого з метою убезпечення місцевих мешканців від можливих злочинних дій окупантів прибули активісти, волонтери та ветерани війни на Донбасі. Так, перший командир полку “Азов” Андрій Білецький заявив про готовність захищати селище у випадку відводу військ.

 

Зауважимо, що розведення передбачене так званою «формулою Штайнмайєра», можливе ухвалення якої викликало обурення в українському суспільстві, яке розцінило її впровадження як капітуляцію перед Росією. При цьому в РФ розведення назвали передумовою для зустрічі в «нормандському форматі».

 

10 червня під час прес-марафону в Києві Зеленський підтвердив, що перспектива проведення зустрічі "нормандської четвірки" напряму залежить від розведення сил і засобів на Сході України. Водночас, за його словами, процес не почнеться поки на визначених ділянках «пострілюють».

 

 

"Розведення - я так вам скажу: доки туди приїжджатимуть різні люди з обох сторін, які не хочуть розведення, і будуть випадково пострілювати, розведення не буде. Не буде розведення - не буде "нормандського формату". Тому я і сказав: тепер уже це залежить і від нашої сторони", - сказав він і зазначив, що російська сторона, як учасниця Мінського процесу, також має гарантувати розведення військ і припинення вогню.

 

Своєю чергою міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров 10 жовтня звинуватив Україну у тому, що вона начебто не розводить сили в Золотому і Петрівському з метою загострити тему зустрічі в "нормандському форматі".

 

11 жовтня президент РФ Владімір Путін звинуватив Зеленського в тому, що президент України не може забезпечити розведення сил на Донбасі, але, на його думку, Київ має проявити політичну волю. Відповідна заява прозвучала на розширеному засіданні Ради глав держав СНД в Ашгабаті.

 

"Домовилися про розведення сил, але ніяк президент нинішній не може забезпечити розведення бойових підрозділів і техніки, не може. Під'їхали туди націоналістичні військові формування та публічно заявили: "Якщо армія піде з цих позицій, ми тоді станемо". Армія не йде", - сказав президент країни-окупанта і додав, що начебто представники "Л/ДНР" кілька разів сигналізували українській стороні про готовність до розведення, однак ці сигнали, мовляв, залишилися без відповіді.

 

"Ось тут потрібен прояв політичної волі. Тому підтримувати, вважаю, потрібно не конкретних людей, а проваджувану ними політику", - сказав Путін.

 

З вищенаведеного випливає, що розведення сторін від лінії розмежування на ділянках поблизу Золотого і Петрівського залишається під питанням. Так само, як і визначення дати проведення зустрічі у «норманському форматі» за участі України, Німеччини, Франції та Росії.